ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 420/12245/23
адміністративне провадження № К/990/33655/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року (головуючий суддя - Білостоцький О.В.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року (головуючий суддя - Федусик А.Г., судді: Бойко А.В., Шевчук О.А.)
у справі №420/12245/23
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури
про визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Одеської обласної прокуратури в частині відсторонення з 29 листопада 2022 року від виконання посадових обов`язків прокурора;
- зобов`язати Одеську обласну прокуратуру вчинити певні дії - допустити ОСОБА_1 до виконання посадових обов`язків шляхом поновлення на посаді прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області на підставі наказу від 24 березня 2022 року з внесенням відповідних даних до трудової книжки;
- усунути перешкоди в частині незаконного відсторонення в умовах воєнного стану від виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків прокурора;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. №1770к від 29 листопада 2022 року, як нікчемний;
- встановити факт трудових відносин між позивачем і Одеською обласною прокуратурою в термін з 30 грудня 2020 року по теперішній час, і відповідно набутий за цей час страховий стаж;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в термін з 30 грудня 2020 року по час прийняття судом остаточного рішення у справі, із розрахунку не менш як 1 165,14 грн щодня, а всього не менш як 583 955 грн.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали шляхом надання позивачем до суду належним чином обґрунтованого та вмотивованого адміністративного позову із коректним викладенням позовних вимог відповідно до процесуальних положень КАС України із визначенням наявності фактичних та юридичних підстав подання позивачем декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі №420/12245/23 та доказів поважності причин пропуску позивачем цього строку.
3. На виконання вимог ухвали позивач надіслав адміністративний позов (зареєстрований 15 червня 2023 року), в якому просив:
- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Одеської обласної прокуратури в частині відсторонення з 29 листопада 2022 року від виконання посадових обов`язків прокурора;
- зобов`язати Одеську обласну прокуратуру вчинити певні дії - допустити ОСОБА_1 до виконання посадових обов`язків шляхом поновлення на посаді прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області на підставі наказу від 24 березня 2022 року з внесенням відповідних даних до трудової книжки;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в термін з 30 грудня 2020 року по час прийняття судом остаточного рішення у справі, із розрахунку не менш як 1 165,14 грн щодня, а всього не менш як 583 955 грн.
4. Також надіслав заяву про поновлення строку для подання адміністративного позову.
5. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом в адміністративній справі №420/12245/23; адміністративний позов повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з неусуненням її недоліків.
6. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Повертаючи позовну заяву у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення його без руху, суд першої інстанції виходив із того, що недоліки адміністративного позову позивачем усунуто не було.
9. Суд першої інстанції зазначив, що заява про поновлення строку звернення до суду містить загальні посилання на обставини введення воєнного стану в Україні, відключення світла та мережі Інтернет, відсутність електроенергії, встановлення карантину, але не підкріплені поясненнями та доказами, посиланнями на конкретні факти, які б підтверджували або свідчили про об`єктивну неможливість звернення позивача до суду у передбачений процесуальним законом строк.
10. Суд першої інстанції зазначив, що позивач у позовних вимогах просить суд визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Одеської обласної прокуратури в частині відсторонення з 29 листопада 2022 року від виконання посадових обов`язків прокурора.
11. Водночас, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивача не було відсторонено від виконання посадових обов`язків, а фактично звільнено зі служби на підставі наказу керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. №1770к від 29 листопада 2022 року у зв`язку з ухваленням 17 листопада 2022 року Верховним Судом постанови у справі №420/13321/20.
12. Також суд зауважив, що позивач оскаржує дії Одеської обласної прокуратури в частині "відсторонення його від виконання посадових обов`язків прокурора" з 29 листопада 2022 року, разом з тим стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу просить з іншої дати - 30 грудня 2020 року, при цьому фактичних та законодавчих підстав для розгляду в межах адміністративної справи №420/12245/23 позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку з 30 грудня 2020 року, тобто дати первинного звільнення, позивач не вказує.
13. Суд зауважив, що такі позовні вимоги як стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення 31 грудня 2020 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі 16 лютого 2022 року, були вирішені судами під час розгляду адміністративної справи №420/13321/20, а в період з 22 березня 2022 року по 29 листопада 2022 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року.
