ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/13602/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
відповідача - Коваль Л. Л.,
третьої особи - Ярошенко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (судді: Гончаров С. А. - головуючий, Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 (суддя Мандриченко О. В.) у справі
за позовом Фонду розвитку підприємництва
до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У грудні 2022 року Фонд розвитку підприємництва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (далі - ПАТ "ЗЛАТОБАНК") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації (далі - Уповноважена особа), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дії Уповноваженої особи в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро та зобов`язати Уповноважену особу додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача у розмірі 7 685,09 гривень та 13 381,67 євро, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог позивача у розмірі 7 685,09 гривень 13 381,67 євро та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.05.2015 про визнання кредиторських вимог позивача та просив включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимоги у сумі 2 486 586,55 євро та 9 609,94 грн, у тому числі: за кредитним договором від 15.06.2012 № 006/1-01 (далі - кредитний договір 1) заборгованість у сумі 2 473 204,88 євро за основною сумою кредиту та 13 381,67 євро пені; за кредитним договором від 19.06.2012 № 006/3-02 (далі - кредитний договір 2) заборгованість у сумі 1 924,85 грн нарахованих процентів та 7 685,09 грн пені.
У листі від 18.09.2015 № 2759 відповідач повідомив про прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.09.2015 № 210/15, яким затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів банку та про включення заяви позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку на суму 57 366 809,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитним договором 1 у сумі 57 364 884,15 грн (еквівалент 2 473 204,88 євро за офіційним курсом Національного банку України станом на 13.05.2015) за основною сумою кредиту та заборгованості за кредитним договором 2 у сумі 1 924,85 грн за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами.
Водночас, кредиторські вимоги позивача в сумі 13 381,67 євро за нарахованою та несплаченою пенею за кредитним договором 1 та вимоги на суму 7 685,09 грн за нарахованою пенею за кредитним договором не були включені відповідачем до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК".
Вказана відмова стала підставою для звернення до суду з позовом.
1.3. У відзиві на позовну заяву АТ "ЗЛАТОБАНК" просило відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.
Відповідно до частини 3 статті 46 вказаного Закону під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
У листі від 18.09.2015 АТ "ЗЛАТОБАНК" повідомило позивача про те, що постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 255 та облікової політики банку штрафні санкції у виді пені відносяться до інших непроцентних витрат банку, а тому в обліку не нараховується, отже станом на 14.05.2015 пені у сумі 7 685,09 грн та 13 381,67 євро в балансі банку не були відображені.
Відповідач вказував на необґрунтованість та безпідставність вимог позивача.
Також відповідач вважав, що позивач помилково визначив учасником справи - відповідача один з органів управління - керівника неплатоспроможного банку.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 позов задоволено частково, визнано протиправними дії ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685, 09 грн та зобов`язано ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва у розмірі 7 685,09 грн, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог Фонду розвитку підприємництва та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Суд першої інстанції зазначив, що виходячи зі змісту пункту 3 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" нарахування пені за неналежне виконання зобов`язань банком за кредитними договорами має бути здійснено до дати введення у банку тимчасової адміністрації, тобто до 14.02.2015, однак, оскільки позивач нарахував пеню за кредитним договором 1 у розмірі 13 381,67 євро 14.02.2015, тобто в день введення в ПАТ "ЗЛАТОБАНК" тимчасової адміністрації Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 13.02.2015 № 30, у позивача були відсутні правові підстави для нарахування пені у розмірі 13 381,67 євро, а тому Уповноважена особа правомірно відмовила позивачеві та не акцептувала кредиторські вимоги у розмірі 13 381,67 євро та не включила вказані вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції установив, що пеню у сумі 7 685,09 грн позивачем нараховано за 11.02.2015, тобто до дня введення в ПАТ "ЗЛАТОБАНК" тимчасової адміністрації.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (з урахуванням ухвали від 21.03.2024) рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в редакції, викладеній у постанові суду апеляційної інстанції, а саме визнано протиправними дії ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в частині відхилення кредиторських вимог Фонду розвитку підприємництва у розмірі 9 025,82 євро та 4 720,15 грн, зобов`язано ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва у розмірі 9 025,82 євро та 4 720,15 грн, внести зміни до Реєстру акцептових вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в частині збільшення акцептованих вимог Фонду розвитку підприємництва та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.
2.4. Суд апеляційної інстанції, виходячи із встановлених обстави, визнав помилковими висновки суду першої інстанції про те, що пеня у сумі 13 381,67 євро виникла 14.02.2015, а пеня у розмірі 7 685,09 грн виникла 11.02.2015, вказавши на те, що правомірним є нарахуванням пені у період з 11.02.2015 (лист № 82/03-005/190/БТ погашення заборгованості банком не пізніше 10.02.2015) по 13.02.2015 (рішення № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК", згідно з яким у банку з 14.02.2015 по 13.05.2015).
