ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1007/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - Коваль Н.Т.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Мальована В.А.,
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 (суддя Сівакова В.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 (колегія суддів: Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ " Оператор ГТС України")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП),
про зобов`язання вчинити дії.
СУТЬ СПОРУ
1. 11.12.2019 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (замовник) і ТОВ "Оператор ГТС України" (оператор) уклали договір транспортування природного газу.
2. У липні 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" строком на три роки.
3. Станом на 01.11.2021 у реєстрі споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз України" були зареєстровані 19 операторів газорозподільчих систем (далі - ГРМ). ТОВ "ГК "Нафтогаз України" стверджувало, що 30.12.2021 відповідні оператори ГРМ були виключені ТОВ "Оператор ГТС України" з реєстру.
4. Листом від 31.12.2021 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" повідомило ТОВ "Оператор ГТС України", що оператори ГРМ мають заборгованість, а тому більше не можуть бути включені до реєстру споживачів постачальника "останньої надії", однак вже 01.01.2022 були повторно включені до нього.
5. У зв`язку з цим ТОВ "ГК "Нафтогаз України" направило лист ТОВ "Оператор ГТС України" з вимогою припинити протиправні дії, привести інформаційну платформу та реєстр споживачів постачальника "останньої надії" у відповідність до вимог законодавства. Втім ці вимоги не були виконані, що стало підставою для звернення до суду.
6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову.
7. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
8. Перед Верховним Судом постало питання, чи є правомірним включення операторів ГРМ до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" в інформаційній платформі у січні 2022 року за наявності у них простроченої заборгованості перед цим постачальником, та повторно протягом календарного року.
9. Верховний Суд залишив оскаржувані судові рішення без змін, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
10. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Оператор ГТС України" про:
- зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС України" виключити з 01.01.2022 з реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальника "останньої надії", таких операторів ГРМ: Приватне акціонерне товариство "Гадячгаз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовик", Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", Акціонерне товариство "Київгаз", Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", Приватне акціонерне товариство "Мелітопольгаз", Акціонерне товариство "Одесагаз", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз", Приватне акціонерне товариство "Уманьгаз", Акціонерне товариство "Херсонгаз", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз";
- зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС України" виключити на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - ГТС) з обсягів природного газу, що поставляються ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії", обсяги природного газу, що вказані як поставлені ТОВ "ГК "Нафтогаз України" операторам ГРМ за період з 01.01.2022 по дату набрання рішенням суду законної сили;
- зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС України" здійснити необхідні заходи в роботі інформаційної платформи оператора ГТС, які б дозволяли ТОВ "ГК "Нафтогаз України" виключати споживачів з реєстру споживачів постачальника "останньої надії".
11. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначало, що його права порушені оператором ГТС унаслідок: 1) незаконного включення 01.01.2022 до реєстру постачальника "останньої надії" операторів ГРМ, які мають прострочену заборгованість перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за спожитий протягом 01.11.2021-30.12.2021 природний газ для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ; 2) безпідставного віднесення (відображення) на інформаційній платформі оператора ГТС до обсягів природного газу, що поставлялися позивачем як постачальником "останньої надії", обсягів природного газу, спожитих операторами ГРМ для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, починаючи з 01.01.2022.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
12. 11.12.2019 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (замовник) і ТОВ "Оператор ГТС України" (оператор) уклали договір транспортування природного газу №1907000467 (далі - Договір).
13. Відповідно до розд.І Договору терміни та визначення, що не наведені в ньому, використовуються у значеннях, встановлених у Законі "Про ринок природного газу" та Кодексі ГТС.
14. Згідно з п. 2.1 Договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
15. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених Договором (п.2.2 Договору).
16. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті оператора, підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.
17. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.
18. 29.10.2021 НКРЕКП прийняла постанову №1909 (набрала чинності з 01.11.2021), якою внесла зміни до Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ, Правил постачання природного газу, Типового договору транспортування природного газу, Типового договору розподілу природного газу.
19. Відповідно до п.1 розд.VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 (далі - Типовий договір), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
20. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу ГТС.
21. Згідно з п.1.3 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" цей договір є договором приєднання. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу ГТС.
22. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п.3.3 Типового договору).
