1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 345/1936/22

провадження № 61-11452св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Калуська міська рада, Виконавчий комітет Калуської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління комунальної власності Калуської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2023 року у складі судді Сухарник І. І. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у складі колегії суддів Баркова В. М., Луганської В. М., Девляшевського В. А.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калуської міської ради, Виконавчого комітету Калуської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління комунальної власності Калуської міської ради, про визнання права власності у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання організувати та профінансувати капітальний ремонт житлового будинку, прибудинкової території та індивідуально визначеного допоміжного приміщення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовано тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . На прибудинковій території будинку розташована котельня, яка є допоміжним приміщенням та спільною власністю співвласників будинку. Разом із тим листом від 01 червня 2021 року Управління комунальної власності Калуської міської ради повідомило його, що нежитлова будівля на АДРЕСА_2 знаходиться в комунальній власності Калуської територіальної громади.

Вважає, що відповідачі без жодних правовстановлюючих документів, всупереч вимогам законодавства визнали допоміжне приміщення (котельню) нежитловим приміщенням, присвоїли йому окрему адресу та безпідставно тривалий час розпоряджаються ним на власний розсуд без належних правових підстав.

Також зазначав, що з 30 серпня 2006 року у приміщенні котельні фактично знаходиться Комунальне підприємство "Ритуальна служба". Згідно з пунктом 3.1 договору оренди нежитлових приміщень № 563 від 10 червня 2021 року орендна плата за користування нежитловим приміщенням становить 1,20 грн з ПДВ. На його думку, розмір орендної плати був визначений із порушенням Методики розрахунку орендної плати та порядку надання в оренду комунального майна територіальної громади міста Калуша, затвердженої рішенням Калуської міської ради від 10 серпня 2006 року № 62, оскільки експертних оцінок предмета оренди для розрахунку та встановлення орендної плати не проводилося. У разі правильного визначення розміру орендної плати співвласники будинку змогли б накопичити достатню суму для проведення капітального ремонту будинку, прибудинкової території та допоміжного приміщення.

Крім того вказував, що листом виконавчого комітету Калуської міської ради від 12 травня 2021 року його повідомлено, що згідно із Програмою капітального ремонту житлового фонду Калуської територіальної громади на 2021-2023 роки та у зв`язку з тим, що співвласники його будинку обрали форму управління через ТОВ "Управляюча компанія "Комфорт-Дім", то надання фінансової допомоги з місцевого бюджету на капітальний ремонт будинку є можливим на умовах спільного фінансування в межах програми співфінансування співвласниками квартир 30 % від кошторисної вартості об`єкта ремонту. Також повідомлено, що у 2002, 2008, 2016 та 2018 роках проводилися капітальні ремонти конструктивних елементів будівлі. Однак, на думку позивача, ані балансоутримувач, ані орган місцевого самоврядування до 2019 року належним чином не виконували вимоги "Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", починаючи з 1959 року до липня 2019 року, коли рішенням Калуської міської ради передано будинок із балансу ЖЕО № 1.

Вважав, що оскільки відповідачі на свій розсуд визначили орендну плату на майно, яке їм не належить, то вони відповідно до положень статті 1212 ЦК України зобов`язані повернути власнику грошові кошти, які орган місцевого самоврядування зберіг у себе за рахунок співвласників його будинку без достатньої правової підстави за весь час оренди котельні (за 16 років), із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Також поверненню підлягають і кошти, які повинні були частково накопичуватися зі сплати комунальних послуг (амортизаційні відрахування) від початку експлуатації будинку до часу ліквідації комунальних житлово-експлуатаційних організацій.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати його право власності у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку на допоміжне приміщення (котельню), яка розташована на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 ;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 серпня 2022 року № 307032132 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2620775826060;

- зобов`язати Калуську міську раду, Виконавчий комітет Калуської міської ради та Управління комунальної власності Калуської міської ради організувати (обстежити та розробити кошторис) та профінансувати капітальний ремонт житлового будинку та прибудинкової території на АДРЕСА_3, а також індивідуально визначеного допоміжного приміщення на АДРЕСА_2 за рахунок коштів, що охоплюють завдані відповідачами матеріальні збитки внаслідок порушення прав співвласників багатоквартирного житлового будинку та включають амортизаційні відрахування зі сплати комунальних послуг від початку експлуатації будинку (1959 рік) до часу ліквідації комунальної житлово-експлуатаційної організації, а також належно визначену суму орендної плати для Комунального підприємства "Ритуальна служба" за період оренди, починаючи з 30 серпня 2006 року, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних до часу ухвалення судового рішення шляхом перерахування 30 % від кошторисної вартості об`єкта ремонту на спеціальний рахунок, який відкрито в Управлінні житлово-комунального господарства Калуської міської ради за цільовим призначенням "30 відсотків співфінансування співвласниками будинку АДРЕСА_2 на капітальний ремонт будинку та допоміжних приміщень", а решту 70 % виділити з місцевого бюджету.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені заявлених позовних вимог.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 місцевий суд вказав, що спірне приміщення котельні не є допоміжним приміщенням будинку, в якому проживає позивач, оскільки розташоване окремо від будинку та не може використовуватися як допоміжне приміщення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 .

