ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 359/2668/23
провадження № 61-164св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - Державне управління справами,
відповідач - незалежна профспілка авіапрацівників державного підприємства "Зал офіційних делегацій",
треті особи: директор державного підприємства "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_1, первинна профспілкова організація державного підприємства "Зал офіційних делегацій" професійної спілки авіапрацівників України,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу незалежної профспілки авіапрацівників державного підприємства "Зал офіційних делегацій" на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
у справі за позовом Державного управління справами до незалежної профспілки авіапрацівників державного підприємства "Зал офіційних делегацій", треті особи: директор державного підприємства "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_1, первинна профспілкова організація державного підприємства "Зал офіційних делегацій" професійної спілки авіапрацівників України, про визнання протиправним та скасування рішення профспілкової організації про пред`явлення вимоги про розірвання трудового договору з керівником підприємства.
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У березні 2023 року Державне управління справами (далі - ДУС) звернулось до суду із позовом до незалежної профспілки авіапрацівників державного підприємства "Зал офіційних делегацій" (далі - НПА ДП "Зал офіційних делегацій"), треті особи: директор ДП "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_1, первинна профспілкова організація державного підприємства "Зал офіційних делегацій" професійної спілки авіапрацівників України (далі - ППО ДП "Зал офіційних делегацій" ПСАУ), про визнання протиправним та скасування рішення профспілкової організації про пред`явлення вимоги про розірвання трудового договору з керівником підприємства.
Позов мотивовано тим, що 22 лютого 2021 року позивач уклав з ОСОБА_1 контракт, на підставі якого ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ДП "Зал офіційних делегацій" на посаду директора. 07 березня 2023 року ДУС отримало вимогу НПА ДП "Зал офіційних делегацій" про розірвання трудового договору (контракту) з директором ДП "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_1 на підставі статті 45 КЗпП України. Позивач посилається на те, що в ДП "Зал офіційних делегацій" дві профспілкові організації: НПА ДП "Зал офіційних делегацій" та ППО ДП "Зал офіційних делегацій" ПСАУ. У зв`язку з тим, що вимога про розірвання трудового договору (контракту) з директором ДП "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_1 не була погоджена з ППО ДП "Зал офіційних делегацій" ПСАУ, звільнення його з роботи призведе до порушення прав членів цієї профспілкової організації.
Відповідно до вказаного, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення НПА ДП "Зал офіційних делегацій" про пред`явлення вимоги про розірвання трудового договору (контракту) з директором ДП "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_1
Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 08 червня 2023 року у складі судді Борця Є. О. у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із цим рішенням, у липні 2023 року ДУС та директор ДП "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.
У листопаді 2023 року до апеляційного суду надійшло клопотання ДУС про закриття провадження у справі.
Клопотання обґрунтоване тим, що у справі, що переглядається, позивач оспорює рішення профспілкового комітету про розірвання з ОСОБА_1 як з виконувачем обов`язків директора державного підприємства трудового договору (контракту) за статтею 45 КЗпП України, тому спір належить розглядати за правилами господарського судочинства. Спір, що є предметом розгляду у зазначеній справі, пов`язаний з діяльністю ДП "Зал офіційних делегацій" й управлінням ним. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з директором ДП "Зал офіційних делегацій", що не змінює корпоративного характеру такого спору.
Київський апеляційний суд ухвалою від 29 листопада 2023 року клопотання ДУС про закриття провадження у справі задовольнив.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2023 року скасував. Провадження у справі закрив.
Роз`яснив ДУС право протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що цей спір пов`язаний з діяльністю та управлінням ДП "Зал офіційних делегацій". Позивач оспорює рішення профспілкового комітету про розірвання з ним як з виконувачем обов`язків директора державного підприємства трудового договору (контракту) за статтею 45 КЗпП України, тому спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2024 року до Верховного Суду, НПА ДП "Зал офіційних делегацій", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Господарського суду Київської області.
29 лютого 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 02 липня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 03 липня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17, від 26 червня2019 року у справі № 174/580/16-ц та від 11 вересня 2019 року у справі № 523/4139/17.
У касаційній скарзі зазначається, що спір у цій справі не виник між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом) у тому числі учасником, який вибув.
Висновок суду апеляційної інстанції про неможливість вирішення цього спору у порядку цивільного судочинства є помилковим.
Доводи інших учасників справи
У березні 2024 року ДУС надіслало відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення та закрити провадження у справі.
У березні 2024 року директор ДП "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_1.надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення та залишити без змін ухвалу суду апеляційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.