ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 300/2049/19
адміністративне провадження № К/9901/15006/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (головуючий суддя Гінда О.М., судді: Заверуха О.Б., Ніколін В.В.) у справі №300/2049/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці (правонаступник Галицької митниці Держмитслужби) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (надалі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206080/2019/00261 від 18 лютого 2019 року; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA206080/2019/000252/2 від 18 лютого 2019 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки Peugeot, модель Expert, номер кузова - НОМЕР_1, об`єм двигуна 1997 см3, 2012 року випуску, тип двигуна - дизель та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач стверджує, що на підставі рахунку-фактури від 05 лютого 2019 року оплатив нерезиденту повну вартість автомобіля готівкою в сумі 5800,00 EUR. При перетині кордону України і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту). На переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував документи, що підтверджують факт сплати коштів за вказаний автомобіль.
Рішенням Івано-Франківський окружний адміністративний суд від 27 грудня 2019 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС № UA206080/2019/00261 від 18 лютого 2019 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а з оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі поданих позивачем документів.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 травня 2020 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року скасував та прийняв постанову, якою у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що митний орган з дотриманням вимог статті 58 Митного кодексу України здійснив визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, за достатніх на те підстав та з дотриманням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято правомірно і підстави для його скасування відсутні.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій послався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що до митного оформлення подані документи в необхідному обсязі, які містили достатню інформацію для визнання заявленої митної вартості. Наголошує, що суд апеляційної інстанції поклав тягар доказування митної ціни товару на позивача всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 11 серпня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2, судді: І. А. Васильєва, В. П. Юрченко).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 липня 2024 року № 2006/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
У зв`язку з цим, розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №702 від 04 липня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 02 липня 2024 року № 200/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Юрченко В.П. - головуючий суддя, судді: Васильєва І.А., Гімон М.М.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея" в інтересах позивача, подало до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію № 206080/2019/401202 від 18 лютого 2019 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки Peugeot, модель Expert, номер кузова - НОМЕР_1, об`єм двигуна 1997 см3, 2012 року випуску, тип двигуна - дизельний, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 9, бувший у використанні.
В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість транспортного засобу за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість автомобіля), а саме: рахунку-фактури від 05 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та нерезидентом - Harvart Viktor за ціною 5800,00 євро.
На підставі рахунку-фактури (Kaufvertrag fur ein gebrauchtes Kraftfahrzeur - договір купівлі продажу вживаного транспортного засобу) від 05 лютого 2019 року (надалі - рахунок-фактура від 05 лютого 2019 року) ОСОБА_1 придбав в нерезидента - Harvart Viktor транспортний засіб: легковий автомобіль марки Peugeot, модель Expert, номер кузова - НОМЕР_1, об`єм двигуна 1997 см3, 2012 року випуску, за ціною 5800,00 євро.
Судами встановлено, що декларантом одночасно із митною декларацією № 206080/2019/401202 від 18 лютого 2019 року було надано відповідачу такі документи: рахунок-фактуру від 05 лютого 2019 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20920/2019/02415 від 14 лютого 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 06 лютого 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14 лютого 2019 року, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні СС 990215 від 18 листопада 2000 року, копія митної декларації країни відправлення № 19PL402010E0178594 від 13 лютого 2019 року.
Під час опрацювання документів, поданих позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення, інспектор Івано-Франківської митниці ДФС дійшов висновку, що декларантом подано неповний перелік первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість вищевказаного транспортного засобу, зокрема не подано документ про сплату коштів у розмірі 5800,00 євро, оскільки у митного органу виникли обґрунтовані сумніви через спрацювання ризиків бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ, яка містить інформацію про рівень цін на такі товари, митне оформлення яких вже здійснено.
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №206080/2019/401202 від 18 лютого 2019 року, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів відповідно до Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206080/2019/00261. Згідно Картки відмови, митна вартість транспортного засобу визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з ненаданням додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України), та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів чотири та п`ять (статті 62, 63 Митного кодексу України). Джерело інформації: ризик згенерований АСАУР 105-2, 106-2 "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN кодами: VF3XDAHZ4CZ058206, валюта - EUR, вартість - 7566,00". Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України.
У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2019/000252/2 від 18 лютого 2019 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 7566,00.
Не погоджуючись із відмовою в митному оформленні товару на підставі митної декларації №206080/2019/401202 від 18 лютого 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіривши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для скасування судового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;