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 липня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевий суд всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні дослідив усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надав їм правильну оцінку.

За результатами вирішення справи по суті місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. Спірна будівля котельні не може вважатися допоміжним приміщенням будинку, в якому позивач має у власності квартиру, оскільки ця будівля не є внутрішнім об`єктом будинку, не обмежена його будівельними елементами та не має спільних стін із будинком.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив і в задоволенні інших позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 серпня 2022 року № 307032132 та зобов`язання відповідачів організувати та профінансувати капітальний ремонт житлового будинку та прибудинкової території, а також спірного приміщення котельні за рахунок коштів, що охоплюють завдані відповідачами матеріальні збитки внаслідок порушення прав співвласників багатоквартирного житлового будинку, з урахуванням того, що як на підставу для їх задоволення позивач послався на неправомірне використання відповідачами приміщення котельні, яке він вважає сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про визнання права власності у спільній сумісній власності на котельню і тому задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 липня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 638/5304/21, від 15 травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від 02 листопада 2022 року у справі № 607/13723/20.

Крім того, заявник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, враховуючи той факт, що захист права власності має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Провадження у суді касаційної інстанції

18 вересня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

Виконавчий комітет Калуської міської ради у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без зімн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав (а. с. 62).

Будинок на підставі акта державного приймання споруди від 30 вересня 1959 року введений в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради депутатів трудящих від 12 жовтня 1959 року вказаний акт приймання 32-х квартирного будинку на АДРЕСА_4 від 30 вересня 1959 року затверджений та дозволено заселити будинок. З акту вбачається, що опалення та обладнання котельні - водяне, від окремо розміщеної котельні на АДРЕСА_5 (а. с. 122-125).

Із Звідного оціночного акта на будинковолодіння АДРЕСА_6, та поетапного плану будівель на АДРЕСА_4 вбачається, що поряд із житловим будинком, зазначеним у вказаних документах під літерою "А", розміщена котельня, зазначена під літерою "Б" (а. с. 64-67).

На підставі рішення Виконавчого комітету Калуської міської ради від 13 травня 2003 року № 216 "Про перерозподіл майна комунальних підприємств" ДМП "Калушкомуненерго" передало будівлю котельні на АДРЕСА_9 КП "Водотеплосервіс" (а. с. 117, 118).

На підставі акта за результатами інвентаризації основних засобів на дільницях № 1, 4, 6 підприємства, затвердженого генеральним директором КП "Водотеплосервіс" 27 травня 2005 року, будівлю котельні "Ковжуна" перейменовано на "майстерню на АДРЕСА_9" (а. с. 119).

На підставі розпорядження міського голови від 20 квітня 2007 року № 134-р дозволено КП "Ритуальна служба" впродовж п`яти років орендувати нежитлову споруду майстерні на АДРЕСА_9 для надання ритуальних послуг (а. с. 120).

Рішенням Калуської міської ради від 22 лютого 2018 року № 1401 погоджено Проект розподілу територій мікрорайону (кварталу) (АДРЕСА_9, 1, 3, 5) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови у м. Калуші (а. с. 134-137). За планом розподілу території мікрорайону (кварталу) забудови, що історично склалася, нежитлова будівля на АДРЕСА_2 не знаходиться на прибудинковій території багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Калуської міської ради від 29 серпня 2019 року № 2513 "Про відключення окремих житлових будинків від централізованого теплопостачання" затверджено перелік багатоквартирних будинків, мешканцям яких буде надана одноразова матеріальна допомога щодо відключення від централізованого теплопостачання, в тому числі АДРЕСА_2 (а. с. 155). Тобто житловий будинок на АДРЕСА_2 був відключений від централізованого теплопостачання.

З листа начальника Управління комунальної власності від 01 червня 2021 року № 01-15/1-2/48 вбачається, що нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться в комунальній власності Калуської територіальної громади (а. с. 71).

КП "Ритуальна служба" користується нежитловим приміщенням на АДРЕСА_2 на підставі договору оренди нежитлових приміщень, які відносяться до комунальної власності Калуської міської територіальної громади № 563 від 10 червня 2021 року (а. с. 73-75).

26 липня 2021 року позивач звернувся до Калуського міського голови із комерційною пропозицією, в якій зазначив, що під час проектування та будівництва їхнього будинку збудоване допоміжне приміщення для його обслуговування та задоволення побутових потреб мешканців, а саме приміщення котельні. Однак із отриманих на його запит документів він дізнався, що котельна перебуває у власності Калуської територіальної громади.