23. 01.11.2021 у реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (ТОВ "ГК "Нафтогаз України") було зареєстровано 19 операторів ГРМ, а саме: Приватне акціонерне товариство "Гадячгаз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовик", Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", Акціонерне товариство "Київгаз", Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", Приватне акціонерне товариство "Мелітопольгаз", Акціонерне товариство "Одесагаз", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз", Приватне акціонерне товариство "Уманьгаз", Акціонерне товариство "Херсонгаз", Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", які, за твердженням ТОВ "ГК "Нафтогаз України", за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 спожили природного газу 101 312 тис. куб. м на загальну суму 4 654 709 227,00 грн.
24. Відповідно до п.4.3 Типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо, якщо сторонами це окремо обумовлено).
25. Згідно з п.4.4 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п.4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
26. Відповідно до п.11.4 Типового договору у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом подання доручення про відключення споживача від ГРМ/ГТС (для прямих споживачів) відповідно до законодавства. Якщо споживачем своєчасно не усунено причин подання такого доручення, договір вважається припиненим з дати, з якої це доручення підлягає виконанню відповідно до законодавства.
27. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" листом від 31.12.2021 №119/07-17509-2021 повідомило оператора ГТС, що оператори ГРМ є боржниками ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а тому більше не можуть бути включені до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" в силу встановленої ст.15 Закону "Про ринок природного газу" заборони, у зв`язку з чим просило оператора ГТС не включати зазначених операторів ГРМ до цього реєстру.
28. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" направило оператору ГТС лист від 05.01.2022 №119/07-134-2022 з вимогою припинити протиправні дії, які порушують права та інтереси постачальника "останньої надії", та привести інформаційну платформу та реєстр споживачів постачальника "останньої надії" у відповідність до вимог чинного законодавства; вказував, що оператори ГРМ були виключені оператором ГТС з реєстру постачальника "останньої надії", однак вже 01.01.2022 повторно включені оператором ГТС до нього, попри інформування ТОВ "ГК "Нафтогаз України" оператора ГТС про наявність заборгованості.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
29. Господарський суд міста Києва рішенням від 03.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі №910/1007/22, у позові відмовив повністю.
30. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що відсутні будь-які протиправні дії оператора ГТС та, як наслідок, відсутнє порушення вимог Закону "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС, договору транспортування природного газу; вимога позивача про зобов`язання здійснити необхідні заходи в роботі інформаційної платформи оператора ГТС, які б дозволяли ТОВ "Нафтогаз України" виключати споживачів з реєстру споживачів постачальника "останньої надії" суперечить Закону "Про ринок природного газу" та Кодексу ГТС, якими не передбачено, щоб постачальник "останньої надії" (як і оператор ГТС) міг самостійно корегувати чи вносити дані до реєстру постачальника "останньої надії"; позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що відповідач належним чином не забезпечив функціонування інформаційної платформи у спірний період, оскільки він не навів конкретних фактів протиправних дій/бездіяльності відповідача, які спричинили порушення прав та законних інтересів позивача, а саме включення (автоматичне) операторів ГРМ до реєстру постачальника "останньої надії" у січні 2022 не є свідченням протиправності дій відповідача; відсутній факт порушення прав позивача, які підлягають захисту судом.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
31. 03.05.2024 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі №910/1007/22, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
32. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) підставами касаційного скаржник визначив пункти 1, 3, 4 ч.2 ст.287, п.1 ч.3 ст.310 ГПК та, зокрема, зазначає:
1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК: суди попередніх інстанцій застосували п.5 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС та п.1 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС без урахування висновків Верховного Суду в аналогічних правовідносинах:
- оператор ГТС є уповноваженою особою та наділений повноваженнями й функціональними можливостями для внесення відповідних коригувань на інформаційній платформі; суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2024 у справі №910/9529/22, та необґрунтовано відхилили доводи ТОВ "ГК "Нафтогаз України", що здійснення коригувань на інформаційній платформі належить до компетенції оператора ГТС, оскільки саме оператор ГТС є її адміністратором;
