ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/3080/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Балтом Україна" (далі - Товариство, позивач) - Цепко І.С. (адвокатка), Барбадин-Дунець Н.М. (адвокатка),
відповідача-1 - Львівської міської ради (далі - ЛМР, відповідач-1) - Шмотолоха О.П. (самопредставництво),
відповідача-2 - Львівського комунального підприємства "Агенція ресурсів Львівської міської ради" (далі - Підприємство, відповідач-2) - не з`явився,
відповідача-3 - Управління капітального будівництва Львівської міської ради (далі - Управління, відповідач-3) - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - Виконавчий комітет, третя особа, скаржник) - Редько І.О. (самопредставництво), Шмотолоха О.П. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету
на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 (головуючий - суддя Петрашко М.М.), додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 (головуючий - суддя Петрашко М.М.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 (головуючий - суддя Малех І.Б., судді Галушко Н.А., Желік М.Б.)
у справі за позовом Товариства
до: 1. ЛМР;
2. Підприємства;
3. Управління,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Виконавчий комітет,
про стягнення суми.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних і пені.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням змін і доповнень до позовних вимог) та просив стягнути:
- з Підприємства грошові кошти в розмірі 32 477 691,76 грн;
- з Управління, як основного боржника, та субсидіарно з ЛМР на користь грошові кошти в розмірі 57 009 138,38 грн, з яких: 5 854 492,01 грн пені; 43 374 136,01 грн інфляційних втрат; 7 780 510,36 грн 3% річних, а всього 89 486 830,14 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- Підприємство всупереч взятих на себе зобов`язань за договором поруки від 22.12.2019 (далі - Договір поруки) не виконало обов`язок, щодо погашення заборгованості Управління Товариством у розмірі 32 477 691,76 грн, яка виникла, внаслідок несплати за виконані роботи з реконструкції вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста) у м. Львові за договором підряду від 10.09.2010 №20 (далі - Договір підряду);
- відповідно до Положення про Управління капітального будівництва Львівської міської ради, Управління є виконавчим органом ЛМР, відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 №505 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів", а відповідно засновником Управління є ЛМР;
- Управління є підзвітним і підконтрольним міській раді, її виконавчому комітету, Львівському міському голові і підпорядкованим першому заступнику міського голови, Управління у своїй діяльності керується ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, а тому відповідно до статті 619 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Львівська міська рада є субсидіарним боржником та належним відповідачем у даній справі, в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції, постанов судів апеляційної та касаційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 у справі №914/3080/20 позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства заборгованість в розмірі 32 477 691,76 грн та 267 009,50 грн судового збору; з Управління, як основного боржника, та з ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства грошові кошти в розмірі 51 389 551,02 грн, з яких: 2 958 437,32 грн пені, 40 902 984,90 грн інфляційних втрат і 7 528128,80 грн 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 422 490,06 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 заяву про стягнення судових витрат задоволено частково та стягнуто: з Підприємства на користь Товариства 16 109,65 грн судових витрат на професійну правничу допомогу; з Управління, як основного боржника, та з ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства 25 490,35 грн судових витрат на професійну правничу допомогу; у задоволенні решти вимог за заявою про стягнення судових витрат відмовлено.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі №914/3080/20, зокрема, рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 у справі №914/3080/20 залишено без змін, а додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 частково скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про стягнення: з Підприємства на користь Товариства 83 867,24 грн судових витрат на професійну правничу допомогу; з Управління та ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства 83 867,24 грн; у решті додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 залишено без змін.
2.4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №914/3080/20, зокрема, ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 скасовано в частині зміни резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 у справі №914/3080/20, додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 та додаткового рішення, прийнятого постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі №914/3080/20, а також змінено пункти 5, 7 та 9 резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі №914/3080/20 та виключено посилання на те, що Виконавчий комітет "як субсидіарний боржник".
2.5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №914/3080/20 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 09.12.2022 про виправлення описки стосовно дати прийняття ухвали, що оскаржується) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в розгляді справи, Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.6. Постановою Верховного Суду від 20.03.2023 касаційну скаргу Виконавчого комітету задоволено частково, ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №914/3080/20 (з урахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 про виправлення описки стосовно дати прийняття ухвали, що оскаржується) скасовано, а справу №914/3080/20 передано до суду апеляційної інстанції для продовження апеляційного розгляду.
2.7. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі №914/3080/20, зокрема, залучено Виконавчий комітет до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - ЛМР.
