ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 604/779/23
провадження № 61-3971св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Золотий жайвір",
відповідачі: ОСОБА_1, Фермерське господарство "Агро Остап`є",
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року у складі судді Сташківа Н. Б. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Гірський Б. О., Хома М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позову
У червні 2023 року Фермерське господарство "Золотий жайвір" (далі - ФГ "Золотий жайвір") звернулось до суду з позовомдо ОСОБА_1, Фермерського господарства "Агро Остап`є"(далі - ФГ "Агро Остап`є") про визнання укладеним договору оренди на новий строк та визнання відсутнім права оренди.
В обґрунтування позову посилалось на те, що 15 березня 2016 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ "Золотий жайвір" (орендар) було укладено договір оренди землі № 2/137 від 15 березня 2016 року.
Згідно з умовами вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,5336 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0315 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області.
Пунктом 7 договору передбачено, що його укладено на 7 років.
По закінченню строку, на який їх було укладено, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Державна реєстрація речового права на спірні земельні ділянки була проведена 12 травня 2016 року.
Під час використання земельних ділянок жодних претензій і зауважень з приводу неналежного виконання орендарем своїх обов`язків за договорами не надходило.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Строк дії договору закінчувався 12 травня 2023 року.
31 березня 2023 року, тобто більш ніж за місяць до закінчення строку договору, позивач, дотримуючись вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", направив власнику земельної ділянки ОСОБА_1 лист-повідомлення № 23/03/30-2 від 30 березня 2023 року про намір скористатись переважним правом на укладення на новий строк договору оренди. До листа було додано три примірники проекту договору оренди землі на новий строк.
Відповіді від орендодавця орендар не отримав та продовжив користуватися земельною ділянкою.
Проте, у червні 2023 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_1, не надіславши лист-повідомлення про заперечення в поновленні договору оренди землі на новий строк, не витребувавши земельну ділянку від позивача, у володінні якого вона перебуває, уклав договір оренди з іншим орендарем - ФГ "Агро Остап`є".
На підставі вказаного договору 13 травня 2023 року державним реєстратором Збаразької міської ради Тернопільської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право щодо спірної земельної ділянки за ФГ "Агро Остап`є".
Вважає, що ФГ "Золотий жайвір" як первинний орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд:
- визнати відсутнім права оренди в ФГ "Агро Остап`є" щодо земельної ділянки, площею 1,5336 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0315, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області;
- визнати укладеним договір оренди землі в запропонованій редакції на новий строк.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано, зокрема тим, що у орендодавця відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк, тому підстав для задоволення позовних вимог ФГ "Золотий жайвір" немає.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції,ФГ "Золотий жайвір"звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу ФГ "Золотий жайвір" залишено без задоволення, а рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року - без змін.
Стягнуто з ФГ "Золотий жайвір" на користь ФГ "Агро Остап`є" витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, у розмірі 4 000 грн.
Підтримуючи позицію суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вказала, що переважне право орендаря не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
Також апеляційний суд виходив з наявності правових підстав для стягнення з ФГ "Золотий жайвір" на користь ФГ "Агро Остап`є" витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний розгляд даної справи у сумі 4 000 грн, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15 березня 2024 року ФГ "Золотий жайвір" через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргу на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
19 квітня 2024 року ФГ "Агро Остап`є" звернулось до Верховного Суду з відзивом, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Також ФГ "Агро Остап`є" просить стягнути з позивача на користь ФГ "Агро Остап`є" судові витрати на надання правничої допомоги за розгляд справи в касаційному порядку у розмірі 8 000 грн, надавши докази та обґрунтування.
23 квітня 2024 року ФГ "Золотий жайвір"звернулось до суду із запереченнями щодо клопотання про стягнення судових витрат, яке заявлено у відзиві на касаційну скарги, обґрунтовуючи, зокрема тим, що заявлений розмір судових витрат є неспівмірним із обсягом наданих послуг.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
16 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 15 березня 2016 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ "Золотий жайвір" (орендар) укладено договір оренди землі № 2/137, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,5336 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0315, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області.
Як убачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 травня 2016 року, 12 травня 2016 року внесено запис про інше речове право на земельну ділянку площею 1,5336 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0315 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області за ФГ "Золотий Жайвір".
Із пункту 7 вказаного договору вбачається, що договір укладено на 7 років. По закінченню строку, на який було укладено договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що у випадку якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
05 січня 2023 року від ОСОБА_1 на адресу ФГ "Золотий жайвір" надіслано лист-повідомлення від 04 січня 2023 року, яким орендодавець повідомив орендаря про небажання поновлювати дію договору та намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд.
Вказаний лист-повідомлення надіслано через засоби поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням на офіційну адресу ФГ "Золотий жайвір", що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта".
Позивач на адресу орендодавця ОСОБА_1 направив лист-повідомлення про укладення договору оренди на новий строк № 23/03/30-2 від 30 березня 2023 року, в якому повідомив про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та додав три примірники проекту договору оренди землі.
Згідно проекту договору оренди землі № 23/03/30-2 від 30 березня 2023 року, орендар ФГ "Золотий Жайвір" пропонує орендодавцю ОСОБА_1 укласти договір оренди на строк 10 років з орендною платою в розмірі не менше 3-ох відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі продукцією.
Вказаний лист-повідомлення направлено ОСОБА_1 31 березня 2023 року, що підтверджується описом вкладення, накладною на відправлення та фіскальним чеком.
Крім цього, орендар ФГ "Золотий жайвір" 31 березня 2023 року направляв орендодавцю ОСОБА_1 повідомлення про продовження терміну оренди земельної ділянки від 30 березня 2023 року. У даному повідомленні ФГ "Золотий жайвір" посилається на те, що пунктом 21 договору оренди землі термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності - потреби зібрання орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору. Зазначив, що орендарем до закінчення дії договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв`язку з чим виникла потреба у їх зібранні, а тому у випадку неприйняття пропозиції про укладення договору оренди на новий строк, повернення земельної ділянки буде здійснене у відповідності до вимог статті 34 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 334282623 від 01 червня 2023 року, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01 червня 2023 року на підставі листа-повідомлення від 04 січня 2023 року внесено відомості про припинення речового права (права оренди) ФГ "Золотий жайвір" на зазначену вище земельну ділянку.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав № 334283355 від 01 червня 2023 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право оренди земельної ділянки площею 1,5336 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0315 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), на підставі договору оренди землі від 13 травня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Агро Остап`є".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди
землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Законом України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).