ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
cправа №911/2602/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1
про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги
у справі №911/2602/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"
до ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2,
про визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру частки учасника,
за участю представників:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача: не з`явилися,
від третьої особи-1: не з`явилися,
від третьої особи-2: не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило визначити розмір статутного капіталу позивача в сумі 2100000 грн та визначити частку учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства у розмірі 100%.
Рішенням господарського суду Київської області від 21.12.2023 у справі №911/2602/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 18.01.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2602/23 задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на користь ОСОБА_1 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 рішення господарського суду Київської області від 21.12.2023 та додаткове рішення господарського суду Київської області від 18.01.2024 у справі №911/2602/23 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на користь ОСОБА_1 30 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 08.08.2024 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" залишив без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, рішення господарського суду Київської області від 21.12.2023, додаткове рішення господарського суду Київської області від 18.01.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №911/2602/23 залишив без змін.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просив за результатами розгляду справи розподілити судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, шляхом стягнення з позивача 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Від позивача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, в яких останній просить відмовити відповідачу у стягненні витрат, оскільки з огляду на обсяг наданої правової допомоги стягнення її вартості в розмірі 30 000 грн не може являтись обґрунтованим та пропорційним.
Розглянувши клопотання відповідача, Суд вважає, що воно підлягає задоволенню з огляду на таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (частина 4 статті 126 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.