ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 723/2176/16-ц
провадження № 61-12222св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В.,Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка підписана її представником ОСОБА_6, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2022 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Одинака О. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності.
Позов обґрунтований тим, що з осені 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, мали взаємні права та обов`язки, опікувались один одним, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, здійснювали спільну підприємницьку діяльність, обробляли присадибну земельну ділянку, утримували свійських тварин, купували разом майно, були пов`язані спільним побутом, сприймали один одного як подружжя, стосунки носили характер сімейних відносин, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
З осені 2000 року вони проживали у квартирі АДРЕСА_1, а з 2010 року у с. Михальча Сторожинецький район, Чернівецька область.
У травні 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 для потреб сім`ї за спільні кошти набули у власність житловий будинок літ. "А" з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що складаються з сарая літ. "В", колодязя літ. "І", хвіртки під
АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7324586500:02:003:0341, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться у с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецький область; земельну ділянку площею 0,1853 га, кадастровий номер 7324586500:02:003:0342, з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться у с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецький область; у липні 2008 року автомобіль MERCEDES-BENZ G 400, 2002 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 протягом 2009 - 2013 років на земельній ділянці кадастровий номер 7324586500:02:003:0342 за адресою: АДРЕСА_3 здійснили самочинне будівництво житлового будинку літ. "А", тераси літ. "а", сходів літ. "аʼ", сходів літ. "аʼʼ", лазні літ. "Б", вигрібної ями літ. "І", колодязя літ. "ІІ", огорожі під № 1, 2.
Майно було набуто за рахунок коштів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності; за кредитним договором від 04 червня 2004 року, укладеним між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 ; з продажу ОСОБА_1 21 червня 2007 року квартири АДРЕСА_4, а 25 липня 2013 року - житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла.
Спадкоємцями ОСОБА_8 за законом першої черги є батьки спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_7 та діти ОСОБА_2, ОСОБА_3
ОСОБА_1 та ОСОБА_8 у іншому шлюбі з червня 2003 року не перебували.
З урахуванням уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив:
встановити факт його проживання з ОСОБА_8 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1;
визнати об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8 :
- автомобіль MERCEDES-BENZ G 400, 2002 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- житловий будинок літ. "А", сарай літ. "В", колодязь літ. "І", хвіртку № 1, огорожу № 2, 3 за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7324586500:02:003:0341, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область;
- земельну ділянку площею 0,1853 га, кадастровий номер 7324586500:02:003:0342, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область;
- будівельні матеріали, вироби та конструктивні елементи, які були використані в процесі самочинного будівництва житлового будинку літ. "А", тераси літ. "а", сходів літ. "аʼ", сходів літ. "аʼʼ", лазні літ. "Б", вигрібної ями літ. "І", колодязя літ. "ІІ", огорожі № 1,
2 за адресою: АДРЕСА_3 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2021 року до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_7 залучено ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2022 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що підстав для захисту права ОСОБА_1 у обраний ним спосіб немає. Позивачем недоведена наявності між ним та ОСОБА_8 відносин, притаманних подружжю, факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період, який вказаний у позовній заяві, ведення спільного господарства, існування спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна у 2008 році за спільні кошти.
Суд врахував наявність у ОСОБА_8 доходу від здійснення підприємницької діяльності, продаж квартири АДРЕСА_4 та придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, земельних ділянок, що знаходяться в с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область, здійснення самочинного будівництва будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 за особисті кошти.
Суд першої інстанції зробив висновок, що покази свідків кардинально різняться за своїм змістом між собою, тому з цих показів неможливо встановити обставини справи, оскільки свідчення про існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 сімейних відносин мають узагальнений характер, стосуються констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.
