ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 523/10461/21
провадження № 61-2340св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана адвокатом Бірюковим Андрієм Миколайовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні дитини з батьком.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 16 липня 2010 року по 26 вересня 2018 року. Під час шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю, але стосунки між подружжям остаточно зіпсувалися і відповідач почала чинити перешкоди у його спілкуванні з сином.
Протягом 2020-2021 років відповідач надавала можливість спілкуватися з сином протягом декількох годин не частіше одного разу на місяць, тоді як він просив зустрічатися майже щодня. Відмови вона спочатку мотивувала щільним графіком навчання та відвідуванням гуртків, потім тим, що, на її думку, батько сплачує недостатню кількість аліментів, а в подальшому взагалі заблокувала номер телефону батька, а коли він телефонував чи писав з інших номерів, одразу припиняла розмову. Тому позивач мав змогу зустрічатися з сином лише коли відповідач сама з ним зв`язувалася. Під час останньої зустрічі з сином, коли мати дозволила сходити з сином в кіно, син під час розмови називав "татом" іншу особу, а саме нового чоловіка відповідача. Крім того, позивач придбав для сина мобільний телефон та розраховував принаймні на спілкування телефоном, проте телефон відповідач забрала та фактично унеможливила спілкування. Усі ці обставини свідчать про те, що відповідач фактично намагається принизити авторитет та значення рідного батька в житті та вихованні дитини. Позивач вказав на те, що неодноразово наголошував, що може підлаштуватися під будь-які обставини та часові обмеження, з моменту прийняття рішення про стягнення аліментів сплатив 188 795 грн, що на місяць складає близько 5 500 грн. Позивач вважав, що відповідачем порушуються права батька на участь у вихованні та спілкуванні батька з дитиною.
Позивач просив:
зобов`язати ОСОБА_2 усунути та не чинити перешкоди у спілкуванні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_1 ;
визначити наступний графік у спілкуванні дитини з батьком:
кожний понеділок та середу з 17:00 год до 20:00 год без присутності матері;
кожного тижня з 18:00 год п`ятниці до 17:00 год суботи з ночівлею за місцем проживання позивача;
день народження позивача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15:00 год по 20:00 год;
день народження бабусі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 з 15:00 год по 20:00 год;
під час осінніх шкільних канікул 3 дні поспіль з ночівлею за місцем проживання батька;
під час зимових канікул 3 дні поспіль з ночівлею за місцем проживання батька;
під час весінніх канікул 3 дні поспіль з ночівлею за місцем проживання батька;
під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька;
10 днів на рік сумарно з можливістю подорожувати Україною;
на офіційні свята 1 день з ночівлею за місцем проживання батька (по черзі з матір`ю);
спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку - без обмежень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року у складі судді Середи І. В. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні дитини з батьком задоволено частково.
Встановлено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3, наступним чином:
щовівторка - з 17:00 год до 20:00 год без присутності матері,
кожного тижня з 19:00 год п`ятниці до 17:00 год суботи з ночівлею за місцем проживання батька;
день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16:00 год до 20:00 год;
день народження бабусі - ІНФОРМАЦІЯ_4 з 16:00 год до 20:00 год;
під час осінніх, зимових та весняних канікул - по 3 дні з ночівлею за місцем проживання батька;
під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька;
в дні офіційних свят 1 день з ночівлею у батька (по черзі з матір`ю);
спілкування засобами телефонного та електронного зв`язку без обмежень.
