Постанова суду № 922/2993/21 від 06.08.2024 про захист ділової репутації

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2993/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А. В.,

за участю представників сторін:

відповідача - 1 - Глотова С. О. (адвоката),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Донця Артема Анатолійовича

на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024

(суддя - Рильова В. В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024

(головуючий - Стойка О. В., судді: Медуниця О. Є., Попков Д. О.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гловоапп Україна"

до відповідачів:

1. адвоката Донця А. А.,

2. Адвокатського об`єднання "Донець і партнери"

про захист ділової репутації.

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гловоапп Україна" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до адвоката Донця А. А. (далі - Адвокат, відповідач-1) та Адвокатського об`єднання "Донець і партнери " (далі - Об`єднання, відповідач-2) про:

- визнання недостовірною та такою, що порушує право Товариства на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену Адвокатом у публікації у соціальній мережі "Facebook" за визначеним посиланням, а саме:

"Glovo - доставка смерті";

"Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!";

"В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку "Glovo") діє не по-європейськи. ";

"За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку "Glovo").";

"Проте, попри всі небезпеки, компанія (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку "Glovo") влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться";

"Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся @ Valentin Ivanov ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості. В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - п росимо звернутися до нас будь-яким зручним способом ";

"Серед кур`єрів існує дуже умовна і звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік.";

- визнання недостовірною та такою, що порушує право Товариства на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену Об`єднанням у публікації у соціальній мережі "Facebook" за визначеним посиланням, а саме:

"Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся @ Valentin Ivanov ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості. В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом";

"Серед кур`єрів існує дуже умовна і, звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік";

- зобов`язання Адвоката протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Товариство, поширену Адвокатом у соціальній мережі "Facebook" у публікації під назвою "Glovo - доставка смерті" за визначеним посиланням шляхом розміщення на офіційній Facebook-сторінці Адвоката, доступної за визначеним посиланням, вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування поширеної недостовірної інформації про Glovo";

- зобов`язання Об`єднання протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Товариство, поширену Об`єднанням у соціальній мережі "Facebook" у публікації під назвою "Glovo - доставка смерті" за визначеним посиланням шляхом розміщення на офіційній Facebook-сторінці Об`єднання, доступної за визначеним посиланням, вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком "Спростування поширеної недостовірної інформації про Glovo";

- стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача витрат: на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн, на проведення лінгвістичної експертизи у сумі 14 000 грн, на проведення комп`ютерної експертизи (фіксації інформації) у розмірі 5 500 грн та судового збору.

2. На обґрунтування позовних вимог Товариство послалося на поширення відповідачами (авторами спірної публікації) у мережі "Інтернет" недостовірної інформації, яка принижує ділову репутацію позивача та дискредитує його.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Товариство здійснює діяльність в Україні на підставі Угоди про франшизу від 01.10.2019, укладеної з іспанською компанією Glovoapp23, S. L., основною діяльністю якої є розробка та управління платформою, що дозволяє за допомогою мобільного та/або веб-додатку деякими місцевими закладами пропонувати або розміщувати свої товари або послуги для подальшого продажу користувачам, а користувачам - здійснювати пошук і замовлення таких товарів або послуг.

4. Відповідачі поширили у мережі "Інтернет" шляхом опублікування у соціальній мережі "Facebook" повідомлення викладеного вище змісту.

5. Товариство отримало висновки судових експертів Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз "Альтернатива" від 16.06.2021 № 75/21 щодо оприлюднення названої вище інформації та від 24.06.2021 № 76/21 (далі - висновок експерта № 76/21), складеного за результатами проведення семантико-текстуального дослідження, згідно з яким пост соціальній мережі "Facebook" містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо компанії, яка використовує торгову марку "Glovo", у формі фактичних тверджень.

6. На думку позивача, ці обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, є підставою для їх захисту у судовому порядку, оскільки ця інформація формує негативне враження суспільства про особу, що використовує марку "Glovo", позбавляючи при цьому суспільство можливості самостійно надати оцінку і скласти особисте та незалежне враження стосовно позивача, порушує його право на недоторканність ділової репутації, гарантоване статтею 94 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв`язку з чим Товариство звернулося до суду з цим позовом.

7. Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на оціночний характер суджень, що не підлягають спростуванню або доведенню, а також на те, що інформація, яку вони поширювали, не стосувалася конкретно позивача. Крім того, вони стверджували про недопустимість висновків експертів як доказів.

8. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивач заявив клопотання про призначення судової семантико-текстуальної експертизи, яке задоволено судом. Проведення цієї експертизи доручено Національному наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса".

9. У висновку судового експерта цього центру від 09.01.2023 № 23002 (далі - висновок № 23002) установлено, що у тексті статті міститься негативна інформація та висловлювання про юридичну особу, яка здійснює діяльність в Україні з використанням знаку для товарів та послуг "Glovo", у формі фактичних тверджень і оцінних (оціночних) суджень.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

10. Справа розглядалася судами неодноразово.

11. 05.02.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, про задоволення позову повністю.

