1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2602/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024

у складі колегії суддів: Корсак В.А - головуючий, Алданова С.О., Євсіков О.О.,

на рішення господарського суду Київської області від 21.12.2023,

суддя: Шевчук Н.Г.

на додаткове рішення господарського суду Київської області від 18.01.2024

суддя: Шевчук Н.Г.,

та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024

у складі колегії суддів: Корсак В.А - головуючий, Алданова С.О., Євсіков О.О.

у справі № 911/2602/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"

до ОСОБА_1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2,

про визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру частки учасника,

за участю представників:

від позивача: Деледивка С. Г.,

від відповідача: Андрієнко С. В.,

від третьої особи-1: не з`явилися,

від третьої особи-2: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило визначити розмір статутного капіталу позивача в сумі 2 100 000,00 грн та визначити частку учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства у розмірі 100%.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті подання ОСОБА_1 нотаріально засвідченої заяви про вихід з Товариства, виникла ситуація за якої єдиним учасником став ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_1 не вчинив дії щодо державної реєстрації його виходу зі складу учасників товариства, на позачергові загальні збори для прийняття рішення про внесення змін до статуту щодо складу учасників товариства та розміру їх часток не з`явився, що унеможливило його прийняття. Наведене спричинило для Товариства неможливість внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та, як наслідок, призводить до правової невизначеності і введення в оману третіх осіб щодо належності ОСОБА_1 частки в статутному капіталі товариства.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень та мотиви їх ухвалення

Рішенням господарського суду Київської області від 21.12.2023 у справі №911/2602/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про невідповідність обраного позивачем способу судового захисту законодавчим приписам.

Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 18.01.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2602/23 задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на користь ОСОБА_1 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Господарський суд першої інстанції, здійснивши аналіз обсягу та вартості наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги відповідачу, дійшов до висновку, що у даній справі позивачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд оцінив витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи та дійшов висновку про те, що сума заявлених відповідачем витрат на правову допомогу є справедливою та співрозмірною.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 рішення господарського суду Київської області від 21.12.2023 та додаткове рішення господарського суду Київської області від 18.01.2024 у справі №911/2602/23 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що позовні вимоги Товариства про визначення розміру статутного капіталу товариства в сумі 2 100 000,00 грн та розміру частки учасника товариства ОСОБА_2 у розмірі 100% спрямовані на захист саме корпоративних прав цього учасника. Утім в матеріалах справи відсутні будь-які докази надання учасником Товариства ОСОБА_2 правомочностей на звернення Товариства в інтересах такого учасника до суду за захистом корпоративних прав.

Апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності саме у нього порушених прав та/або інтересів внаслідок недооформлення відповідачем його виходу з числа учасників товариства, що є достатньою підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки захисту підлягають саме порушене (оспорюване) право/інтерес особи, якою пред`явлено позов.

Апеляційний суд також зазначив, що наведений спосіб захисту, як і інші, що унормовані статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", направлені саме на захист корпоративного права. Тоді як позивачу корпоративні права в цьому товаристві не належать.

Також апеляційний господарський суд погодився з судом першої інстанції про задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на користь ОСОБА_1 30 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Дослідивши заяву відповідача, а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими понесені відповідачем витрати на правничу професійну допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00 грн.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, на рішення господарського суду Київської області від 21.12.2023, на додаткове рішення господарського суду Київської області від 18.01.2024 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №911/2602/23.

У скарзі позивач просить скасувати рішення та постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скасувати додаткове рішення господарського суду першої інстанції та додаткову постанову апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема пп. д) п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань" в частині права саме Товариства, а не тільки учасників Товариства застосовувати спосіб захисту права щодо визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників за обставин відсутності спору між учасниками про частки в Товаристві. Усталена судова практика Верховного Суду стосується спорів між учасниками товариств про права на частки, в даній справі такий спір відсутній, натомість має місце спір та правова невизначеність даних в ЄДР про Товариство, зумовлених виходом учасника та відсутністю внесення відповідних змін в ЄДР.

