ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 495/9657/19
провадження № 61-12962св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Мологівська сільська рада, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Каланжова Владислава Івановича на постанову Одеського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С.,
Вадовської Л. М., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Мологівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішень органу місцевого самоврядування та скасування рішення державного реєстратора.
Позов мотивований тим, що позивачам на підставі договору дарування від
06 серпня 1998 року серії ААО № 782013 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці розміром 0,37 га.
Рішенням Випасненської сільської ради від 04 лютого 2000 року позивачам передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і земельну ділянку площею 0,12 га для ведення особистого підсобного господарства (садівництва та городництва). Право на земельну ділянку загальною площею 0,37 га підтверджується відповідними записами в обліковій картці об`єктів погосподарського обліку на 2011-2015 роки та відповідною довідкою Випасненської сільської ради про належність вказаної земельної ділянки позивачам.
Користувачем сусідньої земельної ділянки на
АДРЕСА_1, є ОСОБА_3, який всупереч будівельним нормам збудував господарські споруди фактично на земельній ділянці позивачів.
Позивачі вказували, що незважаючи на преюдиційні факти, встановлені судовими рішеннями, наявне порушення ОСОБА_3 їх прав вільно володіти належними їм земельними ділянками, зазначали про обізнаність про вказані факти та обставини органу місцевого самоврядування. Оскаржувані рішення Мологівської сільської ради вважають протиправними і незаконними.
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просили визнати незаконним рішення Мологівської сільської ради від
04 жовтня 2018 року № 11/365-VII "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки
в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1"; визнати незаконним рішення Мологівської сільської ради від 30 серпня 2019 року № 21/856-VII "Про затвердження проєкту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за адресою:
АДРЕСА_1"; скасувати рішення державного реєстратора від 23 вересня 2019 року, індексний номер 48806289, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 5120882000:02:004:0281, площею
0,041 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення державного реєстратора від
11 жовтня 2019 року, індексний номер 48806289, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 5120882000:02:004:0257, площею 025 га, за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від
19 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Визнано незаконним рішення Мологівської сільської ради від 04 жовтня
2018 року № 11/365-VII "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки
в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1".
Визнано незаконним рішення Мологівської сільської ради від 30 серпня
2019 року № 21/856-VII "Про затвердження проєкту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1".
Скасовано рішення державного реєстратора від 23 вересня 2019 року, індексний номер 48806289, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 5120882000:02:004:0281, площею 0,041 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора від 11 жовтня 2019 року, індексний номер 48806289, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 5120882000:02:004:0257, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, взявши до уваги преюдиційність фактів, установлених у цивільній справі за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 жовтня
2013 року та ухвалою суду від 03 березня 2014 року, якими зобов`язано
ОСОБА_5 і ОСОБА_3 перенести межу між земельною ділянкою на
АДРЕСА_2 та земельною ділянкою на АДРЕСА_3, відповідно до плану і розмірів земельних ділянок, зареєстрованих Випасненською сільською радою та КП "Білгород-Дністровське БТІ", а також в адміністративній справі № 495/1274/15-а, з посиланням на акт від 09 лютого 2011 року про порушення ОСОБА_3 меж ділянок позивачів, дійшов висновку про наявність порушення прав та інтересів позивачів, які тривалий час намагаються довести протиправність дій сільської ради та правомірність користування належною їм земельною ділянкою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від
19 жовтня 2020 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову
в задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що судових рішень, на які послався суд, немає в матеріалах справи, як і немає доказів, які підтверджували б, що у вказаних судових рішеннях надано оцінку технічному розташуванню ділянок відповідно до їх правового режиму. Наявний у справі схематичний ситуаційний план відображає розташування ділянок позивачів; зведений кадастровий план суміжних земельних ділянок відображає суміжні ділянки сторін та їх розташування; ситуаційна схема, розроблена землевпорядником ПП "Аккерман Проект", є лише додатком до акта встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки
АДРЕСА_1, проте відповідний акт встановлення меж позивачі не надали. Кадастрову документацію щодо своєї земельної ділянки позивачі також не надали. Рішення, зазначені судом першої інстанції, стосуються обставин станом на час їх ухвалення, проте предметом оспорення у цій справі є рішення відповідачів 2018 та 2019 років, однак доказів на підтвердження того, що визначені рішеннями межі земельної ділянки
є тотожними обставинам попередніх справ, немає. Вирішення питань, пов`язаних із переданням земельної ділянки у власність, належить до повноважень органу місцевого самоврядування, а земельне законодавство не обмежує права на приватизацію земельної ділянки у зв`язку з відсутністю погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
26 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Каланжов В. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 27 липня 2023 року та залишити в силі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від
19 жовтня 2020 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про неможливість врахування судових рішень, на які посилаються позивачі як на підставу заявлених вимог, у зв?язку з їх відсутністю у матеріалах справи
є неправильним, оскільки відповідно до частини п?ятої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Отже, суд апеляційної інстанції у разі сумніву щодо існування вказаних рішень чи сумніву щодо їх відношення до спору в цій справі, міг самостійно перевірити їх автентичність та повний текст шляхом доступу до реєстру судових рішень. У матеріалах справи є схематичний ситуаційний план розташування ділянок позивачів, зведений кадастровий план суміжних земельних ділянок з відображенням суміжних ділянок сторін та їх розташування, а також ситуаційна схема, розроблена землевпорядником ПП "Аккерман Проект". Саме через ігнорування ОСОБА_3 складання та підписання акта погодження меж земельних ділянок позивачі вимушені оскаржувати рішення органу місцевого самоврядування, а тому висновок апеляційного суду про ненадання акта є неправильним. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги акт Випасненської сільської ради від 09 лютого
2011 року.
Аргументи інших учасників справи
13 грудня 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Реу К. П. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного суду від 27 липня
2023 року - без змін.
Відзив мотивований тим, що позивачі вводять суд в оману, посилаючись на судові рішення у справі б/н від 17 жовтня 2013 року та у справі
№ 495/1274/15-а від 14 липня 2015 року, приховуючи від суду той факт, що спір щодо меж земельних ділянок суд вже розглядав у справі
№ 495/1623/16-ц, у якій у задоволенні позовних вимог позивачам було відмовлено. І лише після цього ОСОБА_3 отримав необхідні дозволи на розроблення проєктів.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
20 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
На підставі договору купівлі-продажу від 24 листопада 1994 року, укладеного між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, покупець придбав будинок
АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Випасненської сільської ради від 09 липня 1997 року ОСОБА_7 передано у власність земельну ділянку площею 0,37 га, в тому числі ниви - 0,34 га, під дворами - 0,03 га, розташовану на
АДРЕСА_1 .
06 серпня 1998 року на підставі договору дарування ОСОБА_7 подарував ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в рівних частинах будинок
АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Випасненської сільської ради від 04 лютого 2000 року вирішено передати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,37 га, а саме: для будівництва та обслуговування житлового будинку - площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - площею 0,12 га, розташовану на
АДРЕСА_1 .
Згідно з актом Випасненської сільської ради від 09 лютого 2011 року, складеним за результатом обстеження меж земельних ділянок позивачів
і ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 надано земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га і для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,12 га, що розташована на
АДРЕСА_1 . На АДРЕСА_2 розташована земельна ділянка ОСОБА_3, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку. Земельна ділянка ОСОБА_3 межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Згідно з кадастровим планом земельної ділянки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 межа між їх земельними ділянками та земельною ділянкою ОСОБА_3 нерівна . На земельній ділянці ОСОБА_3 від житлового будинку до межі земельної ділянки ОСОБА_2