2.8. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі №914/3080/20 клопотання Товариства про закриття апеляційного провадження задоволено та апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 закрито.
2.9. Постановою Верховного Суду від 20.11.2023 касаційну скаргу Виконавчого комітету задоволено повністю; ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі №914/3080/20 про закриття апеляційного провадження скасовано, а справу №914/3080/20 передано до Західного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду.
2.10. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Виконавчого комітету залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2021 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2021 у справі №914/3080/20 - без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Виконавчий комітет, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі (нова редакція) Виконавчий комітет з посиланням на пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню, оскільки, не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2020 у справі №911/2139/19 стосовно зміни підстав і предмета позову.
4.2. Також, скаржник зазначає, що судом не досліджено факту дотримання позивачем вимог статті 619 ЦК України, а саме не досліджувалися наявність/відсутність доказів надсилання позивачем та отримання відповідачем-3 (основним боржником) вимоги від 01.09.2020 про сплату пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також наявність загалом такої вимоги, чим порушено норми статей 209, 210 ГПК України, що в результаті унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.3. Виконавчий комітет у скарзі зазначив, що судом неправильно проведено розрахунок суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки, така повинна була розраховуватися за останні три роки, що передували подачі позову, тобто у зворотному відліку від 25 листопада 2020 року, а саме, з 25 листопада 2017 року, таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17 (аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/16945/14, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17, від /21.11.2018 у справі №642/493/17-ц, від 30.01.2019 у справі №922/175/18).
4.4. Крім того скаржник наголошує, що судами порушено вимоги статті 257, частини третьої статті 267 ЦК України щодо необхідності застосування строків позовної давності за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
5.2. Від відповідачів у визначений строк відзиви на касаційну скаргу до Суду не надійшли.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що 10.09.2010 Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР (замовник) та Товариством (підрядник) укладено Договір підряду на реконструкцію вулиці Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста), відповідно до умов якого:
- підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті: реконструкція вулиця Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи (пункт 1.1);
- склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації в порядку, визначеному Державними будівельними нормами України (ДБН Д.1.1-1-2000) та чинним законодавством України. Власником результату робіт до їх здачі замовнику є підрядник (пункт 1.2);
- договірна ціна на момент укладення Договору підряду є твердою (незмінною) і становить 59 999 808,20 грн. Відповідно до ухвали ЛМР від 14.05.2010 №3543 обсяг фінансування та обсяг робіт, які підлягають виконанню в 2010 році за кошти міського бюджету складає 15 200 000 грн, у тому числі ПДВ. Тверда договірна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва і не уточнюється, за винятком випадків визначених Державними будівельними нормами України (ДБН Д.1.1-1-2000) та чинним законодавством України, якщо:
в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;
виникли обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання Договору підряду.
Вартість виконаних робіт буде визначатися щомісячно на основі нормативних трудовитрат, договірної заробітної плати в погодженому розмірі згідно фактично виконаних фізичних обсягів будівельно-монтажних робіт відповідно до ДБН та чинного законодавства. Рішення про перегляд договірної ціни з обґрунтуванням причин оформлюється відповідно до пункту 11.2 Договору підряду (пункт 2.1);
- замовник має право здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю будівництва об`єкта; відповідністю виконаних робіт вимогам проекту, кошторису, будівельних норм і правил; відповідністю матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним нормам, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (пункт 4.1.2);
- замовник зобов`язувався щомісячно приймати від підрядника акти виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, перевірити їх і підписати на протязі 5-ти робочих днів, чи повернути в цей же строк підряднику для виправлення. Оплатити прийняті виконані роботи тільки в межах бюджетних призначень за умови надходження коштів на рахунок замовника за даним об`єктом. За відсутності фінансування передбачені пунктом 6.3 штрафні санкції не застосовуються, заборгованість переноситься на наступний бюджетний рік з урахуванням пункту 4.1.9 (пункти 4.2.3 та 4.2.8);
- розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, протягом 10-и календарних днів та тільки в межах бюджетних призначень та за умови надходження коштів на рахунок замовника за даним об`єктом (пункт 5.4);
- за порушення строків оплати прийнятих робіт при отриманні фінансування за даним об`єктом, та з урахуванням пункту 4.1.9 Договору підряду, замовник сплачує пеню, розмір якої обчислюється від суми неоплачених, але прийнятих робіт, витрачену з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (пункт 6.2).
