ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 200/7011/15-ц
провадження № 61-699св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Ліквідаційна комісія Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області,
третя особа - Державна казначейська служба України в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року у складі судді Цитульського В. І.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування шкоди, у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від грудня 2021 року, просила суд:
- визнати недостовірною інформацію стосовно юриста Дніпропетровської міської ради ОСОБА_1, яка була розповсюджена начальником ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 при проведенні пресконференції, яка відбулася 18 березня 2013 року та на якій були присутні представники преси і яка в подальшому була опублікована в газеті "Горожанин" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті "Минус два взяточника" за підписом ОСОБА_3 наступного змісту: "Последний случай взяточничества был зафиксирован в отношении юриста городского совета ОСОБА_4, которая затребовала 12 тысяч долларов за отказ от искового заявления. Но прокурорское следствие установило дополнительные эпизоды. Суд определил ей меру наказания -лишение свободы на 9 лет";
- зобов`язати колишнього начальника ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 після вступу рішення у законну силу на протязі 30 днів спростувати можливим засобом зазначену недостовірну інформацію стосовно юриста Дніпропетровської міської ради ОСОБА_1, а саме: "Последний случай взяточничества был зафиксирован в отношении юриста городского совета ОСОБА_4, которая затребовала 12 тысяч долларов за отказ от искового заявления. Но прокурорское следствие установило дополнительные эпизоды. Суд определил ей меру наказания -лишение свободы на 9 лет";
- стягнути з Ліквідаційної комісії Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої матеріальної шкоди грошові кошти у сумі 6 154, 82 грн, на відшкодування моральної шкоди - грошові кошти у сумі 25 000,00 грн та судовий збір в розмірі 465,20 грн.
Позов мотивовано тим, що при проведенні пресконференції начальником ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2, яка відбулась 18 березня 2013 року та на якій були присутні представники преси, була розповсюджена інформація щодо позивача, яка в подальшому була опублікована в газеті "Горожанин".
Вказана інформація є неправдивою, не відповідає дійсності, а відповідно є недостовірною, та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Зазначає, що вирок суду по обвинуваченню позивача за частиною другою статті 368 КК України не ухвалювався, винною у вчиненні цього злочину вона не визнавалася.
Така поведінка ОСОБА_2 спричинила їй великий нервовий стрес, психологічний розлад, неправдива інформація стала відома знайомим позивача та багатьом людям, вона переживала душевні страждання та тяжкі вимушені зміни у її життєвих та виробничих стосунках, змінилося ставлення працівників та керівництва, змінилася ділова репутація.
Протокольною ухвалою від 20 грудня 2021 року до участі у справі залучено третю особу - Державну казначейську службу України в Дніпропетровській області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у спірних правовідносинах саме на позивача законодавець покладає обов`язок доведення фактів: поширення інформації відповідачем, порушення особистих немайнових прав, спричинення матеріальної та моральної шкоди.
Проте, як зазначив суд, позивачкою не доведено вказаних обставин, оскільки не надано жодного доказу проведення 18 березня 2013 року пресконференції за участі ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи апеляційної скарги про те, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2015 року у справі № 200/3624/14-ц був встановлений факт проведення прес-конференції, колегія суддів відхиляє, оскільки достатніх та достовірних доказів останнього матеріали справи не містять.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11 січня 2024 року ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішенняБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 05 лютого 2024 року позивачка просила суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
15 січня 2024 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли доповнення до касаційної скарги.
Доводи інших учасників справи
23 лютого 2024 року на адресу Верховного Суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Жукова Є. Б. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
20 березня 2024 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій остання заперечила проти доводів представника ОСОБА_2 - адвоката Жукова Є. Б. та підтримала вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
24 червня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
У газеті "Горожанін" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 кореспондент ОСОБА_6 опублікувала статтю "Минус два взяточника", у якій, посилаючись на інформацію, оприлюднену начальником ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_2, зазначила наступне: "В текущем году по горсовету это первая разработка. Последний случай взяточничества был зафиксирован в отношении юриста городского совета ОСОБА_4, которая затребовала 12 тысяч долларов за отказ от искового заявления. Была длительная разработка, юриста задержали, арестовали, потом она была освобождена по состоянию здоровья. Но прокурорское следствие установило дополнительные эпизоды, и ОСОБА_7 арестовали. Суд определил ей меру наказания - лишение свободы на 9 лет, сейчас она в тюрьме, говорит ОСОБА_8".