12. Суди погодилися із Товариством про поширення відповідачами негативної та недостовірної інформації про нього, яка принижує його ділову репутацію, і ці обставини позивач підтвердив належними доказами, тоді як відхилили доводи відповідачів щодо оціночного характеру таких суджень. Звернули увагу на те, що поширена інформація є фактичними твердженнями та не належить до оціночних суджень.

13. В основу своїх рішень суди поклали висновки експертів № 76/21 та № 23002, якими підтверджено, що у тексті статті міститься негативна інформація та висловлювання про юридичну особу, яка здійснює діяльність в Україні з використанням знаку для товарів та послуг "Glovo", у формі фактичних тверджень і оцінних (оціночних) суджень. Суди відхилили доводи Об`єднання щодо можливості проведення семантико-текстуальної експертизи лише державними спеціалізованими установами як такі, що не заслуговують на увагу з огляду на довільне тлумачення норм законодавства.

14. За висновками судів негативний характер опублікованої інформації, поширення якої шкодить діловій репутації Товариства, у тому числі полягає у висловлюваннях відповідачів про ухилення Товариства від виконання вимог податкового та трудового законодавства, порушення ним європейських норм ведення бізнесу, безвідповідальних дій по відношенню до працівників, наявності великої кількості трагічних подій, ДТП щодня з жертвами саме кур`єрів компанії і конкретизацією летальних випадків (близько 20 осіб на рік).

15. Суди спростували твердження відповідачів про те, що опублікована інформація не стосується Товариства з мотивуванням того, що останнє здійснює свою діяльність на території України та має відповідне право використовувати знак для товарів і послуг "Glovo", тоді як власник знаку товарів і послуг не здійснює свою діяльність через інші юридичні особи (інших франчайзі, дочірні підприємства чи власні представництва) на території України. У зв`язку з цим будь-яка згадка про діяльність компанії "Glovo" на території України стосується порядку ведення підприємницької діяльності саме Товариством, а не будь-якої іншої компанії, яка є власником чи володільцем знаку для товарів і послуг "Glovo" за кордоном. Позовні вимоги у цій справі не стосуються захисту майнового права інтелектуальної власності Товариства або інших осіб і такий спір між сторонами відсутній, тоді як позивач намагається лише захистити свою ділову репутацію.

16. Суди також присудили до стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, проведення лінгвістичної і комп`ютерної експертизи (фіксації інформації) та судового збору, які останній підтвердив належними доказами та які відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підлягають розподілу.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

17. Адвокат оскаржив ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю. Підставою касаційного оскарження визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

18. На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень з посиланням на пункт 1 частини другої цієї статті скаржник висловив незгоду із судами, які, за його твердженням застосували "принцип добропорядності", передбачений частиною третьою статті 277 ЦК України, тоді як цю норму виключено 27.03.2014 на підставі Закону України від 27.03.2014 № 1170-VII "Про доступ до публічної інформації". Він не згоден із позицією судів про те, що недостовірність поширеної інформації має доводи Адвокат і у зв`язку з цим посилається на не врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/7750/22, стосовно відсутності "презумпції добропорядності" з 2014 року, а також висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 910/8562/22, стосовно того, що доказування обґрунтованості позову, зокрема недостовірності поширеної інформації, має відбуватися у загальному порядку.

19. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що спірна інформація представлена через оціночні судження і в цьому контексті посилається на те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 351/2587/17, від 21.06.2023 у справі № 757/12151/18-ц та від 28.02.2023 у справі № 914/1377/22, щодо характеру спірної інформації, який вважає оціночним. Наполягає на тому, що поняття "оціночне судження" є питанням права, яке має вирішувати суд, і в цьому аспекті посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.04.2020 у справі № 757/56330/18-ц.

20. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї ж статті, скаржник посилається на те, що суди неналежним чином дослідили зібрані у справі докази щодо характеру спірної інформації, зокрема, висновків експертів № 76/21 та № 23002. Вважає ці висновки недопустимими доказами, оскільки експерти вирішили питання права про оціночні судження, що виходить за межі їх кваліфікації. Не погоджується із поставленими на вирішення експертів питаннями. Заперечує також посилання судів на висновок експерта № 76/21 на тій підставі, що він складений товариством з обмеженою відповідальністю, яке він вважає неуповноваженою особою, тоді як, за його твердженням, закон вимагає, що криміналістичні види експертиз мають бути зроблені лише державною спеціалізованою установою.

21. Звернув увагу на те, що ділову репутацію, за захистом якої звернулося Товариство, сформовано за рахунок торговельної марки "Glovo", власником якої є іспанська компанія Glovoapp23, S.L., а не Товариство. Тому вважає, що позивачеві не належить право вимоги. У зв`язку з цим посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2024 у справі № 910/7750/22 та від 20.03.2019 у справі № 522/16923/16-ц, стосовно необхідності відмови у позові у випадку, якщо право особи, яка звернулася з позовом, не порушено.

