ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/2071/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю представниці Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області Скитиби Н. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 (в частині відхилення грошових вимог у розмірі 32 036 756,53 грн)
у справі № 908/2071/21
за заявою Підприємства об`єднання громадян "Конкордія"
до Підприємства об`єднання громадян "Студія КВВК Громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 30.11.2021 Господарський суд Запорізької області, зокрема, відкрив провадження у справі № 908/2071/21 про банкрутство Підприємства об`єднання громадян "Студія КВВК Громадської організації "Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України" (далі - Підприємство, Боржник).
Постановою від 10.05.2022 Господарський суд Запорізької області визнав Підприємство банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Клименка О. Ю.
11.05.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення за № 68663 про визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі Судової влада України.
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - Управління ДПС, податковий орган) провело документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства (Боржника), за результатами якої склало акт від 12.01.2023 № 26/08-01-07-05/38358529, яким встановлено порушення Боржником податкового законодавства та на підставі якого були винесені такі податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):
- ППР (форми "Д") № 2518/13-01-24-10 від 08.02.2023 на суму 905,64 грн по податковому боргу з військового збору, з яких 585,00 грн - грошове зобов`язання, 146,25 грн - штрафні санкції та 174,39 грн - пеня;
- ППР (форми "ПС") № 2515/13-01-24-10 від 08.02.2023 на суму 1 020,00 грн донарахованих штрафних санкцій по податковому боргу з податку на доходи фізичних осіб;
- ППР (форми "Д") № 2516/13-01-24-10 від 08.02.2023 на суму 9 776,49 грн по податковому боргу з податку на доходи фізичних осіб, з яких 7 020,00 грн - грошове зобов`язання, 1 755,00 грн - штрафні санкції та 1 001,49 грн - пеня;
- ППР (форми "ІІІ") № 0927310416 від 30.10.2020 у розмірі 17,00 грн донарахованих штрафних санкцій по податковому боргу з податку на прибуток приватних підприємств;
- ППР (форми "ПС") № 2488/13-01-07-04 від 08.02.2023 у розмірі 1 360,00 грн донарахованих штрафних санкцій по податковому боргу з податку на прибуток приватних підприємств;
- ППР (форми "Р") № 2486/13-01-07-04 від 08.02.2023 на суму 26 947,50 грн по податковому боргу з податку на прибуток приватних підприємств, з яких 21 558,00 грн - грошове зобов`язання та 5 389,50 грн - штрафні санкції;
- ППР (форми "ПС") № 102160416 від 10.02.2021 у розмірі 2 040,00 грн донарахованих штрафних санкцій по податковому боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів;
- ППР (форми "ВІ") № 2492/13-01-07-04 від 08.02.2023 на суму 154 141 463,00 грн по податковому боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з яких з яких 123 313 170,00 грн - грошове зобов`язання та 30 828 293,00 грн - штрафні санкції;
- ППР (форми "Р") № 2485/13-01-07-04 від 08.02.2023 на суму 3 946 382,50 грн по податковому боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з яких з яких 3 157 106,00 грн - грошове зобов`язання та 789 276,50 грн - штрафні санкції. Також на підставі цього ППР нараховано пеню у розмірі 348 050,28 грн;
- ППР (форми "ПН") № 2487/13-01-07-04 від 08.02.2023 у розмірі 60 290,25 грн донарахованих штрафних санкцій по податковому боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів;
- ППР (форми "ІІІ") № 2680401 від 31.12.2020 у розмірі 204,00 грн донарахованих штрафних санкцій по податковому боргу з адміністративних штрафів та інших санкцій;
Короткий зміст заявлених вимог
02.05.2023 до господарського суду від Управління ДПС надійшла заява про визнання грошових вимог до Боржника на загальну суму 158 538 456,66 грн, з яких 126 499 439,00 грн - зобов`язання, 31 689 791,50 грн - штрафні санкції, 349 226,16 грн - пеня.
Заява мотивована наявністю у Боржника податкового боргу, підтвердженого відповідними ППР.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою від 06.06.2023 у справі № 908/2071/21 Господарський суд Запорізької області відхилив грошові вимоги Управління ДПС до Боржника у розмірі 158 538 235,66 грн та визнав вимоги у розмірі 221,00 грн штрафних санкцій з їх віднесенням до шостої черги задоволення.
Відмовляючи у визнанні грошових вимог податкового органу, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що термін сплати відповідних податкових платежів настав у період після прийняття постанови про визнання Боржника банкрутом (10.05.2022), що суперечить вимогам частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). За висновком суду, такі грошові зобов`язання не відносяться ні до зобов`язань, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, ні до зобов`язань, що є поточними до визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ні до тих, що виникли після введення ліквідаційної процедури та на які не поширюються обмеження, встановлені частиною першою статті 59 КУзПБ.
У іншій частині вимог, що виникли на підставі ППР (форми "ІІІ") № 0927310416 від 30.10.2020 та ППР (форми "ІІІ") № 2680401 від 31.12.2020 у загальному розмірі 221,00 грн (17,00 + 204,00), суд першої інстанції дійшов висновку про їх належність до конкурсних, оскільки такі виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 08.04.2024 Центральний апеляційний господарський суд задовольнив частково апеляційну скаргу Управління ДПС та скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі №908/2071/21, ухвалив нове рішення, яким визнав грошові вимоги податкового органу до Боржника в розмірі 126 501 700,40 грн (з яких: 126 499 439,00 грн - зобов`язання; 2 261,00 грн - штрафні санкції) та відхилив решту грошових вимог у розмірі 32 036 756,53 грн (штрафні санкції та пеня).
Суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що для правильного розгляду грошових вимог податкового органу необхідним є встановлення моменту виникнення таких вимог за кожним несплаченим боржником та заявленим контролюючим органом податком, який (момент) пов`язується із першим днем несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України (далі - ПК України), для подання податкової декларації.