Також скаржник вказує про застосування пп. д) п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 17.12.2019 у справі № 927/97/19; від 08.09.2020 у справі № 916/667/19; від 03.11.2020 у справі № 922/88/20, у постановах у справах № 903/199/20, № 917/315/20, № 911/1149/19 щодо універсальності такого способу захисту, як визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників і неможливості та неефективності застосування інших способів захисту при наявності спору по даним в ЄДР.

Скаржник зазначає про застосування судами попередніх інстанцій ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині права на ефективний спосіб правового захисту без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23).

На думку скаржника суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, що відповідно до ст. 310 ГПК України є підставою для скасування рішень, зокрема суд застосував ст. 167 Господарського кодексу України, яка не підлягала застосуванню і не застосував закон, що підлягав застосуванню, зокрема ч. 6 ст. 96-1 Цивільного кодексу; не застосував закон, що підлягав застосуванню, а саме ст. 15 ЦК України та ст. 4 ГПК України щодо захисту прав і законних інтересів.

Також скаржник зазначає, що стягнення витрат на правову допомогу судом першої інстанції суперечить процесуальним приписам ст.ст. 126, 129 ГПК України, а тому додаткове рішення суду першої інстанції, на його думку, підлягає скасуванню.

Скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції скаржник обґрунтовує необхідністю скасування постанови по суті, а тому стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції також вважає безпідставним.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що постанови Верховного Суду, на які як на підставу подання касаційної скарги посилається скаржник, не є подібними до спірних правовідносин, адже визначально різняться змістом спірних правовідносин, предметом та підставами позову, а також суб`єктним складом, тобто рішення у даній справі ухвалені за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, а тому застосування наведеної норми права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним.

Також відповідач посилається на постанову Верховного Суду у справі №907/166/21, в якій Суд дійшов висновку, що позивач, як саме товариство, не може мати інтересу у відновленні корпоративних прав учасників цього товариства та за такими позовами має виступати відповідачем.

Відповідач просить в частині підстав касаційної скарги закрити касаційне провадження, а в іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідач також у відзиві на касаційну скаргу просить за результатами розгляду справи розподілити судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, шляхом стягнення з позивача 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Відповідно до пунктів 1.2, 7.1.1, 1.2. статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства №213 від 16.05.2016, статутний капітал товариства складає 4 200 000,00 грн, а учасниками відповідного товариства є:

- ОСОБА_2 з розміром частки у статутному капіталі - 50% статутного капіталу товариства та складає 2 100 000,00 грн;

- ОСОБА_1 з розміром частки у статутному капіталі - 50% статутного капіталу товариства та складає 2 100 000,00 грн.

ОСОБА_1 11.06.2018 звернувся до Товариства з вимогою про скликання загальних зборів у зв`язку з його виходом з товариства, до якої додано нотаріально засвідчену заяву про вихід від 11.06.2018.

Відповідно до змісту вищевказаних вимог та заяви ОСОБА_1 повідомляв Товариство про свій вихід з 14.09.2018 та просив провести у зазначену дату позачергові загальні збори, до порядку денного яких включити питання, зокрема, стосовно зміни складу учасників Товариства, затвердження нового розподілу часток у статутному капіталі та його зменшення.

Надалі, ОСОБА_1 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та ОСОБА_2 з повідомленням від 02.08.2018 про скликання на 14.09.2018 загальних зборів учасників Товариства з порядком денним по питаннях стосовно виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та проведення відповідних дій щодо зміни складу учасників, статутного капіталу товариства.

Листом від 06.08.2018 ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" повідомило учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про проведення 14.09.2018 позачергових загальних зборів з порядком денним по питаннях стосовно виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства та проведення відповідних дій щодо зміни складу учасників, статутного капіталу Товариства. Копія вказаного повідомлення з доказами його надіслання наявна в матеріалах справи.

