ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 640/36803/21
адміністративне провадження № К/990/20458/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кліменко Д.І.,
учасники судового процесу:
представники:
позивача - Авраменко С.Г.,
відповідача - Крутоузов Д.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у складі головуючого судді Панченко Н.Д. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В., Василенка Я.М. у справі № 640/36803/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (далі - ТОВ "Кернел-Трейд", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, видані відповідачем:
- податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2021 року № 3063100070102, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану для повернення на рахунок платника в банку за декларацією за лютий 2021 року на суму 41659083 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2021 року № 3083100070102, яким було зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за декларацією за лютий 2021 року на суму 4802722 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2021 року № 00592040101, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану для повернення на рахунок платника в банку у розмірі 1235340149 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 617670074,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2021 року № 00593040101, яким було зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 111006946 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач указав, що висновки податкового органу про порушення вимог Податкового кодексу України є безпідставними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені податковим органом у зв`язку з помилковим застосуванням норм податкового законодавства. Також, надані до перевірки первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів та товарів, що підтверджує реальність господарських операцій та використання її результатів у власній господарській діяльності позивача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 14.06.2021 № 3063100070102 та № 3083100070102, від 27.09.2021 № 00592040101, № 00593040101.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що:
- первинні документи, складені в межах договірних правовідносин позивача з контрагентами, про які зазначено в акті перевірки, складені відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Окрім того, господарські операції з контрагентами відображені позивачем належним чином в податковому та бухгалтерському обліку;
- матеріалами справи підтверджується факт передачі товару за спірними господарськими операціями від постачальників позивачу чи уповноваженій ним особі (зерновий склад, термінал, олійне підприємство). Дана обставина не заперечувалась відповідачем під час розгляду справи та підтверджується наявними матеріалами справи, до яких долучено засвідчені належним чином копії первинних бухгалтерських документів: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, складські квитанції;
- акти перевірок ТОВ "Кернел-Трейд" не містять жодних сумнівів щодо повноти наданих відповідачу до перевірки первинних документів та їх змісту. Водночас, жодних пояснень та доказів на їх підтвердження щодо неврахування таких документів у ході проведення перевірки, матеріали справи не містять;
- у відповідача наявні зауваження щодо відсутності основних фондів, необхідної кількості трудових ресурсів у контрагентів позивача. Фактично, висновки перевірок ґрунтуються на припущеннях про неспроможність контрагентів позивача здійснювати господарські операції. При цьому, відповідач не надав до суду доказів притягнення до юридичної відповідальності посадових осіб контрагентів щодо господарських операцій, які перевірялися відповідачем, та/або не надав доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з такими контрагентами;
- відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів;
- судом відхилено посилання контролюючого органу про відсутність у платника податків документів, що підтверджують походження товару у постачальника, які мали бути надані покупцеві згідно п. 5.5 типової форми договору постачання між платником та його контрагентом;
- правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин;
- показники сировинних втрат, зазначені в бухгалтерському обліку позивача, є відображенням зменшення вагових показників прийнятої до переробки сировини, а не відображенням фізичної втрати такої сировини;
- нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг, має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, не може ґрунтуватися на припущеннях або на не можливості податкового органу встановити джерело походження товару у контрагентів позивача.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд".
За результатами перевірки, відповідачем складений акт № 392/31-00-07-01-02/31454383 від 21.05.2021, яким встановлено наступні порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 123.3 ст. 123, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 Податкового кодексу України, у результаті чого, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Кернел-Трейд" було завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду на 46461805 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2021 року на 41659083 грн, та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду на 4802722 грн, яка підлягає зменшенню.
За результатами перевірки, на підставі висновків акта № 392, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: від 14 червня 2021 року № 3063100070102, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану для повернення на рахунок платника в банку за декларацією за лютий 2021 року на суму 41659083 грн; від 14 червня 2021 року № 3083100070102, яким було зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за декларацією за лютий 2021 року на суму 4802722 грн.
Також відповідачем було проведено перевірку ТОВ "Кернел-Трейд", за результатами якої, відповідачем складений акт № 788/31-00-04-01-03/31454383 (далі - Акт № 788) від 20.08.2021, яким встановлено наступні порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті чого, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Кернел-Трейд" було занижено податкові зобов`язання по декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року в сумі 1755085 грн; завищено податковий кредит по декларації з прибутку на додану вартість за травень 2021 року у сумі 1344592010 грн; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку на 1235340149 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 111006946 грн.
За результатами перевірки, на підставі висновків акта № 788, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2021 № 00592040101, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану для повернення на рахунок платника в банку у розмірі 1235340149 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 617670074,50 грн; від 27.09.2021 № 00593040101, яким було зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 111006 946 грн.
