ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/17079/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
від 23.04.2024
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2
про стягнення грошових коштів.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1580 від 29.07.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/17079/23 у зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 для розгляду справи № 910/17079/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.07.2024 оголошувалась перерва до 23.07.2024, а у судовому засіданні 23.07.2024 оголошувалась перерва до 30.07.2024, про що учасники даної справи, згідно з частиною 3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, були повідомлені під розписки.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з штрафних санкцій у розмірі 16 444 001,91 грн, з яких 15 416 429,22 грн пені та 1 027 572,69 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині своєчасного постачання товару.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
18 квітня 2022 року між ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - Замовник) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - Виконавець) було укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № НОМЕР_1 (надалі - Контракт), за умовами якого Виконавець зобов`язався поставити товари оборонного призначення (далі - товари) у кількості та у строки, зазначені у специфікації товарів (додаток № 1 до Контракту), що постачається в умовах воєнного стану з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційності прав і свобод людини, а Замовник - прийняти через вантажоодержувача та оплатити товар.
Відповідно до пункту 2.1 Контракту орієнтовна вартість товару на момент укладення Контракту без урахування податку на додану вартість становить 1 255 763 400,00 грн.
Згідно з пунктом 2.2 Контракту беручи до уваги, що товар буде поставлятися з іноземної держави, в обґрунтованих випадках (внесення змін у митне законодавство, за умови зміни курсу валюти відносно гривні більше, ніж на 1 відсоток відносно курсу Національного банку України, встановленого на дату укладання Контракту) за вмотивованим рішенням Замовника, як виключення, орієнтовна вартість товару на момент укладення Контракту може бути переглянута з метою недопущення зриву виконання Контракту та неналежного забезпечення потреб Збройних Сил України. Перегляд орієнтовної ціни за одиницю та загальної вартості товару оформляється шляхом укладення додаткової угоди до Контракту. Всі зміни орієнтовної ціни за одиницю та загальної вартості товару оформляються шляхом укладення додаткової угоди до Контракту. Зміна орієнтовної ціни за одиницю та загальна вартість товару, визначені Контрактом, не допускається, якщо товар, який є предметом Контракту, повністю оплачений, а також коли сторони повністю виконали свої зобов`язання за Контрактом.
Відповідно до пункту 2.3 Контракту розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником поставленого товару протягом 15 банківських днів після пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату товару та документів, зазначених у пункті 2.5 Контракту.
Пунктом 3.2 Контракту сторони узгодили, що поставка Виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за Контрактом здійснюється відповідно до комплекту технічної документації, що поставляється разом з товаром, у місці поставки, з підписанням сторонами акта приймання-передачі товару, у разі необхідності підписання такого документа. Товар передається Виконавцем та приймається вантажоодержувачем згідно з товаросупровідними документами, технічною документацією, копіями сертифікатів якості, сертифікатами походження.
Датою виконання Виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата, зазначена у товаросупровідній документації (пункт 3.4 Контракту).
Відповідно до пункту 4.1 Контракту Виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного Специфікацією та надати Замовнику документи згідно з пунктом 2.5 Контракту.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7.2 Контракту за порушення строків поставки товару Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого (недопоставленого) товару, за кожний день прострочення поза встановлені Контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної суми.
Пунктом 7.3 Контракту погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Контрактом у разі настання обставин непереборної сили, які виникли незалежно від волі сторін та мали безпосередній вплив на можливість виконання зобов`язань за Контрактом.
Відповідно до пункту 7.4 Контракту сторона, що не може виконувати зобов`язання за Контрактом внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі.
Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 (пункт 10.1 Контракту).
Специфікацією, яка є додатком № 1 до Контракту, сторони визначили характеристики товару, що підлягав поставці.
25.05.2022, відповідно до пункту 2.6 Контракту, Замовник здійснив попередню оплату на суму 1 218 090 000,00 грн (платіжне доручення № 403/1/199 від 24.05.2022).
Додатковою угодою № 1 від 01.07.2022 до Контракту було зменшено договірну вартість товару без урахування ПДВ яка становила 1 246 606 400,00 грн.