У цьому зв`язку апеляційний суд встановив, що за ППР (форми "Р") № 2486/13-01-07-04 від 08.02.2023, ППР (форми "Д") № 2516/13-01-24-10 від 08.02.2023, ППР (форми "Д") № 2518/13-01-24-10 від 08.02.2023, ППР (форми "ВІ") №2492/13-01-07-04 від 08.02.2023 та ППР (форми "Р") № 2485/13-01-07-04 від 08.02.2023 податкові зобов`язання Боржника зі сплати податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на додану вартість у загальній сумі 126 499 439,00 грн виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство Підприємства, тобто грошові вимоги податкового органу на вказану суму є конкурсними та підлягають визнанню в ліквідаційній процедурі.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання штрафних санкцій у сумі 17,00 грн за ППР (форми "ІІІ") № 0927310416 від 30.10.2020 та у сумі 204,00 грн за ППР (форми "ІІІ") № 2680401 від 31.12.2020 як конкурсних вимог, адже такі зобов`язання Боржника виникли до відкриття провадження у справі про його банкрутство. З тих же підстав апеляційний суд виснував про необхідність визнання штрафних санкцій у сумі 2 040,00 грн, які виникли на підставі ППР (форми "ПС") № 102160416 від 10.02.2021, адже суд першої інстанції у своєму рішенні помилково вказав дату цього ППР як 10.02.2023.
У іншій частині вимог, а саме нарахованих штрафних санкцій за порушення податкового законодавства зі сплати податків та пені, апеляційним судом не встановлено підставності їх визнання, адже такі санкції були застосовані до Боржника шляхом прийняття податковим органом відповідних ППР від 08.02.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство (під час дії мораторію) та визнання Боржника банкрутом (постанова суду від 10.05.2022).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Управління ДПС (скаржник) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі в частині відхилення грошових вимог податкового органу у сумі 32 036 756,53 грн скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким визнати грошові вимоги у зазначеному розмірі.
Касаційну скаргу Управління ДПС мотивувало підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через застосування судом апеляційної інстанції норм підпунктів 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175 пункту14.1 статті 14, пункту 31.1 статті 31, пункту 33.1 статті 33, пункту 37.2 статті 37, статті 129 ПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених (висновків) у постановах від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20 та від 17.01.2024 у справі № 903/51/20.
У контексті порушення процесуальних норм права скаржник стверджує, що апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про відхилення штрафних санкцій та пені без з`ясування фактичних обставин щодо встановлення підстав, моменту виникнення та терміну сплати таких зобов`язань.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Касаційне провадження
06.05.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга Управління ДПС.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 для розгляду касаційної скарги визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Пєсков В. Г., Жуков С. В.
Ухвалою від 24.05.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління ДПС на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 (в частині відхилення грошових вимог у розмірі 32 036 756,53 грн) у справі №908/2071/21, призначив її до розгляду на 10.07.2024 о 10:45 год.
13.06.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву Управління ДПС про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 10.07.2024 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні у справі до 07.08.2024 о 10:45 год.
У судовому засіданні 07.08.2024 взяла участь представниця скаржника (Управління ДПС), яка надала пояснення щодо суті доводів та вимог касаційної скарги. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Аналіз доводів та вимог касаційної скарги свідчить, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі оскаржується тільки в частині відхилення грошових вимог податкового органу в розмірі 32 036 756,53 грн (штрафні санкції та пеня), у зв`язку з чим та з урахуванням вимог частини першої статті 300 ГПК України вказана постанова суду апеляційної інстанції переглядається в касаційному порядку лише у цій частині.
Перевіривши наведені скаржником доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Предметом судового розгляду є заява податкового органу про визнання грошових вимог до Боржника у справі про його банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
За змістом наведених у статті 1 КУзПБ визначень:
до грошових зобов`язань боржника належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів);
кредитором, серед іншого, є контролюючий орган, уповноважений відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, який має підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог (наведений правовий висновок Верховного Суду є усталеним та відображений, зокрема, у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 02.11.2021 у справі №917/399/15, від 28.07.2022 у справі 904/2166/20, 19.01.2023 у справі № 917/1500/18, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20, від 17.04.2024 у справі №903/51/20).
З огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20).
Водночас норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі (аналогічний правовий висновок викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі №904/5743/20).
У справі, що розглядається, судом першої інстанції було відхилено накладені податковим органом на боржника штрафні санкції (штрафи) за порушення приписів податкового законодавства і пеню (окрім тих, що виникли на підставі двох ППР від 30.10.2020 та від 31.12.2020) у зв`язку з тим, що такі, за висновком цього суду, виникли у ліквідаційній процедурі після прийняття постанови про визнання Боржника банкрутом, що суперечить вимогам частини першої статті 59 КУзПБ.
Апеляційний господарський суд, у свою чергу, в оскаржуваній постанові виснував про необхідність відхилення штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 32 036 756,53 грн (нарахованих податковим органом на підставі відповідних ППР від 08.02.2023), оскільки вважав, що такі санкції застосовані до Боржника під час дії мораторію, що суперечить вимогам частини третьої статті 41 КУзПБ, та після визнання Боржника банкрутом.
Управління ДПС з такими висновками не погодилося, оскільки вважає, що апеляційний суд не з`ясував фактичних обставин щодо підстав, моменту виникнення та терміну сплати штрафних санкцій та пені.
Отже, у цій справі підлягає вирішенню питання моменту виникнення у Боржника зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій за порушення ним вимог податкового законодавства та пені, нарахованої відповідно до приписів ПК України.
Так, абзацом четвертим частини третьою статті 41 КУзПБ визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.