1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 449/765/19

провадження № 61-4665св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Мельницької Ганни Володимирівни на постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року в складі колегії суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.

в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Стрілківської сільської ради, Бібрської міської ради, Відділу в Перемишлянському районі Головного управління Держгеокадастру, державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Поломаного Володимира Дмитровича, державного реєстратора приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Рудої Світлани Василівни, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання незаконним і скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Стрілківської сільської ради, Бібрської міської ради, Відділу в Перемишлянському районі Головного управління Держгеокадастру, державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Поломаного В. Д., державного реєстратора приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Руда С. В. про визнання незаконним і скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Позов мотивований тим, що вона є власником будинковолодіння з відповідними господарськими спорудами та земельної ділянки, яка безпосередньо межує з будинком ОСОБА_2 . До належного їй будинковолодіння існує єдиний заїзд, яким вона постійно користується. Враховуючи розташування проїзду та використання його для дорожнього сполучення, такий відноситься до земель загального користування, які не підлягають приватизації чи іншої передачі в приватну власність громадян. Однак всупереч чинному законодавству відповідачка ОСОБА_2 його приватизувала.

Зокрема ОСОБА_2, успадкувавши будинок на АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці, що знаходилася у фактичному користуванні без документів, які посвідчують право власності, та вилучення земельної ділянки з комунальної власності громади села, за відсутності акта погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, за відсутності будь-яких правових підстав та з грубим порушенням чинного законодавства набула у власність земельну ділянку площею 0,2197 га для обслуговування вказаного житлового будинку (кадастровий номер 4623387200:10:001:0160), земельні ділянки площею 0,1594 га (кадастровий номер 4623387200:10:001:0161) та площею 0,0609 га (кадастровий номер 4623387200:10:001:0162) для ведення особистого селянського господарства.

Листом Стрілківської сільської ради від 03 грудня 2018 року повідомлено про те, що рішенням сільської ради ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Після виготовлення проєктною організацією технічної документації сільська рада відмовила ОСОБА_2 у затвердженні через те, що в актах погодження меж відсутні підписи суміжних землекористувачів. ОСОБА_2 звернулася із позовною заявою до Перемишлянського районного суду Львівської області і постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року задоволено позов ОСОБА_2 до Стрілківської сільської ради, визнано протиправною бездіяльність Стрілківської сільської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 та зобов`язано Стрілківську сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 в с. Малі Ланки (Стрілківська сільська рада) Перемишлянського району Львівської області, кадастрові номери 4623387200:10:001:0160, 4623387200:10:001:0161, 4623387200:10:001:0162.

На виконання постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року Стрілківська сільська рада прийняла рішення від 26 липня 2017 року № 343, яким затвердила технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 Передано у власність ОСОБА_2 земельні ділянки: площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0160); площею 0,1594 га (кадастровий номер 4623387200:10:001:0161), площею 0,0609 га (кадастровий номер 4623387200:10:001:0162) для ведення особистого селянського господарства.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року в адміністративній справі № 449/203/17 скасовано та провадження в справі закрито. Оскільки рішення Стрілківської сільської ради від 26 липня 2017 року № 343 приймалося виключно на виконання постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року, яка скасована, а провадження в справі закрито, це рішення сільської ради підлягає скасуванню як незаконне. Вирішення питань про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі в межах населеного пункту віднесено до виключної компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад, про що приймається рішення, а тому, враховуючи скасування судового рішення про зобов`язання затвердити вказану технічну документацію, оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування прийнято всупереч Конституції України та з порушенням земельного законодавства, такий необхідно визнати незаконним і скасувати.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 здійснила державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, така реєстрація відповідно до вимог чинного законодавства підлягає скасуванню.

Крім цього, ОСОБА_2 у квітні 2019 року відчужила одну із спірних земельних ділянок на користь третьої особи, відтак підлягає визнанню недійсним і укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір дарування спірної ділянки.

