ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року
м. Київ
справа № 643/19696/19
провадження № 61-17805ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Гальонкіна С. А., Карпушина Г. Л., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги
08 рудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д. В. (далі - Приватний виконавець).
Скарга мотивована тим, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2020 року у справі № 643/19696/19 стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості за договором позики від 06 листопада 2018 року у розмірі 280 000,00 грн, установлені законом відсотки за користування коштами в розмірі 48 650, 96 грн, 3 % річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі 322,19 грн, в загальному розмірі 328 973,15 грн, судовий збір у розмірі 3 000,00 грн. З метою виконання указаного рішення видано виконавчий лист № 643/19696/19 від 14 липня 2021 року.
Приватний виконавець 23 липня 2021 року відкрив ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору у сумі 3 000,00 грн та ВП № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 06 листопада 2018 року у загальному розмірі 328 973,15 грн. Постановою від 23 липня 2021 року ВП № НОМЕР_1 та ВП № НОМЕР_2 об`єднані у зведене ЗВП № НОМЕР_3.
26 листопада 2021 року ОСОБА_1 отримав повідомлення Приватного виконавця про результати оцінки майна від 22 листопада 2021 року, в якому запропонував ОСОБА_1 ознайомитися зі звітом про оцінку в офісі приватного виконавця. З матеріалами виконавчого провадження та зі звітом про оцінку майна він ознайомився 03 грудня 2021 року.
Постанови від 23 липня 2021 року у ЗВП № НОМЕР_3 про накладення арешту на майно та від 22 жовтня 2021 року у ЗВП № НОМЕР_3 про опис та арешт майна він не отримував. Таким чином, приватний виконавець порушив статті 19, 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо ознайомлення та надіслання копій документів виконавчого провадження боржнику. Постанова приватного виконавця від 22 жовтня 2021 року не відповідає частині п`ятій статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" (не вказано призначення кімнат, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташована квартира, інформації про підсобні приміщення та споруди) та порушено статті 57 Закону України (погодження вартості майна з боржником).
Вказані порушення можуть вплинути на законність проведення процедури реалізації арештованого майна та порушення його прав і законних інтересів. Суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема, його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна, для порівняльного методу, вибрано квартири, значно віддалені від основного місцезнаходження спірного об`єкту нерухомості, у зв`язку з чим мають значно нижчу ринкову вартість та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за зниженою ціною.
Просив суд визнати неправомірними дії, бездіяльність та рішення Приватного виконавця у ЗВП № НОМЕР_3, ВП № НОМЕР_2 для примусової реалізації майна ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_1, а саме: арешту та опису майна, проведення оцінки майна боржника протиправними, а оцінку майна, результатом якої став звіт про оцінку майна від 19 листопада 2021 року такою, що була проведена з порушенням норм чинного законодавства.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення Приватного виконавця, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та у спосіб, визначені діючим законодавством України.
Боржник ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про арешт належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед ОСОБА_3, однак не запропонував свою вартість арештованого майна та не спрямував зусиль на досягнення згоди зі стягувачем щодо вартості арештованого майна.
Пунктом 56 зазначеного Національного стандарту № 1 передбачено, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема, відомості про особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки). У звіті містяться дані про огляд суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 об`єкту оцінки, у розділі "Припущення і обмежувальні умови" - містяться застереження і припущення щодо використання результатів оцінки (а. с. 139).
Та обставина, що Приватний виконавець здійснив опис та арешт майна квартири, без проникнення в неї, не є підставою для задоволення скарги, оскільки Приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який достовірно знаючи про відкрите виконавче провадження, ухилявся від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта.
Доводи скарги, що неналежний опис квартири призвів до її неправильної оцінки не приймається судом до уваги, оскільки така можливість передбачена нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене, суд вважає, що боржником не доведено неправомірності дій та рішень Приватного виконавця, оскільки арешт та опису майна, оцінка майна боржника проведені правомірно, а звіт про оцінку майна від 19 листопада 2021 року складений з дотриманням норм чинного законодавства.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2023 року скасовано.
Скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення Приватного виконавця задоволено.
Визнано неправомірними дії, бездіяльність та рішення Приватного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3 для примусової реалізації майна ОСОБА_1, а саме арешту та опису, проведення оцінки квартири АДРЕСА_1 .
Визнано оцінку квартири АДРЕСА_1, результатом якої став звіт про оцінку майна від 19 листопада 2021 року такою, що була проведена з порушенням норм чинного законодавства.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що опис та арешт квартири АДРЕСА_2 був здійснений без проникнення в середину квартири та за відсутності її власника ОСОБА_1 . Відповідно до вимоги приватного виконавця від 20 жовтня 2021 року, адресованої ОСОБА_1, останньому необхідно бути присутнім 22 жовтня 2021 року о 10:00 за адресою: АДРЕСА_3, та надати доступ до квартири. При цьому колегія суддів звертає увагу, що суть направлення указаної вимоги полягає у добросовісному виконанні покладених законодавством обов`язку як виконавця, вчинити всі необхідні дії для якісного виконання рішення суду, так і на боржника, не перешкоджати виконанню рішення суду, шляхом надання доступу до квартири.
Разом з тим боржник має справедливе очікування на добросовісне виконання виконавцем свої обов`язків. Однак матеріали справи не містять доказів направлення зазначеної вимоги боржнику. Крім того, вона датована 20 жовтня 2021 року. За вказаних обставин обґрунтованою є позиція боржника, що державний виконавець не вжив належних дій для повідомлення його про проведення огляду і арешту майна та необхідність надати доступ до квартири, що, як наслідок, унеможливило проведення виконавцем огляду квартири у повному обсязі.
Незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує в будь-якому випадку ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18.
Відповідно до супровідного листа від 03 листопада 2021 року приватним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_1 постанову від 03 листопада 2021 року. У свою чергу 03 листопада 2021 року о 10:00 год Приватним виконавцем в присутності СОД-СГ ОСОБА_4., без понятих, складено акт, в якому зазначено, що за результатом виходу за адресою: АДРЕСА_3 на стук у двері ніхто не відчинив, на визначений час боржником не надано доступу оцінювачу та виконавцю до квартири.
Після зазначеного документу копія матеріалів виконавчого провадження містить вимогу приватного виконавця про надання інформації та документів в порядку статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" датовано 03 листопада 2021 року, відповідь на запит та звіт про оцінку майна датовані 08 листопада 2021 року. Однак відсутні дані про вихід державного виконавця та оцінювача на об`єкт оцінки 09 листопада 2021 року, ненадання боржником доступу до квартири. Матеріали справи не містять жодних доказів, що боржник умисно не надавав доступу до квартири та перешкоджав виконанню рішенню. При цьому у звіті про оцінку майна, проведену 19 листопада 2021 року, зазначено: враховуючи, що оцінювач особисто не оглядав об`єкт оцінки, необхідно вважати, що при виявленні нових, більш точних даних про стан об`єкту оцінки, визначена у даному звіті вартість буде вважатись недійсною та повинна бути перерахована, звіт про оцінку має бути відповідно доповнений.
З урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 909/121/22, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість скарги боржника на дії, бездіяльність приватного виконавця щодо неправомірності дій останнього та порушення норм чинного законодавства при проведенні опису, арешту та оцінки квартири боржника.
Аргументи учасників справи
У січні 2024 року Приватний виконавець звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що боржнику ОСОБА_1 29 липня 2021 року вручено постанову про відкриття виконавчого провадження (а. с. 73, 84-85). Боржнику надано ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження в системі - Автоматизована система виконавчих проваджень (АСВП). Тобто вільний доступ в будь-який час до процесуальних документів та інших матеріалів виконавчого провадження.
23 липня 2021 року з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на квартиру боржника (а. с. 96, 98). 22 жовтня 2021 року проведено арешт та опис квартири АДРЕСА_2 . 26 листопада 2021 року ОСОБА_1 особисто отримав рекомендованим листом № 6100354724053 повідомлення про оцінку майна. Отже ОСОБА_1 дізнався особисто про своє порушене право щодо проведення арешту та опису з 22 жовтня 2021 року, а щодо оцінки - з 26 листопада 2021 року.
Десятиденний строк для оскарження дій, бездіяльності, рішень (оцінки), передбачений статтею 449 ЦПК України, сплинув 06 грудня 2021 року. Натомість, відповідно до інформації з сайту "СУДОВА ВЛАДА", скаргу подано до суду 08 грудня 2021 року. В оскаржуваній постанові зазначається, що скарга подана у грудні 2021 року. Тобто питання щодо строку звернення із скаргою не досліджувалося, строк не поновлювався.
В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції визнано оцінку майна такою, що була проведена з порушенням норм чинного законодавства, статей 50, 51 Національного стандарту № 1, в зв`язку з непроведенням ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. При цьому, суд посилався на подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 42917/628/17
Проте, з урахуванням отримання боржником заздалегідь постанови про відкриття виконавчого провадження, обізнаністю про звернення стягнення на квартиру, складання акту про ненадання допуск до квартири тощо, слід було застосувати позиції Верховного Суду викладені в інших постановах. Позивачу було достовірно відомо про початок примусового виконання рішення суду, водночас останній не надав виконавцю декларацію про доходи та майно, не виконав взяті на себе зобов`язання виконати рішення суду протягом двох місяців самостійно, що зафіксовані його особистим приходом до офісу приватного виконавця 17 серпня 2021 року та підписом в Акті, складеним приватним виконавцем за результатами зустрічі, не допустив в установленому законом порядку виконавця до житла для проведення виконавчих дій, ухиляючись від законних вимог виконавця. Зазначене в сукупності свідчить про небажання скаржника (відповідача у справі) виконувати рішення суду, що набрало законної сили, а його дії були спрямовані на ускладнення його виконання.
В Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (статті 1-33) відсутні вказівки на необхідність проведення огляду майна, що оцінюється. У пункті 56 Національного стандарту № 1 передбачено особистий огляд об`єкту оцінки, а у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки. У звіті про оцінку квартири, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4, зазначено відповідні пояснення та застереження. Проведення особистого огляду суб`єктом оціночної діяльності об`єкта оцінки матеріали звіту не містять, зокрема внутрішніх фотографії об`єкта оцінки. При чому суб`єктом оцінювання не заперечував той факт, що він не ознайомлювався із внутрішнім станом приміщень квартири. Відсутність даних про огляд об`єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов`язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна. Крім того, виконавець не вчиняє дій щодо оцінки нерухомого майна. Такі дії вчиняються суб`єктом оціночної діяльності, який залучається виконавцем.
Якщо навіть розцінити подані скарги боржника як такі, що направлені на визнання недійсним звіту про оцінку майна, то такий спір не є предметом судового розгляду. Указана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, яка вказала на те, що спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства. Також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що вимоги боржника про оскарження звітів про оцінку майна в судовому порядку задоволенню не підлягають (постанова від 04 липня 2018 року у справі № 711/650/13-ц).
Окрім того, різниця між вартістю, за якою було примусово реалізовано майно боржника - 803 000,00 грн, та вартістю у сумі 981 890,00 грн, поданою до суду позивачем в альтернативному звіті (висновок судового експерта Інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса, що складений 31 липня 2023 року), складає лише на 18 %. Вказана різниця вартості не є істотною і такою, що порушує права боржника.
За зверненням боржника, на зазначені ним в заяві банківські реквізити, де також зазначено, що претензій по факту скарги на дії приватного виконавця Кудряшова Д. В., що знаходиться на розгляді в Московському районному суді м. Харкова, не має, 20 жовтня 2022 року приватним виконавцем перераховано суму, що залишилася від реалізації майна боржника з прилюдних торгів у розмірі 385 554,97 грн.
У січні 2024 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Приватного виконавця.
Зазначає, що 03 грудня 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та звітом про оцінку. Лише 03 грудня 2021 року ОСОБА_5 стало відомо, що при проведенні оцінки майна приватним виконавцем були порушені права боржника, а саме відсутність доказів відправлення поштового повідомлення про доступ до квартири. Тобто, строк для оскарження бере відлік з 03 грудня 21 року, а не з 26 листопада 2021 року. Скарга ОСОБА_1 подана у встановлені законодавством строки, тому це питання не досліджувалось судами першої та другої інстанцій.
Приватний виконавець Кудряшов Д. В. 03 листопада 2021 року виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, о 10:00 год. в присутності ФОП ОСОБА_4 без участі понятих складено Акт про ненадання доступу боржником до квартири. У матеріалах виконавчого провадження та матеріалах справи відсутній Акт про ненадання доступу боржником до квартири від 09 листопада 2021 року.
Приватний виконавець, надсилаючи вимогу від 20 листопада 2021 року про присутність 22 листопада 2021 року за адресою знаходження квартири та надання до неї доступ для проведення виконавчих дій, був впевнений, що ОСОБА_1 своєчасно вимогу не отримає. Таким чином, приватним виконавцем порушено вимоги статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", однак суд першої інстанції визнав встановленим факт своєчасного повідомлення ОСОБА_1 .
Звіт про оцінку майна СОД-ФО-П ОСОБА_4 квартири має відмітку про дату оцінки 19 листопада 2021 року та дату завершення складання звіту 22 листопада 2021 року. Тобто, за період з 09 листопада 2021 року до 19 листопада 2021 року Приватний виконавець не забезпечив доступу до квартири боржника.
Висновок експерта № 20277 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження, що складений 31 липня 2023 року Національним науковим Центром "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса" складено з урахуванням реальної ситуації в м. Харкові.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі. У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д. В.про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року відмовлено.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу Приватного виконавця.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року заперечення щодо розгляду справи без участі належної сторони особи суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4 повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 02 червня 2021 року, стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 06 листопада 2018 року у розмірі 280 000,00 грн, установлені законом відсотки за користуванням коштами в розмірі 48 650,96 грн, 3 % річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі 322,19 грн, в загальному розмірі 328 973,15 грн, судовий збір у розмірі 3 000,00 грн (справа № 643/19696/19).