ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/1320/23 (908/2674/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
ТОВ "Евда Енерго" - Гнідченка Г.Г.,
ДП "Гарантований покупець" - Фартушної В.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго"
про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 908/1320/23 (908/2674/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 9 830 390,52 грн
в межах справи про банкрутство № 908/1320/23 Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго".
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 у справі №908/1320/23(908/2674/23), позовні вимоги ТОВ "Евда Енерго" (далі - Товариство, Позивач) задоволено; стягнуто з ДП "Гарантований покупець" (далі - Підприємство, Відповідач) на користь ТОВ "Евда Енерго" заборгованість в сумі 8 894 931,60 грн, 3% річних в сумі 221 062,35 грн, інфляційні втрати в сумі 714 396,57 грн; стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 147455,86 грн.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2024 рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 у справі №908/1320/23(908/2674/23) скасував в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Евда Енерго" заборгованості в сумі 10 191,56 грн.
Ухвалив в цій частині нове рішення, яким закрив провадження у справі №908/1320/23 (908/2674/23) в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Евда Енерго" заборгованості в сумі 10 191,56грн.
В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 у справі №908/1320/23 (908/2674/23) залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 17.07.2024 касаційну скаргу ДП "Гарантований покупець" залишив без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі №908/1320/23 (908/2674/23) залишив без змін.
До ухвалення Верховним Судом постанови, позивач у відзиві на касаційну скаргу ДП "Гарантований покупець", та у заяві, поданій до суду в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України, повідомив про наявність та орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
В подальшому, в межах встановлених процесуальним законом строків, ТОВ "Евда Енерго" звернулось до Верховного Суду із заявою (з урахуванням уточненої заяви) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн із доданими доказами розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, які просив стягнути з відповідача.
Розглянувши заяву ТОВ "Евда Енерго" Верховний Суд зазначає про таке.
Пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20).
У поданій заяві позивач повідомив суд, що звернувся до Адвокатського об`єднання "Тауер" (далі - АО "Тауер", Об`єднання) за правовою допомогою в господарській справі за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі №908/1320/23 (908/2674/23).
19.06.2024 між ТОВ "Евда Енерго" та АО "Тауер" укладено Договір № 19/06/24 про надання правничої допомоги.
19.06.2024 між Позивачем та АО "Тауер" укладено Додаткову угоду до Договору №19/06/24 про надання правничої допомоги від 19.06.2024 року, умовами якої передбачено домовленість сторін про те, що Об`єднання надає послуги за Договором у вигляді складання та подання до суду відзиву на касаційну скаргу ДП "Гарантований покупець", інших заяв по суті справи, письмових пояснень, заяв з процесуальних питань, представництва прав та інтересів Клієнта у Верховному Суді в господарській справі за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі №908/1320/23 (908/2674/23).