2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах абз.3 ч.2 ст.15 Закону "Про ринок природного газу" стосовно заборони включення операторів ГРМ до реєстру постачальника "останньої надії" за наявності у них простроченої заборгованості перед постачальником "останньої надії" (у редакції вказаного Закону від 01.12.2021, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин):
- норми Закону "Про ринок природного газу" в редакції закону від 01.12.2021 надавали постачальнику "останньої надії" право припинити постачання споживачу природного газу до закінчення 60 днів, а також забороняли повторне включення споживача до реєстру постачальника "останньої надії" у разі наявності заборгованості споживача перед постачальником "останньої надії";
- 30.12.2021 оператори ГРМ були виключені ТОВ "Оператор ГТС України" з реєстру постачальника "останньої надії", однак вже 01.01.2022 повторно включені ТОВ "Оператор ГТС України" до нього, попри інформування скаржником ТОВ "Оператор ГТС України" про наявність заборгованості та всупереч чинній нормі Закону "Про ринок природного газу" (ч.2 ст.15);
- Закон "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" в липні 2022 року розширив коло споживачів у розумінні ст.15 Закону "Про ринок природного газу" та встановив обов`язок для скаржника, як постачальника "останньої надії", на укладення договорів з операторами ГРМ у період з 1 січня по 28 лютого 2022 року, попри наявність у них заборгованості, що суперечить принципам правової визначеності та якості закону, оскільки скаржник у будь-якому разі позбавлений можливості дотриматися норм Закону та укласти договори з операторами ГРМ у липні 2022 (дата прийняття закону) за січень-лютий 2022 (період, визначений Законом);
- норми законодавства, що були чинні у січні-лютому 2022 року, не передбачали обов`язку укладення договорів постачальником "останньої надії" з операторами ГРМ, попри їхню заборгованість, у зв`язку з чим підстав для укладення таких договорів у скаржника як постачальника "останньої надії" не було;
3) щодо порушення норм процесуального права:
- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою другу позовну вимогу скаржника про зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС України" виключити на інформаційній платформі з обсягів природного газу, що поставлявся скаржником, як постачальником "останньої надії", обсяги природного газу, які вказані як поставлені скаржником операторам ГРМ за період з 01.01.2022 по дату набрання рішенням суду законної сили;
- суди попередніх інстанцій залишили без уваги докази (листи від 25.11.2021, від 08.12.2021, від 09.12.2021, роздруківку з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України", договір транспортування від 11.12.2019), що зумовило невстановлення того, чи зобов`язане ТОВ "Оператор ГТС України" здійснити необхідні заходи в роботі інформаційної платформи оператора ГТС, які б дозволяли скаржнику виключати споживачів з реєстру споживачів постачальника "останньої надії";
- оскаржувані рішення взагалі не містять спростувань доводів, аргументів скаржника чи аргументованих міркувань щодо їх відхилення, що зумовило помилкові висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушеного права скаржника.
33. 13.06.2024 надійшов відзив ТОВ "Оператор ГТС України" на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. У відзиві, зокрема, зазначає:
- Верховний Суд у згаданій скаржником постанові від 13.03.2024 у справі №910/9529/22 не робив жодного правового висновку щодо застосування норми п.5 гл.3 розд. IV Кодексу ГТС та п.1 гл.3 розд. IV Кодексу ГТС; отже, доводи поданої касаційної скарги у цій частині не повинні враховуватися;
- твердження скаржника щодо неможливості застосування до правовідносин з 01.01.2022 по 28.02.2022 Закону "Про ринок природного газу" у його редакції із змінами, внесеними згідно із Законом від 29.07.2022 №2479-IX, яким дозволено укладення договору між постачальником "останньої надії" та оператором ГРМ за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії", не заслуговує на увагу та не свідчить про неправомірність дій оператора ГТС;
- взаємопов`язаність та залежність другої позовної вимоги скаржника від першої, а також наявність в оскаржуваних рішеннях мотивів для відмови в задоволенні позову в цілому спростовують доводи щодо залишення поза увагою вимоги про зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС України" виключити на інформаційній платформі з обсягів природного газу, що поставлявся скаржником, як постачальником "останньої надії", обсяги природного газу, які вказані як поставлені скаржником операторам ГРМ за період з 01.01.2022;
- не можна визнати обґрунтованими, достатніми та переконливими доводи касаційної скарги про те, що відсутність посилання в оскаржуваних рішеннях на докази щодо обставин, які не входять в предмет доказування, могла зумовити прийняття незаконного рішення.
34. 16.07.2024 надійшли письмові пояснення скаржника, у яких просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2024 у справі №913/283/23 та від 19.06.2024 у справі №913/264/23.
