ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 620/1477/23
адміністративне провадження № К/990/35201/23, К/990/35091/23, К/990/35819/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №620/1477/23
за позовом ОСОБА_1
до Чернігівської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)
про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційними скаргами ОСОБА_1, Офісу Генерального прокурора і Чернігівської обласної прокуратури
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (головуючий суддя: Житняк Л.О.)
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року
і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року
(головуючий суддя: Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чернігівської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), у якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 2 грудня 2022 року №1 про неуспішне проходження позивачем атестації;
- визнати протиправним і скасувати наказ виконуючого обов`язки керівника Чернігівської обласної прокуратури від 27 січня 2023 року №25к "Про звільнення ОСОБА_1";
- зобов`язати Чернігівську обласну прокуратуру поновити позивача на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 22 квітня 2021 року в Чернігівській окружній прокуратурі Чернігівської обласної прокуратури;
- стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23 квітня 2021 року до фактичного поновлення на роботі.
Позов обґрунтований тим, що викладені у мотивувальній частині рішення Комісії №1 від 2 грудня 2022 року висновки та твердження не відповідають фактичним обставинам справи, в тому числі й тим, які були встановлені судовими рішеннями.
Зауважує, що оскаржуване рішення Комісії від 2 грудня 2022 року не містить посилання на перелік доказів, які підтверджують викладені у ньому висновки, не містить мотивів, з яких не прийняті до уваги ті чи інші докази.
Отже, позивач вважає рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур стосовно нього упередженим, протиправним та таким, що не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), тому підлягає скасуванню.
Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою його оскарження і відновлення своїх порушених трудових прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 2 грудня 2022 року № 1 про неуспішне проходження атестації;
- визнано протиправним і скасовано наказ виконуючого обов`язки керівника Чернігівської обласної прокуратури від 27 січня 2023 року №25к "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області та органах прокуратури з 27 січня 2023 року;
- стягнуто з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27 січня 2023 року до 11 квітня 2023 року в розмірі: 19 717,11 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини, які були покладені в основу оскаржуваного рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур вже були спростовані як постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 березня 2019 року у справі №750/299/19 щодо відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - "КУпАП"), так і рішенням дисциплінарної комісії, яким дисциплінарне стягнення стосовно ОСОБА_1 було закрито.
До того ж, суди попередніх інстанції зауважили, що факт незаконності звільнення ОСОБА_1 за указаних обставин вже був підтвердження судовими рішеннями у справі №620/4901/21, ухваленими на користь ОСОБА_1 .
Зважаючи на це, суди попередніх інстанцій констатували незаконність звільнення позивача й поновили його на посаді, з якої його було звільнено, а також вирішили питання про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1, Офіс Генерального прокурора і Чернігівська обласна прокуратура звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на них.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року в частині поновлення позивача на посаді, з якої його звільнили, і в цій частині ухвалити нове рішення, яким поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області, тобто у реформованому органі. До того ж, позивач просив суд скасувати указані судові рішення і у частині стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вважаючи обрахунок, здійснений судами невірним. Тож, у цій частині просив Суд також ухвалити нове рішення, яким стягнути на свою користь за спірний період суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі: 368 303, 03 грн.
Касаційну скаргу обґрунтував тим, що суди попередніх інстанцій, поновлюючи ОСОБА_1 на посаді не застосували ефективний спосіб захисту його порушеного права, адже посади, на якій його було поновлено вже не існує. До того ж, ОСОБА_1 наполягає, що при обрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу суди попередніх інстанцій безпідставно не затасували підвищені посадові оклади. В обґрунтування цього доводу зауважує, що на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року №620/4901/21, яке підлягало негайному виконанню в частині поновлення позивача на посаді, суд його поновив саме на посаді прокурора Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області, тобто у реформованому органі. Тому, саме із заробітної плати за цією посадою мав бути здійснений розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача.
Верховний Суд ухвалою від 1 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу Офіс Генерального прокурора просить відмовити у її задоволенні. Заперечує, як стосовно вимог касаційної скарги, так і щодо вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій на користь позивача в цілому.
Інші учасники справи свого відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не подали, копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримали 2 листопада 2023 року.
У жовтні 2023 року Офіс Генерального прокурора також подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Офіс Генерального прокурора зазначив, що вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог позову. Також, на його думку, оскаржуване рішення кадрової комісії відповідає вимозі обґрунтованості як в контексті доводу про невідповідність позивача критерію професійної компетентності, так і критерію доброчесності та професійної етики.
Скаржник також доводить, що до повноважень кадрових комісій входить дослідження матеріалів, обговорення результатів атестації прокурора та прийняття рішень про успішне чи неуспішне її проходження, що, в свою чергу, є дискреційними повноваженнями кадрових комісій та знаходяться у межах їхньої виключної компетенції. На переконання скаржника, кадрова комісія не зобов`язана юридично довести чи встановити у деталях невідповідність прокурора конкретному критерію, а уповноважена лише вказати на чіткий перелік обставин, які стали підставою для прийняття кадровою комісією колегіального рішення, що підтверджує наявність у членів комісії обґрунтованих сумнівів щодо відповідності прокурора одному чи кільком із вказаних критеріїв.
