ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/6158/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Лаєнка П.П.,
відповідача - Сови Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "УКРСИББАНК"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2024 (головуючий суддя - Іванов О.Г. судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 (суддя Бажанова Ю.А.) про закриття провадження
у справі №904/6158/23
за позовом Акціонерного товариства "УКРСИББАНК"
до територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради
про звернення стягнення на майно,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.08.2024 №32.2-01/1805 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою суддів Баранця О.М., Студенця В.І., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/6158/23, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
1.Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень
1.1.Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" (далі також АТ "УКРСИББАНК", Банк) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради про погашення на користь АТ "УКРСИББАНК" заборгованості:
- за кредитним договором №11034875000 від 04.09.2006 у розмірі 28 669,94 грн, з яких: 28 317,38 грн заборгованість по кредиту, 352,56 грн заборгованість за процентами за користування кредитом;
- за кредитним договором №11353111000 від 29.05.2008 у розмірі 19 077,69 дол. США, з яких: 18 833,31 дол. США заборгованість по кредиту, 220,84 дол. США заборгованість за процентами за користування кредитом, та судового збору у розмірі 10 759,13 грн;
- звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 2194896912110, що є предметом іпотеки, після смерті ОСОБА_1 визнана відумерлою та перебуває у власності територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради шляхом проведення електронного аукціону.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_1 залишилося нерухоме майно - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та невиконані зобов`язання останнього щодо погашення кредиту та процентів. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03.12.2018 у справі №214/5495/18 визнано відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1, у вигляді зазначеної квартири та вирішено передати її у власність територіальної громади міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Оскільки заборгованість за кредитними договорами залишається непогашеною, кредитні зобов`язання не припинилися, та як наслідок не є припиненими і договори іпотеки. Квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у власності територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради як відумерла спадщина після смерті ОСОБА_1, та є обтяженою іпотекою на користь АТ "УКРСИББАНК". На підставі статті 23 Закону України "Про іпотеку" територіальна громада міста Кривий Ріг в особі Криворізької міської ради набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечними договорами.
1.3.Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13.03.2024 закрив провадження у справі №904/6158/23 за позовом АТ "УКРСИББАНК" до територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради про звернення стягнення на майно на підставі пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 29.05.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі №904/6158/23 залишив без змін.
1.4.Суди дійшли висновків, що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі 904/8179/21, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
2.1.АТ "УКРСИББАНК" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі №904/6158/23 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
2.2.Скаржник зазначає, що аналіз предметів двох позовів Банку у справах №904/8179/21 та 904/6158/23 вказує, що вони не є тотожними, оскільки Банк висував до одного і того ж відповідача різні матеріально-правові вимоги. Підставами для вимоги у справі №904/8179/21 були статті 1231 і 1271 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) (вимога про відшкодування майнової шкоди (збитків) Банку у вигляді несплаченої заборгованості), а підставами для вимоги у справі №904/6158/23 є стаття 23 Закону України "Про іпотеку" (вимога до іпотекодавця, яким є відповідач по справі, про звернення стягнення на предмет іпотеки). З огляду на викладене скаржник вказує, що позовні заяви Банку у двох господарських справах №904/8179/21 та №904/6158/23 є різними за змістом їх вимог до відповідача, а суди попередніх інстанцій не вдалися до належного аналізу позовної вимоги Банку і тому помилково застосували положення пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК.
2.3.Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначаючи про безпідставність викладених у скарзі доводів, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права, при всебічному дослідженні всіх обставин справи №904/6158/23 та справи №904/8179/21, у відповідності до усталеної судової практики вирішення подібних спорів.
3.Позиція Верховного Суду
3.1.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
3.2.Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини першої статті 175 ГПК).
3.3.Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини першої статті 231 ГПК, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.
3.4.З аналізу наведених норм права вбачається, що однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
3.5.Для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
3.6.Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
3.7.Предметом позову, як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.
3.8.Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
3.9.Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №925/1473/15, Верховним Судом у постановах від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 та від 14.01.2021 у справі №910/6567/20).
3.10.Господарський суд Дніпропетровської області в ході аналізу та встановлення заявлених відповідачем підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК встановив сторін, предмет і підстави справ №904/8179/21 та №904/6158/23 та виснував, що ці справи за своїм суб`єктним складом, предметом спору та підставами позову є тотожними.