ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 629/6463/19
провадження № 51-1059км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220380001615, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Перегонівки Голованівського району Кіровоградської області та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Цивільний позов задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь АТ "Українська залізниця" в особі філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" 30 328,67 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Як убачається з вироку суду, ОСОБА_6 засуджено за те, що він, порушуючи ст. 4, ч. 1 ст. 67, частини 1, 2 ст. 69 Лісового кодексу України та п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, 23 жовтня 2019 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи необхідних дозволів для вирубки дерев у лісах та лісосмугах, прибув разом із найнятою ним бригадою у складі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 (яких попередньо переконав у законності порубки дерев) на ділянку лісового насадження, розташовану на території виробничого підрозділу "Харківська дистанція захисних лісонасаджень" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця", на перегоні Лозова 939 км лінії Лозова - Павлоград, км 937 пк з правої сторони колії і надав їм дозвіл за допомогою бензинової пили спиляти та потім розпиляти на колоди у вказаному лісовому насадженні одне сухостійне, одне сироростуче дерево породи клен та одне дерево сироростуче породи ясен, чітко вказуючи на дерева, які необхідно спиляти, діаметром на пні 48, 45 і 56 см, чим спричинив виробничому підрозділу "Харківська дистанція захисних лісонасаджень" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" майнову шкоду на суму 30 328, 67 грн.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 23 листопада 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Захисник ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів захисника зводиться до посилань на порушення апеляційним судом права ОСОБА_6 на захист та відсутність у діянні підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК.
ОСОБА_7 наголошує на тому, що ОСОБА_6 просив спиляти лише гілки, тоді як ОСОБА_8 і ОСОБА_11 самовільно, всупереч домовленості, спиляли дерева повністю.
З урахуванням наведеного захисник вважає, що в діянні засудженого відсутня суб`єктивна сторона інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме прямий умисел на незаконну порубку дерев.
Також скаржник стверджує, що апеляційний суд, перервавши виступ ОСОБА_6, позбавив його можливості викласти аргументи на свій захист.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку,що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, виходячи з наведених положень процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку.