1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 295/14365/19

адміністративне провадження № К/990/34083/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 295/14365/19

за позовом ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Ярош Микола Володимирович про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, постановлену у складі: судді-доповідача Матохнюка Д.Б., Боровицького О. А., Шидловського В. Б.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Яроша Миколи Володимировича (далі - відповідач) з вимогою: визнати протиправною постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК №1500130 від 08.09.2019 про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 10.10.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 апеляційну скаргу залишено без руху; запропоновано позивачеві усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору.

На виконання указаної ухвали позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 продовжено строк для усунення недоліків.

У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору позивач надав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік, відповідно до якої його дохід становив 5 005,37 грн.

Суд апеляційної інстанції вважав, що надані позивачем докази не є достатніми для звільнення від сплати судового збору, адже вони не містять відомостей про реальний майновий стан заявника, зокрема про інші джерела доходів. У цьому контексті суд апеляційної інстанції зазначив, що такими доказами можуть бути: податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.

Отримавши указану ухвалу, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням, у якому просив звільнити його від сплату судового збору, посилаючись на відсутність коштів для його оплати. На підтвердження відсутності відповідних коштів позивач посилався на відомості, що містяться у виписці із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 апеляційну скаргу повернуто позивачеві. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не усунув недоліків, зазначених в ухвалах від 29.03.2023 та від 29.05.2023 (не сплатив судовий збір).

Щодо заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, то суд апеляційної інстанції зауважив, що звільнення від сплати судового збору є дискреційним повноваженням суду, реалізація якого залежить від оцінки судом майнового стану особи. При цьому така оцінка відбувається в межах тих доказів, які особа надає суду.

У цьому контексті суд апеляційної інстанції вважав, що позивач не подав доказів, які б доводили його скрутне матеріальне становище.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, у виписці із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків міститься інформація виключно про доходи, джерелом яких є банківські установи. Водночас позивач не довів відсутності в нього інших доходів / активів, які б могли бути використані для оплати судового збору. На думку суду апеляційної інстанції, відсутність таких доходів / активів могла бути підтверджена податковою декларацією про доходи, довідкою про заробітну плату, пенсію, стипендію, довідкою про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документами про нарахування субсидій, документами про надання соціальної допомоги, відомостями про вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції відмовив позивачу у звільненні від сплати судового збору.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив йому у звільненні від сплати судового збору.

Позивач доводить, що інформація, яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, містить повні відомості про усі доходи фізичної особи і є належним доказом для цілей оцінки майнового стану особи під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.

Позивач стверджує, що суд апеляційної інстанції не навів аргументів, з яких він не взяв до уваги довідку з указаного реєстру. Позивач також зазначає, що додавав до клопотання про звільнення від сплати судового збору виписку з АТ "А-Банк" про баланс його карткового рахунку, але суд апеляційної інстанції і цьому доказу оцінки не надав.

Позивач також уважає, що при оцінці майнового стану особи для цілей вирішення питання про звільнення від сплати судового збору соціальні та інші цільові виплати (субсидії, благодійна допомога) не враховуються. Така оцінка має здійснюватися лише з тих доходів, що становлять приріст майна особи.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подавав.

Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 11.10.2023. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

Ухвалою Суду від 08.01.2024 (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Ставки судового збору, порядок його сплати, підстави для звільнення від сплати судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.


................
Перейти до повного тексту