ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 754/478/21
провадження № 51-7811 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, щодо якої кримінальне
провадження закрито ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020100030000405, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 191 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік без позбавлення права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю;
- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6, обіймаючи посаду менеджера зі збуту ТОВ "Капрі-Трейд", будучи матеріально відповідальною особою, з метою привласнення грошових коштів 07 грудня 2017 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на вул. Молодогвардійській, 20 у м. Києві, отримав від контрагента ТОВ "Капрі-Трейд" - ФОП ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 3981,78 грн як оплату за видатковою накладною від 07 грудня 2017 року № Н-00065197 та не вніс їх до каси підприємства, а привласнив, чим спричинив товариству матеріальну шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_6, обіймаючи посаду менеджера зі збуту в ТОВ "Капрі-Трейд", будучи матеріально відповідальною особою, з метою привласнення грошових коштів 13 грудня 2017 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на АДРЕСА_2, діючи повторно, отримав від контрагента ТОВ "Капрі-Трейд" -ФОП ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2223,95 грн як оплату за видатковою накладною від 13 грудня 2017 року № Н-00066803 та не вніс їх до каси підприємства, а привласнив, чим заподіяв товариству матеріальну шкоду в цьому розмірі.
Київський апеляційний суд ухвалою від 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 залишив без задоволення, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнив.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_6 скасував, кримінальне провадження закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді та вичерпанням можливості їх отримати.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог прокурор указує, щоапеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про недопустимість усіх доказів з огляду на їх отримання неуповноваженими особами органу досудового розслідування. Посилається на те, що сторона захисту під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не ставила питання про недопустимість доказів з огляду на відсутність у матеріалах кримінального провадження постанови про призначення групи слідчих. Крім того, прокурор вважає, що відсутність такої постанови в матеріалах справи не свідчить про недопустимість доказів.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_7 вказує про безпідставність доводів сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 вважали касаційну скаргу сторони обвинувачення необґрунтованою та просили залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового розгляду, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Як встановлено у ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини відзначає, що загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, що означає надання кожній стороні можливості ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. Також акцентується і на забезпеченні справедливого судового розгляду, зокрема, з дотриманням принципу рівності сторін, що вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи, а також ознайомитися із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та надати власні зауваження стосовно цього.
Ці принципи знайшли своє відображення у ст. 129 Конституції України, відповідно до якої рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є, серед інших, основними засадами судочинства.
Кримінальним процесуальним законом передбачено, що згадані засади, поряд з іншими, є основними засадами кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст і форма кримінального провадження (ст. 7 КПК України).
Змагальність сторін у кримінальному провадженні передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ст. 22 КПК України).