ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 205/2120/23
провадження № 61-1063св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Сердюка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук Вікторії Олексіївни на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2023 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2023 року в складі судді Приходченко О. С., постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року в складі колегії суддів Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.
в справі за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1, Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про витребування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області з позовом, у якому просив:
- витребувати в ОСОБА_1 і Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ДП "Ілліч-Агро Донбас") на користь власника земельної ділянки - Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, кадастровий номер 1423986600:03:000:0649, що розташована на території територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди ДП "Ілліч-Агро Донбас" на земельну ділянку із кадастровим номером 1423986600:03:000:0649, припинивши право оренди на цю земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 березня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконкому Сартанської селищної ради м. Маріуполя Донецької області Рогозною А. М. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1423986600:03:000:0649, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 35943034).
Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 02 березня 2020 року № 1156-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення", яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0 га, в тому числі ріллі площею 2,0 га (кадастровий номер 1423986600:03:000:0649), із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів.
Відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області копії наказу з аналогічними реквізитами від 02 березня 2020 року № 1156-СГ "Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", таким наказом ОСОБА_2 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою про відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів.
Тобто зміст наказу від 02 березня 2020 року № 1156-СГ, фактично прийнятого Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області, не відповідає змісту наказу з тими ж реквізитами, що міститься в реєстраційній справі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1423986600:03:000:0649. Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 20 січня 2023 року № 10-5-0.3-106/2-23 ОСОБА_1 звертався із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4921-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області.
У подальшому Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області не приймалося наказів відносно ОСОБА_1 про затвердження проєктної документації із надання у власність земельної ділянки, а наказ від 02 березня 2020 року № 1156-СГ прийнято відносно іншої особи. Земельна ділянка з кадастровим номером 1423986600:03:000:0649 вибула з державної власності поза волею власника. Спірна земельна ділянка передана в оренду відповідачеві ДП "Ілліч-Агро" строком на 10 років на підставі договору оренди землі від 21 квітня 2020 року № 103, який укладено між ОСОБА_1 і ДП "Ілліч-Агро".
Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1423986600:03:000:0649 вибула з власності держави поза її волею, вона може бути витребувана від добросовісного набувача. За наявності орендних відносин між відповідачами скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1423986600:03:000:0649 без судового рішення про припинення права оренди земельної ділянки неможливе.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
26 вересня 2023 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався презумпцією правомірності набуття права власності та тим, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували підробку документів, на підставі яких ОСОБА_1 надано земельну ділянку.
03 жовтня 2023 року додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ДП "Ілліч-Агро Донбас" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
20 грудня 2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2023 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи містять дві копії наказів Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 02 березня 2020 року № 1156-СГ, які мають різний зміст. Наявність двох наказів під одним номером і з різними текстами не доводить недійсність одного із цих документів. Обидва накази видані Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області за підписом в. о. начальника ОСОБА_3 та внесені до електронної системи, що підтверджується штрихкодами на зазначених документах. Номер документа та його дата прийняття на друкованому тексті в обох наказах дописані ручкою.
На час видачі наказу про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки уповноваженим органом виступало Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області, а з 27 травня 2021 року уповноваженим державою органом на розпорядження спірною земельною ділянкою є відповідна сільська рада, на території якої перебуває земельна ділянка. Встановлено, що від імені уповноваженого державного органу видано два накази під одним номером, але з різними текстами. Доказів того, що один із них є підробним чи визнаний недійсним, не надано.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами незаконність та безпідставність вибуття з державної власності в особі територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим № 1423986600:03:000:0649, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1
07 лютого 2024 року додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ДП "Ілліч-Агро Донбас" 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
19 січня 2024 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури
Ткачук В. О. через систему "Електронний Суд" надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 26 вересня 2023 року, додаткове рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
24 лютого 2024 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури
Ткачук В. О. засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду
від 07 лютого 2024 року, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ДП "Ілліч-Агро Донбас" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційні скарги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника. Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області 02 березня 2020 року видало один наказ № 1156-СГ про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою яким ОСОБА_2 . Всі накази Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області обов`язково реєструються в системі електронного документообігу "ДОК ПРОФ" та існують як електронні документи. Клопотання позивача про дослідження електронної реєстраційної справи з метою з`ясування дійсного змісту оспорюваного наказу від 02 березня 2020 року № 1156-СГ суди необґрунтовано відхилили. ОСОБА_1 не довів існування наказу Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області з такими реквізитами щодо передачі землі йому.
