Постанова суду № 621/1343/20 від 07.08.2024 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акта, скасування запису про державну...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 621/1343/20

провадження № 61-18055св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси",

відповідачі: Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

третя особа - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом заступника керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси" до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акта, скасування запису про державну реєстрацію права власності та повернення (витребування) земельної ділянки

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Павлова Єгора Олеговича на постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (змінено назву на Чугуївська окружна прокуратура Харківської області) в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси" звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Зміївської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Зміївська РДА) від 15 червня 2012 року № 278 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради;

визнати незаконним та скасувати розпорядження Зміївської РДА від 14 листопада 2012 року № 598 про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення Задонецької сільської ради;

визнати недійсним державний акт від 10 грудня 2012 року серії ЯМ № 976641 на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321782500:01:012:0015;

витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:012:0015, площею 2 га, у відання держави в особі Національного природного парку "Гомільшанські ліси" (далі - НПП "Гомільшанські ліси").

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що розпорядженням Зміївської РДА від 15 червня 2012 року № 278 надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, пасовища із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради. Розпорядженням Зміївської РДА від 14 листопада 2012 року № 598 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, пасовища із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради, кадастровий номер 6321782500:01:012:0015.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 виданий державний акт від 10 грудня 2012 року серії ЯМ № 97663841 на право власності на земельну ділянку.

28 грудня 2012 року згідно з договором купівлі-продажу № 3566 ОСОБА_2 продала зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 .

У подальшому ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 22 січня 2015 року № 132 подарував вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

На час формування земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:012:0015, прийняття оспорюваного розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території об`єкта природно-заповідного фонду України (Національного природного парку), надання її у власність громадянину для індивідуального садівництва необхідною умовою було погодження Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації (далі -Департамент) як структурним підрозділом Харківської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до компетенції якого належить таке погодження в межах його повноважень. Наведене призвело до порушення цілісності земель природнього парку, що створює загрозу його існування. Передача райдержадміністрацією вказаної земельної ділянки у власність громадянину для ведення особистого селянського господарства із визначенням її категорії за основним цільовим призначенням як земель сільськогосподарського призначення призвело до фактичної зміни меж НПП "Гомільшанські ліси" в частині їх зменшення. Ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням Національного природного парку, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, оскільки такі дії були здійснені усупереч процедурі, визначеній законом. Спірна ділянка має природоохоронне, еколого-освітнє, рекреаційне та естетичне значення. Отже, розпорядження Зміївської РДА є такими, що суперечать актам цивільного законодавства, порушують цивільні права і інтереси позивачів та підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

У зв`язку з цим прокурор просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Зміївський районний суд Харківської області рішенням від 02 серпня 2022 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував розпорядження Зміївської РДА від 15 червня 2012 року № 278 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради. Визнав незаконним та скасував розпорядження Зміївської РДА від 14 листопада 2012 року № 598, ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення Задонецької сільської ради. Визнав недійсним державний акт від 10 грудня 2012 року серії ЯМ № 976641 на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого на праві приватної власності земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 6321782500:01:012:0015 виділена для ведення особистого селянського господарства. Витребував у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:012:0015, площею 2 га, у відання держави в особі НПП "Гомільшанські ліси". Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що спірна земельна ділянка розташована у межах земель території НПП "Гомільшанські ліси", які є землями природно-заповідного фонду та не підлягають передачі з державної власності у приватну власність, оскільки це може перешкоджати збереженню національного природного парку в природному стані як унікального комплексу. Зважаючи на те, що про порушення прав та законних інтересів держави стало відомо під час досудового розслідування кримінального провадження від 15 листопада 2019 року № 42019220000000727, а саме після отримання відповідних документів від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області й інформації Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації у січні 2020 року, немає підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Харківський апеляційний суд постановою від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Павлова Є. О. задовольнив частково. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 02 серпня 2022 року в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Зміївської РДА від 15 червня 2012 року № 278 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради; визнання незаконним та скасування розпорядження Зміївської РДА від 14 листопада 2012 року № 598, видане ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення Задонецької сільської ради; визнання недійсним державного акта від 10 грудня 2012 року серії ЯМ № 976641 на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого на праві приватної власності земельна ділянка, площею 2 га виділена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321782500:01:012:0015, скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. В іншій частині рішення суду залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що вимоги про скасування розпоряджень є не ефективним способом захисту прав позивача у цій справі, оскільки задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення права на земельну ділянку. При витребуванні нерухомого майна із незаконного володіння не вимагається оспорювання всього ланцюжку правочинів, за якими передана земельна ділянка. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного рішення держадміністрації, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Також суд дійшов висновку, що позивач не пропустив позовну давність.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Павлов Є. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 та постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 520/17947/18, від 22 березня 2023 року у справі № 755/1549/22, від 27 січня 2021 року у справі № 753/13197/18, від 09 жовтня 2020 року у справі № 530/879/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, від 30 вересня 2020 року у справі № 619/718/17.