6.2. Суди попередніх інстанцій вказали, що позивач відповідно до умов укладеного сторонами Договору підряду свої зобов`язання виконав повністю, однак, Управління порушило свої договірні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість перед Товариством у розмірі 38 614 063,44 грн.
6.2.1. Вказаний факт встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2013 у справі №914/3479/13, яке набрало законної сили.
6.2.2. Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2013 у справі №914/3479/13 за позовом Товариства до Управління, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - ЛМР, про стягнення 41 327 627,08 грн, позов, із врахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, задоволено частково, вирішено стягнути з Управління на користь Товариства 38 614 063,44 грн основного боргу, 2 002 641,69 грн 3% річних та 68 820 грн судового збору, відмовлено в задоволенні вимог у частині стягнення решти вимог про стягнення 3% річних.
6.2.3. Рішенням суду від 06.11.2013 у справі №914/3479/13, встановлено, що:
- станом на 09.12.2013 заборгованість Управління перед Товариством за виконані підрядні роботи за Договором підряду на реконструкцію вулиці Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста) становить 38 614 063,44 грн;
- першим днем прострочення виконання зобов`язання є 05.12.2011, а тому з цієї дати слід починати нарахування 3% річних. Зважаючи на це, судом у справі №914/3479/13 здійснено перерахунок 3% річних за період з 05.12.2011 до 10.09.2013, відповідно до якого суд дійшов висновку стягнути з Управління на користь Товариства 2 002 641,69 грн за вказаний період;
- умови оплати виконаних робіт, викладені у пункті 5.4 Договору підряду (при умові поступлення коштів на рахунок замовника по даному об`єкту) такі, що суперечать статті 511, частині другій статті 530 ЦК України, оскільки, вказана подія не є такою, що має неминуче настати. Крім цього суд зазначив, що її настання не залежить від волі сторін договору, зокрема, відповідача і пов`язана з виконанням обов`язку третьою особою, яка має надати фінансування по об`єкту, тоді як зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи.
6.2.4. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 апеляційну скаргу Управління залишено без розгляду.
6.2.5. Господарським судом Львівської області 09.01.2014 на виконання рішення суду від 06.11.2013 у справі №914/3479/13, яке набрало законної сили 23.12.2013, видано наказ про стягнення з Управління на користь Товариства 38 614 063,44 грн основного боргу, 2 002 641,69 грн 3% річних та 68 820 грн судового збору.
6.3. Суди попередніх інстанцій вказали, що ухвалою ЛМР від 10.10.2019 №5637 "Про погодження укладення договору поруки", з метою забезпечення виконання зобов`язань Управління перед Товариством, враховуючи звернення Управління, Підприємства та Товариства, зареєстроване у ЛМР 02.10.2019 за №2-30435-29, міська рада ухвалила погодити укладення договору поруки Товариством і Підприємством за виконання Управлінням обов`язку сплатити Товариству кошти у розмірі 32 477 691,76 грн.
6.4. Суди попередніх інстанцій встановили, що 22.10.2019 Товариством (кредитор) і Підприємством (поручитель) укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Управлінням (боржник) свого обов`язку сплатити кредиторові кошти в сумі 32 477 691,76 грн, яка складається із:
1) суми основного боргу в розмірі 30 475 050,07 грн за виконані роботи на об`єкті: "Реконструкція вулиці Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста)" у місті Львові згідно із Договором підряду;
2) суми 3% річних у розмірі 2 002 641,69 грн.
6.5. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що сума заборгованості в загальному розмірі 32 477 691,76 грн (30 475 050,07 грн - основний борг, та 2 002 641,69 грн - 3% річних), яка забезпечена порукою за Договором поруки не погашена. Доказів сплати вказаної суми сторонами до матеріалів справи не долучено, а факт існування такої заборгованості відповідачами не спростовано. Відповідач-2 і відповідач-3 відзив на позовну заяву не подали, а тому в силу частини четвертої статті 165 ГПК України позбавлені заперечувати ці обставини під час розгляду справи по суті.
6.6. Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та вищенаведені норми законодавства, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовна вимога Товариства про стягнення з Підприємства є обґрунтована та підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачами, а тому підлягає задоволенню.
6.7. Щодо позовних вимог, з врахуванням заяви (від 23.06.2021 вх.№2679/21) про збільшення розміру позовних вимог про стягнення з Управління, як основного боржника, та субсидіарно з ЛМР на користь Товариства грошових коштів у розмірі 57 009 138,38 грн, з яких: 5 854 492,01 грн пені, 43 374 136,01 грн інфляційних втрат і 7 780 510,36 грн 3% річних, суди попередніх інстанцій зазначили таке.