Додатковою угодою № 2 від 23.12.2022 до Контракту було продовжено термін дії Контракту до 31.12.2023.
Згідно з додатковою угодою № 3 від 28.02.2023 до Контракту, зокрема, пункт 2.1 Контракту викладений у новій редакції, відповідно до якої вартість (ціна товару) зафіксована на підставі калькуляції витрат, сформованої Виконавцем відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335. Також викладено специфікацію товару у новій редакції.
Відповідно до виписки з рахунку за 26.05.2023 Виконавцем на рахунок Замовника було повернуто різницю сплачених коштів за Контрактом, а саме, 133 535 178,00 грн (перерахування курсової різниці) та 450 871 248,00 грн (повернення коштів).
Додатковою угодою № 4 від 20.06.2023 до Контракту було зменшено вартість товару до 767 218 752,00 грн, відповідно до пункту 2.2 Контракту.
Відповідно до специфікації товару, з урахуванням додаткової угоди № 4 до Контракту, було зменшено кількість та строки поставки товару: вартість (ціна) товару - до 767 218 752,00 грн; частина товару підлягала поставці у строк до 30.08.2022, а частина у строк до 10.06.2023.
Товар за Контрактом був поставлений Виконавцем з порушенням строку, а саме: 06.09.2022 поставлено продукцію на суму 25 977 000,00 грн, 13.09.2022 поставлено продукцію на суму 19 824 672,00 грн, 20.09.2022 поставлено продукцію на суму 16 161 827,84 грн, 12.10.2022 поставлено продукцію на суму 32 552 800,00 грн, 29.11.2022 поставлено продукцію на суму 47 917 584,00 грн, 18.12.2022 поставлено продукцію на суму 46 355 168,00 грн, 31.01.2023 поставлено продукцію на суму 25 798 016,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін без заперечень та зауважень.
Прострочення поставки за окремим накладними становить 6, 13, 20, 42, 90, 109, 153 дні, відповідно.
У зв`язку з порушенням Виконавцем умов Контракту в частині своєчасної поставки товару Замовник надіслав Виконавцю претензію від 07.09.2023 НОМЕР_2 з вимогою сплатити 13 928 899,99 грн пені та 10 683 649,76 грн штрафу. Однак, зазначена претензія була залишена Виконавцем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не заперечувало факт прострочення поставки товару, обумовленого Контрактом. Проте відповідач зазначав, що таке порушення сталося внаслідок виникнення форс-мажорних обставин у його контрагента. Так, відповідач вказав, що на виконання умов укладеного з позивачем Контракту було укладено зовнішньоекономічний контракт з Компанією ІНФОРМАЦІЯ_4, який виступав субпідрядником відповідача у виконанні державного контракту, та виконання обов`язків за Контрактом не могло бути здійснено раніше ніж виконання обов`язків за зовнішньоекономічним контрактом Компанією ІНФОРМАЦІЯ_4
На підтвердження вказаних обставин відповідач надав Сертифікат про форс-мажорні обставини іноземної торгово-промислової палати, з якого вбачається, що вказаний сертифікат видано іноземному контрагенту ІНФОРМАЦІЯ_2, який здійснював поставку складових товару, що є предметом Контракту, копії висновку Торгово-Промислової Палати № НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 про істотну зміну обставин, сертифікату № НОМЕР_3 від 13.02.2023 про форс мажорні обставини Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати.
Підставою для форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сертифікат № НОМЕР_3 від 13.02.2023 про форс-мажорні обставини Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати визначає лише військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою ведення воєнного стану.
Сертифікат № НОМЕР_3 від 13.02.2023 про форс-мажорні обставини Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати був виданий у зв`язку з наявністю сертифікату Болгарської торгово-промислової палати. Водночас, відповідний сертифікат підтверджує неможливість виконання контрагентом відповідача - Компанією ІНФОРМАЦІЯ_4 умов зовнішньоекономічного контракту через затримку поставки пороху за договорами, укладеними останнім з АТ "ІНФОРМАЦІЯ_7" та АТ "ІНФОРМАЦІЯ_8". Тобто, сертифікат Болгарської торгово-промислової палати не підтверджує неможливості виконання саме Контракту, укладеного між сторонами у даному спорі, а доводить недодержання своїх обов`язків контрагентом відповідача.
