Постанова
Іменем України
25 липня 2024 року
м. Київ
справа № 748/2841/23
провадження № 61-5203св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Чернігівська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2023 рокув складі судді: Олещенко В. І., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Чернігівська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті сина позивачки - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою подання заяви про прийняття спадщини після сина ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, але їй було роз`яснено, що вона пропустила шестимісячний строк для подання такої заяви, і тому вона має звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивачка вказувала, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини через юридичну необізнаність щодо строків та процесу оформлення спадкових справ. Позивачка у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори через похилий вік та стан здоров`я. За життя її син ОСОБА_3 склав заповіт, зміст якого їй невідомий, проте, вона, як непрацездатна матір, має право на обов`язкову частку у спадщині після смерті сина, незалежно від змісту заповіту.
ОСОБА_1 просила:
визначити їй додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті сина ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
відповідачка в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона разом з її покійним чоловіком у шлюбі побудували будинок, в якому мешкає вона та її син, останній має психічні захворювання. На цей час її сину судом призначено примусове лікування. Коли вони з чоловіком будували будинок, то також допомагали облаштовувати домогосподарство, в якому жили його батьки, де мешкає на даний час його мати - позивачка у справі. Була домовленість, що так як у її чоловіка є будинок, то батьківський будинок залишиться дочці позивачки та рідній сестрі покійного чоловіка ОСОБА_4 . На випадок своєї смерті її чоловік заповідав будинок їй. Позивачка має свій будинок, їй допомагає дочка ОСОБА_4, котра із своїм сином має квартиру в м. Чернігові, а вони із сином, враховуючи його психологічний стан, живуть гірше, ніж позивачка. Тому, на думку відповідачки, буде не справедливим поділити будинок, котрий вони з чоловіком будували. Позивачка вчасно не звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті сина без поважних причин, оскільки інсульт вона пережила ще до смерті сина, пересувається вона навіть без палиці і у позивачки стан здоров`я кращій ніж у неї та дозволяє позивачці торгувати на базарі;
до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1241 ЦК України передбачено право малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатної вдова (вдівця) та непрацездатних батьків спадкувати, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Враховуючи наведене, а також те, що будинок є спільним майном подружжя та, що у разі відсутності заповіту було б три спадкоємця за законом (мати, дружина та син), позивачка як непрацездатна мати спадкодавця згідно статті 1241 ЦК України мала право на обов`язкову частку - 1/12 частину спадкового майна;
позивачка в обґрунтування позову посилається на юридичну необізнаність щодо строків та процесу оформлення спадкових справ, її вік та стан здоров`я. Разом з тим, Верховним Судом неодноразово у своїх рішеннях зазначалося, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови;
як вбачається з матеріалів справи, позивачка дійсно має похилий вік та ряд захворювань, перенесла інсульт у серпні 2022 року. Але, після смерті сина 16 вересня 2022 року до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачка госпіталізована була лише з 27 січня по 09 лютого 2023 року, тому, на думку суду, у справі відсутні докази об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для позивачки вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини;
доводи представника позивачки у судовому засіданні, щодо військового стану та окупації м. Чернігова та навколишніх сіл, також не вказують на наявність підстав для задоволення позову, враховуючи, що у період з вересня 2022 року по березень 2023 року ця територія була деокупована, було налагоджено сполучення між населеними пунктами, с. Киїнка, де мешкає позивачка, розташоване у безпосередній близькості із м. Черніговом, тому не існувало перешкод звернутися вчасно до нотаріуса. Позивачка у липні 2023 року звернулася за правничою допомогою до адвоката та з позовом до суду і позов подано позивачкою особисто до канцелярії суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, апеляційний суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані із тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця, і залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто, незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні, протягом його істотної частини, з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини;
поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини і до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду;
спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно, позивач ОСОБА_1 мала довести суду, що протягом всього шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті її сина, чи протягом істотної частини даного строку, існували причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення позивачем дій щодо прийняття спадщини. У позові ОСОБА_1, як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини, посилається на свою юридичну необізнаність щодо строків та процесу оформлення спадкових справ. Також ОСОБА_1 вказувала, що вона у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори через свій похилий вік та стан здоров`я. На підтвердження вимог заявленого позову ОСОБА_1 надала суду копії медичних документів, які підтверджують наявні у неї захворювання, перенесений у серпні 2022 року інсульт, та перебування позивача з 27 січня 2023 року по 09 лютого 2023 року на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП "Чернігівська міська лікарня № 3";
оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, апеляційний суд з урахуванням висновків Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 10 червня 2021 у справі № 691/481/18, від 14 лютого 2024 року у справі №357/8183/22, зазначив, що надані позивачем докази можуть свідчити про існування обставин щодо неможливості звернення до нотаріуса лише під час перебування позивача на стаціонарному лікуванні, у хронологічний період з 27 січня 2023 року по 09 лютого 2023 року, протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Щодо іншої частини строку, визначеного законом для прийняття спадщини, позивач не надала суду доказів про наявність будь-яких поважних причин, які б унеможливлювали її звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того, позивачем не надано суду доказів щодо неможливості направлення нею нотаріусу відповідної заяви поштою, як це регламентовано пунктами: 2.1, 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, і тому необхідність дотримання карантинних обмежень, про що зазначає ОСОБА_1 у доводах апеляційної скарги, не може бути визнана об`єктивною та істотною перешкодою для своєчасного звернення із заявою про прийняття спадщини;
апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги щодо того, що позивач мала легітимні очікування на те, що оскільки на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, вона зможе подати заяву про прийняття спадщини, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 24 червня 2022 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану" було внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", і викладено його у наступній редакції: "Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини". Тобто, саме така редакція пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" діяла на момент відкриття спадщини у даній справі, тобто, станом на 16 вересня 2022 року, і тому вказана норма права, у даній редакції, могла бути підставою для виникнення у ОСОБА_1 легітимного очікування на те, що вона зможе подати заяву про прийняття спадщини протягом 10 (6 місяців + 4 місяці) місяців з дня відкриття спадщини, а не протягом всієї дії воєнного стану, як помилково вважала позивачка. Апеляційний суд зазначив, що спадщина відкрилася 16 вересня 2022 року, 10 місячний строк для прийняття спадщини, на який ОСОБА_1 мала легітимні очікування, закінчився 16 липня 2023 року, незважаючи на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", якими, серед іншого пункт 3 виключено. Вказана обставина не виключає можливості легітимних очікувань позивача, оскільки вони виникли раніше, і при цьому, необхідно зазначити наступне.Відхиляючи вищевказані доводи позивача, апеляційний суд зазначив, що з даним позовом до суду позивач ОСОБА_1 звернулася 13 липня 2023 року, тобто ще до спливу десятимісячного строку для прийняття спадщини, у контексті редакції пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", яка діяла на момент відкриття спадщини у даній справі, тобто, станом на 16 вересня 2022 року, на який ОСОБА_1 могла мати легітимні очікування. При цьому, вказаний строк закінчився 16 липня 2023 року. Однак, матеріали справи не містять в собі жодних доказів того, що ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого сина, і отримала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину;
також апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини сплинув 16 березня 2023 року і до суду з даним позовом позивачка звернулась через 4 місяці після вказаної дати, що є незначним часовим проміжком. Однак, у контексті наведеного, апеляційний суд вважав, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для задоволення вимог заявленого ОСОБА_1 позову. Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19, гостре раптове захворювання, у сукупності із незначним терміном пропуску строку, можуть вважатися поважними причинами при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Проте, в цій цивільній справі вказаних обставин судом не встановлено, і позивачем ОСОБА_1 не надано належних та достатніх доказів щодо наявності таких обставин;
таким чином, апеляційний суд зробив висновок про те що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини узгоджується із фактичними, документально підтвердженими обставинами справи та нормами права, які регламентують спірні правовідносини, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Аргументи учасників справи
05 квітня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу, на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, в якій просила:
скасувати оскаржені рішення;
направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи;
суди не надали належної оцінки обставинам справи та не звернули увагу на те, що через збройну агресію російської федерації та введення воєнного стану в країні. У зв`язку з постійними повітряними тривогами та обстрілами, через реальну загрозу для життя позивачка не мала змоги подати заяву про прийняття спадщини. Окрім цього, через щоденні відключення електроенергії, коли нотаріальні контори не працювали у звичайному режимі, однак суди безпідставно не прийняли до уваги наведені обставини. Позивачка у серпні 2022 року перенесла інсульт, у березні 2023 року їй встановлено діагноз токсичний тиреотоксикоз та призначено лікування;
суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що саме після перенесеного інсульту, позивачка тривалий час не могла відновитися, потребувала тривалого лікування і реабілітації. Саме через наслідки перенесеного інсульту, позивачка повторно потрапила до лікарні та проходила стаціонарне лікування з 27 січня 2023 року і по 09 лютого 2023 року, але полегшення не відчула та мала порушені функції нервової системи, серцево-судинної, опорно-рухової та системи травлення. Судами не ураховано, що згідно з випискою з медичної карти амбулаторного хворого від 22 вересня 2023 року позивачка потребує стороннього догляду та постійної медикаментозної терапії, а тому висновки судів про те, що позивачка не надала суду доказів про наявність будь-яких поважних причин, які б унеможливлювали звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини є помилковими;
у зв`язку з карантином, який скасовано лише з 01 липня 2023 року, маючи ослаблений імунітет, похилий вік, та належачи до "групи ризику" дотримувалась карантинних обмежень і це також створило їй перешкоди для своєчасного подання заяви до нотаріуса. Висновок апеляційного суду суперечить постанові Верховного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20, у якій суд дійшов висновку, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню і поширенню коронавірусної хвороби створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини;
постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану" було внесені зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини;
19 червня 2023 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року №469 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних, ресурсів в умовах воєнного .стану", яким виключено пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", яким було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на, час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці, та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини;
17 липня 2023 року позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але у прийнятті заяви мені було відмовлено у зв`язку із пропуском строку;
якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви;
позивачка звернувшись у липні 2023 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті сина, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством для прийняття спадщини після смерті і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини;
19 червня 2023 року, набрав чинності підпункт 2 пункту З постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану", яким виключено пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", якою було встановлено, що протягом строку для прийняття; спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини;
в обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини я посилалася на збройну агресію та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та воєнними діями, що відбуваються на території України, а також те, що вважала, що згідно до пункту З постанови КМУ № 164 "Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" від 28 лютого 2022 року, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Але суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв до уваги те, що у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини, періоду часу кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для позивачки та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущений строку для подачі заяви про прийняття спадщини;
апеляційний суд проігнорував наведені обставини, не приділив їм належної уваги, припустився до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року в частині підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2024 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року відмовлено.
21 червня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 07 червня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження:
суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20; від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц; від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19; від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17; від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22; від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17; від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21; від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16; від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18; від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 та постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 07 лютого 1993 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_6".