6.7.1. Факт виникнення заборгованості в Управління перед Товариством у розмірі 38 614 063,44 грн основного боргу, 2 002 641,69 грн 3% річних (нарахованих за період з 05.12.2011 до 10.09.2013) та 68 820 грн судового збору, встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2013 у справі №914/3479/13, яке набрало законної сили.
6.7.2. Відповідно до Положення про Управління капітального будівництва Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради "Про затвердження Положення про Управління капітального будівництва Львівської міської ради та його структури" від 28.11.2016 №1100 (далі - Положення), Управління є виконавчим органом ЛМР, відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 №505 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів", утвореним відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
6.7.3. Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Положення Управління є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкованим першому заступнику міського голови. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, цим Положенням, іншими нормами законодавства України.
6.7.4. Основними завданнями Управління відповідно до пункту 2.1 Положення, є:
- забезпечення реалізації місцевої політики у галузі будівництва, реконструкції та ремонту;
- виконання функцій замовника будівництва, ремонту і реконструкції житлових будинків, об`єктів освіти, охорони здоров`я, зв`язку, транспорту, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства, культурно-побутового й іншого призначення та ефективного використання капітальних вкладень, які спрямовуються на цю мету;
- сприяння впровадженню у будівництво прогресивних проектних рішень, нових будівельних матеріалів, конструкцій та виробів.
6.7.5. Пунктами 6.1 і 6.2 Положення передбачено, що Управління утримується за рахунок відрахувань на утримання служби замовника у встановленому порядку. Кошторис управління затверджує перший заступник міського голови за погодженням з Управлінням фінансів Департаменту фінансової політики. Структуру управління затверджує виконавчий комітет Львівської міської ради. Штатний розпис управління затверджує перший заступник міського голови за погодженням з управлінням фінансів департаменту фінансової політики. Ліквідація та реорганізація управління проводиться міською радою за поданням Львівського міського голови у порядку, встановленому законодавством України.
6.7.6. Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою ЛМР від 14.07.2016 №777, до повноважень Управління належать:
- розробка на підставі пропозицій виконавчих органів поточних перспективних програм капітального будівництва, складання переліків будов, титульних списків будов і проектно-розвідувальних робіт та подання їх на затвердження у встановленому порядку;
- представництво інтересів управління в судах України;
- здійснення технічного нагляду за будівництвом, контроль за відповідністю обсягів та якості виконаних робіт проектам, технічним умовам і стандартам.
6.7.7. Отже, на думку судів попередніх інстанцій, Управління не має достатньої інституційної та операційної незалежності від ЛМР. Вказане підтверджується і тим, що у рішенні Господарського суду Львівської області від 06.11.2013 у справі №914/3479/13 суд зробив висновок, що оплата виконаних робіт не залежить від волі сторін договору, зокрема, відповідача (Управління) і пов`язана з виконанням обов`язку третьою особою (у справі ЛМР), яка має надати фінансування по об`єкту.
6.7.8. З огляду на викладене, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виконання грошового зобов`язання Управлінням за Договором підряду на реконструкцію вулиці Городоцької (від вулиці Кульпарківської до межі міста) в повній мірі залежить від ЛМР. Тобто, можливість проведення розрахунку з позивачем залежить від виділення коштів ЛМР, зокрема, шляхом внесення змін до бюджету. Це також вбачається з листування, яке долучене позивачем до матеріалів справи і з самого Договору підряду, в якому зазначено, що оплата здійснюється тільки в межах бюджетних призначень та за умови поступлення коштів на рахунок замовника по даному об`єкту. Водночас, ухвалами саме ЛМР від 10.10.2019 №5637 та від 26.12.2019 №6120 погоджено та затверджено Договір поруки, укладений відповідачем-2 та відповідачем-3, щодо грошового боргу, який є предметом розгляду у даній справі. Інших обставин з матеріалів справи судом не встановлено.
6.8. Враховуючи вищенаведені обставини, а також обставини, встановлені у рішенні суду від 06.11.2013 у справі №914/3479/13, проаналізувавши зміст вищезазначених Положень, які стосуються Управління, беручи до уваги положення статті 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 619 ЦК України, суд апеляційної інстанції вказав, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що у даній справі №914/3080/20 ЛМР несе відповідальність поряд з відповідальністю основного боржника - Управління, за невиконання Управлінням грошових зобов`язань, які виникли з Договору підряду.
