ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 443/856/18
провадження № 51-690 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
виправданого ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Мостиського районного суду Львівської області від 03 липня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Львова, який мешкає за
адресою:
АДРЕСА_1,
виправданого у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Мостиський районний суд Львівської області вироком від 03 липня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, визнав ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, і виправдав його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, за таких обставин.
05 вересня 2017 року приблизно о 12:30 ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно несправним, але працездатним транспортним засобом - автомобілем "Audi 100", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись, в порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), зі швидкістю понад 123 км/год, при дозволеній швидкості транспортних засобів у населених пунктах не більше 60 км/год, на вул. Фабричній в м. Жидачеві Львівської області, в порушення вимог п.1.10 (в частині визначення терміну "небезпека для руху"), п.п. "а, б" п. 2.3, п. 12.3, п. 31.1, п. 31.4, п.п. "а, б, г" п. 31.4.2, п. 31.5 ПДР не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, внаслідок чого втратив контроль над керуванням, в районі розташування будинку № 1-А вказаної вулиці здійснив наїзд на бордюрний камінь із подальшим переміщенням автомобіля за межі проїзної частини дороги зліва, з наступним виїздом на лівий трав`яний газон, заїзд до будинків, трав`яний газон, що розташований за пішохідним тротуаром, майданчик для стоянки транспортних засобів та розташування сміттєвих баків.
У результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримала тілесне ушкодження середньої тяжкості.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор, не погодившись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд першої інстанції:
- ухвалив вирок, який не відповідає вимогам КПК;
- допустив суперечності в оцінці показань свідків;
- не надав належної оцінки тому факту, що у ОСОБА_6 було виявлено 1,55 проміле етилового спирту;
- необґрунтовано відкинув усі докази сторони обвинувачення, не надавши об`єктивної оцінки всім обставинам, які мали значення для доведення винуватості ОСОБА_6 ;
- надав перевагу висновку комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної та медико-криміналістичної експертизи, проведеної за клопотанням сторони захисту, який було отримано на підставі аналогічних вихідних даних експертизи, наданої стороною обвинувачення.
Також вказував на те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, своїх висновків належним чином не мотивував, не зазначив підстав, з яких усі доводи апеляційної скарги визнано необґрунтованими, постановив ухвалу з порушенням вимог КПК.
На касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 подав письмові заперечення, в яких, із наведенням відповідних аргументів, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
У поданій касаційній скарзі прокурор покликається на істотне порушення приписів кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК.
Проте колегія суддів не може погодитись із цими доводами касаційної скарги з огляду на таке.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ч. 1 ст. 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом доведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.