П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 750/9436/22
провадження № 51-6819км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 08 вересня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112022270340004958, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 05 травня 2023 року Деснянський районний суд м. Чернігова засудив ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Вирішив питання про процесуальні витрати і речові докази.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні умисного вбивства за таких обставин.
07 жовтня 2022 року близько 23:00 засуджений, будучи у стані алкогольного сп`яніння, у квартирі АДРЕСА_2 під час конфлікту з ОСОБА_8 з мотивів особистої неприязні, що виникла раптово, умисно з метою позбавлення життя завдав йому численних ударів узутими ногами, зокрема не менше: 6 - у голову, 2 - у грудну клітину, 1 - у шию і 9 - по тулубу та кінцівках. Цими діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому тілесні ушкодження, у тому числі тяжке у виді закритої черепно-мозкової травми, від якого ОСОБА_8 помер 07 жовтня 2022 року в під`їзді цього ж будинку.
2. 08 вересня 2023 року Чернігівський апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка їх подала
3. У касаційній скарзі захисник заявляє вимогу скасувати ухвалу апеляційного суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_6 у касаційній скарзі з цих же підстав просить змінити вирок та ухвалу шляхом перекваліфікації його дій з ч. 1 ст. 115 на ст. 118 КК.
4. На обґрунтування зазначених позицій засуджений і захисник, кожен у своїй скарзі, наводять такі доводи:
4.1. всупереч вимогам ст. 370 КПК висновки судів першої й апеляційної інстанцій про спрямованість умислу ОСОБА_6 на вбивство не ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які були б підтверджені доказами, дослідженими у судовому засіданні й оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Зокрема, суди не зважили, що засуджений захищався від нападницьких дій потерпілого та не дали належної оцінки доказам, які свідчать про наявність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_6 не за ст. 115, а за ст. 118 КК;
4.2. констатований судами факт вчинення ОСОБА_6 злочину у стані алкогольного сп`яніння не доведено поза розумним сумнівом, оскільки такий стан засудженого не підтверджено результатами лабораторних досліджень;
4.3. суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 3 ст. 376 КПК після проголошення вироку не роз`яснив ОСОБА_6, якого утримували під вартою, його право заявити клопотання про доставку у судове засідання апеляційного суду і не зазначив про це у резолютивній частині вироку, що позбавило засудженого можливості скористатися відповідним процесуальним правом. Апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання захисника про відкладення розгляду справи для забезпечення участі засудженого у судовому засіданні, послався в ухвалі на показання ОСОБА_6 у суді першої інстанції без його безпосереднього допиту в суді апеляційної інстанції, чим порушив вимоги ст. 23 КПК.
4.4. апеляційний суд не дотримався вимог ст.419 цього Кодексу, оскільки не дав вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги захисника щодо помилкової правової оцінки дій засудженого і не зазначив в ухвалі підстав, з яких визнав цю скаргу необґрунтованою;
Позиції учасників судового провадження
5. Засуджений ОСОБА_6 та його захисник підтримали свої касаційні скарги та скарги один одного. Захисник просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Засуджений просив перекваліфікувати його дії зі ст. 115 КК на ст.118 КК.
6. Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційних скарг і просив залишити судові рішення без зміни як законні і обґрунтовані.
Мотиви суду
7. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
Щодо доводу про необхідність перекваліфікації дій засудженого на ст. 118 КК
8. Твердження ОСОБА_6 і його захисника про відсутність у засудженого умислу на вчинення вбивства, оскільки він захищався від нападу потерпілого, спростовані як судом першої інстанції під час встановлення фактичних обставин кримінального провадження, так і судом апеляційної інстанції, який перевірив належним чином доводи апеляційної скарги сторони захисту.
9. У обвинувальному вироку на підтвердження встановлених обставин суд поклав належні та допустимі докази.