Крім того, суд першої інстанції надав оцінку походженню коштів, використаних ОСОБА_1 для придбання спірного майна, та зазначив, що довідка Державної податкової інспекції у місті Чернівці від 27 травня 2004 року № 1194/17-210, довідка Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 30 листопада 2016 року № 13937/10/24-12-13-04 про доходи від підприємницької діяльності не свідчать про наявність у нього достатніх доходів на час набуття майна у 2008 році.
Також суд встановив, що придбання ОСОБА_1 за кредитні кошти квартири АДРЕСА_7, повернення банку коштів у сумі 20 000,00 дол. США у грудні 2011 року, продаж вказаної квартири, житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 мав місце після завершення будівельних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Суд зазначив, що докази, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не мають правового значення для вирішення справи, оскільки стосуються періоду після набуття у власність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, земельних ділянок у цьому ж населеному пункті, транспортного засобу та здійснення самочинного будівництва будинку з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою.
При цьому акт Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 14 червня 2016 року, затверджений сільським головою, довідка Михальчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 14 червня 2016 року № 1293 не містять дати, з якої ОСОБА_1 та ОСОБА_8 проживали разом.
Суд першої інстанції вказав, що позивач надав видаткові накладні та квитанції із зазначенням об`єму будівельних матеріалів перекриття, крокви, пиломатеріалів, бетону, цементу, які не могли бути використані у ході будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Водночас ОСОБА_1 надав накладні, видані ТОВ "Роднічок", ринком "Рейтинг", приватним підприємцем ОСОБА_9, приватним підприємцем ОСОБА_10, рахунки-фактури, надані ТОВ "Ромстал Україна", без підтвердження оплати відповідних товарів.
Також суд зазначив, що відсутність між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 сімейних відносин підтверджується договором між ними стосовно купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 21 червня 2007 року, заявами ОСОБА_8, поданими нотаріусу про належність грошових коштів під час вчинення правочинів між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 стосовно купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, земельних ділянок, що знаходяться у цьому ж населеному пункті, заявами ОСОБА_1, поданими нотаріусу, про неперебування у шлюбі та фактичних шлюбних стосунках під час вчинення правочинів між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 стосовно купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім`єю без шлюбу з 01 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8 :
автомобіль MERCEDES-BENZ G 400, 2002 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
житловий будинок літ. "А", сарай літ. "В", колодязь літ. "І", хвіртку під № 1, огорожу під №№ НОМЕР_3, АДРЕСА_8 ;
земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7324586500:02:003:0341, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться у с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область;
земельну ділянку площею 0,1853 га, кадастровий номер 7324586500:02:003:0342, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться у с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область;
будівельні матеріали, які були використані в процесі самочинного будівництва будинку літ. "А", тераси літ. "а", сходів літ. "аʼ", сходів літ. "аʼʼ", лазні літ. "Б", вигрібної ями літ. "І", колодязя літ. "ІІ", огорожі під № № 1, АДРЕСА_3 на земельній ділянці, кадастровий номер 7324586500:02:003:0342;
рухоме майно: душова кабіна 1 шт.; печі металеві, дров`яні, для саун, 1 шт.; бачки змивні, напівфарфорові та фарфорові з арматурою, безпосередньо встановлювані на унітази, 3 комплекти; біде напівфарфорові із змішувачем, випуском і сифоном, 1 комплект; ванни прямобортні сталеві, емальовані, з двома сталевими підставками, з прокладками, вирівнювачем електричних потенціалів, з пластмасовими випуском, сифоном, переливною трубою та переливом, 1 комплект; котли опалювальні водогрійні чотирисекційні; мийки сталеві емальовані з двома чашами, для встановлення на підстіллі, із змішувачем, пляшковим пластмасовим сифоном, 1 шт.; насосна станція, 1 шт.; висушувач для рушників із сталевих водогазопровідних труб з кріпленнями, 5 шт.; радіатори алюмінієві секційні, 8,62 кВт; радіатори сталеві панельні спарені, 4,02 кВт; умивальники овальні напівфарфорові та фарфорові з нижньою камерою змішування, кронштейнами, сифоном пляшковим, 4 комплекти; унітази напівфарфорові та фарфорові козиркові з сидінням, з суцильновідлитою поличкою, 3 шт.; вентилятор, 1 шт.; світильник стельовий карнизного освітлення, 4 шт.; патрон підвісний, 0,003, 1000 шт.; світильник селевий, дволамповий, 1 шт.; люстра підвісна трьохлампова, 4 шт.; люстра підвісна чотирьохрожкова, 1 шт.; люстра підвісна пятирожкова, 1 шт.; люстра підвісна десятирожкова, 2 шт.; світильник настінний дволамповий, 2 шт.; системи пом`якшення води, 1 шт; розетка штепсельна, 24 шт.; вимикач клавішний, 23 шт.; фільтри для очищення води в трубопроводах систем опалення, діаметр 32 мм, 2 шт.