Щодо доводів ПАТ"ЗЛАТОБАНК" про застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив, що виходячи з положень статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), у той час як предметом позову у справі, яка розглядається, є спір про порушення прав позивача, як кредитора відповідача в частині відхилення його кредиторських вимог та зобов`язання відповідача додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача, у тому числі пеню.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023, ПАТ "ЗЛАТОБАНК" у касаційній скарзі просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вважаючи, що судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду та за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права.
Заявник касаційної скарги зазначає, що вимоги позивача щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "ЗЛАТОБАНК" пені суперечили нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не були підтверджені фактичними даними, а тому були відхилені Уповноваженою особою на законних підставах.
При прийнятті оскаржуваних рішень суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме не врахував положення щодо пені (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 06.03.2019) та щодо строків позовної давності (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №902/326/16 та від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18).
Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до заявлених кредиторських вимог до складу яких входить пеня, до того ж яка розрахована в іноземній валюті.
3.2. Фонд гарантування вкладів у відзиві на касаційну скаргу просить її задовольнити, вказуючи на правомірність та обґрунтованість доводів скаржника.
3.3. Фонду розвитку підприємництва у відзиві на касаційну скаргу, не погоджуючись з доводами заявника, просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, з підстав, наведених у відзиві.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Статтею 300 Господарського процесуального кодексу України визначені межі розгляду справи судом касаційної інстанції та передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що між Німецько-Українським фондом (після зміни назви - Фонд розвитку підприємництва) (кредитодавець) та ПАТ "ЗЛАТОБАНК" (позичальник) 15.06.20215 та 19.06.2012 було укладено кредитні договори 1 та 2, за умовами яких ПАТ "ЗЛАТОБАНК" отримало від Фонду розвитку підприємництва кредитні кошти, а саме: 3 000 000,00 євро відповідно до кредитного договору 1 та 5 000 000,00 грн відповідно до кредитного договору 2.
13.05.2015 у зв`язку з прийняттям постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 "Про початок процедури ліквідації ПAT "ЗЛАТОБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію банку" з 14.05.2015.
Фонд розвитку підприємництва звернувся до ПАТ "ЗЛАТОБАНК" із заявою від 22.05.2015 № 82/03-005/604-БТ про визнання кредиторських вимог та просив включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимоги Фонду розвитку підприємництва до ПАТ "ЗЛАТОБАНК" у розмірі 9 609,94 грн та 2 486 586, 55 євро, у тому числі: заборгованість ПАТ "ЗЛАТОБАНК" за кредитним договором 1 у сумі 2 486 586,55 євро, що складається із заборгованості у сумі 2 473 204,88 євро за основною сумою кредиту та заборгованості у сумі 13 381,67 євро за нарахованою і несплаченою пенею; заборгованість ПАТ "ЗЛАТОБАНК" за кредитним договором 2 у сумі 9 609,94 гривень, що складається із заборгованості у сумі 1 924,85 гривень за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами та заборгованості у сумі 7 685,09 грн за нарахованою і несплаченою пенею.
ПАТ "ЗЛАТОБАНК" у листі від 18.09.2015 № 2759 повідомило позивача про прийняття рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 03.09.2015 № 210/15, яким затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та про включення заяви Фонду розвитку підприємництва від 22.05.2015 № 82/03-005/604-БТ до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК" на суму 57 366 809,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитним договором 1 у сумі 57 364 884,15 грн (еквівалент 2 473 204,88 євро за офіційним курсом Національного банку України станом на 13.05.2015) за основною сумою кредиту та заборгованості за кредитним договором 2 у сумі 1924,85 гривень за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами.
При цьому кредиторські вимоги Фонду розвитку підприємництва у сумі 7685,09 грн - за нарахованою і не сплаченою пенею за кредитним договором 2 та у сумі 13 381,67 євро - за нарахованою і не сплаченою пенею за кредитним договором 1, за офіційним курсом Національного банку України станом на 14.05.2015 не були включені відповідачем до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", з посиланням на те, що пеня відноситься до інших операційних непроцентних витрат банку, а тому в обліку не рахується, внаслідок чого пеня у сумі 7685,09 грн та 13 381,67 євро в балансі банка станом на 14.05.2015 не відображена.
