ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 175/2048/18
провадження № 61-9262св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, ? ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3, які подані представником ОСОБА_4, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
У травні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов мотивований тим, що 01 жовтня 2015 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до умов якого він передав у власність відповідачу грошові кошти готівкою у розмірі 300 000,00 грн зі строком повернення до 05 липня 2016 року. У передбачений договором строк ОСОБА_2 грошові кошти не повернув.
ОСОБА_5 просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 01 жовтня 2015 року у розмірі 300 000,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики від 01 жовтня 2015 року у розмірі 300 000,00 грн.
ОСОБА_3 (син ОСОБА_2 ) подав до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.
Оскарженою ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року клопотання ОСОБА_5 про закриття апеляційного провадження задоволено. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 за життя його батька - ОСОБА_2 не був учасником справи. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року набрало чинності та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не оскаржувалось.
Судове рішення, оскаржене незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Додаткова постанова мотивована тим, що загальна сума понесених позивачем витрат на правову допомогу складає 15 000,00 грн, що підтверджується доказами, відтак вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
У червні 2023 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, у якій просив її скасувати, справу повернути на новий розгляд до апеляційного суду, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд проігнорував вимоги частини першої статті 55 ЦПК України щодо процесуального правонаступництва, у зв`язку з чим був зобов`язаний залучити його до участі у справі як правонаступника ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини першої статті 1218, статтю 1282 ЦК України, які передбачають комплексність переходу прав та обов`язків до спадкоємця (перехід прав і обов`язків в сукупності, а не лише прав, чи лише обов`язків). Він, як спадкоємець ОСОБА_2, має відповідати за боргами свого батька, зокрема за договором позики, кошти за яким стягнуті з ОСОБА_2 рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року. З цього приводу ОСОБА_5 заявлено вимоги до ОСОБА_3, як до спадкоємця майна ОСОБА_2, про стягнення боргу кредитором спадкодавця (справа № 175/4178/20, що розглядається зараз Дніпровським апеляційним судом). Ураховуючи таку позицію апеляційного суду, можна зробити нелогічний висновок про те, що спадкоємець боржника має обов`язок сплачувати боргові зобов`язання замість свого померлого батька, однак не має права на участь у судових спорах щодо таких боргових зобов`язань.
Апеляційний суд неправильно визначив його процесуальний статус, а саме як особи, яка не брала участі у справі, щодо якої вирішено питання про її права та обов`язки, тоді як він є правонаступником відповідача. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що він не був учасником справи на момент винесення рішення судом першої інстанції та на те, що його безпосередньо не згадано у рішенні суду першої інстанції є безпідставними, оскільки станом на момент розгляду справи судом першої інстанції його батько самостійно здійснював свої процесуальні права. Водночас смерть ОСОБА_2 та спадкування його прав і обов`язків ОСОБА_3 стало підставою для правонаступництва ОСОБА_3 процесуальних прав відповідача (його батька). Висновки Верховного Суду, застосовані апеляційним судом, не є релевантними щодо цієї справи.
У липні 2023 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року, у якій просив скасувати оскаржене судові рішення та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд порушив критерії співмірності, дійсності та необхідності витрат на правову допомогу адвоката. Судові витрати у розмірі 15 000,00 грн стягнено лише за супроводження розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що не відповідає вказаним критеріям. Зазначений обсяг робіт та послуг з надання правової допомоги не може оцінюватися в 15 000,00 грн у справі, яка навіть не розглядалась по суті.
У липні 2023 року ОСОБА_5 надіслав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відзив мотивований тим, що твердження скаржника про те, що ОСОБА_3 мав бути залученим в якості правонаступника ОСОБА_2 є помилковим, оскільки правонаступники залучаються у разі смерті особи на будь-якій стадії судового процесу. Водночас рішення суду першої інстанції набрало законної сили та відповідачем не було оскаржено. Судовий процес завершено набранням рішенням суду першої інстанції законної сили. Крім того, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 про визнання позовних вимог.
Оскарженим рішенням суду вирішувався спір виключно у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань з повернення грошових коштів, а права та обов`язки ОСОБА_3 не були предметом спору. Мотивувальна та резолютивна частини рішення не містять висновків про права та обов`язки ОСОБА_3, а стосувалось виключно прав, обов`язків та інтересів ОСОБА_2 . Отже, факт того, що ОСОБА_3 24 вересня 2019 року, тобто по спливу більше ніж року від дня ухвалення оскарженого рішення, прийняв спадщину, не наділяє його процесуальним правом на оскарження судового рішення, оскільки таке рішення не впливає на його права та обов`язки, у зв`язку з чим апеляційний суд обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
У серпні 2023 року ОСОБА_5 надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року, у якій просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову постанову апеляційного суду без змін, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відзив мотивований тим, що адвокат має повноцінне право використовувати таку кількість робочого часу, яка, на його думку, необхідна для здійснення належного судового захисту прав та інтересів клієнта. Понесені та очікувані судові витрати на правничу допомогу адвоката є співмірними зі складністю справи та часом, витраченим на виконання робіт, а також, що найважливіше, підтверджені належними доказами та виникли у зв`язку з потребою позивача у судовому захисті в межах розгляду цієї справи, апеляційне провадження в якій було безпідставно ініційовано скаржником.
Рух справи та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення дії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року відмовлено. Відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року.
В ухвалі зазначено, щонаведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року відмовлено. Відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року.
В ухвалі зазначено, наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішення застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 19 червня 2023 року у справі № 570/699/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 870/9/21 та додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19).
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).