10. Так, судом першої інстанції враховано показання свідка ОСОБА_9, яка була очевидицею подій, показала суду, що ОСОБА_6, прийшов до неї віддати борг, обізвав потерпілого альфонсом, той образився і вдарив його. Потім ОСОБА_6 вдарив потерпілого рукою, від чого той впав, а засуджений почав бити його ногами по голові, бив сильно. Вона просила зупинитися, але він не реагував. У потерпілого все лице було у крові, вона хотіла викликати швидку, але засуджений заборонив їй це зробити і знову почав бити потерпілого ногами, а потім поволік його на перший поверх, де і залишив, а вона викликала карету швидкої допомоги.
11. Також судом першої інстанції враховано, що показання свідка ОСОБА_9 узгоджуються з письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події від 08 жовтня 2022 року з фототаблицею до нього, де було виявлено труп потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду місця події від 08 жовтня 2022 року з фототаблицею до нього, згідно з яким був проведений огляд квартири, де відбувались події та вилучені речі;
- протоколом огляду трупа від 08 жовтня 2022 року та таблицею до нього, з яких вбачається, що на голові та тілі потерпілого виявлені ушкодження;
- протоколом обшуку від 08 жовтня 2022 року з додатками до нього за місцем проживання ОСОБА_6, під час якого було виявлено та вилучено речі зі слідами речовини бурого кольору;
- карткою виклику швидкої медичної допомоги від 08 жовтня 2022 року (звернення № 25) з часом прийому виклику о 02:47;
- картою виїзду швидкої медичної допомоги № 0025 А 00 від 08 жовтня 2022 року о 03:01, згідно з якою у потерпілого встановлено попередній діагноз: біологічна смерть, час від початку хвороби від 3 до 6 год, близько 02:00;
- протоколом огляду речей (документів) від 20 жовтня 2022 року з долученим до нього диском, на якому зафіксована розмова (виклик лікарів швидкої допомоги);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 08 жовтня 2022 року за участю свідка ОСОБА_9 із застосуванням відеозйомки, де свідок продемонструвала як саме ОСОБА_6 завдавав ударів ОСОБА_8 і тягнув його, вказала місце, де виявила потерпілого;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 08 жовтня 2022 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 із застосуванням відеозйомки, згідно з яким під час слідчого експерименту він докладно розповів про події, що відбувались 07 жовтня 2022 року, показав як спричинив тілесні ушкодження потерпілому, а саме як бив його ліктями та ногами по голові і тулубу, як потім тягнув його по сходах на перший поверх;
- висновком експерта № 1334 від 13 грудня 2022 року, згідно з яким:
- смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2;
- виявлені ознаки не менше як 18 (вісімнадцяти) травматичних впливів.
12. Суд першої інстанції, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання суду доказів, самостійного обстоювання правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 337 КПК стосовно особи в межах висунутого їй обвинувачення, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_8, повністю підтверджується зібраними доказами, які узгоджуються між собою. Під час судового розгляду суд перевірив та оцінив їх відповідно до вимог ст. 94 КПК.
13. Захисник в апеляційній скарзі наводив доводи про недоведеність обвинувачення в частині вчинення ОСОБА_6 умисних дій з метою вбивства потерпілого, що були аналогічними викладеним у касаційній скарзі. Ці доводи були предметом перевірки апеляційного суду й аргументовано ним спростовані. Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК на кожен з доводів надав вичерпну відповідь і, залишаючи апеляційну скаргу захисника без задоволення, навів в ухвалі переконливі мотиви визнання їх необґрунтованими.
14. Виходячи з обставин цього кримінального провадження та враховуючи сталу практику Верховного Суду (постанови у справах № 524/113/15-квід 02 липня 2019 року, № 722/910/19 від 02 вересня 2021 року, № 759/5952/18 від 21 лютого 2022 року, № 523/3556/21 від 30 травня 2023 року, № 748/1832/22 від 28 листопада 2023 року), колегія суддів зауважує, що умисне вбивство, передбачене ст. 115 КК, з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями і наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
15. На відміну від умисного вбивства, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК, є мотив діяння, який обумовлений захистом винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання. Таким чином для кваліфікації протиправних дій за ст. 118 КК важливим є встановлення факту наявності стану необхідної оборони, за обставин якої особа діє, перевищуючи її допустимі межі.
16. Частиною 1 ст. 36 КК встановлено, що необхідною обороною є дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.