ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11598/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 (колегія суддів у складі: Сулім В. В. - головуючий, Майданевич А. Г., Коротун О. М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 (суддя Ващенко Т. М.)
за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк"
до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
про усунення перешкод у користуванні майном
за участю:
позивача: Сосюра О.М. (адвокат)
відповідача: Саєнко Ю.М. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулося до суду з позовом до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, у якому, просило усунути перешкоди у користуванні майном шляхом зобов`язання відповідача звільнити належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 .
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири, але не може нею користуватися та розпоряджатися на власний розсуд через незаконні дії відповідача, чим порушено право позивача, яке підлягає захисту у судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, у задоволенні позову відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів тих обставин з якими пов`язував свої позовні вимоги, що виключає правові підстави для їх задоволення.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 334/815/21, від 05.09.2022 у справі № 569/2864/20 та суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме: акт про недопуск до квартири та фотоматеріали, які додавалися до цього акту.
3.3 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив відмовити у її задоволенні.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 .
4.2 28.02.2023 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу щодо припинення неправомірного користування чужим майном та звільнення квартири, яка була вручена отримувачу 01.03.2023, що підтверджується витягом по трек номеру 0315079258033.
4.3 20.06.2023 позивач повторно направив відповідачу вимогу щодо припинення неправомірного користування чужим майном та звільнення квартири, що було отримано 26.06.2023, що підтверджується витягом по трек номеру 0315079942759. Утім відповідач на вимоги позивача відповіді не надав та залишив їх без задоволення.
4.4 Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, позивач спирався на вищевказані листи та акт про недопуск від 25.09.2023 представників позивача до квартири АДРЕСА_1 .
4.5 Також встановлено, що за твердженням позивача, численні звернення відповідача до суду, пов`язані із квартирою, свідчать про системне зловживання ним процесуальними правами та загальну направленість його дій на перешкоджання своєчасному оформленню прав на нерухомість та здійснення права власності новим власником. Зокрема, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2018 у справі № 910/1580/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовів Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ- Будкомплект" про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, відмовлено повністю. Постановою Верховного суду від 06.11.2018 у цій справі касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - ТОВ залишено без задоволення.
4.6 Разом з цим, на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 826/11311/19 за позовом Фірма "Т.М.М." - ТОВ до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, треті особи: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", про визнання протиправною та скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визнання неправомірними результатів визначення вартості та оцінки майна. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2021 та постановою Верховного Суду від 09.09.2021, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4.7 Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 910/6567/20, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволені позову Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним виконавчого напису № 7858, про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів.
4.8 Позивач вказував, що у кожному із вказаних судових процесів Фірмою "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю подавалися заяви про забезпечення позовів з метою уникнення господарсько-правової відповідальності та зупинення реалізації іпотечного майна, створення перешкод у рамках виконавчого провадження.
4.9 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.