ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 559/4056/13-ц
провадження № 61-16789св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: Привільненська об`єднана територіальна громада, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Данилюк В. А., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Привільненської об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_3, який з 06 травня 1962 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . У них народилось двоє дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . За час шлюбу подружжя побудувало житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки від 20 серпня 2013 року № 942 на час смерті ОСОБА_3 з ним в будинку за адресою АДРЕСА_1, зареєстровані дружина ОСОБА_4 та онука ОСОБА_1 . Згідно з довідкою від 28 жовтня 2013 року № 389 в господарстві за адресою: АДРЕСА_1, окрім зареєстрованих осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_1, станом на день смерті ОСОБА_3 фактично проживала і його дочка ОСОБА_5, мати ОСОБА_1 .
На цей час спірний житловий будинок АДРЕСА_1 ніким не успадкований та рахується за ОСОБА_3 .
Після смерті діда ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на майно:
житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського підприємства "Іква", с. Іваннє, Дубенського району Рівненської області розміром 3,29 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0106417 виданого 15 жовтня 1996 року Дубенського РДА на підставі рішення Дубенської РДА від 03 жовтня 1996 року № 446, зареєстрованого 05 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) а №10417.
Спадкоємцями першої черги, які фактично прийняли спадщину після його смерті були його дружина - ОСОБА_4 та його дочка - ОСОБА_5 в розмірі по 1/2 частки кожна.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_4 та двоє його дочок: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 своєчасно прийняла спадщину після смерті спадкодавця шляхом вступу у володіння спадковим майном, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем у зазначеному житловому будинку, і залишились проживати й надалі після смерті спадкодавця, проте не отримала в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки хворіла і вважала, що може це зробити і пізніше.
ОСОБА_2 своєчасно не прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки не звернулася на протязі шести місяців до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і не вступила в управління або володіння спадковим майном, не проживала з ним на день його смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1/2 частка всього майна, що вона фактично успадкувала після смерті ОСОБА_3, а саме житлового будинку і земельної частки (паю).
Позивач своєчасно прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5, оскільки була на той момент неповнолітньою. Баба ОСОБА_4, яка була її опікуном до повноліття, не подавала заяв про відмову від спадщини у встановленому законом порядку. Заяв про прийняття спадщини після смерті мами до нотаріуса ніхто не подавав.
Натомість 22 березня 2012 року ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, а саме земельної частки (паю). При цьому вона у її змісті вказала, що інших спадкоємців на його майно немає, а також те, що все спадкове майно є особистою власністю ОСОБА_3 . Така заява фактично не відповідала дійсності, оскільки інші спадкоємці були, а саме її мама прийняла спадщину із бабою ОСОБА_9 в рівних частках по 1/2 і вже була співвласником спірного будинку на момент відкриття спадщини, не дивлячись на те, що не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. Після смерті мами її спадкоємцем є вона.
Того ж дня, 22 березня 2012 року, ОСОБА_4 видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського підприємства "Іква". Спадкова справа № 119/2012, зареєстровано в реєстрі за № 2-64.
Таким чином, ОСОБА_4 отримала у власність не лише належну лише їй 1/2 частку у спадщині, а й 1/2 частку, яка фактично належала ОСОБА_5
13 серпня 2013 року ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла дочці ОСОБА_2 .
26 вересня 2013 року ОСОБА_4 також померла.
ОСОБА_2 відповідно до статті 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, подавши заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Таку ж заяву подавала і позивач.
Вважає, що відповідно до заповіту ОСОБА_4 могла заповідати лише те майно, що належало їй на момент смерті, а саме на 1/2 частку житлового будинку та на 1/2 частку земельної ділянки (паю), що були успадковані нею після смерті ОСОБА_3 .
Позивачу було відмовлено нотаріусом в оформленні спадщини після смерті мами у зв`язку із тим, що необхідно встановити факт постійного проживання на день смерті діда та її мами, так як вона проживала там без реєстрації, а також у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та із тим, що на земельну ділянку померлого діда вже видані свідоцтва про право на спадщину бабі - ОСОБА_4 .
Тому встановлення факту постійного проживання її мами із своїм батьком на день його смерті необхідний їй для оформлення спадкових прав.
Видача свідоцтва про право на спадщину за законом для ОСОБА_4 на всю земельну ділянку (пай) суперечить вимогам закону, оскільки порушило право власності позивача на 1/2 частку спадкового майна ОСОБА_5 і як наслідок - її право власності на спадкове майно.
ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 із спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, а саме на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22 березня 2012 року ОСОБА_4 в 1/2 частині;
скасувати право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину земельної частки (паю) у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського підприємства "Іква".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Суди переглядали справу неодноразово.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
ОСОБА_5 спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не прийняла, отже права на спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) - не мала. Тому вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на це майно є безпідставними;
на підтвердження/спростування факту проживання позивача із спадкодавцем судом були досліджені матеріали справи, зокрема довідки Іванівської сільської ради, акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, а також погосподарську книгу № 5 Іваннівської сільської ради за 2001-2005 роки, які є суперечливими. Отже, позивачем при зверненні до суду за захистом своїх прав належних, достовірних та допустимих письмових доказів на підтвердження своєї позиції, не надано. Тому відсутні підстави для задоволення позову;
відмова у позові через пропуск строку звернення до суду можлива лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог в позові належить відмовити за необґрунтованістю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 листопада 2022 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 право на 1/8 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 право на 1/4 частини земельної частки (паю), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії РВ № 0106417 від 15 жовтня 1996 року як члену КСП "ІКВА" на підставі рішення Дубенської РДА від 03 жовтня 1996 року № 446, розміром 3,29 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, що видане державним нотаріусом Другої Дубенської державної нотаріальної контори 22 березня 2012 року ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № 2-64 про право на всю частину земельної частки (паю), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії РВ № 0106417 від 15 жовтня 1996 року як члену КСП "ІКВА" на підставі рішення Дубенської РДА від 03 жовтня 1996 року № 446, розміром 3,29 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до довідки від 20 серпня 2013 року № 942 на час смерті ОСОБА_3 з ним в будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані дружина ОСОБА_4 та онука ОСОБА_1 . Згідно з довідкою від 28 жовтня 2013 року № 389 в господарстві на АДРЕСА_1, окрім зареєстрованих осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_1 станом на день смерті ОСОБА_3 фактично проживала і його дочка ОСОБА_5 - мати ОСОБА_1 . Факт постійного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_3 на час його смерті встановлено також в постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Іваннівської сільської ради Дубенського району Рівненської області, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно після смерті чоловіка та на частку в спільному майні подружжя (а. с. 169, том 1).
Оскільки спадкоємці ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (його дружина) та ОСОБА_5 (його донька), які фактично проживали разом із ним на момент його смерті вступили в управління та володіння спадковим майном вони вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_4, якій вже належало на праві спільної власності подружжя 1/2 частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, успадкувала після смерті чоловіка 1/4 частку будинковолодіння, а іншу 1/4 - успадкувала донька ОСОБА_5 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як спадкоємці після смерті ОСОБА_3 які фактично вступили в управління спадковим майном на підставі статті 549 ЦК УРСР вважаються такими, що прийняли спадщину, тому успадкували також по 1/2 частці у праві на земельну частку (пай), що належало померлому ОСОБА_3 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/4 частку будинковолодіння та 1/2 частки у праві на земельну частку (пай), що належало померлому ОСОБА_3 .
Оскільки на час смерті ОСОБА_5 її мати ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 проживали разом із нею та не заявили про відмову від спадщини, вони згідно вимог статті 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після її смерті, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_1 успадкували по 1/8 частці будинку, а також по 1/4 частці у праві на земельну частку (пай), що належало ОСОБА_3
13 серпня 2013 року ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла дочці ОСОБА_2 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 відповідно до статті 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 (а. с. 57, том 2). ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_5, на що відповіддю нотаріуса від 10 листопада 2021 року № 210/02-14 року отримала відмову (а. с. 34). ОСОБА_2 заперечує наявність у ОСОБА_1 спадкових прав на нерухоме майно, що належало ОСОБА_3, окрім того ОСОБА_1 немає можливості отримати оригінали документів на належне їй спадкове майно. Таким чином, відповідно до статті 392 ЦК України з вимогами про визнання права власності на спадкове майно спадкоємець вправі звернутися до особи, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.
Тому наявні достатні правові підстави для частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права на 1/8 частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також на 1/4 частки у праві на земельну частку (пай), що належало померлому ОСОБА_3 .
Оскільки у ОСОБА_9 не було права на всю земельної частки (паю), що належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії РВ № 0106417 від 15 жовтня 1996 року як члену КСП "ІКВА", ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері право на 1/4 частки такої земельної ділянки, наявні правові підстави для визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане державним нотаріусом Другої Дубенської державної нотаріальної контори 22 березня 2012 року ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № 2-64.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_5 із спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини, не підлягають до задоволення, оскільки встановлення такого факту не має правового значення для встановлення факту прийняття ОСОБА_5 спадщини після його смерті. Положеннями статті 549 ЦК УРСР, що був чинним на час відкриття спадщини, встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 14 червня 2023 року постанову Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Привільненської об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не врахував, що згідно статей 548, 549 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_3 ) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є, зокрема, фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном. Довідки про те, що спадкоємці були зареєстровані та фактично проживали в господарстві на АДРЕСА_1 станом на день смерті ОСОБА_3 не свідчать про фактичний вступ ОСОБА_5 в управління або володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 .