Не погоджуючись з висновками актів перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права, без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23.05.2018 у справі № 826/16865/14, від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12, від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11, від 28 грудня 2022 року по справі № 520/1284/19, 25.03.2021 у справі № 810/3834/13-а, від 18.03.2021 у справі № 822/2562/16, від 17.05.2022 у справі № 826/4485/15, від 03.06.2021 у справі № 821/1949/17. від 19.09.2018 у справі № 822/1771/17, від 16.03.2020 у справі № 160/2636/19, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 31.01.2020 у справі № 520/10953/18, від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 21.05.2019 у справі №815/662/16, від 27.03.2018 у справі № 826/1588/13-а.
Верховний Суд у вказаних постановах зазначав, що наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту та витрат, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентами з огляду на відсутність у них матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів. Наявність матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів має правове значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків. Відсутність матеріально-технічних та трудових ресурсів, як власних, так і залучених, без яких підприємницька діяльність не може здійснюватися, об`єктивно ставлять під сумнів можливість поставки ним товарів, обсяг яких (виходячи з документів, якими оформлені ці поставки) вимагав залучення до їх виконання певної кількості працівників та матеріально-технічних засобів. У господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента".
Позивачем не подано відзив на касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платинами податків, що не перешкоджає їх розгляду по суті вимог.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктами 200.8, 200.9 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
За змістом пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі № 820/7521/15, від 18.09.2020 у справі № 816/2211/18, від 28.04.2021 у справі № 160/1283/19.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що обґрунтовуючи висновки про порушення ТОВ "Кернел-Трейд" податкового законодавства в акті № 392/31-00-07-01-02/31454383 та в поясненнях, наданих суду, відповідач посилався на факт відсутності реального здійснення господарських операцій (безтоварність), проведених між ТОВ "Кернел-Трейд" та його контрагентами-постачальниками: ПОСП "ІСКРА", ТОВ "Фірма "Мультіконт, Одеса", ТОВ "Ліга 50", ПП "ДрайфхолмФармінг", ТОВ "Прогрес", ФГ "Яківське", ТОВ "Інокс Сервіс", ТОВ "Легіон Агро-Пром", ПП "Макс Агро", ТОВ "Черкаси-Інтерторг", СФГ "Бородатого Василя Федоровича", ТОВ "Сі Єй Ті Енерджі Україна", ТОВ "Вестван".
Також, у акті № 788/31-00-04-01-03/31454383 відповідач указує про неможливість реального здійснення господарських операцій, проведених між ТОВ "Кернел-Трейд" та рядом його контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ "Агротрейд Експорт", ТОВ "Інокс Сервіс", ТОВ "Зерно Трест", ТОВ "Крок Груп", ТОВ "Агро Фонд", ТОВ "УЗТК Трейд", ТОВ "Лімі Трейд", ТОВ "Аспект 2015", ТОВ "СВ ТрейдОйл", ТОВ "УПК Інвест", ТОВ "Украгроальянс", ТОВ "Черкаси Інтерторг", ТОВ "Білозаводський елеватор", ПСП "Нове Життя", ТОВ "Євро Клуб", ТОВ "Промінь Відродження", ТОВ "Плюс Гурман", ТОВ "Транспортні Потоки", ТОВ "Ільнара", ТОВ "Презента Преміум", ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро", ТОВ "Амбра Грейн", ТОВ "Вега СГ", ТОВ "Аграрний дім "Фаворит", ТОВ "Агріс Захід", ТОВ "Бізнес Холдинг Груп", ПП "Рубін", ФГ "Кириченко М", ПП "Агрофірма "Лугове", ТОВ "Еко Інтехмаркет", ТОВ "Компанія Ботік", ТОВ "Укрснаб Агро ЛТД", ФГ "Златов Ігор Васильович", ТОВ "Західний контейнерний термінал", ТОВ "Мелісса Агро", ТОВ "Вєкєта", ПрАТ "Дружба", ТОВ "Тім Агро Трейд", ПОСП "Імені Івана Франка", ТОВ "Сі Ей Ті Енерджі Україна", ТОВ "ВВТ Груп", ТОВ "УАЕГ Біоленд", ТОВ "Ліга 50", ТОВ "Грейн Аспект", ТОВ "Реал Тренд", ФГ "Альянс К", ТОВ "Агрофілд Україна", ПСП "Іскра", ТОВ "Омбілік Агро", ТОВ "Зерно Ташлик", ПП "ПАФ Злагода", ТОВ "Агрофірма "Престиж", ТОВ "Мульті-Аграр Дніпро", ТОВ "Баварія Груп", ТОВ "Агрофірма "Вісла", ТОВ "Маштранс Агро", ТОВ "Інфініто ЛТД", ТОВ "Фірма Мультіконт Одеса", СВК "Батьківщина", ТОВ "Агросимвол", ТОВ "Трейдагрохім Україна", ТОВ "БК Затишок", ТОВ "Мал-Агро-Трейд", ТОВ "Заруддя-Агро", ТОВ "РАН Агромир", ПП "Хлібопродукт", ПрАТ "Троянівське", ТОВ "Харківське насіння", ТОВ "Агентство Барон К", СФГ "Бородатий Василь Федорович", ТОВ "Агро Успіх", ТОВ "Екслибрис", ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод", ТОВ "Аграрний дім Геліос", ФГ "Левченко", ФГ "Липоворізьке", ТОВ "Іванків Агро Бізнес 2017", ТОВ "Югзернотранс", ТОВ "Крокус Агро Груп", ТОВ "ЕліусПромо", ТОВ "Петра", ТОВ "Елеватор Зернотрейд", ФГ "Крайагро", ПСП "Червона Калина", ТОВ "Екочем Україна", ТОВ "Каіс Агро", ПП "АгросЮг", ТОВ "Вовчанський міжрайагропостач", ТОВ "Кропагротек", ФГ "Інноваційні Аграрні Технології", ТОВ "Укрзернотрейд", ТОВ "СапфірАгротех", ТОВ "Стар-Трейд", ТОВ "Агро Лекс", ТОВ "Інтерагростандарт", ТОВ "ТД "Українська Борошномельна Компанія", ТОВ "Агрофірма "Деметра", ТОВ "ФГ "АстраГрей", ФГ "Застава 2010", ФГ "Агро 2005", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агрозернохолдінг", ТОВ "Лан Агро ЛТД", ІП "ДрайфхолмФармінг", ПП "Юта", ТОВ "Украгрорегіон", ТОВ "АгроконТрейд", ПП "Юг Сервіс", ТОВ "Орттехсервіс", ТОВ "Інфініто ЛТД", СФГ "Відродження", СФГ " Чернявського Віктора Миколайовича", ПП "Агро Транс Індустрія", ТОВ "Стен Арс", ТОВ "Агростандарт-1", ТОВ "Колосс Груп", ФГ "Довгополюк", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Експерт Агро Україна", ТОВ "Зерно Агротрейдінг", ТОВ "Россинка", ТОВ "ДСВ ЦЗ Україна", ОСОБА_4, ФГ "Вісла Сад", ПП "Жерм", ФГ "Бондар", ТОВ "Махаон-Інвест", ТОВ "Агро-Пан Трейдинг", ТОВ "Маїс-Агро", ТОВ "Агронива 2016", ТОВ "Рови Агро", ТОВ "Явір", ОСОБА_5, ТОВ "ДМД Сидс", ФГ "БММ Агро-27", ТОВ "Земля Поділля", ТОВ "Аббакор Трейд", ОСОБА_6, ТОВ "Сапфір 2016", ТОВ "Буське сортонасінницьке товариство", ТОВ "А Лайн Трейд", ТОВ "Альянс Агро АП", ТОВ "БЦ Агролідер", ТОВ "Кронос Агро РС", ТОВ "ЗТК Златопіль", ФГ "Еден 2012", ПП "СВФ Агро-Лугань", ТОВ "Агро-Інвест 2018", ФГ "Надія", ТОВ "Фанчі Інвест", ТОВ "АгропромІндастрі", ТОВ "Лаконіка М", ТОВ "Етерія-Н", ТОВ "Агро-Альянс Сервіс", ТОВ "Лоза Буга", ТОВ "ТД "Агродар", СФГ "Єлисей", ФГ "Еколайф", ТОВ "НВО Агродім", ФГ "Фруктове", ТОВ "Агроніка 2016", ТОВ "БестІнформ Груп", ТОВ "Смарт Трейдинг Компані", ТОВ "Агро-Слобожанщина", ТОВ "Агроленд Плюс", ТОВ "ФГ "Агро-Будилів", ТОВ "Агровітал Агро", ФГ "Сушко В", ТОВ "Золотники-Агро", СГ ТОВ "Агросвіт", ФГ "Агро Юніверс", ТОВ "Спецтрейдгаз"; втрата ТОВ "Кернел-Трейд" частини придбаної сировини в процесі її переробки; недоведення позивачем під час проведення податкової перевірки джерел походження придбаних товарно-матеріальних цінностей за ланцюгом постачання.