ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 552/5908/22
провадження № 61-9590св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2023 року у складі судді Миронець О. К. та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Гальонкіна С. А., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди.
Позов мотивований, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року у справі за його позовом до АТ КБ "ПриватБанк" визнано незаконним та скасовано наказ АТ КБ "ПриватБанк" від 29 липня 2021 року про його звільнення, поновлено його на роботі, стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 620 229,62 грн. Його було поновлено на роботі в АТ КБ "Приватбанк" та встановлено робоче місце за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 70-а у приміщенні банку. З цим наказом він ознайомився в системі "ПриватДок", офіційно його не отримував. Після ознайомлення з указаним наказом він подав заяву про відпустку та АТ КБ "ПриватБанк" видав наказ про надання йому відпустки з 20 червня 2022 року до 11 липня 2022 року.
21 червня 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" видало наказ про призупинення дії його трудового договору з 12 липня 2022 року до дати припинення або скасування воєнного стану. Такий наказ є незаконним, оскільки в Полтавському регіоні не ведуться активні бойові дії, всі відділення працюють в стандартному режимі, а він має всі можливості виконувати свої трудові обов`язки. Тому відсутня головна підстава для призупинення дії трудового договору - неможливість надання та виконання роботи.
У зв`язку з призупиненням трудового договору він втратив постійний дохід та залишився без засобів до існування. Крім того, має кредитні зобов`язання за іпотечним договором. Також має на утриманні двох малолітніх дітей. Ураховуючи порушення трудових прав, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя і життя своєї родини, вважає, що наявні підстави для компенсації моральної шкоди.
ОСОБА_1 просив суд:
визнати незаконним та скасувати наказ АТ КБ "Приватбанк" від 21 червня 2022 року № Э.28.0.0.0/1-7071154 "Про призупинення дії трудового договору з 12 липня 2022 року ОСОБА_1".
поновити йому з 12 липня 2022 року дію трудового договору;
стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 липня 2022 року по день ухвалення рішення, а також 50 000,00 грн компенсації моральної шкоди та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ АТ КБ "ПриватБанк" від 21 червня 2022 року за № Э.28.0.0.0/1-7071154 "Про призупинення дії трудового договору з 12.07.2022 року ОСОБА_1".
Поновлено ОСОБА_1 з 12 липня 2022 року дію трудового договору.
Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 липня 2022 року до 25 січня 2023 року у розмірі 404 002,78 грн та 7 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що статтею 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачено право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких виключних обставинах коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою, мають для сторін наступити відповідні наслідки за обставинами, що передбачає така норма права. Всупереч наведеному, видаючи наказ про призупинення дії трудового договору з позивачем, в указаному наказі не зазначено обставин, які є підставою для призупинення дії трудового договору, а міститься лише формальне посилання на Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". З огляду на викладене та враховуючи, що з позивачем не припинено трудовий договір, а призупинено його дію, ефективним способом відновлення порушеного права позивача є його поновлення з 12 липня 2022 року.
Ураховуючи наведене, наявні й підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме з 12 липня 2022 року до 25 січня 2023 року (день розгляду справи судом) у розмірі 404 002,78 грн, виходячи з наступного розрахунку: 142 дні х 2 845,09 грн (середньоденна заробітна плата, яка визначена в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року).
Встановлено, що позивач зазнав душевних страждань у зв`язку із порушенням його трудових прав, так як дії відповідача призвели до припинення нарахування йому заробітної плати, що призвело до скрутного матеріальне становище та вимагало додаткових зусиль для утримання сім`ї. Отже, враховуючи всі обставини у справі, діями АТ КБ "ПриватБанк" позивачу завдана моральна шкода, розмір компенсації якої становить 7 000,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції правильно встановлено відсутність обставин для призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1, оскільки він має можливість працювати. Крім того, всі відділення банку в м. Полтаві працюють у звичайному режимі та не припиняли своєї роботи, отже, наказ про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 не відповідає нормам трудового законодавства.
Доводи апелянта про те, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, яка використовується для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, спричиненого саме призупиненням дії трудового договору, а не звільненням, згідно з наявною у справі довідкою №20.1.0.0.0/7-116312 від 13 жовтня 2022 року, сформованою відповідно до Порядку № 100, становить розмір 806,33 грн, а не 2 845,09 грн є необґрунтованими. Середньоденна заробітна плата у розмірі 2 845,09 грн визначена в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2022 року у справі № 554/8471/21, яке набрало законної сили, а тому вказана обставина в силу частини четвертої статті 82 ЦПК України є преюдиційною.
Стягуючи компенсацію моральної шкоди у розмірі 7 000,00 грн, суд першої інстанції також правильно встановив факт заподіяння моральної шкоди позивачу, що полягало в незаконному призупиненні дії трудового договору.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо порушення правил територіальної підсудності, апеляційний суд зазначив, що згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дружина позивача є власником квартири (спільна сумісна власність) за адресою: АДРЕСА_1 ), де позивач постійно проживає зі своєю сім`єю. Позивачем при подачі позовної заяви до суду зазначено адресу свого проживання: АДРЕСА_1, за якою відбувалося офіційне листування між сторонами у справі та вручення поштової кореспонденції. Крім того, згідно з наказом про поновлення на роботі, робоче місце позивача знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, враховуючи, що місце проживання позивача та місце його працевлаштування є визначеним та відповідає територіальній підсудності Київського району м. Полтави, тому вказаний позов повинен розглядатися саме Київським районним судом м. Полтава. Крім того, у зв?язку із введенням на всій території воєнного стану безліч судових справ з судів м. Харкова та Харківської області були передані до м. Полтави та Полтавської області. Належна підсудність справи, де позивачем є ОСОБА_1 також підтверджена судовою справою № 5544/8471/21.