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі 559/2667/13-ц не встановлено факт постійного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_3 на час його смерті. Апеляційний суд не встановив чи були вчинені ОСОБА_5 дії, що свідчать про прийняття нею спадщини, зокрема шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 . Не перевірив чи підтверджується вчинення таких дій відповідними доказами.
Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_3 у порядку статей 548, 549 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_3 ).
Короткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду
Постановою Волинського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 листопада 2022 року в частині визнання права власності в порядку спадкування та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 право на 1/8 частини будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 право на 1/4 частини земельної частки (паю), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії РВ № 0106417 від 15 жовтня 1996 року як члену КСП "ІКВА" на підставі рішення Дубенської районної державної адміністрації від 03 жовтня 1996 року № 446, розміром 3,29 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, що видане державним нотаріусом Другої Дубенської державної нотаріальної контори 22 березня 2012 року ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № 2-64 про право на всю частину земельної частки (паю), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії РВ № 0106417 від 15 жовтня 1996 року як члену КСП "ІКВА" на підставі рішення Дубенської районної державної адміністрації від 03 жовтня 1996 року № 446, розміром 3,29 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 026,30 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 539,45 грн, а всього 2 565,75 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки спадкоємці ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (його дружина) та ОСОБА_5 (його донька), які фактично проживали разом із ним на момент його смерті, продовжували проживати в спірному будинку та вступили в управління та володіння спадковим майном протягом шести місяців після смерті спадкодавця, тому вони вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 . Враховуючи, що ОСОБА_4 належало на праві спільної власності подружжя 1/2 частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, тому спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась на 1/2 частку будинковолодіння з яких: 1/4 успадкувала після смерті чоловіка його дружина ОСОБА_4, а іншу 1/4 частку успадкувала донька ОСОБА_5, шляхом фактичного вступу у володіння та користування спадковим майном, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а. с. 12 том 1, а. с. 31, 32 том 2). Також спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась на право на земельну частку (пай) розміром 3,29 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі згідно сертифіката, виданого на підставі рішення Дубенської районної державної адміністрації від 03 жовтня 1996 року № 446, (а. с. 61, том 1) та спадкоємцям ОСОБА_4 і ОСОБА_5 належить по 1/2 частці у праві на земельну частку (пай). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/4 частку будинковолодіння та 1/2 частку у праві на земельну частку (пай), що належала померлому ОСОБА_3 .
З огляду на ту обставину, що на час смерті ОСОБА_5 її мати ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 проживали разом із нею та не заявили про відмову від спадщини, тому вони згідно вимог ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після її смерті, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 успадкували по 1/8 частці будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також по 1/4 частці у праві на земельну частку (пай), що належала померлому ОСОБА_3 . 13 серпня 2013 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла дочці - відповідачу ОСОБА_2 (а. с. 61, том 2). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. ОСОБА_2 відповідно до ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 (а. с. 57, том 2). ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_5, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні документи на вказане спадкове майно (а. с. 34, том 2).
З огляду на встановлені у справі обставини, а також враховуючи те, що ОСОБА_1, як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_5, позбавлена можливості отримати свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідно до положень статті 549 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини), тому за нею необхідно визнати право на 1/8 частку будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також на 1/4 частку у праві на земельну частку (пай), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії РВ № 0106417 від 15 жовтня 1996 року як члену КСП "ІКВА".
З огляду на те, що у ОСОБА_4 не було права на всю земельну частку (пай), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії РВ № 0106417 від 15 жовтня 1996 року розміром 3,29 умовних кадастрових гектарів, оскільки спадщину після його смерті прийняли його дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5, а позивач ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері ОСОБА_5 право власності на 1/4 частку цієї земельної частки (паю), тому наявні підстави для визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане року ОСОБА_4 .
Аргументи учасників справи
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року в частині часткового задоволення позовних вимог про визнання права на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, рішення Лубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 листопада 2022 року в цій частині залишити без змін.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щодля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР, частина перша, друга, п`ята статті 1268, 1269 ЦК України). З урахуванням вимог частини першої та другої статті 549 ЦК УРСР, для прийняття спадщини, що відкрилася до 01 січня 2004 року, обов`язковим є фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном або подання заяви до державної нотаріальної контори. Прийнятої спадщини - це право спадкоємця і залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідно волевиявлення і здійснення певних дій.