6.9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що обґрунтованим є висновок суду першої інстанції і про застосування аналогії закону у зв`язку з відсутністю належного регулювання таких правовідносин з приводу субсидіарної відповідальності у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" і Положеннях, та у зв`язку з наявністю умов, визначених частиною першою статті 8 ЦК України, що зумовлює застосування до відносин між Управлінням та міською радою регулювання, передбаченого щодо діяльності казенного підприємства, оскільки, у даній справі №914/3080/20 по своїм критеріям щодо обсягу та характеру діяльності, а також здатністю виконання грошових зобов`язань за укладеним договором, Управління за своїм правовим статусом є подібним до правового статусу казенного підприємства.
6.10. Суд апеляційної інстанції вказав, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) висловив позицію щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства. Так, у пункті 62 рішення у справі "Єршова проти Російської Федерації" ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства [аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12].
6.11. Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що ЛМР у даній справі №914/3080/20 несе субсидіарну відповідальність за грошовими зобов`язаннями Управління.
6.12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що як вбачається із матеріалів справи, 06.09.2020 Товариством надіслано на адресу Управління вимогу від 01.09.2020 про сплату пені, інфляційних втрат, 3% річних та суми знецінення грошей у розмірі курсової різниці, у зв`язку з невиконанням умов Договору підряду та рішення суду в справі №914/3479/13 про стягнення заборгованості за вказаним договором.
6.13. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта про відсутність правових підстав для задоволення судом першої інстанції вимог про стягнення пені, оскільки, нарахування пені здійснюється не за прострочення забезпечувального зобов`язання, як це стверджує апелянт, а на підставі прострочення за основним зобов`язанням, а саме пунктом 6.2 Договору підряду, в якому передбачено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
6.14. Суд апеляційної інстанції вказав, що як вбачається із розрахунку позовних вимог, що долучений до заяви (від 23.06.2021 вх.№2679/21) про збільшення розміру позовних вимог, позивач нараховує 3% річних у розмірі 7 870 510,36 грн за період з 11.09.2013 до 08.06.2021, інфляційні втрати у розмірі 43 374 136,01 грн за період з грудня 2011 року до травня 2021 року та пеню у розмірі 5 854 492,01 грн за період з 05.12.2011 до 04.12.2012.
6.15. Суд апеляційної інстанції зазначив, що стосовно періодів нарахування 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правильність нарахування позивачем таких періодів. Зокрема, як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивач при нарахуванні 3% річних не охоплює того періоду, за який було нараховано та вирішено стягнути 3% річних у справі №914/3479/13. Період нарахування інфляційних втрат також визначено правильно, оскільки, нарахування інфляційних втрат розпочинається з моменту виникнення заборгованості та завершується травнем 2021 року включно.
6.16. Щодо нарахування пені суд апеляційної інстанції вказав, що позивач неправильно визначив її нарахування, оскільки, відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Враховуючи те, що першим днем виникнення заборгованості є 05.12.2011, тому в силу положень частини шостої статті 232 ГК України нарахування пені в даному випадку припиняється не 04.12.2012, а 04.06.2012.
6.17. Перевіривши поданий розрахунок позовних вимог, апеляційний господарський суд погодився з судом першої інстанції про те, що позивачем неправильно визначено суму заборгованості, яка існувала у вищезазначені періоди нарахування 3% річних, інфляційних втрат і пені.
6.17.1. Як вже зазначалося судом, рішенням суду у справі №914/3479/13 встановлено, що сума основного боргу Управління становила 38 614 063,44 грн.
6.17.2. При цьому, як вбачається із матеріалів даної справи №914/3080/20, а саме із долучених доказів до клопотання (від 29.04.2021 вх.№10296/21) про долучення до матеріалів справи копії Договору підряду, копій платіжних доручень та копій виписок із рахунків, вищезазначена заборгованість в розмірі 38 614 063,44 грн після набрання законної сили рішенням суду у справі №914/3479/13 була частково погашена.
6.17.3. Зокрема, матеріалами справи підтверджуються такі платежі, що були здійснені в рахунок погашення заборгованості, яка встановлена рішенням суду у справі №914/3479/13: 28.08.2014 - 50 000 грн; 28.11.2014 - 240 000 грн; 30.01.2015 - 1 000 000 грн; 06.03.2015 - 1 000 000 грн; 06.05.2015 - 1 228 187,07 грн; 18.05.2015 - 771 812,93 грн; 24.06.2015 - 1 212,31 грн; 01.07.2015 - 998 787,69 грн; 23.07.2015 - 100 000 грн; 04.09.2015 - 1 500 000 грн; 28.10.2015 - 103 000 грн; 28.11.2016 - 728 513,37 грн; 29.12.2016 - 517 500 грн.