Суд першої інстанції вказав, що, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, необхідно враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, тому частково задовольнив позов, обравши, як вказав суд, найбільш оптимально допустимий спосіб. Суд зазначив, що визначені дні та години спілкування батька з сином не порушують прав та інтересів дитини на відвідування додаткових занять з урахуванням наданих відповідачем доказів. Натомість запропонований відповідачем час для зустрічей один раз на місяць протягом семи годин не відповідає рівності прав батьків по відношенню до дитини.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача не чинити перешкоди в спілкуванні батька з дитиною, оскільки вона заявлена передчасно (із наданих позивачем доказів не можливо встановити, що відповідач перешкоджала у зустрічах безпідставно, або постійно). Також суд вказав, що раніше способи спілкування та виховання дитини не визначалися.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Прийнято постанову, якою рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року змінено в частині визначення графіку та порядку спілкування сина ОСОБА_3 з батьком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Слова та цифри: "щовівторка - з 17:00 год до 20:00 год без присутності матері" замінено славами та цифрами наступного змісту: "щовівторка - з 17:00 год до 20:00 год без присутності матері, починаючи з 13 березня 2024 року, а до цієї дати - в присутності матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3";
Слова та цифри: "кожного тижня з 19:00 год п`ятниці до 17:00 год суботи з ночівлею за місцем проживання батька" замінено словами та цифрами наступного змісту: "кожного тижня з 19:00 год п`ятниці до 17:00 год суботи з ночівлею за місцем проживання батька, за згодою дитини, ОСОБА_3";
Слова та цифри: "під час осінніх, зимових та весняних канікул - по 3 дні з ночівлею за місцем проживання батька" замінено словами та цифрами: "під час осінніх, зимових та весняних канікул - по 3 дні з ночівлею за місцем проживання батька, за згодою дитини, ОСОБА_3";
Слова та цифри: "під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька" замінено словами та цифрами наступного змісту: "під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька, за згодою дитини, ОСОБА_3";
Слова та цифри: "в дні офіційних свят 1 день з ночівлею у батька (по черзі з матір`ю)" замінено словами та цифрами наступного змісту: "в дні офіційних свят 1 день з ночівлею у батька, за згодою дитини, ОСОБА_3 (по черзі з матір`ю)".
В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2022 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції не в повній мірі погодився з визначеним судом першої інстанції порядком участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 та вказав, що ОСОБА_3 ще не досяг 10 років, а тому його спілкування з позивачем до досягнення вказаного віку без участі його матері, а також його ночівля за місцем проживання батька без його згоди, може завдати його правам та інтересам шкоди, що є недопустимим.
У зв`язку з цим, колегія суддів вважала, що рішення суду в частині визначення графіку та порядку спілкуванні сина ОСОБА_3 з батьком слід змінити та встановити, що спілкування дитини з батьком до досягнення дитиною десятиліття можливе лише за участю матері дитини. Що стосується ночівлі за місцем проживання батька без згоди дитини, то зазначити, що ці обставини можливі лише за згодою дитини, ОСОБА_3 .
Доводи відповідача про те, що до закінчення воєнного стану задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є незаконним, колегія суддів відхилила, оскільки таким чином будуть порушені права позивача, передбачені національним і міжнародним законодавством, якими врегульовані питання щодо права одного із батьків дитини на спілкування з дитиною у разі, якщо інший із батьків перешкоджає у цьому, що є недопустимим.
Суд апеляційної інстанції вважав безпідставними доводи позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 жодним чином не перешкоджає позивачу ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином, а також з приводу можливого захворювання неповнолітнім сином сторін на коронавірусну хворобу (СОVІD-19), оскільки перша частина доводів спростовуються, як текстом відзиву на позовну заяву, так і текстом апеляційної скарги, а щодо другої частини - відповідно до міжнародного свідоцтва позивач ОСОБА_1 вакцинований від зазначеної хвороби.
