ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 528/696/21
провадження № 51-2544км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Полтавського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (надалі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно зі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
За детально наведених фактичних обставин у вироці суду, 17 квітня 2021 року близько 19:00 у приміщенні житлового будинку на АДРЕСА_1, в ході сварки, ОСОБА_7, умисно завдав своєму брату ОСОБА_8 чисельних ударів кулаками, дерев`яним стільцем, металевим совком та металевою кочергою у ділянку голови та тулубу, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпілий помер на місці події.
Полтавський апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині звільнення від відбування призначеного покарання й 26 лютого 2024 року ухвалив свій, за яким призначив ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років та зарахував у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 квітня по 21 червня 2021 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6, покликаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити вирок суду апеляційної інстанції і застосувати положення ст. 75 КК.
Захисник уважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не врахував даних про особу засудженого, стан його здоров`я, передумови вчинення кримінального правопорушення, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Наголошує, що апеляційний суд залишив поза увагою дані про особу померлого, те що він неодноразово вчиняв провокативні дії та зловживав алкогольними напоями.
Крім цього адвокат акцентує на позиції потерпілої, яка просила суворо не карати ОСОБА_7, оскільки останній є особою похилого віку і часто хворіє.
Узагальнюючи свої доводи, захисник зазначає, що вирок апеляційного суду суперечить вимогам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а викладені в ньому висновки є необґрунтованими.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав вимоги касаційної скарги, а прокурор ОСОБА_5 просила залишити скаргу без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами статей 404, 407, 420 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю чи частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням ст. 409 КПК.
Вирішуючи питання про зміну або скасування вироку суду першої інстанції, апеляційний суд має враховувати положення статей 408, 420 КПК.
Статтею 420 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. При цьому вирок апеляційного суду повинен відповідати загальним вимогам до вироків і містити короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення та рішення по суті вимог апеляційної скарги. Крім того, рішення має містити відповідну власну оцінку і переоцінку доказів, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що місцевий суд помилково врахував той чи інший доказ як такий, що підтверджує або спростовує винуватість особи. У такому разі дотримання принципу безпосередності дослідження доказів апеляційним судом є обов`язковим.
Переглядаючи вирок місцевого суду, апеляційний суд дотримався вищевказаних положень кримінального процесуального закону.
Питання про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, і правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не порушуються.