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору суд посилався на докази, у прийнятті яких необхідно було відмовити, оскільки прокурор не дотримався норм процесуального закону щодо подання доказів. Водночас апеляційний суд не спростував висновоку суду першої інстанції про те, що надані позивачем копії документів не були засвідчені у встановленому законом порядку, зробив помилковий висновок про те, що копії документів є допустимими доказами, оскільки інші сторони не заявили зауважень про їх достовірність, не врахував, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди попередніх інстанцій безпідставно не залишили позов прокурора без розгляду, оскільки прокурор передчасно звернувся до суду, не давши можливості компетентним органам відреагувати на виявлені прокурором порушення.

Суд не врахував те, що позивач пропустив позовну давність.

Також суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки набув право власності на неї на підставі договору дарування.

У березні 2024 року НПП "Гомільшанські ліси" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити.

У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Павлов Є. О. подав додаткові пояснення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

20 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що на підставі розпорядження Зміївської РДА від 15 червня 2012 року № 278 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради.

Розпорядженням Зміївської РДА від 14 листопада 2012 року № 598 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, пасовища, із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Задонецької сільської ради, кадастровий номер 6321782500:01:012:0015.

28 грудня 2012 року ОСОБА_2 продала зазначену земельну ділянку ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карташовою С. І., зареєстрованого в реєстрі за № 3566.

На підставі вказаного договору державний реєстратор Зміївського районного управління юстиції Пашук В. В. 23 грудня 2014 року прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3, про що внесений запис про право власності.

На підстав вказаного договору приватний нотаріус Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Л. М. 22 січня 2015 року прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1, про що внесений запис про право власності.

Із листа Департаменту від 21 квітня 2020 року № 04.01-22-218 відомо, що спірна земельна ділянка знаходиться на території НПП "Гомільшанські ліси", проекти землеустрою щодо їх відведення до Департаменту не надходили та не погоджувались.

У матеріалах справи є охоронне зобов`язання, відповідно до якого Державне підприємство "Зміївське лісове господарство" дає зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження частини території НПП "Гомільшанські ліси", створеного Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 "Про створення національного природного парку "Гомільшанські ліси" (далі - Указ Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004) в межах Зміївського району. Зі змісту цього охоронного зобов`язання відомо, що на заповідній території забороняється проведення господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об`єкту та порушити екологічну рівновагу, а також забороняється зміна меж відведення і надання земельних ділянок для інших потреб, використання їх під будь-яке будівництво.

Наявність охоронного зобов`язання щодо об`єкта природно-заповідного фонду з урахуванням частини п`ятої статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", яке оформлене центральним органом в галузі охорони навколишнього природного середовища, визнається достатнім для підтвердження статусу відповідної території як належної до земель природно-заповідного фонду.

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України провів комісійне дослідження в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні від 15 листопада 2019 року № 42019220000000727 у процесі якого, отримано картографічні результати, представлені у звіті, а також зроблено такі висновки:

визначено координати поворотних точок меж об`єкта природно-заповідного фонду НПП "Гомільшанські ліси" відповідно до проекту створення НПП "Гомільшанські ліси", який став підставою для прийняття Указу Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004, відповідно до картографічних матеріалів, які є невід`ємним додатком до вказаного проекту створення. Ці результати додаються у вигляді таблиці координат поворотних точок меж НПП "Гомільшанські ліси" (додаток Є), у тому числі окремим файлом в електронному вигляді, наведені у системі координат Pulkovo 1942, zone 7N, а також в електронному вигляді (полігональний ГІС-шар).

земельна ділянка з кадастровими номером 6321782500:01.012:0015 всією своєю площею розташована на землях природно-заповідного фонду НПП "Гомільшанські ліси", відповідно до меж, встановлених проектом створення НПП "Гомільшанські ліси", який став підставою для прийняття Указу Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004.

Формування земельної ділянки з кадастровим номером 21782500:01:012:0015, яка розташована на території НПП "Гомільшанські ліси", проведено всупереч нормам статті 186 ЗК України та статті 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржена тільки в частині задоволених вимог позову, атому переглядається лише в цій частині.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (стаття 18 ЗК України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 ЗК України).

Статтею 43 ЗК України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з Указом Президента України від 06 вересня 2004 року № 1047/2004 з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів долини річки Сіверського Донця, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення, створено на території Зміївського та Первомайського районів Харківської області НПП "Гомільшанські ліси" і підпорядковано його Державному комітету лісового господарства України, а також установлено площу земель НПП "Гомільшанські ліси" 14 314,8 га, у тому числі 3 377,3 га земель, які мають бути надані йому у постійне користування та 10 937,5 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатками.

Згідно зі статтею 44 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 45 ЗК України).

................

Перейти до повного тексту