ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 308/12875/18
провадження № 61-17010св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Ужгородська окружна прокуратура,
відповідачі: Ужгородська міська рада, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради та витребування земельних ділянок
за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Білчика Олександра Юлійовича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Куштана Б. П., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 рокукерівник Ужгородської місцевої прокуратури (змінила назву на Ужгородська окружна прокуратура) звернувся до суду з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1 , який уточнив у процесі розгляду справи та просив визнати незаконним і скасувати пункт 1.80 рішення 27-ї сесії 6-го скликання Ужгородської міської ради від 09 листопада 2015 року № 1882; витребувати від ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0359, вартістю 187 996,00 грн на користь територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради; витребувати від ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0360, вартістю 281 994,00 грн на користь територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що згідно з інформацією органу досудового розслідування 27-ма сесія 6-го скликання Ужгородської міської ради від 09 листопада 2015 року відбулась з порушення Конституції та законодавства України, а тому рішення, прийняті на цій сесії, підлягають скасуванню.
У пункті 14 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.
Згідно з пунктом 12 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Вказана норма, зокрема, закріплена у статті 17 Регламенту Ужгородської міської ради 6-го скликання, затвердженого рішенням 5-ї сесії Ужгородської міської ради 6-го скликання від 08 квітня 2011 року № 149, згідно з якою сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. А відповідно до статті 159 Регламенту він є обов`язковим до виконання всіма посадовими особами місцевого самоврядування та депутатами Ужгородської міської ради.
На інформаційному інтернет-порталі "Місцеві вибори" розміщено інформацію про те, що в 2010 році до Ужгородської міської ради обрано 60 депутатів.
Позивач зазначав, що перед початком сесії 09 листопада 2015 року о 10.06 год відповідно до статті 34 Регламенту згідно з роздруківкою програмно-технічного комплексу "Віче" шляхом застосування персональних карток "Віче" зареєстровано 30 депутатів, а в подальшому 09 листопада 2015 року о 10.07 год проведено повторну реєстрацію 33 депутатів Ужгородської міської ради.
Всупереч зазначеній інформації щодо реєстрації депутати ОСОБА_4 (пульт для голосування № 57), ОСОБА_5 ( пульт для голосування № 33), ОСОБА_6 (пульт для голосування № 13) та ОСОБА_7 (пульт для голосування № 49) не були присутні на сесії міської ради 09 листопада 2015 року та персональної участі в голосуванні не брали.
Таким чином, на думку прокурора, участь у 27-й сесії 6-го скликання Ужгородської міської ради від 09 листопада 2015 року взяло 29 депутатів, що становить менше половини від загального складу ради, а тому вказана сесія не була повноважною, відповідно, зміни до порядку денного та всі прийняті на цій сесії рішення є незаконними.
Більше того, за зміну порядку денного, а саме включення до нього семи нових проектів рішень, зокрема проекту рішення № 1626 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", голосували вказані депутати, які фактично були відсутні. Аналогічно, без відповідного кворуму, відбулось голосування за рішення Ужгородської міської ради від 09 листопада 2015 року № 1882 "Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", відповідно до якого оспорювану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, яка згодом була поділена на дві земельні ділянки: площею 0,04 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0359, та площею 0,06 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0360.
Крім того, ОСОБА_8, будучи депутатом Ужгородської міської ради, під час виникнення конфлікту інтересів не повідомив про нього в установленому порядку колегіальний орган - Ужгородську міську раду і вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів - на 27-ій сесії 6-го скликання Ужгородської міської ради (4 пленарне засідання) взяв участь у голосуванні і голосував за рішення від 09 листопада 2015 року № 1882, тому відповідно до статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" таке підлягає скасуванню.
На підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2016 року земельну ділянку площею 0,04 га ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_1, а 20 травня 2019 року земельну ділянку площею 0,06 га - ОСОБА_9, який 20 січня 2020 року подарував цю ділянку ОСОБА_2 .
Крім того, прокурор зазначив, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється у разі відсутності плану зонування або детального плану території. Оскільки ні плану зонування, ні детального плану території, за рахунок якої відведено земельну ділянку, станом на прийняття рішення про їх відведення не було (такі прийняті лише на тій самій сесії, без відповідного кворуму і не набрали законної сили), передача земельних ділянок відбулась з порушенням статей 19, 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Оскільки волевиявлення територіальної громади міста Ужгорода, як власника нерухомого майна на відведення земельних ділянок та передання у власність, могло відбутися тільки за умови неухильного дотримання Ужгородською міською радою норм законодавства під час прийняття спірних рішень, тому прийняття оспорюваного рішення всупереч наведеним вимогам не може свідчити про наявність волі власника землі (територіальної громади) на вибуття землі з комунальної власності, що є підставою для витребування спірних земельних ділянок.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 листопада 2022 року, зокрема, замінено співвідповідача ОСОБА_3, яка померла на належного відповідача ОСОБА_2, який на підставі договору дарування набув право власності на площею 0,06 га.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 05 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт відсутності кворуму на засіданні 27-ї сесії 6-го скликання Ужгородської міської ради від 09 листопада 2015 року. Також суд виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є добросовісними набувачами спірних земельних ділянок, оскільки первісно земля вибула з володіння первісного власника шляхом прийняття відповідного рішення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Закарпатський апеляційний суд постановою від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задовольнив. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2022 року скасував та постановив у цій справі нову постанову про задоволення позову. Визнав незаконним та скасував підпункт 1.80 пункту 1 рішення 4-го пленарного засідання 27-ї сесії 6-го скликання Ужгородської міської ради від 09 листопада 2015 року № 1882 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок фізичним особам, юридичним та фізичним особам - підприємцям: громадянці ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:49:001:0355, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та передання такої їй у власність. Витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради земельну ділянку площею 0,0400 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0359, вартістю 187 996,00 грн. Витребувано в ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0360, вартістю 281 994,00 грн.