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області, ДКС України, ТОВ "Гамма консалтинг", третя особа - газета "Горожанін", у якому з урахуванням уточненої позовної заяви просила суд інформацію, розповсюджену ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області в особі колишнього начальника ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_2 у газеті "Горожанін" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно юриста міської ради ОСОБА_1, визнати недостовірною та негативною; зобов`язати ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області спростувати недостовірну та негативну інформацію стосовно юриста міської ради ОСОБА_1 таким же чином, яким її було розповсюджено; зобов`язати ТОВ "Гамма консалтинг" в особі редакції газети "Горожанін" опублікувати спростування недостовірної та негативної інформації стосовно юриста міської ради ОСОБА_1 ; стягнути з ДКС України на користь позивача заподіяну матеріальну шкоду в сумі 65 216,32 грн, в тому числі матеріальну шкоду у сумі 12 131,32 грн, моральну шкоду у сумі 45 000,00 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2014 року у справі № 200/3624/14-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано інформацію, розповсюджену колишнім начальником ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_2 у газеті "Горожанін" за НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1, як юриста Дніпропетровської міської ради, щодо встановлення додаткових епізодів отримання нею хабара та визначення їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років - недостовірною та негативною. Зобов`язано Дніпропетровське міське управління ГУМВС України у Дніпропетровській області спростувати недостовірну та неправдиву інформацію у такій формі, у якій її було розповсюджено, у газеті "Горожанін". Зобов`язано ТОВ "Гамма консалтинг" надрукувати у газеті "Горожанін" спростування недостовірної та негативної інформації щодо ОСОБА_1, як юриста Дніпропетровської міської ради. Стягнуто із ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої їй моральної шкоди, грошові кошти у сумі 10 000,00 грн, на відшкодування матеріальної шкоди - грошові кошти у сумі 3 544,13 грн. У задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України - відмовлено. У задоволенні позовних вимог у іншій частині позову - відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2015 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2014 року скасоване, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що при звернені до суду ОСОБА_1 невірно обрано спосіб захисту та невірно визначено коло вимог до зазначених нею відповідачів за обставин, які викладені нею в позовній заяві, оскільки ОСОБА_2 інформація в газеті "Горожанін" не розповсюджувалася, а отже неможливо визнати недостовірною інформацію розповсюджену ОСОБА_2 саме в газеті "Горожанін" у спосіб, вказаний позивачем.
При цьому суд у вказаному рішення зазначив, що "як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, при проведенні пресконференції начальником ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , яка відбулася 18 березня 2013 року та на якій були присутні представники преси, була розповсюджена інформація стосовно юриста міської ради ОСОБА_1, яка в подальшому була опублікована в газеті "Горожанін" НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_1 за підписом ОСОБА_3".
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2015 року в касаційному порядку не оскаржувалось.
Згідно з виписним епікризом, ОСОБА_1 знаходилася на обстеженні та стаціонарному лікуванні у відділенні гастроентерології ДОКЛ ім. Мечнікова з 18 по 30 жовтня 2013 року з діагнозом: виразкова хвороба, активний гастрит, ерозивний дуоденіт, хронічний калькульозний холецистит, хронічний панкреатит, хронічний коліт, дивертикульоз сигмовидної кишки. Відповідно до виписки із історії хвороби, ОСОБА_1 у період часу з 07 по 20 серпня 2013 року знаходилась на лікуванні у неврологічному відділенні ДОКЛ ім. Мечнікова, лікуючи наслідки перенесеної у 2005 році ЧМТ. Відповідно до наданих копій платіжних документів, ОСОБА_1, з липня 2013 року, придбала ліки на лікування виявлених у неї хвороб, сплачувала для лікарні благодійні внески.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.