Також апеляційний суд вважав безпідставними доводи відповідача з приводу того, що на період війни неповнолітня дитина не проживає в Одеській області, так як матеріали справи не містять доказів на підтвердження цього, а також того, що дитина є внутрішньо-переміщеною особою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника Бірюкова А. М., в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
постанова суду апеляційної інстанції фактично порушує баланс інтересів батьків, оскільки необхідність "згоди дитини", з урахуванням тривалості судового розгляду, під час якого це питання не досліджувалося та не було відображено в письмових документах, віку дитини та відступлення від рекомендацій органів опіки та піклування, порушує права позивача, обмежує права батька на зустрічі із сином та суперечить нормам чинного законодавства;
вважає, що посилання суду на необхідність "згоди дитини" носить суто декларативний та формальний характер, оскільки не конкретизовані ані форма, ані зміст такої згоди. Суд не навів порядку надання згоди, обставини, які стали підставою для доповнення такого формулювання. Зазначення апеляційним судом про те, що ночівля дитини за місцем проживання батька без його згоди, може завдати його правам та інтересам шкоди, що є недопустимим, на думку, позивача, не є належним обгрунтуванням такого рішення;
оскаржена постанова не узгоджується з висновком у Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі 686/14512/17, в якій вказано, що небажання дитини спілкуватися з батьком і відсутність прихильності до нього не можуть бути покладені в основу судового рішення, враховуючи малий вік дитини та факт її постійного проживання з матір`ю, яка має конфлікт із батьком, що негативно впливає на сприйняття дитиною його особи;
також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині позовних вимог про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні дитини (кожного тижня з 19:00 год п`ятниці до 17:00 год суботи з ночівлею за місцем проживання батька, під час осінніх, зимових та весняних канікул - по 3 дні з ночівлею за місцем проживання батька, під час літніх канікул 20 днів сумарно з ночівлею за місцем проживання батька, в дні офіційних свят 1 день з ночівлею у батька (по черзі з матір`ю)), тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У липні 2024 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_5, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що з жовтня 2021 року до травня 2022 року позивач жодного разу не намагався навіть поспілкуватися з дитиною, взагалі не телефонував. За роки навчання дитини позивач жодного разу не поцікавився перебігом занять у середній школі/мистецькій школі/недільній школі або тренувань чи змагань із дзюдо. Вказані обставини свідчать про відсутність бажання ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною. При зустрічах з дитиною позивач поводиться дость агресивно, погрожував ОСОБА_2, неодноразово піднімав руку на дитину. При зустрічі у травні 2022 року позивач дуже налякав дитину, наполягаючи, щоб дитина пішла саме з ним (одразу після того, як він зненацька з`явився через 8 місяців), що, на думку відповідача, залишило глибоку травму дитині. Позивач неодноразово піднімав руку на дитину, що підтверджується, зокрема, висновком інспектора ЮП СП Суворівського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. Позивач неодноразово знайомив дитину зі своїми, зі слів позивача, новими "дружинами", що, на думку відповідача, вкрай негативно впливає на психічний стан дитини. Зазначає, що позивач свого власного житла не має, невідомо де проживає, є сумніви про наявність за місцем проживання дитячої кімнати з дитячим ліжком, дитячого посуду, засобів дитячої гігієни, іграшок, приладдя для творчої діяльності. Вважає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини. Вказує, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що ночівля за місцем проживання батька без згоди дитини, може завдати правам та інтересам дитини шкоди, що є недопустимим.
У липні 2024 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в обгрунтування якої вказує, що єдиною причиною того, що батько тривалий час не спілкувався з дитиною, було те, що мати не давала такої змоги. Твердження про травми дитини нічим не підтверджені. Неправомірна поведінка, про яку йдеться у відзиві, є потенційним предметом адміністративного та/або кримінального судочинства. Жодних проваджень відносно позивача немає. Вказує, що жодне твердження, яке негативно характеризує батька, наведене у відзиві не відповідає дійсності та нічим не підтверджене. Натомість батько вже близько трьох років не має змоги ані бачитись, ані спілкуватись з дитиною, а відповідач приховує своє місцеперебування.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 523/10461/21 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У березні 2024 року справа № 523/10461/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 за підписом представника ОСОБА_5, про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу відмовлено. Продовжено ОСОБА_2 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана адвокатом Бірюковим А. М., на постанову Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року. Повернуто ОСОБА_2 додатки до відзиву № 3-10.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 29 лютого 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір`ю.
24 липня 2018 року суддею Суворовського районного суду м. Одеси видано судовий наказ за яким стягуються з позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини від його доходу щомісячно.
26 вересня 2018 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до наданих довідок станом на 02 серпня 2021 року, 30 серпня 2021 року дитина відвідує тренування з дзюдо, займається в Мистецькій школі № 13 на фортепіанному відділі та відвідує заняття з фортепіано, сольфеджіо та хору, а також є учнем Одеської загальноосвітньої школи № 73 І-ІІІ ступенів .
На теперішній час у зв`язку з військовими діями відвідування вказаних занять припинено.