22. Доводів стосовно оскарження судових рішень у частинах присудження до стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, проведення лінгвістичної і комп`ютерної експертизи (фіксації інформації) та судового збору касаційна скарга не містить.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

23. Товариство у відзиві на касаційну скаргу заперечує твердження скаржника про те, що публікація не стосувалася його, а власника знаку "Glovo", посилаючись на пункт 1 Угоди, у якому зазначено, що франшизодавець (іспанська компанія Glovoapp23, S.L.) зобов`язується надати франшизоотримувачу (позивачу) право використовувати знак "Glovo". Діяльність компанії "Glovo" на території України стосується саме позивача, який має право використовувати знак для товарів і послуг "Glovo", а тому, на його переконання, будь-яка інформація або згадка про діяльність "Glovo" на території України має стосуватися саме позивача як суб`єкта, який володіє правами використання цього знаку, і будь-яка згадка про цей знак належить саме позивачу, а не власнику знаку.

24. Звернуло увагу на те, що суди попередніх інстанцій при новому розгляді справи задовольнили позов без застосування "принципу добропорядності", передбаченого частиною третьою статті 277 ЦК України, яка встановлювала презумпцію недостовірності негативної інформації, а на підставі інших зібраних доказів, які підтверджували факт поширення відповідачами недостовірної інформації. Наполягає на тому, що Адвокат просить суд касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів - двох експертних висновків, ставлячи їх під сумнів.

25. Вважає, що правовідносини у справі № 914/1377/22 не є подібними з цією справою, оскільки у справі № 914/1377/22 інформація вже була висвітлена в інших джерелах і тому суд виснував, що поширення тих самих даних не містить нових тверджень і не підлягає спростуванню. Тобто предметом недостовірної інформації у справі № 914/1377/22 була інформація, яка скопійована одним виданням з іншого, і автор матеріалу у своїй публікації використав інформацію, яка вже була оприлюднена іншими джерелами, тоді як у справі, що розглядається, публікація відповідачів здійснена не через аналіз інших відкритих джерел інформації.

Позиція Верховного Суду

26. Предметом спору у цій справі є визнання недостовірною та такою, що порушує право позивача на недоторканність ділової репутації, інформацію, поширену відповідачами у мережі "Інтернет" (Faceboоk), а також зобов`язання останніх спростувати цю інформацію.

27. Предметом доказування у цій справі є наявність/відсутність оціночних суджень, думок, переконань, критичної оцінки певних фактів і недоліків та/або фактичних тверджень у поширеній відповідачами інформації.

28. Позивач послідовно вказував на те, що розповсюджена відповідачами інформація містить саме фактичні твердження та має негативний характер і з цими твердженнями погодилися суди попередніх інстанцій, поклавши в основу своїх рішень, окрім інших доказів, названі вище висновки експертів № 76/21 та № 23002.

29. Натомість скаржник наполягає на тому, що опублікована інформація має характер лише оціночних суджень, а не негативних тверджень.

30. Касаційна скарга не містить аргументів стосовно неправильного розподілу судами попередніх інстанцій витрат на професійну правничу допомогу, проведення лінгвістичної і комп`ютерної експертизи (фіксації інформації) та судового збору, а тому колегія суддів не надає оцінку оскаржуваним рішенням у цих частинах.

Щодо "презумпції добропорядності" та розподілу обов`язку доказування

31. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

32. За змістом статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

33. Відповідно до статті 94 цього ж Кодексу юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК.

34. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).

35. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

36. При вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у позові незалежно від інших установлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20).

37. Розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18). Це означає, що достовірна інформація, тобто така, що відповідає дійсності та викладена правдиво, не може бути спростована, навіть у випадку, коли вона порушує особисті майнові права.

38. При вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації шляхом спростуванням відомостей, що були поширені у тому числі за допомогою мережі "Інтернет" з метою задоволення суспільного інтересу, ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями в інформації, що викладалася у спірній публікації, тоді як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 918/132/20).

39. У справі, що переглядається, суди обох інстанцій установили, що відповідальними за поширення інформації є Адвокат та Об`єднання, і спірна інформація є фактичними твердженнями та не належить до оціночних суджень. Суди виснували про доведення саме позивачем факту поширення щодо нього відповідачами негативної та недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, тоді як зауважили на тому, що відповідачі не довели, що поширена ними інформація є достовірною і не спростували доводів позивача.

40. Стверджуючи про виключення на підставі Закону України від 27.03.2014 № 1170-VII "Про доступ до публічної інформації" частини третьої статті 277 ЦК України, Адвокат не згоден із позицією судів про те, що недостовірність поширеної інформації має доводи саме він і у зв`язку з цим не згоден із цитатою судів, які зазначили, що "недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією і саме на відповідача у такій категорії спорів покладено обов`язок довести її достовірність. Позивач має право, а не обов`язок подати докази недостовірності поширеної інформації та повинен довести тільки факт її поширення відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено особисті немайнові права позивача".

41. Відповідно до частини четвертої статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

42. Отже, ця норма за своїм правовим регулюванням визначає особливості спростування інформації залежно від її поширювача, а також встановлює окремий порядок спростування, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. Вона не регулює і не встановлює презумпцію недостовірності поширеної інформації щодо особи. Вона встановлює єдину особливість - спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої).

................

Перейти до повного тексту