Верховний Суд ухвалою від 1 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інші учасники справи своїх відзивів на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора не подали, копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримали 2 листопада 2023 року.
У жовтні 2023 року Чернігівська обласна прокуратура також подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга Чернігівської обласної прокуратури подана на підставі аналогічних доводів, як і скарга Офісу Генерального прокурора.
Верховний Суд ухвалою від 1 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інші учасники справи своїх відзивів на касаційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури не подали, копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримали 2 листопада 2023 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до записів №12, 13, 14 трудової книжки ОСОБА_1 від 9 липня 2012 року серії НОМЕР_1, позивач:
15 грудня 2015 року призначений на посаду прокурора Чернігівської місцевої прокуратури;
11 вересня 2020 року юридична особа "Прокуратура Чернігівської області" перейменована у "Чернігівську обласну прокуратуру". Підстава: наказ від 3 вересня 2020 року №410;
22 квітня 2021 року звільнений із займаної посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
ОСОБА_1 на ім`я Генерального прокурора України подав заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію від 9 жовтня 2019 року.
19 березня 2021 року Чотирнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийняла рішення №2 про неуспішне проходження прокурором атестації. Вказане також підтверджується копією протоколу Комісії від 19 березня 2021 року №13.
В основу указаного рішення Кадрової комісії були покладені рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури від 30 липня 2020 року №171дп-19 та висновок службового розслідування, затвердженого прокурором Чернігівської області 2 березня 2019 року, встановлено, що стосовно прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Судами також було встановлено, що постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 березня 2019 року провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
До того ж, рішенням Комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 30 липня 2020 року №171дп-20 дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку зі спливом річного строку для накладення дисциплінарного стягнення. Водночас, у вказаному рішенні зазначено про доведеність вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", як зазначила кадрова комісія у своєму рішення.
Одночасно, в ході опрацювання Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора анкети доброчесності прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1, на їх думку, виявлено обставини, що можуть свідчити про недостовірність тверджень, поданих ним у анкеті та, за наявності підстав, тягнути за собою встановлену законом відповідальність. Тож, Чернігівської обласної прокуратури направлено лист щодо необхідності проведення за вказаною інформацією службового розслідування.
Наказом керівника Чернігівської обласної прокуратури від 10 березня 2021 року №54 призначено службове розслідування.
Зважаючи на викладене, Кадрова комісія дійшла висновку, що дії та поведінка прокурора ОСОБА_1 (керування транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння і, як наслідок, вчинення адміністративних правопорушень, недотримання правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом) не відповідають високим стандартам етичної поведінки, а також вимогами суспільства до прокурорів та зазначила, що за таких обставин у Комісії наявний обґрунтований сумнів щодо відповідності прокурора ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності.
У зв`язку з цим, прийнято рішення про те, що прокурор Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
22 квітня 2021 року Чернігівською обласною прокуратурою прийнято наказ №272к "Про звільнення ОСОБА_1", із змісту якого вбачається, що керуючись статтею 11 Закону України "Про прокуратуру", підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" наказано звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 22 квітня 2021 року.
Позивач оскаржив своє звільнення у судовому порядку.
Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП 22 березня 2019 року, Деснянським районним судом міста Чернігова у справі №750/299/19 прийнято постанову, згідно з якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 було закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова 2 квітня 2019 року набрала законної сили.
2 травня 2019 року прокурором Чернігівської області затверджено висновок службового розслідування стосовно прокурора Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_1
30 липня 2020 року Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора прийняла рішення №171дп-20, згідно з яким вирішила дисциплінарне провадження №07-99дс-4дп-20 стосовно прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1 - закрити.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року у справі №9901/287/20 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора.
10 березня 2021 року Чернігівською обласною прокуратурою прийнято наказ №54, згідно з яким з метою перевірки факту можливого подання прокурором Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень наказано, зокрема: призначити службове розслідування; розслідування провести до 9 квітня 2021 року, за результатами якого надати висновок.
Зазначені вище обставини встановлені та були предметом розгляду у справі №620/4901/21.
За результатами розгляду вказаної справи №620/4901/21 Чернігівським окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 17 серпня 2021 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, яким визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19 березня 2021 року № 2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, наказ Чернігівської обласної прокуратури від 22 квітня 2021 року №272к "Про звільнення ОСОБА_1" та поновлено позивача у Чернігівській окружній прокуратурі Чернігівської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області. Також, стягнуто з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 квітня 2021 року до 17 серпня 2021 року в сумі: 25 874 грн 94 коп.