Рішенням Калуської міської ради від 29 липня 2021 року № 653 КП "Водотеплосервіс" передало майстерню на АДРЕСА_9 КП "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (а. с. 121).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 05 серпня 2022 року на підставі листа, серія та номер: 0001-15/1-2/177, виданого 03 серпня 2022 року Управлінням комунальної власності Калуської міської ради, а також листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях серія та номер: 05-03-00803 від 20 липня 2022 року за Калуською міською радою зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, яка розташована на АДРЕСА_3 (а. с. 130).

Згідно з листом Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради від 11 листопада 2022 року № 01-09/1074 за планом розподілу території мікрорайону (кварталу) забудови, що історично склалася, нежитлова будівля на АДРЕСА_2 не знаходиться на прибудинковій території багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а. с.134).

Із відповіді Управління житлово-комунального господарства від 10 січня 2023 року № 03-08/24 вбачається, що централізоване опалення житлового будинку на АДРЕСА_2 здійснювалося від котельні, що знаходиться на вул. Підвальна, яка на цей час виведена з експлуатації (а. с. 158).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з процесуальним законодавством сторони мають певні права та обов`язки, реалізація яких, як правило, залежить від самих учасників процесу. Надання доказів на підтвердження доводів і обставини, на які позивач посилається як на підставу свої вимог, є обов`язком саме позивача, при цьому суд, за відповідним клопотанням сторони, може зобов`язати позивача надати певні докази, якщо це необхідно для забезпечення об`єктивного розгляду справи, і ненадання їх за вимогою суду або не реагування на вимогу суду є неналежним виконання процесуальних прав та свідчить про те, що позивач не вчиняє активних дій для доведення обґрунтованості своїх вимог перед судом.

У справі, яка є предметом перегляду, позивач посилався на те, що:

проживає в будинку АДРЕСА_2 з 1959 року. Спірна будівля котельні була збудована на прибудинковій території будинку на АДРЕСА_2 згідно з генеральним планом на забудову. З того ж часу котельня використовувалася для генерування та подачі тепла до будинку, де він проживає. Внаслідок неправомірних дій відповідачів було змінено статус котельні на нежитлове приміщення;

за актом державного приймання споруди від 1959 року постачання опалення повинно було здійснюватися за допомогою котельні, яка розташована біля будинку. Вказав, що твердження відповідача про те, що теплопостачання будинку на АДРЕСА_2 здійснювалося з котельні, розташованої на АДРЕСА_5 ) не відповідає дійсності;

відповідачі неправомірно привласнили спірне приміщення котельні, оскільки воно є спільною сумісною власністю співвласників багатоповерхового будинку на АДРЕСА_2 та незаконно передали вказане приміщення котельні в оренду у 2006 році без згоди на те реальних власників приміщення;

відповідачі нехтують своїми обов`язками щодо проведення обстеження будинку АДРЕСА_2 для визначення необхідності у проведенні його капітального ремонту та згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", своїм обов`язком участі в утриманні багатоквартирних будинків, зокрема, будинок АДРЕСА_2, де він проживає;

розміру орендної плати, яка протягом тривалого часу не поступала до реальних власників приміщення котельні, вистачило б на участь у співфінансуванні житлового будинку.

Калуська міська рада проти позову заперечувала та зазначила:

спірне приміщення не є котельнею, а є теплорозподільним пунктом, через який здійснювалося постачання теплової енергії до будинків АДРЕСА_2, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8 ;

спірне приміщення не є допоміжним приміщення будинку АДРЕСА_2 відповідно до положень Постанови КМУ від 28 жовтня 2004 року № 1442, не знаходиться на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 ;

відповідно до технічного паспорту спірна будівля не є котельнею.

Представник Виконавчого комітету Калуської міської ради в судовому засіданні пояснив, що Калуською міською радою затверджена Програма капітального ремонту житлового фонду Калуської територіальної громади на 2021-2023 роки. Нею визначені порядок та напрями участі Калуської міської ради у фінансуванні ремонту багатоквартирних будинків.

Згідно із чинним законодавством технічна документація на будинки має знаходитися у балансоутримувача будинку або у управителя. Строк зберігання такої документації складає 5 років. Управителем для будинку АДРЕСА_2 є ТОВ "Комфорт-Дім", яке не засноване на комунальній власності Калуської міської ради, тому, ані рада, ані виконком на неї жодного законного засобу впливу не мають. Обов`язок проводити обстеження приміщень багатоквартирного будинку для визначення необхідності проведення його ремонту належить до компетенції ОСББ або управителя, виконавчі органи можуть лише направляти свого представника для участі в роботі комісії щодо обстеження таких будівель.

Крім того, Калуська міська рада набула право власності на спірне приміщення на законних підставах та на законних підставах використовує його.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. У разі ненадання запитуваної інформації суд має право розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до допоміжних належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).


................
Перейти до повного тексту