Постанова
Іменем України
7 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 511/254/20
провадження № 51-2011км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 ? адвоката ОСОБА_6 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 9 листопада 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 березня 2024 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 9 листопада 2022 рокуОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Частково задоволено цивільний позов прокуратури Одеської області в інтересах Комунального некомерційного підприємства "Одеська обласна клінічна лікарня" Одеської обласної ради" про відшкодування коштів витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілих та стягнуто зОСОБА_7 83111,80 грн.
Крім цього, частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування завданої моральної шкоди та стягнуто зОСОБА_7 44 962 грн.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ОСОБА_7 залишено без задоволення.
В задоволенні цивільного позову прокуратури Одеської області до ПАТ "Страхова компанія "АРКС" відмовлено.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ПАТ "Страхова компанія "АРКС" залишено без задоволення.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 березня 2024 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він 3 листопада 2019 року, близько 10:50, грубо порушив пункти 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху (далі ? ПДР), які зобов`язують водія:
п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.9 Водієві забороняється:
а) керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
п. 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Так, в зазначений день та час ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем "Skoda Octavia", державний номерний знак НОМЕР_1, рухався у світлий час доби, в умовах необмеженої видимості по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю автодороги "Київ-Одеса", яка є автомобільною дорогою загального користування міжнародного значення "М-05", має відповідне обладнання дорожнього покриття та придорожньої зони.
Проїжджаючи на 425 км зазначеної автодороги у Роздільнянському районі Одеської області, рухаючись зі сторони м. Одеса у напрямку м. Києва, поза населеним пунктом, на прямій, рівній ділянці, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по дві основні смуги руху у протилежних напрямках, що позначені відповідною дорожньою розміткою та розділені між собою металевим відбійником, у лівій крайній смузі, зі швидкістю близько 110 км/год.
Під час руху, ОСОБА_7 уважним не був, не врахував дорожню обстановку, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, своєчасно не зменшив швидкість керованого ним автомобіля аж до зупинки або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, чим проявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, не дотримався безпечної дистанції, не впорався з керуванням та допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, який рухався в крайній лівій смузі зі швидкістю близько 15 км/год, зменшуючи швидкість для виконання маневру розвороту ліворуч.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ділі ? ДТП)водій автомобіля Chevrolet Aveo" ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, пасажир ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть, пасажир ОСОБА_12 отримала тяжкі тілесні ушкодження, пасажир ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі сторона захисту вказує про те, що вирок та ухвала підлягають скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК).
Захист вважає, що при формулюванні обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, суд не виклав його об`єктивну сторону, а лише узагальнено перелічив допущені засудженим порушення правил безпеки дорожнього руху, при цьому суд у вироку не встановив, яке конкретно з порушень, а саме 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 13.1 ПДР, перебуває у причинному зв`язку із наслідками, що настали, або всі ці порушення одночасно у своєї сукупності. Зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанції при призначенні покарання безпідставно врахували, як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, оскільки ця обставина була зазначена при встановленні об`єктивної сторони злочину як порушення, що, згідно з судовими рішеннями, знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою.
Як стверджує захисник, поза увагою судів залишились доводи про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями водія ОСОБА_8 та настанням ДТП. Вважає, що безпосередньою причиною ДТП є дії ОСОБА_8, який створив аварійну ситуацію намагаючись розвернутися у забороненому місці, і якщо б він цього не намагався зробити та дав дорогу, тобто виконав вимоги пунктів 10.1, 10.3 та 10.7 (д) ПДР, то ДТП не сталося.
За твердженням скаржника судами не встановлено момент виникнення небезпеки для руху ОСОБА_7, а часовий проміжок часу про який він зазначав у своїх поясненнях у судових засіданнях не спростований. Вказує, що ОСОБА_8 неодноразово змінював свої показання в залежності від висновків експертів, однак не конкретизує, які саме. Посилається на те, що експертами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у висновку № 21- 1846/1911 від 2 вересня 2021 року використовувались цифрові фотознімки, що не відкривалися стороні захисту у поряду ст. 290 КПК, та зроблені з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 103 КПК, оскільки огляд місця події проводився слідчим без застосування технічних засобів фото фіксації.
