ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14795/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючого, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текком"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024
(у складі колегії суддів: Сітайло Л. Г. (головуючий), Буравльов С. І., Шапран В. В.) та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 (суддя Чинчин О.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Текком" про заміну сторони - боржника
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текком"
до Державної фіскальної служби України
про стягнення 7 762 847,44 грн,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текком" (далі - заявник, ТОВ "Текком") звернулося до господарського суду із заявою, в якій просило замінити боржника Державну фіскальну службу України (далі - ДФС України) на її правонаступника Державну митну службу України (далі - ДМС України).
Заява обґрунтована тим, що ДМС України згідно з постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" (далі - постанова КМУ № 1200) є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованої шляхом поділу ДФС України, яка є боржником за судовим рішенням від 24.12.2019, тому наявні підстави для заміни сторони у справі в порядку процесуального правонаступництва відповідно до ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з метою виконання рішення суду новим боржником.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.01.2024, залишеною без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, у задоволенні заяви відмовив.
Судові рішення обґрунтовані тим, що, враховуючи предмет спору у цій справі про стягнення грошових коштів, заміна ДФС України як боржника можлива лише у випадку фактичного її вибуття внаслідок припинення, обставин чого у цій справі суди не встановили.
У поданій у червні 2024 року касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) ТОВ "Текком", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій, зокрема ст. 52, 334, ч. 4 ст. 236 ГПК України, п. 2 постанови КМУ № 1200, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, постановити нове, яким заяву товариства задовольнити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ "Текком":
- зазначило, що суди попередніх інстанцій не врахували відомостей у наказі ДМС України від 17.11.2020 № 126-АГ, згідно з яких ДМС України є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС України; не звернули уваги на те, що функціональні обов`язки ДФС України у відповідній сфері діяльності передані ДМС України з моменту її створення, незважаючи на те, ДФС України досі не припинена як юридична особа;
- звернуло увагу на те, що не заміна боржника його правонаступником у цій справі призведе до неможливості виконання рішення суду від 24.12.2019, яке набрало законної сили, що буде мати наслідком порушення п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, оскільки іншого способу виконати це рішення немає;
- здійснило посилання на висновки Верховного Суду у постанові від 02.08.2022 у справі № 924/159/14.
Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г. О. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д. відкрито касаційне провадження у справі № 910/14795/19 з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
13.06.2024 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ДМС України заперечила доводи касаційної скарги, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.06.2024 № 32.2-01/1247 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/14795/19 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г. О. для догляду за дитиною та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 вказану судову справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Жайворонок Т. Є. - головуючий, Бенедисюк І. М., Колос І. Б.
Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2024 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жайворонок Т. Є. - головуючий, Бенедисюк І. М., Колос І. Б., прийнято касаційну скаргу ТОВ "Текком" до провадження.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, врахувавши заперечення у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 18.12.2018 КМУ прийняв постанову № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою КМУ від 25.09.2019 № 846), в якій:
- постановив утворити ДПС України та ДМС України, реорганізувавши ДФС шляхом поділу (п. 1).
- установив, зокрема, що: ДМС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства;
ДПС та ДМС є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності;
ДФС продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (п. 2).
Станом на час розгляду заяви судами ДФС України знаходиться в стані припинення з 17.05.2019, запис про фактичне припинення відсутній; 16.07.2019 проведено державну реєстрацію ДМС України, що вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Господарський суд міста Києва рішенням від 24.12.2019 у цій справі, залишеним без змін згідно з постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020, задовольнив позов ТОВ "Текка" до ДФС України про стягнення 7 762 847,44 грн боргу за порушення грошового зобов`язання за договором від 08.05.2015 № 76, предметом якого було будівництво міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Рава-Руська" Львівської митниці Жовківського району Львівської області, який розташований за адресою: вул. Гребінського, 28, с. Рата, Жовківський район, Львівська обл. (далі - об`єкт нерухомого майна).
07.04.2020 на виконання рішення від 24.12.2019 у цій справі видано наказ, який ТОВ "Текка" направила на виконання до Державної казначейської служби України, яка виконавчий документ суду поставила на облік за бюджетною програмою через неможливість здійснення безспірного списання коштів з рахунків ДФС України та повідомила, що рішення буде виконуватись у порядку черговості, що не заперечується сторонами.
17.11.2022 ДМС України видала наказ № 126-АГ "Про припинення права оперативного управління на нерухоме майно Львівської митниці ДФС та Галицької митниці Держмитслужби", в якому серед іншого підтвердила, що є правонаступником майна, прав та обов`язків, зокрема реорганізованої ДФС України у відповідній сфері діяльності.
Посилаючись, зокрема на п. 2 постанови КМУ № 1200, наказ ДМС України від 17.11.2020 № 126-АГ, заявник звернувся до суду з заявою про заміну боржника ДФС України на ДМС України в порядку процесуального правонаступництва, у задоволенні якої суди відмовили у зв`язку з відсутністю правової підстави у даному випадку, оскільки боржник перебуває у стані припинення, тоді як спір у справі не стосується реалізації його компетенції.
У ч. 1 ст. 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на вимоги заявника та встановлені судами обставини, спірним у цій справі є питання можливості застосування механізму заміни сторони боржника в порядку процесуального правонаступництва у випадку, якщо станом на час виконання рішення суду, боржник, який є суб`єктом владних повноважень, реорганізований шляхом поділу, перебуває в стані припинення, але ще не припинений як юридична особа публічного права, проте, його управлінські функції передані новоствореній юридичній особі публічного права.
Положення стосовно процесуального правонаступництва закріплені у ст. 52 ГПК України, відповідно до якої у разі, зокрема припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
За приписами ч. 1 ст. 334 ГПК України, які кореспондують ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює таку сторону її правонаступником.
Положення цієї статті ГПК України застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 334 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
У ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону вказано, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Згідно з Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011 № 1074, здійснення заходів, пов`язаних, зокрема з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу (п. 5, 6). Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам (п. 8).