ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/135/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Чередніченко М.М. (адвокат),
відповідача - Трофимчук О.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Axis Industries"
на ухвалу Господарського суду Львівської області
(суддя - Кітаєва С.Б.)
від 10.04.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Скрипчук О.С., судді - Кравчук Н.М., Матущак О.І.)
від 26.06.2024
у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Axis Industries"
до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"
про визнання укладеними додаткових угод до контрактної угоди № LDHP-A.3 від 27.07.2017.
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року Закрите акціонерне товариство "Axis Industries" (далі - позивач, Товариство, скаржник) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (далі - Підприємство, відповідач) про визнання укладеними додаткових угод до контрактної угоди №LDHP-A.3 від 27.07.2017.
2. Підставою звернення з позовом до суду стало нанесення позивачу збитків, які виникли по причині зміни відповідачем проектних рішень в процесі виконання контрактної угоди, а також по причині ненадання Товариству можливості протягом півтора року приступити до виконання робіт з вини відповідача, що вплинуло на вартість робіт та послуг, які оплачував позивач в процесі виконання договору.
3. Відповідач, у свою чергу, у поданому відзиві, з посиланням на пункт 1 частини першої статті 20, частину п`яту статті 29, 366, пункт 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також приписи статей 75, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" та умови укладеної контрактної угоди, вказував на те, що даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки сторони у контрактній угоді визначили, що вирішення всіх спорів здійснюється Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, тобто, контрактна угода містить арбітражне застереження.
Крім того, 20.03.2024 представник відповідача у підготовчому засіданні просив залишити без розгляду позовну заяву, на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.04.2024, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, позов залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
5. Суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що сторонами спору укладено арбітражне застереження, яке є дійсним та не втратило чинності, щодо якого не встановлено неможливості його виконання, тому за наявності арбітражного застереження в контрактній угоді, суд застосовує принцип імунітету та автономії арбітражної угоди, у зв`язку з чим не вбачає підстав для визнання арбітражного застереження таким, що не може бути виконане. Враховуючи наведене, а також те що відповідач не пізніше розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви по суті спору, подав заперечення проти вирішення цього спору в господарському суді, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Позиція інших учасників справи
6. 05.07.2024 позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу через систему "Електронний суд", в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норми пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки вважає, що відповідачем до подання відзиву не були подані заперечення проти вирішення спору в господарському суді. Вважає, що відповідач повинен був подати свої заперечення проти вирішення спору в господарському суді саме перед поданням відзиву на позовну заяву. Крім того вважає, що МКАС не наділений повноваженнями розглядати таку категорію спорів як визнання укладеними додаткових угод до контрактної угоди.
8. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просить її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Відповідач у відзиві вказує, що підписавши контрактну угоду, в якій міститься арбітражне застереження, сторони фактично погодилися з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі спорів саме Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України. При цьому, арбітражне застереження є дійсним, не втратило чинності та до нього не встановлено неможливості його виконання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
9. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі зумовлений виконанням контрактної угоди. У той же час, суди встановили, що у контрактній угоді міститься арбітражне застереження по врегулюванню спорів, а саме, що остаточне врегулювання спорів здійснюється Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України (п.6.2.6(і) Спеціальних умов Контракту), які мають пріоритетність застосування між контрактними документами, що врегульовано пунктом 1.2 контрактної угоди.
10. У пункті 7 частини 1 статті 226 ГПК України зазначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
11. Згідно з частиною 6 статті 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
12. За змістом частин 1, 3 статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
13. Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16, у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України клопотання про припинення провадження, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті; господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має відбуватися арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
Під час вирішення питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має встановити наявність сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушено у державному суді, належить до компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом prima facie дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.