ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 208/9789/21
провадження № 51-454км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
законного представника потерпілих
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041160000438 від 01 серпня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153, частинами 4, 6 ст. 152 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153, частинами 4, 6 ст. 152 КК України, та призначено йому покарання за ч. 3 ст. 153 КК України (у редакції Закону від 01 червня 2010 року) у виді позбавлення волі на строк 10 років; за ч. 4 ст. 152 КК України (у редакції Закону від 01 червня 2010 року) у виді позбавлення волі на строк 10 років; за ч. 4 ст. 152 КК України (у редакції Закону від 06 грудня 2017 року) у виді позбавлення волі на строк 10 років; за ч. 6 ст. 152 КК України (у редакції Закону від 19 грудня 2019 року) у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_11 призначено остаточне покаранняу виді позбавлення волі на строк 20 років.
Вирішено питання щодо цивільних позовів, процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення провадження.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин, які детально викладені у вироку, у червні 2011 року у нічний час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_8, який є батьком на той час малолітньої ОСОБА_12, перебуваючи в одній з кімнат квартири АДРЕСА_2, користуючись її безпорадним станом, здійснив задоволення статевої пристрасті неприродним способом у вигляді анального проникнення в тіло малолітньої потерпілої з використанням геніталій.
Надалі, діючи повторно, у період часу з червня по серпень 2011 року, ОСОБА_8, перебуваючи за вказаною вище адресою, користуючись безпорадним станом малолітньої потерпілої ОСОБА_12, застосовуючи фізичне насилля відносно останньої, здійснив задоволення статевої пристрасті неприродним способом у вигляді анального проникнення у тіло малолітньої потерпілої з використанням геніталій аналогічним способом не менше трьох разів.
Діючи повторно, протягом серпня - жовтня 2012 року, ОСОБА_8, перебуваючи за тією ж адресою, користуючись безпорадним станом малолітньої потерпілої ОСОБА_12, застосовуючи відносно дитини економічне та психологічне насилля, здійснив задоволення статевої пристрасті неприродним способом у вигляді орального проникнення у тіло малолітньої потерпілої з використанням геніталій не менше трьох разів.
Повторно, влітку 2012 року у денний час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на зґвалтування малолітньої ОСОБА_13, перебуваючи у одній з кімнат зазначеної квартири, користуючись її безпорадним станом, застосував відносно неї фізичне насильство та здійснив з останньою статеві зносини природнім способом шляхом вагінального проникнення у тіло малолітньої дитини.
Діючи повторно, у 2015 році у нічний час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_8, який є батьком малолітньої ОСОБА_14, перебуваючи з нею в одній з кімнат зазначеної квартири, користуючись її безпорадним станом, вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом у вигляді орального проникнення у тіло дитини з використанням геніталій.
Надалі, навесні 2017 року в денний час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_8, діючи повторно, перебуваючи в одній з кімнат зазначеної квартири, користуючись безпорадним станом малолітньої ОСОБА_14, застосувавши до потерпілої фізичне насильство, вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом шляхом анального проникнення у тіло дитини, яка не досягла 14 років, із використанням геніталій.
Крім того, у період часу з 2016 року по листопад 2019 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 за вказаною адресою, застосовуючи до Гайдай ОСОБА_12 економічне, психологічне та фізичне насилля, не менше трьох разів вступав з нею у статеві зносини, пов`язані із вагінальним проникненням у тіло дитини, що не досягла 14-ти річного віку, з використанням геніталій.
Діючи повторно, ОСОБА_8 систематично, починаючи з 2016 року по кінець липня 2021 року з періодичністю приблизно один раз на два тижні за вказаною адресою, застосовуючи до ОСОБА_14 економічне та психологічне насилля, здійснював вагінальне проникнення у тіло останньої з використанням пальців рук.
Діючи повторно, ОСОБА_8 приблизно у червні чи на початку липня 2021 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на зґвалтування малолітньої ОСОБА_13, у нічний час доби здійснив вагінальне проникнення з використанням геніталій у тіло потерпілої, яка не досягла 14-ти річного віку.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 04 грудня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 залишив без задоволення, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_15 задовольнив, вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року змінив у частині призначеного покарання. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначив ОСОБА_8 покарання у виді 15 років позбавлення волі.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подаликасаційні скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження,просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· його винуватість не доведена в ході судового розгляду кримінального провадження;
· під час затримання правоохоронними органами 31 липня 2021 року йому не повідомили підстави підозри, не розтлумачили права та не надали можливість зв`язатися з адвокатом, отже усі слідчі дії були проведені без участі захисника;
· у ході підготовчого судового засідання до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з порушенням порядку, передбаченого КПК України;
· суди уваги не звернули на те, що під час досудового розслідування до засудженого застосовувалися недозволенні методи ведення слідства, у наслідок яких останній був госпіталізований з численними травмами;
Стверджує, що апеляційний суд:
· не розглянув клопотання про проведення судово-медичної експертизи за фактом його побиття;
· не надав можливості захиснику ознайомитися з доповненнями засудженого до апеляційної скарги;
· належним чином не перевірив усіх доводів апеляційної скарги та не дав на них вичерпної відповіді.