Аргументи учасників справи
29 червня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що на дату подання касаційної скарги відсутні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо порядку та підстав призупинення дії трудового договору, зокрема, чи зобов`язаний власник або уповноважений ним орган саме в наказі про призупинення дії трудового договору зазначати детальні підстави для призупинення, в якому порядку та на кого покладається обов`язок відшкодування заробітної плати (в тому числі середнього заробітку за час вимушеного прогулу), гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору, чи застосовуються правила обчислення середньої заробітної плати, визначені Порядком № 100 до періоду призупинення дії трудового договору.
Для вирішення питання того, чи може роботодавець надати роботу працівнику, а працівник, в свою чергу, виконати її, необхідно виходити з встановлених трудових обов`язків працівника. Відповідачем було надано докази того, що з початку введення воєнного стану на території України було зафіксовано зниження робочого навантаження, що полягало у різкому зниженні кількості активних корпоративних клієнтів, внаслідок чого банк на період воєнного стану не мав можливості надати працівнику виконувати роботу згідно з посадовою інструкцією, а позивач відповідно не мав можливості виконувати в повному обсязі трудові обов`язки, що передбачали роботу з клієнтами. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні в якості прикладів абсолютної неможливості надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору зазначили випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо. Проте чинне законодавство не містить конкретного переліку випадків, за яких застосовується призупинення дії трудового договору, які зазначає у рішенні суд. Висновки судів про те, що позивач має можливість працювати, а всі відділення банку в м. Полтаві працюють у звичайному режимі та не припиняли своєї роботи, ухвалено без врахування специфіки виконуваних позивачем трудових обов`язків.
Висновки апеляційного суду про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 41 КЗпП України, що не підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Загалом стаття 41 КЗпП України встановлює додаткові підстави для розірвання трудового договору, тоді як у цій справи трудовий договір з ОСОБА_1 не було розірвано, а було призупинено його дію.
Порушення процесуального права полягає й у немотивованому відхиленні судом першої інстанції клопотання відповідача про витребування доказів, а саме щодо перетинання позивачем кордону у спірний період для встановлення факту неможливості виконання працівником роботи, що є істотним при розгляді справи.
Крім того, оскаржені судові рішення у справі були ухвалені з порушенням правил територіальної підсудності, встановлених статтями 27, 28 ЦПК України, що полягало у недотриманні таких правил внаслідок розгляду справи ані за місцезнаходженням відповідача, ані за зареєстрованим місцем проживання позивача. Оскільки позов про скасування наказу про призупинення дії трудового договору виник з трудових відносин, позов може бути подано як за місцезнаходженням відповідача, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. При цьому ключовим питанням при вирішенні територіальної підсудності справи має бути встановлення саме зареєстрованого місця проживання особи. Місцезнаходженням АТ КБ "ПриватБанк" є м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, тому у разі подання позову за місцезнаходженням відповідача справа мала б розглядатись у Печерському районному суді м. Києва. У разі подання позову за зареєстрованим місцем проживання позивача ( АДРЕСА_3 ), то це мав бути Дзержинський районний суд м. Харкова. Станом на дату подання позову Дзержинський районний суд м. Харкова територіальну підсудність не змінював. При цьому норми статей 27, 28 ЦПК України визначають підсудність у трудових спорах не за встановленим робочим місцем працівника, не за місцезнаходженням нерухомого майна працівника і не за фактичним місцем проживання особи. Стаття 28 ЦПК України чітко визначає, що позов може бути поданий за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
13 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що підсудність цієї справи визначено вірно, адже позов подано до суду за місцем проживання позивача відповідно до положень статті 28 ЦПК України. Крім того належна підсудність справи підтверджено й судовою справою № 554/8471/21, де він є позивачем.
Оскаржений наказ про призупинення дії трудового договору незаконний, оскільки в Полтавському регіоні не ведуться активні бойові дії, всі відділення банку та державні органи також працюють в стандартному режимі, а отже він має можливість виконувати свої трудові обов`язки. Як на момент видання оскарженого наказу, так і на сьогодні, напрямок реалізації програм клієнтам МСБ, керівником якого є він, працює в штатному режимі, але керівником є ОСОБА_2, яка фізично знаходиться у м. Полтава. Вказана обставина спростовує твердження відповідача про начебто неможливість забезпечення працівника роботою, адже саме на позивача згідно з посадової інструкції покладено обов`язки згідно з розділу 2 цієї інструкції і саме на цю посаду його поновлено на підставі судового рішення. Отже відсутня головна підстава для призупинення дії трудового договору ? неможливість надання та виконання роботи.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про зупинення виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2023 року задоволено частково. Зупинено виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 січня 2023 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права - пункт 6 частини першої, пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.).