Крім цього, ставить інші вимоги, що стосуються фактичних обставин кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник у судовому засіданні підтримали доводи касаційної скарги.
Прокурор заперечувала проти того, щоб касаційну скаргу було задоволено.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, засудженого та прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За змістом ст. 438 вказаного Кодексу при здійсненні касаційного провадження Суд не вправі скасувати оскаржені рішення через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, установлених судами попередніх інстанцій.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
За правилами ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими з урахуванням вимог ст. 94 цього Кодексу.
Суд оцінив та врахував показання:
· засудженого ОСОБА_7, який винуватість не визнав та вказав, що ПДР не порушував, уважно слідкував за дорожньою обстановкою, керував технічно справним автомобілем, "SkodaOctavia", рухався по трасі з м. Одеси у бік м. Київ у світлий період доби. Потерпілий ОСОБА_8 раптово виїхав на його смугу руху і він не зміг запобігти зіткненню. Крім того, ОСОБА_8 намагався здійснити розворот у недозволеному місці, сам не був пристебнутий ременем безпеки і пасажир його автомобіля ? дитина не перебувала у дитячому кріслі. По обставинам ДТП пояснив, що в полосі його руху раптово з`явився автомобіль, він різко загальмував, але запобігти зіткненню не зміг. Їхав у лівому ряду з дозволеною швидкістю не більше 110 км/год, була добра погода та нормальна видимість. Побачив автомобіль ОСОБА_8 коли той рухався у правому ряду, а в момент зіткнення автомобіль потерпілого був уже в лівому ряду. Вважає винуватим у ДТП ОСОБА_8 . Також, заперечував керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Пояснив, що вживав спиртне напередодні ввечері до 21:00 в м. Одесі в незначній кількості - 50-70 г. За кермо сів через 12 годин після вживання спиртного;
· потерпілого ОСОБА_8, який зазначив, що 3 листопада 2019 року керував автомобілем "Chevrolet Aveo" із м. Одеса у напрямку с. Єреміївка Роздільнянського району Одеської області. За 2,5 км до відбійника перед поворотом на с. Єреміївка перестроївся у крайній лівий ряд. Було близько 11 години. У дзеркало заднього виду побачив фари автомобіля, який знаходився від нього приблизно на відстані 3-4 км. Інших автомобілів у попутному напрямку не бачив. Ніяких світлових або звукових сигналів ніхто не подавав. Перед поворотом на с. Єреміївка він прийняв вліво, зменшив швидкість до 20, а потім 15 км/год і відчув сильний удар в задню частину автомобіля. Більше нічого не пам`ятає. Коли відбулось зіткнення, він вже 30 м як проїхав відбійник, притулився вліво до розділової смуги, але її не перетнув. Наприкінці відбійника, довжина якого приблизно 1 км, перед розворотом зменшив швидкість до 15 км/год, автомобіль не зупиняв, а їхав повільно на першій або другій передачі, дивився уперед на зустрічну смугу, де назустріч з боку м. Києва їхав автомобіль. Лівий поворот він ввімкнув за 400 - 500 м до розвороту;
· потерпілої ОСОБА_12, яка суду показала, що 3 листопада 2019 року, близько 10:00, вона їхала в якості пасажира у автомобілі ОСОБА_8 . Перед розворотом на с. Єреміївка вони зупинились і більше вона нічого не пам`ятає, отямилась в реанімації;
· потерпілої ОСОБА_13, яка суду показала, що 3 листопада 2019 року, їхала пасажиром в автомобілі ОСОБА_8, сиділа за водієм. Автомобіль рухався з м. Одеса в напрямку м. Києва. Коли вони на трасі під`їжджали ближче до с. Єреміївка, їй зателефонувала племінниця і запитала, де вони. Більше вона нічого не пам`ятає. Прийшла до тями в Одеській обласній лікарні. В неї була розбита голова, ніс, пошкоджена ліва рука, яка зараз не функціонує зовсім;
· експерта ОСОБА_16, який свій висновок № 828-А від 23 грудня 2019 підтвердив, зазначив, що надані йому у вихідних даних та матеріалах кримінального провадження покази ОСОБА_8, отримані слідчим під час досудового розслідування, з технічної точки зору є спроможними. Зазначив, що показань ОСОБА_7 щодо обставин ДТП він не бачив та у своєму висновку не відображав;
· експерта ОСОБА_14, який повністю підтвердив висновок комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 21-1846/1911 від 2 вересня 2021 року, та пояснив, що враховуючи кут контактування автомобілів в момент ДТП, встановлений транспортно-трасологічною експертизою та з урахуванням слідів на проїзній частині, водій автомобіля Chevrolet Aveo в момент зіткнення робив маневр або розвороту, або можливо заїзду з лівої смуги проїзної частини на розділову смугу, але виключається виконання маневру перестроювання. Експерт виключив можливість руху автомобіля Chevrolet Aveo у момент ДТП зі швидкістю 72-90 км/год, як стверджував водій ОСОБА_7, а також вважав його версію взагалі технічно неспроможною.
Крім того, суд поклав в основу вироку дані, що містяться:
· в протоколі огляду місця ДТП зі схемою та фото-таблицею до нього від 3 листопада 2019 року, у якому зафіксовано місце ДТП, дорожня обстановка кінцеве положення транспортних засобів та пошкодження транспортних засобів;
· протоколі огляду з фото-таблицею до нього від 10 листопада 2019 року, згідно якого оглянуто ділянку 425 км а/д Київ Одеса Роздільнянського району Одеської област;
· висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 3 листопада 2019 року о 17:35 КНП "ООМЦПЗ" на підставі акту медичного огляду особи № 001378 від 3 листопада 2019 року, складеного о 17:05, відповідно до якого ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп`яніння;
· акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001378, складеного 3 листопада 2019 року о 17:05 у ОСОБА_7 під час огляду лікарем-наркологом виявлено запах алкоголю з рота, результат тестування алкотестером 6810 від 3 листопада 2019 року о 17:08 складає 0,57%, а у сечі, відібраної о 17:15 виявлений етанол у кількості 1,16 %. Заключний діагноз - алкогольне сп`яніння;
· висновку судово-медичної експертизи № 1983-3640/2019 від 3 грудня 2019 року трупа ОСОБА_11, згідно якого виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та травми шиї. Смерть ОСОБА_11 знаходиться в прямому причинному зв`язку з поєднаною травмою голови, тулуба, кінцівок, заподіяною їй при дорожньо-транспортній події;
· висновку судово-медичної експертизи № 2982 від 20 грудня 2019 року потерпілого ОСОБА_8 згідно якого, останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в формі забою головного мозку легкого ступеню з вдавленим переломом передньої стінки лобної пазухи, забійної рани голови;
· висновку судово-медичної експертизи № 2979 від 22 січня 2020 року, що потерпіла ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у вигляді: рваної рани спинки носа, синців та саден обличчя, закритий перелом 3 п`ясної кістки лівої кисті, забійна рана 2 пальця лівої кисті, садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, синці області лівого ліктьового суглобу, лівої кисті;
· висновку судово-медичної експертизи № 3000 від 15 січня 2020 року, що потерпіла ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки та живота;
· висновку експерта № 776-А від 4 січня 2019 року, згідно якого у момент первинного контакту автомобіль засудженого контактував передньою лівою частиною з задньою лівою частиною автомобіля потерпілого. Кут між поздовжніми осями транспортних засобів у момент первинного контакту орієнтовно був 30? - 40? при відліку кута від поздовжньої осі автомобіля "Skoda Octavia" проти руху годинникової стрілки до поздовжньої осі автомобіля "Chevrolet Aveo". Місце зіткнення автомобілів розташовується на лівій смузі напрямку руху до м. Києва на ділянці перед початком утворення подряпини та слідів шин. Визначити розташування транспортних засобів відносно меж проїзної частини експертним шляхом не виявилось можливим, оскільки не встановлено якими саме колесами та яким автомобілем були залишені сліди шин на місці події. Визначити швидкість руху автомобіля "Skoda Octavia" експертним шляхом не виявилось можливим з тієї ж причини;