На адресу Верховного Суду від прокурора Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_16 надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких остання просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 касаційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважав доводи касаційної скарги необґрунтованими та просив залишити її без задоволення.
Законний представник потерпілих ОСОБА_6 просив розглянути касаційну скаргу, покладаючись на розсуд суду.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Однак суть більшості доводів касаційної скарги засудженого зводиться до тверджень про незаконність і необґрунтованість висновків судів у частині визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року в справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року в справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року в справі № 760/23459/17 та ін.).
Цей стандарт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10, на думку колегії суддів касаційного суду, було дотримано.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 153, частинами 4, 6 ст. 152 КК України.
Водночас суди обґрунтували свої рішення показаннями потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_19, свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, протоколом огляду місця події від 01 серпня 2021 року, висновком експерта № 11-С-Е від 16 серпня 2021 року, висновком експерта № 12-С-Е від 01 вересня 2021 року, висновком експерта № 14-С-Е від 15 вересня 2021 року, висновком експерта № 13-С-Е від 20 вересня 2021 року, висновком експерта № 10-С-Е від 26 серпня 2021 року, актом обстеження умов проживання від 03 серпня 2021 року, актом обстеження умов проживання від 20 серпня 2021 року, повідомленням про сім`ю ОСОБА_21, яка перебуває у складних життєвих обставинах від 09 грудня 2019 року, договором про здійснення соціального супроводу № 128 від 26 грудня 2019 року родини ОСОБА_21, наказом Кам`янського міського центру соціальної служби для сім`ї, дітей та молоді № 61 від 26 грудня 2019 року "Про соціальний супровід сім`ї ОСОБА_21, яка опинились в складних життєвих обставинах", наказом Департаменту соціальної політики КМР № 32 "аг" від 24 лютого 2020 року "Про припинення соціального супроводу сім`ї ОСОБА_21", характеризуючими матеріалами ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_19, висновками судово-психіатричних експертиз № 320 від 17 серпня 2021 року, № 321 від 17 серпня 2021 року, № 319 від 17 серпня 2021 року, № 332 від 20 серпня 2021 року, висновком експерта № 4602/5493-21 від 01 листопада 2021 року, висновком експерта № 4603/5494-21 від 01 листопада 2021 року, висновком експерта № 4604/5495-21 від 01 листопада 2021 року.
Так, зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що безпосередньо допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, зазначив, що жодних дій сексуального характеру відносин своїх дітей не вчиняв. Вважав, що потерпілі його обмовляють. Водночас від надання будь-яких показань відмовився, на підставі ст. 63 Конституції України.
Втім, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що винуватість ОСОБА_8 підтверджується, зокрема:
- показаннями потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_19, з яких, серед іншого, убачається, що саме ОСОБА_8 застосовував до них сексуальне насильство. Під час судового розгляду потерпілі вказували на факти психологічного насильства, які виразились у постійних погрозах відібрання їх з родини, демонстрації фільмів про життя у дитячих будинках, що сформувало у потерпілих сприйняття небезпеки перебування у таких місцях та стійке небажання бути вилученими до притулку та, відповідно, страх непокори протиправним наказам та бажанням батька. Крім того, потерпілі, кожна окремо, підтвердили застосування до них і економічного насильства, що виражалось у відсутності потрібних для зростання і розвитку продуктів харчування, у наданні можливостей отримати бажані солодощі, засоби для саморозвитку виключно в обмін на задоволення сексуального потягу батька.
Судами встановлено, що під час судового розгляду кримінального провадження вони чітко відображали події статевих актів, способи застосованого до них насилля та придушення опору. Зокрема, ОСОБА_12 зазначала, що вона чинила опір сексуальному насиллю збоку батька ОСОБА_8 шляхом укусу його статевого члену під час орального проникнення у її тіло, що також підтверджується й висновком судово-медичної експертизи № 10-С-Е від 26 серпня 2021 року, у якому відображено наявність шраму на статевому члені ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_13 вказувала, що у ході протиправних дій батька, пов`язаних із посяганням на її статеву свободу і недоторканість, вона надбила останньому зуб.