4.3. Не погоджуючись із безпідставним невключенням банком грошових вимог Фонду розвитку підприємництва у сумі 7685,09 грн та 13 381,67 євро до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ЗЛАТОБАНК", позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
4.4. Як вже зазначалося, між Фондом розвитку підприємництва (кредитодавець) та ПАТ "ЗЛАТОБАНК" (позичальник) було укладено кредитні договори від 15.06.2012 та від 19.06.2012.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Приписами статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
4.5. Судами попередніх інстанцій установлено, що за умовами укладених між сторонами кредитних договорів, з урахуванням додаткових договорів та додатків до них, ПАТ "ЗЛАТОБАНК" отримало від Фонду розвитку підприємництва кредитні кошти, а саме: 3 000 000,00 євро за кредитним договором від 15.06.2012 № 006/1-01 та 5 000 000,00 грн за умовами кредитного договору від 19.06.2012 № 006/3-02.
Відповідно до пункту 8.2 кредитного договору 1, у редакції додаткового договору № 2 до нього від 06.06.2014, позичальник повинен підтримувати протягом всього строку дії цього договору співвідношення коштів поточного кредитного портфелю, сформованого за рахунок коштів, отриманих від кредитодавця за чинними договорами в рамках відповідної програми, до загальної суми цих коштів на рівні не менше 70 %.
За змістом пункту 8.3 кредитного договору 2, у редакції додаткового договору № 2 до нього від 06.06.2014, позичальник повинен підтримувати протягом всього строку дії цього договору співвідношення між загальною заборгованістю субпозичальників за основною сумою субкредитів, що включені до кредитного портфелю, до коштів програми ММСП на рівні не менше 70%.
15.01.2015 Фонд розвитку підприємництва у листі № 46/05-003/3/БТ повідомив банк про те, що позичальник не виконує умови кредитних договорів, а в разі подальшого такого невиконання, кредитодавець буде вимушений застосувати право вимоги дострокового погашення банком усієї неповернутої суми кредитів, процентів, комісій та інших платежів за кредитними договорами.
ПАТ "ЗЛАТОБАНК" зверталося до Національного банку України з листом 04.02.2015 № 589, в якому, зокрема, просило прийняти графік погашення кредитних коштів за кредитними договорами 1 та 2.
У листі від 09.02.2015 № 82/03-005/190/БТ Національний банк України повідомив позичальника про те, що здійснення погашення заборгованості банком погоджено листом від 05.02.2015 № 82/03-055/177 та заявлена вимога підлягає виконанню протягом 1 робочого дня, але не пізніше 10.02.2015, шляхом дострокового погашення усієї неповернутої основної суми кредитів, нарахованих на день погашення процентів, комісії та інших платежів за кредитними договорами.
Отже, суди попередніх інстанцій установили, що ПАТ "ЗЛАТОБАНК" було зобов`язано достроково виконати умови кредитних договорів у строк до 10.02.2015 включно.
4.6. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суди попередніх інстанцій установили, що ПАТ "ЗЛАТОБАНК" свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами не виконало, що не заперечувалося сторонами, а тому відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з дострокового погашення неповернутої суми кредитів, процентів, комісій та інших платежів за кредитними договорами починаючи з 11.02.2015.
Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Розділом 15 кредитних договорів 1 та 2 передбачені події невиконання зобов`язань, зокрема, згідно з підпунктом а) пункту 15.1 кредитного договору 1, у редакції додаткового договору № 2 до нього від 06.06.2014, позичальник своєчасно та в повному обсязі не сплатив кредитодавцю будь-яку суму, належну до сплати за цим договором або будь-яким іншим договором, укладеним між кредитодавцем і позичальником. Якщо таке прострочення буде мати місце, кредитодавець, крім іншого, має право вимагати від позичальника сплати на свою користь пені у розмірі 0,1% від простроченої суми, що нараховується за кожен день прострочки до моменту фактичної сплати відповідної суми.
Відповідно до підпункту а) пункту 15.1 кредитного договору 2, у редакції додаткового договору № 2 до нього від 06.06.2014, подією невиконання зобов`язання є те, що позичальник своєчасно та в повному обсязі не сплатив кредитодавцю будь-яку суму, належну до сплати за цим договором або будь-яким іншим договором, укладеним між кредитодавцем і позичальником. Якщо таке прострочення буде мати місце, кредитодавець, крім іншого, має право вимагати від позичальника до моменту фактичної сплати останнім відповідної суми сплати на свою користь пені за кожний день прострочки у розмірі, що розраховується виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого позичальником за цим договором зобов`язання.
4.7. Суди установили, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 13.02.2015 прийнято рішення № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ЗЛАТОБАНК", згідно з яким у банку з 14.02.2015 по 13.05.2015 (включно) запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.