35. 26.07.2024 надійшли заперечення ТОВ "Оператор ГТС України" на письмові пояснення скаржника від 16.07.2024.
36. Верховний Суд зауважує, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження (ч.1 ст.298 ГПК). Разом із тим скаржник подав додаткові пояснення поза межами цього строку та не просив поновити його, тому подані пояснення не можуть вважатися зміною або доповненнями до касаційної скарги (подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).
37. Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Частиною 10 ст.301 ГПК передбачено, що учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим. Отже, ГПК передбачає можливість подання Верховному Суду таких пояснень з дозволу суду.
38. Зважаючи, що додаткові пояснення подані скаржником поза строком на касаційне оскарження і Верховний Суд не надавав дозвіл на їх подання, письмові пояснення від 16.07.2024 підлягають залишенню без розгляду. Наведене також логічно вичерпує потребу аналізу заперечень ТОВ "Оператор ГТС України".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК (неврахування судами висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №910/9529/22)
39. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди зазначили, що відповідно до вимог Закону "Про ринок природного газу", положень Кодексу ГТС та Правил постачання природного газу оператор ГТС не наділений повноваженнями та функціональними можливостями щодо внесення/коригування в інформаційній платформі у "механічному" режимі відповідних даних, включаючи реєстр споживачів постачальника "останньої надії", оскільки такий функціонал не передбачений положеннями вищевказаних нормативно-правових актів та алгоритмами самої інформаційної платформи.
40. Водночас, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій застосували п.5 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС та п.1 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2024 у справі №910/9529/22, та необґрунтовано відхилили доводи ТОВ "ГК "Нафтогаз України", що здійснення коригувань на інформаційній платформі належить до компетенції оператора ГТС, оскільки саме оператор ГТС є її адміністратором.
41. Разом із тим ТОВ "Оператор ГТС України" зазначає, що:
- спір у справі №910/9529/22, на яку посилається скаржник, стосується визначення обсягів відбору природнього газу в разі тимчасової несправності або виведення комерційного вузла обліку з експлуатації у точках виходу з ГТС шляхом застосування положень гл.4 розд.III Кодексу ГТС, а не можливості здійснення/внесення будь-яких коригувань до інформаційної платформи оператором ГТС, виконуючи функції адміністратора інформаційної платформи на підставі п.5 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС та п.1 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС;
- скаржник посилається не на правовий висновок Верховного Суду, а на мотивувальну частину постанови Північного апеляційного суду від 12.12.2023; Верховний Суд у постанові від 13.03.2024 у справі №910/9529/22 не робив жодного правового висновку щодо застосування п.5 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС та п.1 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС.
42. Верховний Суд погоджується з доводами ТОВ "Оператор ГТС України" та звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №910/9529/22 відсутні посилання на норми права, про наявність висновків щодо застосування яких стверджує скаржник. Більш того, у мотивувальній частині постанови відсутні посилання не лише на п.5 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС та п.1 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС, а й на будь-які інші норми розд.IV Кодексу ГТС.
43. У справі №910/9529/22 суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виснував, що вимоги про зобов`язання відповідача внести зміни до інформаційної платформи оператора ГТС - даних щодо передачі газу за минулі періоди, не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову; норми чинного законодавства не передбачають можливість і порядок внесення відомостей до інформаційної платформи оператора ГТС з коригуванням даних щодо обсягів переданого газу за минулі періоди.
44. Водночас суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та задовольнив позов; зазначив, що заявлений позивачем спосіб захисту є таким, що відповідає змісту порушеного права, забезпечує ефективне поновлення прав такої особи, оскільки за своїм змістом спрямований на врегулювання розбіжностей у частині обсягу прийнятого/переданого природного газу.
45. Рішення суду апеляційної інстанції було оскаржене до Верховного Суду, зокрема й щодо ефективності способу захисту (можливість і порядок внесення відомостей до інформаційної платформи оператора ГТС з коригуванням даних щодо обсягів переданого газу за минулі періоди).