Апеляційний суд мотивував постанову наявністю обґрунтованих підстав для визнання незаконним та скасування підпункту 1.80 пункту 1 рішення 27-ї сесії 6-го скликання Ужгородської міської ради від 09 листопада 2015 року № 1882, оскільки голосування відбулося за відсутності депутатів ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та за наявності реального конфлікту інтересів депутата ОСОБА_8 в результаті корупційних адміністративних правопорушень. З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що в голосуванні брало участь менше половини депутатів від загального складу ради, а тому рада була неправомочною.
Встановивши, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - територіальної громади міста Ужгорода, не з її волі, апеляційний суд вважав, що прокурор правомірно заявив позовну вимогу про витребування земельних ділянок, які утворились внаслідок поділу, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі статті 388 ЦК України, оскільки такий спосіб захисту забезпечить відновлення порушених прав територіальної громади міста Ужгорода.
Апеляційний суд зазначив, що під час розгляду цієї справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як співвідповідачі розпорядилися своїми процесуальними правами на власний розсуд та не заявили зустрічного позову про надання належного відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку із заявленою вимогою про витребування спірних земельних ділянок. Водночас як майновий тягар, так і тягар розчарування в результаті задоволення позовних вимог і повернення спірних земельних ділянок, може бути належно компенсований ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в іншому судовому процесі, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги до особи чи її правонаступника, в якої було придбано спірні земельні ділянки, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України.
Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Білчик О. Ю. подав до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року і залишити в силі рішення місцевого суду.
Підставою касаційного оскарження в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначено, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 521/1825/21, від 01 лютого 2023 року у справі № 640/5208/21, від 12 серпня 2019 року у справі № 1340/5463/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 607/14707/17, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 12 липня 2017 року у справі № 3-109гс17, від26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17, від 27 травня 2020 року у справі № 641/9904/16, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15, від 15 березня 2023 року у справі № 725/1824/20, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження в касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначено, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 521/1825/21, від 01 лютого 2023 року у справі № 640/5208/21, від 12 серпня 2019 року у справі № 1340/5463/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 607/14707/17, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Касаційні скарги мотивовані неврахуванням апеляційним судом того, що на земельній ділянці, яка оспорюваним рішенням міської ради передана у власність ОСОБА_3, розташований житловий будинок з надвірними будовами та спорудами на АДРЕСА_1, який вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_10, який помер в 1999 році. Цей будинок розташований на земельній ділянці комунальної власності площею 0,10 га, яка була сформована за кадастровим номером 2110100000:49:001:0355.
Ця земельна ділянка як до 2015 року, так і в 2015 році згідно з генеральним планом міста Ужгорода належала до садибної житлової забудови міста Ужгорода.
Для оформлення права власності на земельну ділянку під успадкованим будинком ОСОБА_3 звернулася до Ужгородської міської ради з клопотанням, у якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки під належним їй майном.
У подальшому ОСОБА_3 отримала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, якій згодом був погоджений, а земельна ділянка була передана у власність.
ОСОБА_3 померла. Суд як процесуального правонаступника ОСОБА_3 залучив - ОСОБА_9, який 20 травня 2019 року придбав у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0360, якого суд у подальшому замінив на співвідповідача ОСОБА_2 у зв`язку з придбанням ним вказаної ділянки. Ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_2 не є правонаступниками ОСОБА_3, тому їх залучення як процесуальних правонаступників ОСОБА_3 відбулось з порушенням процесуальних норм.
Суд не врахував, що відповідачі придбали земельні ділянки на підставі відплатних договорів купівлі-продажу, а тому вони є добросовісними набувачами.
Крім того, скарги містять доводи про те, що Закарпатська обласна прокуратура в судовому засіданні 19 жовтня 2023 року подала новий доказ - ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 05 червня 2023 року у кримінальній справі, яку апеляційний суд прийняв всупереч вимогам процесуального закону, при цьому не надав стороні відповідачів можливості ознайомитися з нею та подати заперечення щодо цього доказу.
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Білчик О. Ю. подав додаткові пояснення у справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
22 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23 квітня 2024 року суддею-доповідачем визначено Зайцева А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що 27-ма сесія 6-го скликання Ужгородської міської ради 09 листопада 2015 року прийнято рішення № 1882 "Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", згідно з підпунктом 1.80 пункту 1 якого ОСОБА_3 затверджено проект відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:49:001:0355) площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 та передано її у власність.
15 січня 2016 року вказану земельну ОСОБА_3 поділила, у зв`язку з чим було сформовано дві земельні ділянки: площею 0,04 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0359, та площею 0,06 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0360.
На підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2016 року ОСОБА_3 відчужила земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0359, на користь ОСОБА_1 .
У свою чергу, земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0360 на підставі договору купівлі-продажу від 20 травня 2019 року ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_9, який 15 січня 2020 року подарував вказану ділянку ОСОБА_2 .
Під час апеляційного розгляду від представника Закарпатської обласної прокуратури надійшло клопотання з посиланням на норми частин третьої четвертої статті 367 ЦПК України про дослідження та врахування ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 червня 2023 року у справі № 308/7996/23, за змістом якої суд першої інстанції розглянув клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Деяк О. М. у кримінальному провадженні № 42015070030000163, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 листопада 2015 року, про звільнення підозрюваної ОСОБА_11, яка працює на посаді начальника відділу по роботі з депутатами та постійними комісіями Ужгородської міської ради, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 367 КК України, на підставі пункту 3 частини першої статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.