ОСОБА_3 просила суд:

визнати незаконним та скасувати рішення 12 сесії 7 скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 26 липня 2017 року № 343 "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стрілківської сільської ради";

визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Поломаного В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2017 року за індексним номером 36795122, згідно із яким зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1594 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 4623387200:10:001:0161;

визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Поломаного В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2017 року за індексним номером 36794796, згідно із яким зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0609 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 4623387200:10:001:0162;

визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Поломаного В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2017 року за індексним номером 36794325, згідно із яким зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2197 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за кадастровим номером 4623387200:10:001:0160;

визнати недійсним договір дарування (серія та номер 326, посвідчений 12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Рудою С. В.) земельної ділянки площею 0,2197 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1, кадастровий номер 4623387200:10:001:0160;

визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Рудої С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2019 року за індексним номером 46443874.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов мотивований тим, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160, будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 перешкоджає встановленню твердих меж вказаної земельної ділянки та межової споруди, чим втручається в його право самостійно господарювати на своїй землі, на власний розсуд користуватися будинком та земельною ділянкою. Право власності на будинок набуто ним в дар від його матері - ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 12 квітня 2019 року № 325, посвідченого приватним нотаріусом Рудою С. В. Право власності на земельну ділянку для обслуговування будинку набуто в дар від ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 12 квітня 2019 року № 326, посвідченого приватним нотаріусом Рудою С. В. Земельна ділянка з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 для обслуговування житлового будинку площею 0,2197 га зареєстрована в державному земельному кадастрі 02 грудня 2013 року Відділом Держземагенства в Перемишлянському районі на підставі технічної документації з землеустрою. Ділянка частково огороджена прозорою металевою сіткою. Під час складення технічної документації із землеустрою на вказану земельну ділянку фізичні позначки межі і межові знаки в кількості 26 штук передані на зберігання попередньому власникові ділянки ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 є власником сусіднього будинку АДРЕСА_1 і суміжним землекористувачем. Право власності на будинок набула в спадок після смерті батька - ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Право власності на будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 листопада 2016 року.

Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку № 75 за вказаною адресою не приватизована. Межа між земельними ділянками на АДРЕСА_1 позначена на кадастровому плані земельної ділянки з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 (Витяг з Державного земельного кадастру № НВ -460082206013) лінією А-Б була визначена межовими знаками. Як зазначено у витязі з Державного земельного кадастру, відомості про обмеження прав у використанні земельної ділянки не зареєстровані.

Відповідач знищила межові знаки земельної ділянки з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 за лініями Д-Е, Е-А, А-Б та перешкоджає у встановленні на вказаних лініях твердих меж, межових знаків та межової споруди. Попередній власник ділянки намагалася порозумітися з відповідачкою на основі принципу непорушності права власності, добросусідства, відновлення меж і межових знаків відповідно до даних земельно-кадастрової документації, однак відповідачка заперечує. Вказані дії відповідачки унеможливлюють для нього огородження ділянки і створюють умови безперешкодного і безконтрольного користування своєю земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку сторонніми особами на їх розсуд, в тому числі мешканцями будинку № 75, що є втручанням у право вільного володіння своїм майном та в приватне життя.

ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди в користуванні будинком за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 з боку ОСОБА_3, а саме не чинити перешкоди та сприяти встановленню твердих меж, відновленню межових знаків і зведення огорожі вказаної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій, Верховного Суду

21 грудня 2021 року рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні будинком за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160, а саме не чинити перешкоди та сприяти встановленню твердих меж, відновленню межових знаків і зведення огорожі вказаної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутність акта погодження меж у землевпорядній документації не може бути підставою для відмови органом Держгеокадастру в затвердженні проєкту відведення земельної ділянки. Згідно з висновком експерта від 19 лютого 2021 року № 010/21 розміщення проїзду (заїзду, автомобільної дороги) загального користування з АДРЕСА_1 через земельну ділянку з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 (на якій розташований будинок та господарські будівлі ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 ), в умовах існуючої забудови до суміжних земельних ділянок на АДРЕСА_2 (без кадастрового номеру) та на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0071), а також до земельної ділянки на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0074) з дотриманням будівельних норм з 1930 року до часу виконання експертизи неможливе. Врахувавши зазначене, суд відмовив у задоволенні первісної позовної заяви.