46. Втім, Верховний Суд окремо не досліджував та не вирішував питання, чи належить здійснення коригувань на інформаційній платформі до повноважень (компетенції) оператора ГТС, не формував висновки щодо застосування норм права в цьому аспекті, оскільки закрив касаційне провадження, яке було відкрите на підставі п.1 ч.2 ст.287 ГПК. Так, у справі №910/9529/22, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК (щодо ефективного способу захисту), скаржник посилався на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.06.2019 у справі №910/15651/17. Верховний Суд встановив, що у справі №910/15651/17 між сторонами спору склалися кредитно-іпотечні відносини, і саме такі відносини були спірними.
47. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції, які, на думку скаржника, Верховний Суд залишив в силі, взагалі не переглядалися судом касаційної інстанції.
48. В основу підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, мають бути покладені висновки Верховного Суду, наявність яких у спірних правовідносинах (щодо п.5 гл.3 розд.IV та п.1 гл.3 розд.IV Кодексу ГТС) скаржник аргументовано не довів.
49. Відтак, оскільки Верховний Суд у справі №910/9529/22 не робив висновків (наявність/відсутність у оператора ГТС повноважень щодо здійснення коригувань на інформаційній платформі), то касаційне провадження у частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, підлягає закриттю згідно з приписами п.5 ч.1 ст.296 ГПК.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом п.3 ч.2 ст.287 ГПК (відсутність висновку Верховного Суду стосовно заборони включення операторів ГРМ до реєстру постачальника "останньої надії" в інформаційній платформі за наявності у них простроченої заборгованості перед постачальником "останньої надії")
50. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що:
- скаржник не підтвердив наявність у операторів ГРМ (як споживачів природного газу) інших постачальників природного газу (укладені договори постачання природного газу з будь-яким постачальником), які б, у свою чергу, внесли операторів ГРМ до своїх реєстрів споживачів. Як наслідок, були відсутні підтверджені номінації/реномінації з обсягами природного газу на виробничо-технологічні витрати для операторів ГРМ, тому, відповідно до положень п.2 гл.5 розд.IV Кодексу ГТС та п.3 розд.VI Правил постачання природного газу, такі споживачі (оператори ГРМ) були автоматично включені (зареєстровані) в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (скаржника) відносно покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ;
- твердження скаржника, що повторне включення до реєстру постачальника "останньої надії" споживачів із заборгованістю не допускається, не беруться до уваги, оскільки положення Закону "Про ринок природного газу" не містять імперативну норму щодо заборони на повторне включення операторів ГРМ до реєстру споживачів постачальника "останньої надії".
51. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах абз.3 ч.2 ст.15 Закону "Про ринок природного газу" стосовно заборони включення операторів ГРМ до реєстру постачальника "останньої надії" за наявності у них простроченої заборгованості перед постачальником "останньої надії" (у редакції вказаного Закону від 01.12.2021, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
52. Водночас у судовому засіданні представник скаржника звернув увагу, що відповідні висновки містяться у двох постановах Верховного Суду, які були ухвалені 19.06.2024 (справи №913/283/23 та № 913/264/23), тобто після подання ТОВ "ГК "Нафтогаз України" касаційної скарги в цій справі.
53. У свою чергу, представник ТОВ "Оператор ГТС України", зазначив, що:
- фактично скаржник доповнив підстави касаційного оскарження щодо застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п.1 ч.2 ст.287 ГПК). Водночас відповідно до ч.1 ст.298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження;
- у справах №913/283/23 та №913/264/23 суди не вирішували питання наявності підстав для включення АТ "Луганськгаз" до реєстру постачальником "останньої надії" з 01.01.2022, наявності підстав для виключення цього оператора ГРМ з реєстру з 01.01.2022 та виключення обсягів його споживання на інформаційній платформі. Більш того, у п.5.12 постанови Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №913/283/23 зазначається, що АТ "Луганськгаз" перебувало у реєстрі постачальником "останньої надії" з 01.01.2022 по 28.12.2022. Жодних висновків щодо безпідставності включення АТ "Луганськгаз" у реєстр у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 у справі №913/283/23 не робив;
- викладене у письмових поясненнях скаржника від 16.07.2024 не спростовує доводи відповідача у відзиві на касаційну скаргу та обґрунтування судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
54. Верховний Суд вважає за необхідне врахувати висновки, наведені у зазначених постановах. Дійсно, скаржник не посилався у касаційній скарзі на зазначені висновки (оскільки відповідні постанови були ухвалені пізніше за дату подання касаційної скарги), втім, відповідно до ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.