Суд апеляційної інстанції погодився з доводами ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив показання свідків, зазначивши, що вони кардинально різняться за своїм змістом між собою. При цьому суд першої інстанції помилково вважав, що з показань свідків неможливо встановити обставини справи, свідчення про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 сімейних відносин носять узагальнений характер, стосуються констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.
Апеляційний суд також не погодився з доводами ОСОБА_3 щодо надання судом першої інстанції оцінки показам свідків, оскільки суд не обґрунтував неврахування показань свідків з огляду на їх узгодженість з письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.Водночас суд першої інстанції допустив неповноту у дослідженні доказів, що підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, та встановлення фактичних обставин, зазначивши, що такі докази не мають правового значення, оскільки стосуються періоду після набуття житлового будинку, земельних ділянок, транспортного засобу та здійснення самочинного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
На переконання суду апеляційної інстанції, при наданні оцінки доказам щодо факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім`єю, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід виходити в першу чергу з особистого ставлення ОСОБА_8 . До матеріалів справи приєднано копію пояснень ОСОБА_8 від 01 травня 2014 року, які відібрав оперуповноважений Сторожинецького РВ УМВС України в Чернівецькій області лейтенант міліції ОСОБА_13, щодо проживання разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 в с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область з 2010 року, придбання спільно у липні 2011 року собак. Ці пояснення засвідчені підписом ОСОБА_8 . Крім того, обставини позиціонування ОСОБА_1 та ОСОБА_8 як сімейної пари, що проживає разом, має взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю, підтверджуються показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 . З огляду на наведене не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 та доводи ОСОБА_2 про існування між ОСОБА_8 і ОСОБА_1 трудових відносин, зокрема виконання ОСОБА_1 обов`язків водія. У цілому доводи відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 про наявність між ОСОБА_8 і ОСОБА_1 трудових відносин є припущеннями. При цьому в матеріалах справи немає доказів щодо існування між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 трудових правовідносин, здійснення ОСОБА_8 оплати праці ОСОБА_1 .
Показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_3 про відсутність між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 сімейних відносин, працю ОСОБА_1 водієм спростовуються поясненнями ОСОБА_8 від 01 травня 2014 року, які відібрав оперуповноважений Сторожинецького РВ УМВС України в Чернівецькій області лейтенант міліції ОСОБА_13, щодо проживання ОСОБА_8 зі своїм чоловіком.
Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не перевірив належним чином доводів ОСОБА_30 про те, що він та ОСОБА_8 за час спільного проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу для потреб сім`ї за спільні кошти набули у травні 2008 року житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами; земельні ділянки; у липні 2008 року транспортний засіб; здійснили самочинне будівництво житлового будинку, тераси, сходів, лазні, вигрібної ями, колодязя, огорожі у період з 2009 року до 2013 рік.
