ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 644/10266/21
провадження № 51-2194 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
представника потерпілої (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8, та представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 15 лютого 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221180000921 від 15 вересня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Курської області рф, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Полтави від 15 лютого 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
За обставин, детально викладених у вироку цього суду, 15 вересня 2021 року ОСОБА_8, перебував у стані алкогольного сп`яніння за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі з 12:30 до 14:25, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків між ОСОБА_8 та його братом ОСОБА_10 виник конфлікт, який переріс у бійку, під час якої ОСОБА_8 взяв зі стола кухонний ніж та, тримаючи його у лівій руці, завдав ним один удар ОСОБА_10 у ділянку грудної клітини справа, спричинивши останньому тілесні ушкодження, внаслідок яких настала його смерть.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 23 січня 2024 року апеляційні скарги представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишив без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 15 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить змінити оскаржувані судові рішення, перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України та призначити відповідне покарання.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· ОСОБА_8 наніс лише один удар з метою самозахисту, після чого, маючи реальну можливість продовження нанесення ударів, одразу припинив свої дії, а тому засуджений перевищив межі необхідної оборони. Звертає увагу, що останній надалі залишився на місці події та попросив викликати потерпілому швидку медичну допомогу;
· про необхідну оборону засудженого також свідчить висновок експерта № 09/1517-С/2021 від 16 січня 2021 року, який підтверджує наявність у засудженого саден та синців;
· у ході огляду місця події від 15 вересня 2021 року було виявлено 4 ножі, що підтверджує показання засудженого про наявність ножа в руках потерпілого;
· місцевий суд не виклав у вироку показання свідка ОСОБА_11 . В свою чергу апеляційний суд на доводи апеляційних скарг в цій частині уваги не звернув, показання вказаного свідка не дослідив, всупереч ст. 94 КПК України надав неправильну оцінку тілесним ушкодженням, які були отримані засудженим, та безпідставно не врахував протиправну поведінку потерпілого;
· слідчий експеримент проведений за відсутності судово-медичного експерта, в кабінеті слідчого, в ході якого не були відтворені всі події кримінального правопорушення, зокрема в частині нанесення потерпілим тілесних ушкоджень засудженому. Зауважує, що в ході проведення цієї слідчої дії ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп`яніння та не міг надати свої пояснення;
· суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання сторони захисту про повторне проведення слідчого експерименту, про витребування медичної документації стосовно померлого, а також про зміну правової кваліфікації;
· оскаржувані судові рішення невмотивовані та не відповідають приписам статей 94, 368, 370 КПК України.
У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· винуватість ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не доведена поза розумним сумнівом, оскільки відсутні беззаперечні докази наявності умислу на вбивство;
· у ході розгляду кримінального провадження суди не звернули увагу на те, що дії засудженого, який зазнав систематичних ударів з боку загиблого, повністю охоплюються ст. 118 КК України. Зауважує, що останній діяв виключно з метою захисту, будучи правшею, наніс лише один удар ножем лівою рукою, та одразу припинив подальші дії, хоча мав реальну можливість продовжувати їх. Наголошує, що засуджений викликав швидку медичну допомогу та місце події не залишав;
· слідчий експеримент був проведений в кабінеті слідчого, за відсутності медичного експерта. Наголошує, що ОСОБА_8 під час проведення вказаної слідчої дії перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації. В ході цієї слідчої дії не було відтворено нанесення засудженому ударів потерпілим, який погрожував ножем;
· суди безпідставно обґрунтували наявність вини ОСОБА_8 даними, зафіксованими в протоколі слідчого експерименту, а не показаннями, які були безпосередньо надані останнім в судовому засіданні та безпідставно відмовили стороні захисту в задоволенні низки клопотань щодо проведення повторного слідчого експерименту;
· суди надали неправильну правову оцінку мотиву дій засудженого, не звернули увагу на те, що потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння та мав розлади, пов`язані з психічним станом. Не виклали показання свідка ОСОБА_11, який зазначав про наявність в діях у засудженого необхідної оборони. Апеляційний суд також надав неправильну оцінку доказам щодо наявності отриманих тілесних ушкоджень засудженим, оскільки місцевий суд встановив наявність протиправних дій саме з боку потерпілого. Отже, суди порушили приписи ст. 94 КПК України;
· поза увагою судів залишилось, те, що в ході огляду місця події в приміщенні було виявлено декілька ножів, проте судово-дактилоскопічна експертиза не призначалася;
· апеляційний суд не звернув увагу на позицію потерпілої та дійшов помилкового висновку про те, що матеріали справи не містять доказів відшкодування засудженим шкоди;
· судові рішення є необґрунтованими, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Заперечень на касаційні скарги до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційних скарг, просила судові рішення залишити без зміни.
Захисник та представник потерпілої підтримали подані касаційні скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Водночас наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту положень ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368 - 380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.