- показаннями свідка ОСОБА_21, яка в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого, однак про вчинення чоловіком насильств сексуального характеру відносно їхніх доньок дізналась у 2021 році, при розмові з донькою ОСОБА_14 . Зазначила, що вона була свідком епізоду у ванній кімнаті, де побачила, що ОСОБА_8 сидів зі спущеними штанами, а донька ОСОБА_12 сиділа перед ним на колінах. Стверджувала, що діти ніколи їй не розповідали про знущання над ними зі сторони батька;
- показаннями свідка ОСОБА_20, яка, зокрема, зауважила, що вона була класним керівником Ліди та Ренати. Зазначила, що коли вчинялось стосовно дівчат насилля вона не помітила. Зауважувала, що діти не схильні обманювати чи оговорювати, за ними вона такого не помічала.
- показаннями свідка ОСОБА_22, відповідно до яких вона була класним керівником ОСОБА_14, однак про вказані події їй не відомо. Стверджувала, що ОСОБА_14 не схильна до обману.
- показаннями свідка ОСОБА_23, який пояснив, що зустрічався з ОСОБА_12 з 29 вересня 2019 року. Стверджував, що дівчина розповідала йому раніше про те, що батько її ґвалтував з 6 до 10 років. У серпні 2021 року він дізнався, що батько чіпляється до сестри ОСОБА_12, та відразу зателефонував в поліцію і повідомив про ці обставини. Зауважував, що ОСОБА_12 завжди спала лише на спині і боялася, бо насильство збоку батька відбувалось, коли вона лежала на животі. Вказував, що йому відомо про те, що в 6 років батько заламав ОСОБА_12 руку.
- протоколом огляду місця події від 01 серпня 2021 року з фототаблицею до нього, згідно з яким було оглянуто квартиру за адресою: АДРЕСА_3, та вилучено простирадло з ліжка кімнати № 1, яке поміщено до спеціального пакету (т. 2, а.с. 31-40);
- висновком експерта № 11-С-Е від 16 серпня 2021 року, відповідно до якого, у ході судово-медичної експертизи ОСОБА_13, зокрема, виявлено, що її дівоча пліва у минулому кільцеподібної форми, на 9-ти годинах умовного циферблату має старий розрив, який доходить до основи, краї його потовщені, отвір дівочої пліви вільно пропускає кінчики двох зімкнених пальців, що може свідчити про те, що посвідчена раніше жила статевим життям. Давність утворення розриву дівочої пліви на момент огляду встановити неможливо через довготривалість минулого часу (т. 2, а.с. 44-45);
- висновком експерта № 12-С-Е від 01 вересня 2021 року згідно з яким, під час судово-медичній експертизі ОСОБА_12, зокрема, виявлено, що дівоча пліва в минулому кільцеподібної форми, на 5-ти та 9-ти годинах умовного циферблату маються старі розриви, краї котрих потовщені, білісуватого кольору, добре супоставимі, отвір дівочої пліви вільно пропускає кінчики двох зімкнених пальців, що може свідчити про те, що посвідчена раніше жила статевим життям. Давність утворення розриву дівочої пліви на момент огляду встановити неможливо через довготривалість минулого часу (т. 2, а.с. 46-47);
- висновком експерта № 14-С-Е від 15 вересня 2021 року відповідно до якого, зокрема, встановлено, що ОСОБА_12 статевої зрілості не досягла (т. 2, а.с. 48);
- висновком експерта № 13-С-Е від 20 серпня 2021 року, яким, зокрема, визначено, що дівоча пліва ОСОБА_19 - кільцеподібної форми, висотою 0,4-0,6 см, на 8-ми годинах умовного циферблату годинника - має старий розрив дівочої пліви на, краї котрого тонкі добре супостовимі, блідо-білісуватого кольору; отвір дівочої пліви 0,7-0,9 см, при введенні кінчика мізинця відсутнє кільце обхвату, таким чином, анатомічна цілісність дівочої пліви в ОСОБА_19 - порушена, та (враховуючи характер дівочої пліви, характер виявленого на ній старого розриву на висоти, обставини справи), це могло виникнути внаслідок механічної дії в ділянку статевих органів тупого твердого предмету, предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, пальцями рук. Давність утворення розриву дівочої пліви більше 10-ти діб на момент огляду (т. 2, а.с. 49-50);
- висновком експерта № 10-С-Е від 26 серпня 2021 року, згідно з яким, під час судово-медичної експертизи ОСОБА_8 виявлено рубець на шкірі статевого члену, що може бути слідом загоєння рани, спричиненої твердим предметом з обмеженою, можливо загостреною контактуючою поверхнею, давність утворення котрої становить більше ніж 1,5 року на момент огляду (т. 2, а.с. 51-52);
- характеризуючими матеріалами ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_19 (т. 2, а.с. 71-76, 77-81, 82-85);
- висновками судово-психіатричних експертиз № 320, № 321 та № 319 від 17 серпня 2021 року, відповідно до яких ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_19 в період вчинення стосовно них протиправних дій на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждали і в теперішній час не страждають (т. 2, а.с. 116-124, 125-129, 130-137);