ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
справа № 727/9565/22
провадження № 61-17336св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Кулянди М. І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позивач зазначала, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 12 вересня 2012 року, актовий запис № 1365, розірваний рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2022 року.
За час шлюбу сторони набули у власність транспортний засіб марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У серпні 2022 року ОСОБА_2 відчужив транспортний засіб без її згоди.
Згідно звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Проф Плюс Експерт" від 06 жовтня 2022 року ринкова вартість спірного транспортного засобу становить 1 487 800,00 грн.
Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію 1/2 вартості автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, що, за її розрахунком, становить 743 500,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 11 квітня 2023 року Шевченківський районний суд міста Чернівці у складі судді Гавалешка П. С. позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску в сумі 743 500,00 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 7 435 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що право ОСОБА_1 на стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації 1/2 частини вартості спірного транспортного засобу в сумі 743 500,00 грн підлягає захисту.
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що спірний автомобіль є об`єктом спільної власності подружжя. ОСОБА_2 розпорядився майном на власний розсуд без згоди другого з подружжя - ОСОБА_1 не в інтересах сім`ї. При цьому вартість автомобіля місцевий суд визначив відповідно до наданого позивачем звіту про оцінку майна ТОВ "Проф Плюс Експерт" від 06 жовтня 2022 року.
Чернівецький апеляційний суд постановою від 27 вересня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 квітня 2023 року змінив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску в сумі 320 000,00 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 563,73 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у звіті про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Проф Плюс Експерт" від 06 жовтня 2022 року відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції помилково визначив ринкову вартість спірного майна на підставі звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Проф Плюс Експерт" від 06 жовтня 2022 року.
За відсутності інших доказів вартості спірного транспортного засобу розмір грошової компенсації апеляційний суд визначив відповідно до ціни, вказаної у договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 03 серпня 2022 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сервісному центрі № 8048 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ, в сумі 640 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду через представника, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судуухвалою від 07 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження у зазначеній справі та витребував її із Шевченківського районного суду міста Чернівці.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судуухвалою від 19 лютого 2024 року призначив справу до судового розгляду.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 19 лютого 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження, зокрема, посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 180/254/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 761/17775/15-ц та від 09 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц.
Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про невідповідність звіту про оцінку автомобіля вимогам законодавства України та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про долучення електронних доказів, що містили відомості про ринкову вартість спірного автомобіля (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано задовольнив клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу автомобіля від 03 серпня 2022 року, оскільки в суді першої інстанції вказане клопотання не було заявлено.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 12 вересня 2012 року, актовий запис № 1365, розірваний рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 лютого 2022 року (а. с. 7, 8).
Відповідно до довідки РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області від 04 серпня 2022 року № 31/24/1997-05-2022 24 вересня 2021 року здійснено реєстрацію транспортного засобу марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, власник ОСОБА_2 25 вересня 2021 року проведена операція заміни державного реєстраційного номера на НОМЕР_1 . 03 серпня 2022 року здійснено перереєстрацію транспортного засобу на іншу особу (а. с. 9).
Згідно із звітом про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю "Проф Плюс Експерт" (далі - ТОВ "Проф Плюс Експерт") від 06 жовтня 2022 року ринкова вартість транспортного засобу марки BMW, модель 330і, тип легковий седан-в, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 1 487 800,00 грн (а. с. 10-17).
Відповідно до долученої апеляційним судом до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який посвідчений сервісним центром № 8048 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ, продавець передав у власність покупця транспортний засіб марки BMW, модель 330і, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, ціна складає 640 000,00 грн (а. с. 85, 86).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положеннями статті 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
За змістом частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини четвертої статті 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого із подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 740/3930/15-ц (провадження № 61-10751св19).
Відповідно до частин першої, третьої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті 65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, відхиляючи відповідні доводи ОСОБА_2, на підставі оцінки доказів та встановлених у справі обставин дійшов висновку, що спірний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності, який відповідач відчужив без згоди іншого з подружжя - ОСОБА_1 . Вказані висновки суду апеляційної інстанції сторони не оспорюють.
Виходячи зі змісту касаційної скарги ОСОБА_4, вона не погоджується із визначеним судом апеляційної інстанції розміром грошової компенсації вартості автомобіля, що підлягає стягненню з відповідача на її користь. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.