6.17.4. Враховуючи вказані часткові оплати, судами попередніх інстанцій встановлено, що розмір основного боргу за період з 05.12.2011 до 08.06.2021 становив:
- 38 614 063,44 грн (за період з 05.12.2011 до 27.08.2014);
- 38 564 063,44 грн (за період з 28.08.2014 до 27.11.2014 );
- 38 324 063,44 грн. (за період з 28.11.2014 до 29.01.2015 );
- 37 324 063,44 грн (за період з 30.01.2015 до 05.03.2015 );
- 36 324 063,44 грн (за період з 06.03.2015 до 05.05.2015 );
- 35 095 876,37 грн (за період з 06.05.2015 до 17.05.2015 );
- 34324063,44 грн (за період з 18.05.2015 до 23.06.2015 );
- 34 322 851,13 грн (за період з 24.06.2015 до 30.06.2015 );
- 33 324 063,44 грн (за період з 01.07.2015 до 22.07.2015 );
- 33 224 063,44 грн (за період з 23.07.2015 до 03.09.2015 );
- 31 724 063,44 грн (за період з 04.09.2015 до 27.10.2015 );
- 31 621 063,44 грн (за період з 28.10.2015 до 27.11.2016 );
- 30 892 550,07 грн (за період з 28.11.2016 до 28.12.2016 );
- 30 475 050,07 грн (за період з 29.12.2016 до 08.06.2021 ).
6.17.5. Враховуючи наведене, судом першої інстанції здійснено перерахунок 3% річних за період з 11.09.2013 до 08.06.2021, інфляційних втрат за період з грудня 2011 до травня 2021 та пені за період з 05.12.2011 до 04.06.2012, беручи до уваги при цьому вищезазначену правильну суму заборгованості, яка існувала в ці періоди, а не ту, яка вказана позивачем у розрахунку позовних вимог.
6.17.6. На думку суду апеляційної інстанції, відповідно до здійсненого перерахунку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір 3% річних за період з 11.09.2013 до 08.06.2021 становить 7 528 128,80 грн, а не 7 870 510,36 грн, розмір інфляційних втрат за період з грудня 2011 року до травня 2021 року становить 40 902 984,90 грн, а не 43 374 136,01 грн., а розмір пені за період з 05.12.2011 до 04.06.2012 становить 2 958 437,32 грн, а не 5 854 492,01 грн.
6.17.7. Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов у даній справі підлягає задоволенню частково, а саме шляхом:
- стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості в розмірі 32 477 691,76 грн;
- стягнення з Управління, як основного боржника, та з ЛМР, як субсидіарного боржника, на користь Товариства грошові кошти в розмірі 51 389 551,02 грн, з яких: 2 958 437,32 грн пені, 40 902 984,90 грн інфляційних втрат і 7 528 128,80 грн - 3% річних.
6.18. Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції одночасно задовольнив заяву позивача від 27.04.2021 за вх.№1812/21 про зміну підстав позову та заяву позивача за від 20.05.2021 вх.№2119/21 про залучення співвідповідача та зміну предмету позову, внаслідок чого порушив норми процесуального закону, оскільки, відбулась одночасна зміна предмета й підстав позову, суд апеляційної інстанції зазначив таке.
6.18.1. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
6.18.2. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
6.18.3. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
6.18.4. За змістом позовної заяви, як у первинній редакції, так і в останній, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду, позивач просив суд стягнути грошові кошти (протягом розгляду справи змінювався лише розмір стягнення). Протилежного апеляційним господарським судом не встановлено, оскільки, протягом всього розгляду справи позивачем заявлялась лише вимога про стягнення грошових коштів. Тому залучивши за заявою позивача до участі в справі співвідповідача, суд першої інстанції не здійснив одночасної зміни й предмета й підстав позову, а лише доповнив існуючі підстави, підставами, щодо субсидіарної відповідальності відповідачів.
6.18.5. Також, суд апеляційної інстанції відмітив щодо ухвали Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 про зміну порядку виконання рішення та постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022, яка прийнята за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 13.01.2022, то ухвалою Верховного Суду від 24.01.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету, з посиланням на те, що ухвала суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, постанови, зміну способу та порядку їх виконання після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки мають право подати касаційну скаргу.