Висновок Торгово-Промислової Палати № НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 стосується можливості внесення змін до Контракту згідно з приписами статті 652 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо строків постачання товарів до 10.06.2023, а не для підтвердження форс-мажорних обставин, які б слугували підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
Форс-мажорні обставини, зазначені у сертифікаті Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № НОМЕР_3 від 13.02.2023 та сертифікаті Болгарської торгово-промислової палати, не свідчать про відсутність вини відповідача за неналежне виконання зобов`язань за Контрактом.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/17079/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 1 541 642,92 грн пені та 102 757,27 грн штрафу. В задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано факт несвоєчасної поставки товару в передбачений Контрактом та специфікацією до нього строк;
- оскільки заявлені позивачем до стягнення суми пені в розмірі 15 416 429,22 грн та штрафу в розмірі 1 027 572,69 грн, є арифметично правильними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням контракту, то вказані позовні вимоги є обґрунтованими;
- суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення від відповідальності за невиконання його зобов`язань за Контрактом, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин;
- суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшити розмір суми пені та штрафу до розміру 10% від заявленої суми для забезпечення балансу інтересів сторін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 910/17079/23 рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/17079/23 скасовано частково, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 15 416 429,22 грн пені та 1 027 572,69 грн штрафу.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання його зобов`язань за Контрактом, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.
Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені та штрафу до 10%, зазначивши про помилковість такого висновку суду першої інстанції, з огляду на відсутність у даному спорі виключного випадку (відсутність документального підтвердження) для зменшення сум штрафних санкцій.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у даній справі.
Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку щодо відсутності підстав для застосування статті 233 Господарського кодексу України, відповідно до якої наявна можливість зменшити розмір санкцій, та не врахував висновок щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18;
- відсутній висновок Верховного Суду стосовно питання застосування статей 617 Цивільного кодексу України та 218 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах (коли форс-мажорні обставини, які виникли у постачальника за зовнішньоекономічним контрактом, можуть трактуватися як недодержання обов`язків цим постачальником, а не обставинами форс-мажору для виконавця, що є обґрунтованою підставою для звільнення від відповідальності виконавця державного замовлення у сфері оборонних закупівель, у разі засвідчення таких форс-мажорних обставин в порядку, визначеному сторонами такого державного контракту);
- судом апеляційної інстанції не надано оцінки його аргументам та доводам, не враховано позиції щодо причин та обставин порушення строків постачання, не проведено всебічної, повної, об`єктивної та безпосередньої оцінки та дослідження сертифікату № НОМЕР_3 від 13.02.2023.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
5. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Здійснюючи, в межах доводів та вимог касаційної скарги, перегляд оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, Суд зазначає на таке.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено Контракт, за умовами якого Виконавець зобов`язався поставити товар, зазначений в специфікації (додаток № 1 до Контракту), а Замовник - прийняти та оплатити товар.
Товар за Контрактом був поставлений Виконавцем з порушенням строку, а саме: 06.09.2022 поставлено продукцію на суму 25 977 000,00 грн, 13.09.2022 поставлено продукцію на суму 19 824 672,00 грн, 20.09.2022 поставлено продукцію на суму 16 161 827,84 грн, 12.10.2022 поставлено продукцію на суму 32 552 800,00 грн, 29.11.2022 поставлено продукцію на суму 47 917 584,00 грн, 18.12.2022 поставлено продукцію на суму 46 355 168,00 грн, 31.01.2023 поставлено продукцію на суму 25 798 016,00 грн. Прострочення поставки за окремим накладними становить відповідно 6, 13, 20, 42, 90, 109, 153 дні.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін без заперечень та зауважень.
До того ж відповідач не заперечував факт прострочення поставки товару, обумовленого Контрактом, проте зазначав, що таке порушення сталося внаслідок виникнення форс-мажорних обставин у його контрагента.
Відповідно до частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з частиною 4 статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності.