ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 296/8616/20
провадження № 61-17669св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради,
третя особа ? директор Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2023 року у складі судді Адамовича О. Й. та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради (далі - КНП "Обласна лікарня", лікарня), третя особа - директор КНП "Обласна лікарня" ОСОБА_2, про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що наказом від 29 липня 2012 року № 185 він був зарахований на роботу на посаду лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП "Обласна лікарня". Наказом директора КНП "Обласна лікарня" ОСОБА_2 від 15 вересня 2020 року № 511-ос/тр його звільнено 15 вересня 2020 року за прогул без поважних причин 17, 19 серпня 2020 року, а також з 8:30 год до 15:00 год (понад три години) 21 серпня 2020 року за пунктом 4 статті 40 КЗпП України. З указаним наказом його було ознайомлено 16 вересня 2020 року.
17, 19 та 21серпня 2020 року він був відсутній на роботі з поважних причин та завчасно, а саме 05 серпня 2020 року письмово повідомив виконуючу обов`язки завідуючого відділення анестезіології та інтенсивної терапії №2 ОСОБА_3 про намір виїзду за межі м. Житомира за сімейними обставинами, у зв`язку з чим просив змінити графік роботи лікарів відділення та замінити його на чергуваннях 17, 19, 21 серпня 2020 року іншими лікарями, на що остання погодилась, наклавши відповідну резолюцію на його заяві від 05 серпня 2020 року, а також додатково повідомила завідуючого відділенням ОСОБА_4 . На чергуванні відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 17, 19 серпня 2020 року був лікар-анестезіолог ОСОБА_5, а 21 серпня 2020 року ? лікар-анестезіолог ОСОБА_3 . Вказана зміна графіку роботи чергування лікарів не вплинула на діяльність відділення анестезіології та інтенсивної терапії лікарні.
Відповідач у порушення вимог КЗпП України в наказі про його звільнення не конкретизував в чому полягає порушення ним Правил внутрішнього трудового розпорядку та Посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 КНП "Обласна лікарня". Про відсутність підстав для його звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України вказав і профспілковий комітет первинної профспілкової організації КНП "Обласна лікарня" на засіданні 07 вересня 2020 року, на якому було прийнято рішення про відмову в наданні згоди на його звільнення. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема з підстави, передбаченої пунктом 4 статті 40 КЗпП України, може бути проведено тільки за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації. Отже, наказ про його звільнення є незаконним і підлягає скасуванню, а його слід поновити на роботі та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Незаконне звільнення привело до нервового стресу, глибоких моральних страждань, погіршення відносин серед колег і друзів в колективі, в якому він відпрацював більше 8 років, змусило його застосовувати додаткові зусилля до організації свого життя та своєї родини.
ОСОБА_1 просив суд:
визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП "Обласна лікарня" ОСОБА_2 від 15 вересня 2020 року № 511-ос/тр;
поновити його з 15 вересня 2020 року на роботі на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії №2 КНП "Обласна лікарня";
стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 25 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2023 року,залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
Відповідно до пункту 7.9.11 статуту КНП "Обласна лікарня" Генеральний директор підприємства приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників, а також інші, передбачені законодавством України про працю рішення у сфері трудових відносин, укладає трудові договори тощо. Отже, вирішення питання відсутності на робочому місці, надання відпусток, в тому числі відпусток без збереження заробітної плати, відноситься до виключної компетенції генерального директора відповідача. Разом з тим, щодо надання відпустки позивач до уповноваженої на прийняття такого рішення не звертався та таких рішень у формі наказів генеральним директором не приймалось.
ОСОБА_1 не надав будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів щодо поважності причин відсутності його на робочому місці 17, 19, 21 червня 2020 року. Суд не вважає, що погодження з в.о. відділенням анестезіології та інтенсивної терапії КНП "Обласна лікарня" ОСОБА_3 питання відсутності на робочому місці, погодження виконання його обов`язків на час відсутності іншими працівниками, можна вважати поважною причиною відсутності, оскільки таке погодження суперечить трудовому законодавству та порушує трудову дисципліну. Крім того, показання свідка про перебування позивача на відпочинку в період відсутності на роботі також не можна вважати поважною причиною. Вчинення позивачем прогулу підтверджується складеними та підписаними працівниками КНП "Обласна лікарня" актами від 17, 19, 21 серпня 2020 року.
Згідно з протоколу засідання профкому від 07 вересня 2020 року підставою для відмови у наданні згоди на звільнення стало те, що відсутність ОСОБА_1 на роботі було узгоджено з в.о. завідувача ОСОБА_3, тому це не є фактом прогулів без поважних причин. Однак вказане рішення не можна вважати таким, що відповідає вимогам закону. З протоколу засідання профкому вбачається формальне обговорення поданого подання, рішення профкому ґрунтується лише на поясненнях ОСОБА_1 та членів профспілкового комітету, не містить правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення позивача. Відмова в наданні згоди зводиться до висновку про необізнаність працівників з чинним трудовим законодавством, тоді як незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Крім того, на засіданні профкому не було з`ясовано дійсних причин відсутності на роботі ОСОБА_1 . Відсутність у рішенні профкому профспілки правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення позивача надає право роботодавцю звільнити позивача без цієї згоди.
Апеляційний суд вказав, що та обставина, що позивач шляхом подання заяви завчасно повідомив завідувача відділенням ОСОБА_3 про свою відсутність на роботі у визначені графіком дні чергування у відділенні, а також виконання його обов`язків на час відсутності іншими працівниками без узгодження із компетентною на прийняття таких рішень особою, не свідчить про дотримання ним трудової дисципліни та не спростовує факту вчинення ним прогулу. Позивач до уповноваженої на прийняття такого рішення особи не звертався і рішень у формі наказу генеральним директором не приймалось.
Перебування на чергуванні 17, 19, 21 серпня 2020 року інших лікарів замість затвердженого по графіку чергування позивача, не має правового значення, оскільки уповноваженою особою з цього приводу будь-які накази не видавались і зміни до графіку чергування не вносилися.
Аргументи учасників справи
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення судів скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, вирішити питання про судові витрати.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що його звільнено з роботи за відсутності згоди первинної профспілкової організації. Оспорюваний наказ про його звільнення не містить обґрунтування незгоди відповідача з висновком профспілки, не конкретизовано в чому саме полягає порушення ним Правил внутрішнього трудового розпорядку та Посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2.
Він був відсутній на роботі з поважних причин, оскільки завчасно повідомив про це в.о. завідуючого відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_3, а саме про намір виїзду за межі м. Житомир за сімейними обставинами, у зв`язку з чим просив змінити графік роботи лікарів відділення та замінити його на чергуванні іншими лікарями, на що в.о. завідуючого відділення погодилась, наклавши відповідну резолюцію на його заяві та повідомила завідуючого відділення. У період його відсутності його було замінено іншими лікарями, відтак його відсутність не вплинула на діяльність відділення лікарні.
Притягнення до відповідальності у вигляді догани в. о. завідуючого відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_3 за неналежне оформлення документації згідно з чинного законодавства про погодження на відсутність на роботі лікаря-анестезіолога ОСОБА_1 свідчить про порушення ОСОБА_3, а не ним, вимог діючого законодавства про працю, оскільки ним особисто було узгоджено із своїм безпосереднім керівником відсутність на роботі 17, 19, 21 серпня 2020 року, а оформлення документації щодо його відсутності на роботі не входить до його компетенції як лікаря-анестезіолога.
У лютому 2024 року КНП "Обласна лікарня" подало відзиву на касаційну скаргу, у якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що лікар ОСОБА_5, який у період відсутності 17, 19 серпня 2020 року чергував замість позивача, офіційно перебував у відпустці, завідувач відділення ОСОБА_6 не складав доповідні/службові записки для відкликання лікаря з відпустки і не існувало відповідного наказу керівника, отже допуск на робоче місце ОСОБА_5 був відсутній.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює в лікарні на посаді завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2. У період відсутності позивача на робочому місці він перебував у відпустці та його обов`язки виконувала лікар ОСОБА_3, будь-яких заяв від позивача він не бачив та не погоджував. Також зазначив, що кожного року подається план на відпустки, однак в разі необхідності позачергової відпустки подається заява на ім`я директора лікарні, яка, як правило, передається самим заявником у кадри. Після чого видається наказ про надання відпустки, який доводиться до відома.
З відомостей, які знаходяться в публічному доступі на сторінці позивача в соціальній мережі Facebook стало відомо, що у період його відсутності на роботі з`явились фото, на яких зображено позивача на морському узбережжі, а так як позивач в своїх поясненнях не вказав конкретні причини відсутності на роботі, тому є всі підстави вважати, що він фактично без погодження з керівництвом самовільно перебував у відпустці, без оформлення відповідного наказу. З метою перевірки вказаних обставин до Державної прикордонної служби було направлено запит щодо перетину кордону позивачем у період з 16 по 22 серпня 2020 року, однак представник позивача повідомив, що вказана обставина позивачем не заперечується. Перебування позивача на відпочинку не можна вважати поважною причиною відсутності на роботі.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини
Суди встановили, що29 липня 2008 року ОСОБА_1 було зараховано на роботу на посаду лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії Обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради.