Відсутність вироку щодо підробки документів не може бути підставою для відмови в позові. Фізичне порівняння судом реквізитів наказу не може бути підтвердженням існування двох наказів від 02 березня 2020 року № 1156-СГ. Присвоєння земельній ділянці ОСОБА_1 кадастрового номеру не свідчить про правомірність набуття права власності.
Суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20), Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі № 373/1810/16-ц (провадження № 61-13700св19), від 05 квітня 2023 року в справі № 139/997/21 (провадження № 61-12898св22), про те, що реєстрація права власності на земельну ділянку на підставі підробленого (неіснуючого) рішення органу місцевого самоврядування свідчить про вибуття землі із володіння власника поза його волею; відсутність волевиявлення органу державної влади чи місцевого самоврядування про передачу землі є порушенням чинного законодавства; про необхідність дослідження підстав реєстрації права власності на землю, процедури набуття майна добросовісним набувачем, спрямованості волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна, передачу землі в оренду третій особі одразу після безоплатної приватизації.
Суди не дослідили зібрані в справі докази та встановили суттєві обставини на підставі недопустимих доказів, а саме припущеннях.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення, тому в разі скасування основного рішення додаткове втрачає силу.
Позиція ДП "Ілліч-Агро Донбас"
У відзивах на касаційні скарги ДП "Ілліч-Агро Донбас" зазначає, що висновки Верховного Суду, на які посилається заявниця, стосуються неподібних до цієї справи правовідносин, адже ухвалені за відмінних фактичних обставин. В іншій частині доводів касаційної скарги не наведено для прикладу висновків Верховного Суду, яким не відповідають оскаржувані судові рішення. Твердження про те, що земельна ділянка вибула з володіння Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області поза його волею є припущенням. Суди не порушили статей 5, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", сканкопії письмових наказів Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області не є оригіналами електронного документа. Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що наказ про передачу йому землі може бути підробленим; в нього виникли законні очікування мирно володіти майном. Заявниця не вказує, які саме недопустимі докази врахували суди. Доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку доказів у справі.
В частині оспорення додаткових рішень про відшкодування витрат на правову допомогу касаційні скарги не містять підстав касаційного оскарження судового рішення. Справа є малозначною.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 02 березня 2020 року № 1156-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення та надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 1423986600:03:000:0649, площею 2,0 га, сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області.
Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Сартанської селищної ради м. Маріуполя Донецької області Рогозною А. М. від 16 березня 2020 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1423986600:03:000:0649, площею 2,0 га зареєстровано за ОСОБА_1 .
Згідно з відомостями Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 02 березня 2020 року № 1156-СГ відмовлено ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, розташованої на території Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.
21 квітня 2020 року між ДП "Ілліч-Агро Донбас" та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі № 103, за умовами якого ОСОБА_1 передав ДП "Ілліч-Агро Донбас" в платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1423986600:03:000:0649 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, строком на 10 років.
Рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Донецької області Корнілова Н. О. від 13 жовтня 2020 року право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1, на підставі договору оренди землі від 21 квітня 2020 року зареєстровано за ДП "Ілліч-Агро Донбас".
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 20 січня 2023 року відповідач ОСОБА_1 02 жовтня 2019 року звернувся із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4921-СГ ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в запасі на території Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовний розмір 2,0 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційних скарг, відзивів та виснував, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України)).
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція)).
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частини перша та третя статті 388 ЦК України).
Якщо законом установлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом (частина п`ята статті 12 ЦК України).
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина друга статті 328 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20), на яку посилається заявник, сформульовано правовий висновок про те, що, розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України в поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи виснувати про наявність підстав для втручання в мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном, а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.