ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/254/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Візантія Михайла Михайловича
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024
у складі колегії суддів: Матущак О.І., Плотніцький Б. Д., Скрипчук О.С.
у справі № 907/254/22
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"
до Фізичної особи-підприємця Візантія Михайла Михайловича
про стягнення суми 424 315,87 грн вартості необлікованого об`єму природного газу,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.07.2024.
Історія справи
2 Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2023 позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (далі - АТ "Закарпатгаз", позивач) задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Візантія Михайла Михайловича (далі - СПД ФО Візантій М.М., відповідач) на користь АТ "Закарпатгаз" 424 315,87 грн вартості необлікованого об`єму природного газу, 6 364,74 грн судового збору.
3. 21.11.2023 через систему "Електронний суд" ФОП Візантієм М.М. подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 апеляційну скаргу ФОП Візантія М.М. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2023 залишено без руху. Зобов`язано апелянта усунути недоліки встановлені при поданні апеляційної скарги, а саме: надати (надіслати) суду інші причини поважності для поновлення строку на апеляційне оскарження (надати пояснення причин відсутності апелянта за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за адресою, яка вказана апелянтом у апеляційній скарзі); надати докази сплати судового збору в розмірі 7 637, 70 грн - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше - 15.01.2024.
5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, оскільки відповідачем не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2023.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
6. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до апеляційного суду для здійснення розгляду апеляційної скарги.
7. Скаржник вважає, що ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційним судом прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки, ухвала є необґрунтованою.
Крім того, скаржник зазначає, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, у зв`язку з чим скаржник не брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, що завадило йому заперечувати проти позову, а тому суд першої інстанції незаконно стягнув з нього грошові кошти.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги відповідача, зазначив, процесуальні документи у справі надсилались на адресу відповідача за всіма відомим суду адресами, але останній не отримував такі документи, а тому ухвала суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є законною та обґрунтованою.
Позиція Верховного Суду
9. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
10. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
11. Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, прийнята на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, відтак з`ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску відповідачем передбаченого цим Кодексом строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції зазначеної процесуальної норми.
12. В зв`язку з цим колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неправомірність рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.03.2023, оскільки такі передчасні доводи зводяться виключно до заперечень щодо законності та обґрунтованості рішення суду, ухваленого за результатами розгляду спору по суті заявлених позовних вимог, надання правової оцінки якому об`єктивно виходить за межі предмета касаційного оскарження в цій справі.
13. Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
14. Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
15. Разом з цим, згідно із частинами 6, 10, 11 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
16. Водночас, пунктом 6 частини 2 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
17. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).
18. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 114 ГПК України).
19. Відповідно до частин 1, 4, 6, 7 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
20. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
21. Частиною 1 статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
22. Отже, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
23. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом з урахуванням положень статті 86 ГПК України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
24. Виходячи зі змісту частин 2, 3 статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).
25. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Наведений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/2825/23, від 18.08.2023 у справі № 32/257-10, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20, від 01.09.2022 у справі № 904/8456/21 та інших.
26. Відповідно до частин 3, 4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
27. Пунктом 4 частини 1 ст. 261 ГПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
28. В основу оскаржуваної ухвали покладено висновок апеляційного суду про недоведеність відповідачем наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, оскільки суд першої інстанції належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи, та надсилав копію судового рішення по суті спору, а неотримання скаржником поштової кореспонденції, надісланої судом на правильну адресу, за якою відповідач офіційно зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є наслідком дій самого відповідача, який фактично так і не обґрунтував апеляційному суду обставин та причин, з наданням відповідних доказів, які завадили відповідачу отримувати кореспонденцію від суду першої інстанції.
29. Верховний Суд погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими, з огляду на таке.
30. Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі відкрито 28.06.2022, підготовче засіданні призначено судом на 18.08.2022. Підготовче засідання неодноразово відкладалось судом ухвалами від 18.08.2022, 20.09.2022, 20.10.2022, 22.11.2022, ухвали надсилались відповідачу за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Вказані відправлення було повернуто поштовим відділенням на адресу суду першої інстанції, з підстав "відсутності адресата за вказаними адресами", про що зазначено у довідці АТ "Укрпошта" про причини повернення.
31. Повний текст рішення суду першої інстанції від 22.03.2023 прийняте по суті спору, направлено відповідачу 15.05.2023, за адресою АДРЕСА_1, направлене поштове відправлення також повернулось на адресу суду.
32. Апеляційним господарським судом встановлено, що 22.11.2022 представником позивача до місцевого господарського суду подано клопотання від 22.11.2022 про долучення документів до матеріалів справи, в якому останній зазначає, що місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 . Позивачем було вказано, що фактично це одна і та ж сама адреса, однак у зв`язку із процесом декомунізації, зокрема, у АДРЕСА_2 перейменовано на АДРЕСА_2. Вказане підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
33. На запит апеляційного суду, із підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", 26.01.2024 апеляційним судом отримано відповідь №422979, в якій міститься інформація із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що місцем проживання ФОП Візантій М.М. є: АДРЕСА_1 .