До того ж, постановою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року у справі №620/4901/21 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 в частині поновлення ОСОБА_1 та підстав звільнення змінено, щодо мотивів задоволення позовних вимог, викладено мотивувальну частину у редакції цієї постанови; змінено резолютивні частини указаних судових рішень, і викладено пункт четвертий резолютивної частини в наступній редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області з 23 квітня 2021 року"; у іншій частині судові рішення залишено без змін.
Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2021 року у справі №9901/287/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та скасування рішення.
У зазначеному позові позивач просив визнати протиправними дії Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, пов`язані з формуванням висновку про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 5 та 6 частини першої 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру" з порушенням принципу змагальності, без урахування фактичних обставин справи, в тому числі встановлених рішенням суду; скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора від 30 липня 2020 року №171дп-20, в частині встановлених нею фактів.
Залишаючи без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2021 року у справі №9901/287/20, Шостим апеляційним адміністративним судом було зазначено, що Кадровою комісією протиправно не було враховано висновки, викладені в постанові Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 березня 2019 року у справі №750/299/19 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП. Також, колегія суддів погодилася з висновком суду, що постанова у справі №750/299/19 не мала преюдиційного значення для Кадрової комісії при ухваленні нею рішення, втім, звернула увагу, що вказаним вище рішенням були встановлені відповідні факти, в тому числі ті, які спростовували доводи, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №238422 (щодо стану алкогольного сп`яніння відповідача), вказане також спростовується випискою №20 із медичної карти.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, колегія суддів підсумувала, що позивачем, в межах спірних правовідносин обрано невірний спосіб захисту порушеного права, адже скасування рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора від 30 липня 2020 року №171дп-20, в частині встановлених нею певних фактів стосовно позивача не призведе до поновлення його порушених прав (з урахуванням наявності наказу про звільнення).
У подальшому, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року за заявою позивача від 4 лютого 2022 року, наказом Чернігівської обласної прокуратури від 4 лютого 2022 року №27к позивача поновлено з 23 квітня 2021 року в органах прокуратури на посаді прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області. Пунктом 3 зазначеного наказу виплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Далі, 2 грудня 2022 року Чотирнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення № 1 "Про неуспішне проходження прокурором атестації".
Згідно із зазначеним рішенням, за результатами проведення співбесіди, Комісія виявила обставини, які свідчать про невідповідність прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1, вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
В пункті 3 зазначеного рішення вказані обставини, що свідчать про невідповідність позивача вимогам щодо професійної компетентності прокурора.
Вказано, що позивач не надав жодної повної відповіді, обмежившись одним реченням по кожному питанню без надання пояснення, чому саме така відповідь повинна бути на поставлене питання.
Пояснюючи Комісії причини таких стислих відповідей повідомив, що йому відомо про те, що під час атестації Комісія висловлювала незадоволення надто об`ємними відповідями.
Комісією критично сприйняті такі пояснення, констатовано явну неповноту відповідей внаслідок чого вона має обґрунтований сумнів у відповідності позивача критерію професійної компетентності.
У пункті 4 рішення від 2 грудня 2022 року №1 містяться, на думку Комісії, обставини, що свідчать про невідповідність позивача вимогам щодо професійної етики та доброчесності.
Зокрема, пункт 4 рішення містить посилання на висновок службового розслідування, яке було проведено у зв`язку із наявністю даних керування прокурором транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння та дисциплінарне провадження.
Оскаржуючи рішення дисциплінарної комісії, позивач на думку Комісії, використав своє право на судове оскарження, не спростував факти наявності в його діях дисциплінарних проступків, попередньо встановлених відповідною дисциплінарною комісією. Крім того, позивач надав пояснення, які суперечили його поясненням, наданим раніше у рамках дисциплінарного провадження.
На підставі зазначеного рішення Комісії від 2 грудня 2022 року №1 Чернігівською обласною прокуратурою прийнято наказ від 27 січня 2023 року № 25к, яким позивача звільнено з посади прокурора Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113 з 27 січня 2023 року у зв`язку із рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 2 грудня 2022 року №1 про неуспішне проходження атестації.
Вважаючи рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 2 грудня 2022 року №1 про неуспішне проходження позивачем атестації та прийнятий на його підставі наказ виконуючого обов`язки керівника Чернігівської обласної прокуратури від 27 січня 2023 року №25к "Про звільнення ОСОБА_1" протиправними, позивач звернувся з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року №1401-VIII (далі - "Закон № 1401-VIII"), який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, виключено із Конституції України розділ VII "ПРОКУРАТУРА" та доповнено Конституцію України статтею 131-1, якою передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" (далі - "Закон"), статтею 4 якого унормовано, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 51 Закону передбачено загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді.
Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
25 вересня 2019 року набрав чинності Закон №113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку з чим, внесено ряд змін до Закону України "Про прокуратуру", зокрема, в тексті Закону слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно на "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Згідно з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
День початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України" (пункт 4 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX).
Відповідно до пункту 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно з пунктом 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX).
Згідно з пунктами 11, 12 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
За змістом пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.