ОСОБА_1 не з`явився 14.09.2018 на загальні збори учасників Товариства, що підтверджується протоколом реєстрації учасників від 14.09.2018 та протоколом загальних зборів учасників №14/09/18 від 14.09.2018, відповідно до змісту якого збори вважаються такими, що не відбулись.

ОСОБА_1 з 14.09.2018 вважається таким, що вийшов з Товариства, що не спростовується учасниками справи та підтверджено рішенням господарського суду Київської області у справі №911/197/19 від 04.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019.

Позивач 19.06.2020 звернувся до Ірпінської міської ради з листом №19/06-20 від 19.06.2020 про реєстрацію виходу ОСОБА_1 з ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту", в якому вказано, що Товариство у зв`язку з обставинами, встановленими рішенням господарського суду Київської області у справі №911/197/19 від 04.06.2019 (набрало законної сили 01.10.2019) просить зареєструвати вихід учасника Товариства ОСОБА_1 на підставі поданої ним Товариству у 2018 році заяви про вихід та виключити з ЄДР інформацію про нього як учасника та бенефіціара Товариства. В переліку додатків до цього листа вказані платіжне доручення про сплату адміністративного збору, заява (форма 2), нотаріально засвідчена копія паспорту учасника ОСОБА_2, копія паспорту ОСОБА_1, оригінал нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_1 про вихід 2018 року.

Державним реєстратором Ірпінської міської ради 23.06.2020 повідомлено ОСОБА_2 про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" на підставі абз.1 п.1 ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" - документи подано особою, яка не має на це повноважень (при даній реєстраційній дії заявником виступає учасник, який виходить; абз. 3.1 п.1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" інформація про особу, що виходить ( ОСОБА_1 ) міститься в Єдиному реєстрі боржників; в поданому пакеті документів відсутня згода іншого учасника товариства на вихід ОСОБА_1 (п. 2 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю")).

До матеріалів справи позивачем надані адресовані ним ОСОБА_1 листи №19/12-18/1 від 19.12.2018, №24/12-19 від 24.12.2019, №05/05-20 від 05.05.2020 з доказами їх направлення (описи вкладення), в яких ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" просило Оліна Д.О. дооформити свій вихід з Товариства відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідь на останній лист ОСОБА_1 29.05.2020 повідомив Товариство, що рішенням господарського суду Київської області у справі №911/197/19 від 04.06.2019 на нього жодних обов`язків щодо здійснення будь-яких дій на підтвердження виходу зі складу учасників Товариства не покладено.

Нотаріально посвідчена заява про надання згоди на вихід ОСОБА_1 з ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" підписана ОСОБА_2 30.12.2020., а також оригінал заяви ОСОБА_1 про вихід з ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" та листи ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" і ОСОБА_2 із закликом до ОСОБА_1 зареєструвати його вихід з Товариства були направлені відповідачу 30.12.2020.

Згідно опису документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту", ОСОБА_1 27.01.2021 були подані заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, документ про сплату адміністративного збору, заява про вихід з товариства, заява про надання згоди на вихід ОСОБА_1 ..

Державним реєстратором Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 27.01.2021 встановлено, що подані 27.01.2021 документи не відповідають вимогам Закону: рішення (заява) про надання згоди на вихід ОСОБА_1 з Товариства прийнято з порушенням строку, встановленого частиною 3 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у зв`язку з чим відмовлено у державній реєстрації по заяві про внесення змін.

Відповідно до наданого позивачем витягу з ЄДР станом на 14.08.2023 та за запитом суду станом на 23.08.2023 учасниками ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" є ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 50% статутного капіталу товариства з розміром внеску 2 100 000,00грн та ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 50% статутного капіталу товариства з розміром внеску 2 100 000,00 грн.

Позивач стверджує, що неявка ОСОБА_1 на позачергові загальні збори учасників товариства унеможливила прийняття рішення про внесення змін до статуту щодо складу учасників товариства та розміру їх часток, невчинення ОСОБА_1 дій щодо державної реєстрації його виходу зі складу учасників товариства спричинили для ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" неможливість внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції

Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК України).


................
Перейти до повного тексту