14. Відмовляючи в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, виходив з того, що відповідно до матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 29 грудня 2022 року подав до Одеського окружного адміністративного суду позов у справі №420/19344/22 до того ж самого відповідача з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. від 29 листопада 2022 року №1770к, тобто позивачу було достеменно відомо про (на його думку) порушення прав вже у грудні 2022 року, а тому зазначені обставини свідчать про об`єктиву можливість звернутись до суду із заявленими позовними вимогами у строк, встановлений законом.
15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що 29 травня 2023 року звернувся до суду з позовною заявою про визнання дій роботодавця протиправними в частині незаконного відсторонення від посади наказом від 29 листопада 2022 року. Вказав про наявність в провадженні суду іншої справи №420/19344/22 в межах якої позивач оскаржує незаконні дії роботодавця в частині повороту виконання судового рішення, раніше ним же виконаного.
17. Необхідність звернення з другою позовною заявою була викликана тим, що суд в межах справи №420/19344/22 відмовився прийняти до провадження заяву про збільшення позовних вимог. Відповідну ухвалу прийнято 28 квітня 2023 року, а до суду з цим позовом він звернувся 29 травня 2023 року в межах встановленого процесуального строку.
18. Щодо відмови в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, то таке рішення є незаконним та несправедливим, оскільки він не пропускав цей строк, а чекав прийняття іншим судом законного рішення на захист своїх прав.
19. Також скаржник не погоджується з вимогою надати докази негативного впливу воєнного стану та карантину на процесуальні строки звернення до суду, в той час коли самі судді системно нехтують своїми обов`язками в цей період, зокрема, не відправляють правосуддя в окремих випадках.
20. Для позивача вкрай важливим є захист його конституційних прав на працю та належний рівень життя.
21. Скаржник звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції дуже ретельно здійснивши аналіз тексту позовної заяви, вийшов за межі апеляційної скарги і приділив багато часу захисту свого колеги, зробивши висновок про "нечіткість, незрозумілість позовної заяви" тощо. Водночас мова йшла лише про скасування рішення суду першої інстанції наступного змісту - "у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом …відмовити".
22. На думку скаржника, у такий спосіб судді двох інстанцій створили судову практику розгляду адміністративного позову без участі позивача, а фактично з відмовою цьому учаснику в доступі до правосуддя з метою захистити свої конституційне право на працю і соціальний захист.
23. Скаржник зазначає, що за таких підстав, очевидна домінуюча роль відповідача у судовому процесі, який є роботодавцем позивача у справі і має статус керівника обласної прокуратури.
24. Крім того, звертає увагу на те, що станом на грудень 2022 року в ЄДРПОУ юридична особа Одеська обласна прокуратура зареєстрована за номером 03528552, керівником вказано Костенка С.К., який мав певні повноваження, зокрема і підписувати накази та розпорядження. Тому у позові вказувалось його прізвище без посилання на особисті відносини з позивачем, виключно у світлі трудових правовідносин роботодавця та працівника.
25. На переконання касатора наведені ним факти об`єктивно підтверджують порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що доводить необґрунтованість та неправильність висновків судів.
26. Скаржник вважає, що оскаржувані рішення є незаконними, прийнятими недобросовісно, нерозсудливо, несправедливо, упереджено, з грубим порушенням засад адміністративного судочинства та є фактичною відмовою у доступі до правосуддя, з наслідками у вигляді грубого порушення конституційних гарантій захисту судом його прав.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
28. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
29. Відповідно до частин першої, п`ятої-шостої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист тощо.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
30. При вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частини перша-друга статті 6 КАС України).
31. Так, згідно з частинами першою-третьою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
32. Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
33. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
34. Як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються подій, пов`язаних з наказом керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. від 29 листопада 2022 року №1770к.
35. Отже, з огляду на предмет оскарження у цій справі та характер спірних правовідносин, застосованим є саме частина п`ята статті 122 КАС України, тобто, за загальним правилом, оскарження спірного наказу відповідача повинно було відбуватися протягом одного місяця з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав щодо проходження публічної служби.
36. З аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
37. У категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
38. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 листопада 2022 року у справі №500/1185/21, від 25 січня 2024 року у справі №120/4609/22, від 12 квітня 2024 року у справі №640/10147/22.
39. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
40. Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.