Рішенням Житомирської обласної ради від 23 травня 2019 року № 1479 Комунальна установа "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради припинено шляхом перетворення в КНП "Обласна лікарня".
05 серпня 2020 року ОСОБА_1 написав заяву, яка адресована в.о. завідуючого відділенням анестезіології та інтенсивної терапії № 2 КНП "Обласна лікарня" ОСОБА_3, відповідно до якої просив дозволу 17, 18 серпня 2020 року вийти за нього на чергування лікаря-анестезіолога ОСОБА_5, а 21 серпня 2020 року просив дозволу, щоб чергування у відділенні до 15:00 год замінила його ОСОБА_3 у зв`язку з сімейними обставинами.
17, 19, 21 серпня 2020 року медичним директором з лікувальної роботи ОСОБА_7, начальником відділу кадрів ОСОБА_8, завідувачем відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_6, завідувачем реперфузійного блоку інтенсивної терапії кардіологічного відділення, головою ППО КНП "Обласна лікарня" ОСОБА_9, лікарем-ендокринологом відділення, головою асоціації лікарів обласної лікарні ОСОБА_10 було зафіксовано факт відсутності на роботі лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_1 17 серпня 2020 року з 11:30 год (17 серпня 2020 року) до 08.30 год (18 серпня 2020 року); 19 серпня 2020 року з 08:30 год (19 серпня 2020 року) до 08:30 год (20 серпня 2020 року); 21 серпня 2020 року (робочий час ОСОБА_1 з 08:30 год до 08:30). Інформація про поважну причину відсутності ОСОБА_1 відсутня. На телефонні дзвінки за номером: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 він не відповідає, що підтверджується актами про відсутність працівника на робочому місці від 17, 19, 21 серпня 2020 року.
21 серпня 2020 року на ім`я генерального директора КНП "Обласна лікарня" ОСОБА_2 завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_6 подав доповідні, в яких вказав, що лікар-ординатор відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_1 згідно з графіком чергувань 17 серпня 2020 року з 11:30 год та 19 серпня 2020 року з 08:30 год відсутній на робочому місці. Забезпечення ургентних оперативних втручань проводив ОСОБА_5 по особистій згоді з ОСОБА_1 без його відома. Забезпечення лікувально-діагностичного процесу на палатах проводив лікар ОСОБА_5 . Також довів до відома, що лікар-ординатор ОСОБА_1 згідно з графіка чергувань з 08:30 год 21 серпня 2020 року відсутній на робочому місці (палатний лікар). Лікувально-діагностичний процес на палатах виконувала ОСОБА_3
26 серпня 2020 року медичний директор з лікувальної роботи ОСОБА_11 на ім`я генерального директора КНП "Обласна лікарня" ОСОБА_2 подав доповідну, в якій доводить до відома, що 17, 19, 21 серпня 2020 року лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці. Робочий час ОСОБА_1 розписано згідно з графіка чергування, затвердженого генеральним директором на серпень, зміни в графіку про можливу непередбачувану ситуацію\обставини відсутні. Робоче місце лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_1 прописано в посадовій інструкції лікаря-анестезіолога. Інформація про причини відсутності на робочому місці ОСОБА_1 відсутня на час виявлення порушення. Лікувально-діагностичний процес за особистої усної домовленості, без попередження медичного директора з лікувальної роботи та без внесення змін в графік чергування, здійснював лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_5, що знаходиться щорічній плановій відпустці з 03 серпня 2020 року та не був відкликаний з відпустки відповідно до статті 79 КЗпП України і статті 12 Закону України "Про відпустки". Завідувачем відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_6 не складено доповідну або службову записку, в якій зазначається причина, через яку відкликати потрібно лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_5 з щорічної відпустки. Письмова згода лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_5 про відкликання з щорічної відпустки відсутня. Завідувачем відділення анестезіології та інтенсивної терапії № 2 ОСОБА_6 підтверджено факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 . Відсутність ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства засвідчили комісійно "Актами про відсутність працівника на робочому місці". Враховуючи, що ОСОБА_1 порушив трудову дисципліну, не дотримався Посадової інструкції лікаря анестезіолога відділення анестезіології та реанімації № 2 щодо виконання своїх функціональних обов`язків, просив притягнути лікаря-анестезіолога ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності згідно з чинного законодавства.