ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 260/1012/19
адміністративне провадження № К/9901/20147/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №260/1012/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року (суддя Луцович М.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (головуючий суддя Ільчишин Н.В., судді: Коваль Р.Й., Пліш М.А.),
В С Т А Н О В И В :
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачки - ОСОБА_2, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 травня 2019 року №0005591305, № 0005581305, № 0005571305 та податкову вимогу від 03 липня 2019 року №152776-55.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка не отримувала від банку будь-яких додаткових благ, сума заборгованості, яку анулював банк, позивачці не виплачувалася та не нараховувалася, а відтак така сума не є додатковим благом у розумінні податкового законодавства і відповідно не підлягає оподаткуванню згідно до підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Вказувала на те, що до складу прощеного боргу входять нараховані кредитором відсотки та штрафні санкції, прощення яких не є додатковим благом і не включається до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Крім того, вказувала на безпідставне незастосування контролюючим органом положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України до спірних правовідносин.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
В ході розгляду справи судами встановлено, що 06 червня 2007 року між позивачкою та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) (в подальшому правом вимоги перейшло до ТОВ "Кредитні ініціативи") (далі також - Банк) було укладено Договір про іпотечний кредит № 69/8-07 на суму 99000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення даного договору складало 499 950,00 грн.
06 червня 2007 року між Банком, ОСОБА_2 (Поручителем) та позивачкою (Позичальником) було укладено Договір поруки за №212/12/07.
Згідно п.1 Договору поруки Поручитель зобов`язується відповідати в повному обсязі перед Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) (Кредитором) за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором № 69/8-07 від 06 червня 2007 року (а також усіх додаткових угод до нього) (надалі - Кредитний договір), укладеного між Кредитором та позивачем - Позичальником, за умовами якого останній зобов`язаний повернути Кредитору до 05 червня 2022 року кредит у розмірі 12% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов Кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором. Відповідно до п.2 даного Договору Позичальник та Поручитель є солідарними боржниками перед Кредитором, та залишаються зобов`язаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов`язань за ним у повному обсязі.
08 червня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) та ТОВ "Д.С.Д." (Майновий поручитель), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, було укладено Іпотечний договір за №151/23-2007. Предметом Іпотечного договору було забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з Договору про іпотечний кредит № 69/8-07 від 06 червня 2007 року (а також усіх змін та доповнень до нього), укладеного між Іпотекодержателем та ОСОБА_1 (надалі - Боржник), за умовами якого останній зобов`язаний в порядку, передбаченому договором про іпотечний кредит, повернути Іпотекодержателю до 05 червня 2022 року кредит у розмірі 99000,00 доларів США, (що станом на день укладання договору про іпотечний кредит за офіційним курсом НБУ складає 499950,00 грн), відсотки за користування ним у розмірі 12% річних, сплати неустойки (пеню, штрафи), а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Боржником умов договору про іпотечний кредит у розмірі і у випадках, передбачених договором про іпотечний кредит. Предметом іпотеки є комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Для цілей цього Договору під визначенням "Предмет іпотеки" в залежності від конкретного застосування розуміються, як всі об`єкти Майнового поручителя, передані в іпотеку, так і будь-яка їх частина.
04 серпня 2015 року було укладено Додатковий Договір до Договору №69/8-07 від 06 червня 2007 року про припинення зобов`язання переданням відступного, зі змінами та доповненнями, а також всі договори забезпечення виконання зобов`язань за ним, а саме: Іпотечний договір №151/23-2007 від 08 червня 2007 року; Договір поруки №212/12-07 від 06 червня 2007 року; Договір поруки №15/12-10 від 06 травня 2010 року - припинили свою дію 10 жовтня 2017 року.
Листом-повідомленням №б/н від 10 жовтня 2017 року ТОВ "Кредитні Ініціативи" повідомило позивачку про прийняття рішення про анулювання залишку боргу у сумі 3249006,02 грн, а також, що у відповідності до вимог ПК України до складу річного оподатковуваного доходу ОСОБА_1 за 2017 рік входить дохід від прощеного основного боргу у розмірі 3249006,02 грн й з суми отриманого доходу від прощення основного боргу позивачка зобов`язана сплатити військовий збір в сумі 48735,09 грн.
Вказаний лист-повідомлення про анулювання боргу був власноруч підписаний позивачкою 10 жовтня 2017 року.
Отримання фізичною особою ОСОБА_1 доходу у вигляді анулювання (прощення) основної суми боргу за кредитом в сумі 3249006,02 грн ТОВ "Кредитні Ініціативи" відобразило у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2017 року з ознакою доходу " 126".
Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивачки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2017 році доходу, як додаткового блага від ТОВ "Кредитні ініціативи", результати якої відображені в Акті від 05.04.2019 року за №291/07-16-13-05/ НОМЕР_1 .
В ході перевірки були встановлені наступні порушення позивачкою податкового законодавства України, а саме:
- пп.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп. "в" п. 176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України - неподання до органу ДФС податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік;
- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України;
- пп.1.1, 1.2, 1.3, 1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163. ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України.
За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 06 травня 2019 року № 0005571305 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 584821,08 грн, штрафної санкції - 146205,27 грн; № 000559305 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу - 48735,09 грн, штрафної санкції - 12183,77 грн; № 0005581305 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму штрафної санкції 170 гривень.
Не погоджуючись із такими рішеннями контролюючого органу, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з того, що контролюючий орган, приймаючі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки судами встановлено, що банком було здійснено прощення (анулювання) позивачці основної суми боргу (кредиту), а з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Позивачка, отримавши у 2017 році дохід у вигляді суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) кредитором, не виконала встановленого законом обов`язку щодо подання до контролюючих органів декларації про майновий стан і доходи та самостійної сплати податку з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПК України, а також - сплати військового збору. Крім того, суди вказали про безпідставність посилання позивачки щодо незастосування контролюючим органом до спірних правовідносин положень пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилася позивачка та подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивачка наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не було визначено (досліджено) структури боргу (основна частина, проценти, штрафні санкції), прощеного банком, хоча це є однією із визначальних обставин, які підлягають з`ясуванню для встановлення дійсного податкового обов`язку платника в межах розглядуваних правовідносин. Так, вказує, що кредит (тіло кредиту) було отримано у розмірі 99000 доларів США, який погашався у відповідності до вимог договору до настання світової економічної кризи. Таким чином, позивачка наполягає на тому, що на момент прощення (анулювання) боргу тіло кредиту (основна сума боргу) жодним чином не могла становити 122381,99 доларів США; така сума, на її переконання, складається із нарахованих відсотків та штрафу.
Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій позивачка вказала пункт 1, 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд (суддя - доповідач ОСОБА_3., судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.) ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з метою перевірки зазначених останньою доводів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2024 року (звільненням ОСОБА_3 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку) справу передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Юрченко В.П., судді: Гімон М.М., Васильєва І.А.
Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останнього заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Третя особа у відзиві на касаційну скаргу просить останню задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.