Суд врахував, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160, площею 0,2197 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та власником житлового будинку за цією адресою, однак відновити межі земельних ділянок в натурі Перемишлянським районним відділом Центру Державного земельного кадастру неможливо, оскільки ОСОБА_3 знищує межові знаки, які були встановлені інженером землевпорядником Центру ДЗК, а саме які фіксували захват земельної ділянки з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 ОСОБА_2 . Суд виснував, що зустрічна позовна заява підлягає задоволенню.

28 червня 2022 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення 12 сесії 7 скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 26 липня 2017 року № 343 "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стрілківської сільської ради" в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, в АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір дарування номер 326, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений 12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Рудою С. В., земельної ділянки площею 0,2197 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2019 року, згідно з яким право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 зареєстровано за ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних ОСОБА_3 відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні будинком та земельною ділянкою відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року (провадження № 61-7251св22) касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 року скасовано.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Бібрської міської ради, Відділу в Перемишлянському районі Головного Управління Держгеокадастру, державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Поломаного Володимира Дмитровича, державного реєстратора приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Руда Світлани Василівни змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови.

Справу № 449/765/19 в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Стрілківської сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення Стрілківської сільської ради в частині визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а також позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком та земельною ділянкою передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд зазначив, що аналіз змісту рішення Апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2014 року в справі № 449/131/14 свідчить, що ним розглянута справа за позовом ОСОБА_2 до Стрілківської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки. Апеляційний суд в справі № 449/131/14 врахував доводи апеляційної скарги сільської ради щодо розташування проїзду та використання його для дорожнього сполучення з трьома господарствами, віднесення спірної земельної ділянки до земель загального користування як заїзду для кількох землекористувачів. Однак суд в наведеній справі безпосередньо не досліджував докази щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель загального користування та/або розташування на ній проїзду, який використовується для дорожнього сполучення із господарством ОСОБА_3 ; апеляційний суд в цій справі помилково послався на преюдиційність зазначеного судового рішення, не проаналізував та не встановив на підставі наданих сторонами належних доказів, чи віднесена спірна частина земельної ділянки, передана у власність ОСОБА_2 на підставі оспорюваного рішення Стрілківської сільської ради від 26 липня 2017 року № 343 (у складі земельної ділянки з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160), до земель загального користування (є проїздом) та необхідна для дорожнього сполучення з господарством ОСОБА_3, зокрема технічної документації із землеустрою, кадастрових планів, рішень сільської ради тощо;

Верховний Суд вказав, що не є належним чином обґрунтованими і висновки апеляційного суду щодо відхилення доказового значення висновку земельно-технічної експертизи від 19 лютого 2021 року № 010/21 про неможливість розміщення спірного проїзду (заїзду, автомобільної дороги) загального користування з дотриманням будівельних норм. Зміст цієї експертизи не свідчить, що її предметом є висновок з питання права. Цей висновок підготовлений на замовлення учасника справи, тому вказано, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність.Суд першої інстанції прийняв зазначений висновок та надав йому оцінку. Натомість апеляційний суд лише послався, що цей висновок був поданий до суду першої інстанції з порушенням встановлених судом та законом строків, поважні причини пропуску строків, які перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до експертів раніше, чи своєчасно просити суд про призначення експертизи, він суду не надав. При цьому апеляційний суд, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про можливість прийняття цього доказу до розгляду, мав самостійно вирішити це питання, надавши оцінку відповідним доводам учасників справи в суді першої інстанції, з урахування принципів рівності учасників справи, змагальності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, а також значенням цього доказу для правильного вирішення справи.

Верховний Суд виснував, що апеляційний суд не встановив обставин існування проїзду до належної ОСОБА_3 земельної ділянки через земельну ділянку з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160, яка належить ОСОБА_1 ; передчасно визнав незаконним та скасував рішення Стрілківської сільської ради від 26 липня 2017 року № 343 в частині передання у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки.

26 лютого 2024 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення Стрілківської сільської ради, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, а також позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком та земельною ділянкою скасовано.

