ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/291/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Жайворонок Т.Є., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (головуючий суддя: Петухов М.Г., судді: Гудак А.В., Мельник О.В.)
у справі за позовом фізичної особи - підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича (далі - Підприємець)
до акціонерного товариства "Житомиробленерго" (далі - АТ "Житомиробленерго")
про скасування рішення.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Підприємець звернувся до суду з позовом до АТ "Житомиробленерго" про скасування рішення відповідача з розгляду акта від 26.09.2021 № 01543-21 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) споживачем, яке (рішення) оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 23.02.2022 № 1/02-22.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі № 906/291/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду Житомирської області від 20.02.2023 у справі № 906/291/22, зокрема, стягнуто з Підприємця на користь АТ "Житомиробленерго" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційну скаргу Підприємця на рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі № 906/291/22 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 - без змін.
На примусове виконання додаткового рішення 15.06.2023 господарським судом видано наказ.
Від представника Підприємця 11.12.2023 надійшла заява про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами, у якій останній просив скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі № 906/291/22 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.02.2024 у задоволенні заяви Підприємця про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі № 906/291/22 залишено в силі.
Від представника АТ "Житомиробленерго" 05.02.2024 надійшла заява про стягнення з позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковою ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.04.2024 у справі №906/291/22 (повний текст якої складений 16.04.2024) заяву АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 05.02.2024 задоволено частково: стягнуто з Підприємця на користь АТ "Житомиробленерго" 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовлено. При цьому в резолютивній частині додаткової ухвали зазначено, що остання може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткової ухвали.
Від представника Підприємця (адвоката Янчука М.О.) 30.04.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд" 30.04.2024) надійшла апеляційна скарга на додаткову ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.04.2024 зі справи № 906/291/22.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 зі справи апеляційну скаргу представника Підприємця (адвоката Янчука М.О.) на додаткову ухвалу від 11.04.2024 залишено без руху, з огляду на те, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали суду та не порушувалося питання про його поновлення. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 зі справи відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємця на додаткову ухвалу суду першої інстанції від 11.04.2024 зі справи на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження судового акта попередньої інстанції, мотивовано тим, що: від представника скаржника (адвоката Янчука М.О.) надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявник вказує, що в оскаржуваній ухвалі зазначено: "Додаткова ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткової ухвали"; за доводами скаржника, з цього строку, який визначив суд (як строк на оскарження додаткового рішення), виходила сторона скаржника, у зв`язку з чим просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали суду першої інстанції; водночас строк на апеляційне оскарження визначається нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а суд лише вказує строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження, а не встановлює його (строк); інтереси Підприємця представляв адвокат Янчук М.О., який надає позивачу професійну правничу допомогу та зобов`язаний враховувати строки на оскарження судових рішень, встановлені саме процесуальним законодавством. Отже, наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткової ухвали суду першої інстанції у справі є неповажними, виникли з суб`єктивних причин внаслідок дій самого скаржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Підприємець, з посиланням на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 118, 119, 256, 261 ГПК України та необґрунтованість висновку суду попередньої інстанції про те, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Доводи інших учасників справи
АТ "Житомиробленерго" у відзиві на касаційну скаргу просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на її законність та обґрунтованість.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 906/291/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Таким чином, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме приписів статей 118, 119, 256, 261 ГПК України, на порушення яких судом апеляційної інстанції вказує скаржник.
Дослідивши доводи касаційної скарги та перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд нагадує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (справа "Мушта проти України", заява № 8863/06, рішення від 18.11.2010, пункти 37-38).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
Так, строк на апеляційне оскарження судових рішень встановлений статтею 256 ГПК України.