ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 367/7915/21
провадження № 61-3204св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2023 рокув складі судді Третяк Я. М. та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 9 220 516, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що між ним та відповідачем досягнуто згоди щодо проведення ОСОБА_2 скупки акцій закритого акціонерного товариства "Плодоовощ" (далі - ЗАТ "Плодоовощ") за рахунок коштів, які позивач мав надати відповідачу для здійснення таких дій.
Позивач вказував, що ним було передано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 260 000, 00 доларів США, про що останнім було складено та видано відповідну розписку. Окрім цього, ОСОБА_1 було передано відповідачу грошові кошти в сумі 80 000, 00 доларів США та 140 000, 00 грн, про що ОСОБА_2 було складено та видано відповідну розписку. Всього за наданими розписками позивачем було передано відповідачу кошти в сумі 340 000, 00 доларів США та 140 000, 00 грн.
ОСОБА_1 зазначав, що зобов`язання щодо скупки акцій ЗАТ "Плодоовощ" та оформлення їх на ім`я позивача відповідач мав здійснити у період до 01 травня 2007 року та до 01 травня 2008 року, проте у наведені строки його не виконав.
12 серпня 2021 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про втрату інтересу до виконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання щодо придбання акцій ЗАТ "Плодоовощ" та про відмову від прийняття виконання, а також вимагав повернути отримані кошти в повному обсязі у семиденний строк з моменту отримання повідомлення. Повідомлення було отримано відповідачем 19 серпня 2021 року, проте у визначений строк відповідач грошові кошти не повернув.
ОСОБА_1 стверджував, що до вказаного строку він не відмовлявся від виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.
Короткий зміст судових рішень судівпершої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову у звʼязку з пропуском позивачем строку позовної давності за відсутності поважних причин пропуску такого строку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, підписана адвокатом Кантеміром В. І., у якій останній просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2023 рокута постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 рокуй ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження представник заявника зазначає неправильне застосування судами норми матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 509/2831/19 (провадження № 61-6321св23), від 16 листопада 2023 року в справі № 487/1342/21 (провадження № 61-4298св23), від 29 листопада 2023 року в справі № 638/18026/19 (провадження № 61-6272св23), від 07 грудня 2023 року в справі № 306/1350/21 (провадження № 61-13615св23), від 17 січня 2024 року в справі № 341/976/21 (провадження № 61-8296св23), від 23 січня 2024 року в справі № 522/20021/18 (провадження № 61-10430св23) (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Касаційна скарга мотивована також тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно встановили суть порушеного права, за захистом якого ОСОБА_1 звернувся до суду, та помилково вважали, що позивач пропустив строк для звернення з позовом.
Заявник вказує, що 12 серпня 2021 року він письмово повідомив ОСОБА_2 про втрату інтересу до виконання відповідачем взятого зобовʼязання щодо придбання акцій ЗАТ "Плодоовощ" та про відмову у звʼязку з цим від прийняття виконання, вимагав повернення отриманих коштів у повному обсязі в семиденний строк з моменту отримання такого повідомлення. Зазначені повідомлення ОСОБА_2 отримав 19 серпня 2021 року, проте у визначений строк (26 серпня 2021 року) грошові кошти не повернув.
На думку ОСОБА_1, з моменту його відмови від договору доручення у відповідача виникло нове зобовʼязання щодо відшкодування завданих збитків у вигляді отриманих грошових коштів на виконання цього доручення.
З огляду на наведене, заявник вважає, що перебіг позовної давності розпочався саме з дати допущеного відповідачем порушення, тобто з 26 серпня 2021 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ірпінського міського суду Київської області.
04 квітня 2024 року справа № 367/7915/21 надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Серафимов І. М. надіслав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відзив надісланий з незначним пропуском установленого судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження строку. Зважаючи на положення частини другої статті 127 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе продовжити представнику відповідача строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Крім того, адвокат Серафимов І. М. через підсистему "Електронний суд" надіслав клопотання про закриття касаційного провадження.
Перевіривши доводи клопотання представника відповідача, Верховний Суд не встановив підстав для закриття касаційного провадження.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто згоди про те, що ОСОБА_2, як один з учасників ЗАТ "Плодоовощ", повинен був купити акції ЗАТ "Плодоовощ" за рахунок коштів, які ОСОБА_1 мав надати ОСОБА_2 . Для виконання зазначених дій ОСОБА_1 було передано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 260 000, 00 доларів США, про що останнім було складено та видано відповідну розписку. Окрім цього, позивачем було передано відповідачу грошові кошти в сумі 80 000, 00 доларів США та 140 000, 00 грн, про що відповідачем було складено та видано відповідну розписку. Всього за наданими розписками позивачем було передано відповідачу кошти в сумі 340 000, 00 доларів США та 140 000, 00 грн.
Також суди встановили, що станом на момент розгляду справи передані відповідачу кошти позивачу повернуто не було. При цьому, відповідач стверджував, що ЗАТ "Плодоовощ" з метою розрахунку з позивачем відчужило певне нерухоме майно на користь членів родини позивача.
Вказані обставини сторонами справи не заперечувались.
Строк виконання зобовʼязання за розписками був встановлений до 01 травня 2007 року та до 01 травня 2008 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобовʼязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчиненняпевної дії (негативне зобовʼязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовʼязку. Зобовʼязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних та обовʼязків.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобовʼязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовʼязки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від іменіта за рахунок довірителявсіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановленістрок дії такого дорученнята (або) територія, у межах якої є чиннимвиключне право повіреного (стаття 1000 ЦК України).
Відповідно до статті 1003 ЦК України у договорі доручення абоу виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, якіналежить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.