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення 12 сесії 7 скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 26 липня

2017 року № 343 "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стрілківської сільської ради" в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, на АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2197 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та

ОСОБА_1, посвідчений 12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Перемишлянського районного нотаріального округу Рудою С. В. № 326.

Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2019 року, за яким право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, зареєстровано за ОСОБА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що апеляційному суду надано картографічні матеріали 1956 року (викопіювання) схеми с. Малі Ланки Стрілківської сільської ради колишнього Перемишлянського району, викопіювання з проєкту роздержавлення і приватизації земель Стрілківської сільської ради Перемишлянського району 1995 року, на яких зазначено заїзд площею 0,1 га, що підтверджує існування проїзду до належної ОСОБА_3 земельної ділянки через земельну ділянку з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160, яка належить ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність на земельній ділянці відповідача ОСОБА_1 проїзду загального користування та факт скасування постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року, яка була передумовою прийняття рішення Стрілківської сільської ради від 26 липня 2017 року № 343, апеляційний суд виснував про обґрунтованість вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення 12 сесії 7 скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 26 липня 2017 року № 343 "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стрілківської сільської ради" в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0160), оскільки саме на цій земельній ділянці розташований проїзд, який використовується для дорожнього сполучення з трьома господарствами, в тому числі господарства ОСОБА_3 .

Враховуючи доведеність вимог про необхідність скасування у відповідній частині рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого дарувальник ОСОБА_2 набула у власність земельну ділянку, тобто встановлену незаконність такого юридичного факту, договір дарування спірної земельної ділянки від 12 квітня 2019 року підлягає визнанню недійсним у зв`язку з неможливістю останньою розпоряджатися відповідним об`єктом цивільних прав.

ОСОБА_3 звернулася також з вимогою про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2019 року, згідно з яким право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 зареєстровано за ОСОБА_1, тому задоволення такої вимоги необхідне для повного та ефективного відновлення прав позивачки.

Задоволення у відповідній частині позовних вимог ОСОБА_3 виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23 березня 2024 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат Мельницька Д. В. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року, в якій просила її скасувати, рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року залишити в силі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц, у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц, від 17 квітня 2018 року в справі № 822/1468/17, від 23 травня 2018 року в справі № 465/5009/14-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 541/775/17, від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17, від 30 жовтня 2019 року в справі № 302/470/16-ц, від 03 листопада 2021 року в справі № 707/815/19, від 01 червня 2022 року в справі № 453/222/19, від 18 вересня 2023 року в справі № 582/18/21, від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, від 07 грудня 2023 року в справі № 285/3784/21, від 27 січня 2021 року в справі № 175/4348/17 щодо застосування:

- статей 12, 20, 38, 39, 80, 152, 158 Земельного кодексу (далі - ЗК) України;

- статей 15, 16, 321, 391 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України;

- статей 1, 7, 8, 12, 13, 17 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI"Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI);

- статті 17 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон про містобудування);

- ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджені наказом Держкоммістобудування України від 17 квітня 1992 року № 44;

- статей 1, 4, 22 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон про землеустрій);

- щодо преюдиції судового рішення;

- щодо повноти досліджень обставин справи, дотримання принципу змагальності сторін.

Наявність проїзду загального користування має підтверджуватися містобудівною документацією (детальним планом території та генеральним планом населеного пункту) й узгоджуватися із будівельними нормами. Листи Держгеокадастру, справи 1957 року щодо обчислення площ присадибних ділянок, проєкт роздержавлення і приватизації земель 1995 року та їх матеріали не належать до містобудівної документації. Апеляційний суд керувався неналежними доказами.

Апеляційний суд не врахував, що рішенням Стрілківської сільської ради від 01 березня 2011 року № 107 затверджений акт встановлення і узгодження меж земельних ділянок, яким підтверджується відсутність земель загального користування в межах ділянки площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд повторно врахував як преюдиційне рішення Апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2014 року в справі № 449/131/14 всупереч висновкам Верховного Суду в цій справі.

Матеріали справи не містять доказів наявності перешкод у заїзді до будинку позивачки.

Апеляційний суд встановив недійсність договору дарування земельної ділянки від 12 квітня 2019 року № 326 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, однак матеріали справи не містять копії примірника такого договору.

Апеляційний суд безпідставно визнав неналежним доказом висновок земельно-технічної експертизи.

Оскаржуваним судовим рішенням порушено право ОСОБА_1, ОСОБА_2 на мирне володіння майном.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок на АДРЕСА_1 (на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 листопада 2016 року).

ОСОБА_1 є власником житлового будинку на АДРЕСА_1, який він набув від своєї матері ОСОБА_2 . Відповідно до договору дарування номер 326, який посвідчений 12 квітня 2019 приватним нотаріусом Перемишлянського районного нотаріального округу Рудою С. В., ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2197 га, кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46443874.

07 березня 2017 року постановою Перемишлянського районного суду Львівської області в справі № 449/203/17 задоволено позов ОСОБА_2 до Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області, визнано протиправною бездіяльність Стрілківської сільської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 та зобов`язано Стрілківську сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 в с. Малі Ланки (Стрілківська сільська рада) Перемишлянського району Львівської області, кадастрові номери 4623387200:10:001:0160, 4623387200:10:001:0161, 4623387200:10:001:0162.

Рішенням Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівській області від 26 липня 2017 року № 343 затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 та передано у власність ОСОБА_2 земельні ділянки: площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0160); площею 0,1594 га (кадастровий номер 4623387200:10:001:0161), площею 0,0609 га (кадастровий номер 4623387200:10:001:0162) для ведення особистого селянського господарства.

23 квітня 2019 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року в адміністративній справі № 449/203/17 скасовано та провадження в справі закрито.

Згідно відповіді начальника Перемишлянського районного відділу Львівської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", Перемишлянським районним відділом Центру державного земельного кадастру неможливо виконати землевпорядні роботи, оскільки ОСОБА_3 знищує межові знаки, які були встановлені інженером землевпорядником Центру державного земельного кадастру, а саме, які фіксували захват земельної ділянки ОСОБА_2 за кадастровим номером 4623387200:10:001:0160.

Згідно з висновком експерта від 19 лютого 2021 року № 010/21 розміщення проїзду (заїзду, автомобільної дороги) загального користування з АДРЕСА_1 через земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 (на якій розташований будинок та господарські будівлі ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 ), в умовах існуючої забудови до суміжних земельних ділянок на АДРЕСА_2 (без кадастрового номеру) та на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0071), а також до земельної ділянки на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0074) з дотриманням будівельних норм з 1930 року до часу виконання експертизи неможливе.

Апеляційний суд також встановив, що рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 03 березня 2014 року в справі № 449/131/14 позов ОСОБА_2 до Стрілківської сільської ради, третя особа Реєстраційна служба Перемишлянського районного управління юстиції про визнання права власності на земельні ділянки задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,44 га, з яких: 0609 га та 0,1594 га призначені для ведення особистого селянського господарства та 0,2197 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані на території Стрілківської сільської ради в с. Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2014 року рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 03 березня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовлено повністю. Зокрема, оскаржуючи рішення суду, Стрілківська сільська рада посилалася на те, що таке ухвалено без врахування наявності з 1958 року заїзду до господарств ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, тому просила змінити рішення та визнати право власності за позивачкою з урахуванням існуючого заїзду до відповідних господарств. У межах справи № 449/131/14 апеляційним судом встановлено, що мати позивачки, не набувши права власності на земельні ділянки на законних підставах до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, не могла включити їх до спадкового майна, тому позивачка не набула право власності на ці земельні ділянки в порядку спадкування, при цьому зазначала про своє право на приватизацію земельних ділянок, якими користувалась її мати. Крім цього, апеляційний суд врахував розташування проїзду та використання його для дорожнього сполучення з трьома господарствами, виснував про віднесення спірної земельної ділянки, яка є заїздом для кількох землекористувачів, до земель загального користування, які не підлягають приватизації чи іншій передачі в приватну власність громадян. Рішення Апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2014 року набрало законної сили та не оскаржувалося.


................
Перейти до повного тексту