Суд, надаючи оцінку походженню коштів, використаних ОСОБА_1 для придбання спірного майна, зазначив, що довідка Державної податкової інспекції у місті Чернівці від 27 травня 2004 року №1194/17-210, довідка Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 30 листопада 2016 року №13937/10/24-12-13-04 про доходи від підприємницької діяльності не доводять наявності у ОСОБА_1 достатніх доходів на час набуття майна у 2008 році. Проте суд не зробив висновку щодо доходів ОСОБА_1 від здійснення підприємницької діяльності у співставленні із вартістю спірного майна.
Згідно з довідкою Державної податкової інспекції у місті Чернівці від 27 травня 2004 року №1194/17-210валовий дохід від господарської діяльності ОСОБА_1 за 3 квартал 2003 року становив 82 960,00 грн, за 1 квартал 2004 року - 91 400,00 грн. Із довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 30 листопада 2016 року №13937/10/24-12-13-04 про доходи від підприємницької діяльності вбачається, що валовий дохід ОСОБА_1 становив: у 2004 році - 230 000,00 грн; у 2005 році - 163 218,00 грн; у 2006 році - 35 556,00 грн (у розрахунку 2 963,00 грн на місяць); у 2007 році - 70 575,00 грн (у розрахунку 5 881,25 грн на місяць); у 2008 році - 44 285,00 грн (у розрахунку 3 690,42 грн на місяць); у 2009 році - 31 270,00 грн (у розрахунку 2 605,83 грн на місяць); у 2010 році - 38 850,00 грн (у розрахунку 3 237,50 грн на місяць).
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3, який укладений між ОСОБА_11 і ОСОБА_8, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Новосельською І. Л. 21 травня 2008 року, продаж вказаного майна вчинено за 11 610,00 грн.
На підставі договору, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_8, купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 73244586500:002:003:0341, яка розташована в с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Новосельською І. Л. 21 травня 2008 року, продаж земельної ділянки вчинено за 53 575,00 грн.
За змістом договору, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_8, купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1853 га, кадастровий номер 73244586500:002:003:0342, яка розташована в с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Новосельською І. Л. 21 травня 2008 року, продаж земельної ділянки вчинено за 25 775,00 грн.
У матеріалах справи відсутні докази ціни, за якою у липні 2008 року придбано легковий джип марки MERCEDES-BENZ G 400, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Отже висновки суду першої інстанції про недостатність доходів у ОСОБА_1 на час набуття майна у 2008 році не узгоджуються з матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції не надав оцінки приєднаної до матеріалів справи фототаблиці, яка є електронним доказом та необґрунтовано визначив період здійснення самочинного будівництва, завершення будівельних робіт у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 - кінець 2011 року.
Відповідно до виготовленого Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 рік побудови житлового будинку визначено - 2013. У такому разі суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності у ОСОБА_1 коштів, отриманих від продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 та земельної ділянки за тією ж адресою, після завершення будівельних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_3, придбання ОСОБА_1 бетонної суміші за видаткової накладною від 23 квітня 2009 року № 350, цементу за накладною від 15 травня 2013 року № 1, коли такі роботи не проводились згідно з фототаблицею. Наведеним спростовуються також висновки суду першої інстанції щодо недоведеності участі ОСОБА_1 у здійснення самочинного будівництва будинку шляхом придбання будівельних матеріалів. Крім того, надані ОСОБА_1 видаткові накладні на придбання пиломатеріалів підтверджують наявність фактично понесених витрат на здійснення самочинного будівництва. При цьому розмір такої участі не дає підстав для висновку про недоведеність здійснення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 самочинного будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_3 за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу за спільні кошти в інтересах сім`ї.
Крім того, копією заяви ОСОБА_1 від 15 червня 2009 року до Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області із зазначенням місця проживання (квартира за адресою: АДРЕСА_9 ) про викрадення особистих речей, копіями судових повісток та повідомлень Першотравневого районного суду м. Чернівці, Апеляційного суду Чернівецької області, які направлялись ОСОБА_1 за адресою вказаної квартири протягом 2006-2008 років підтверджується визначення ним місця свого проживання, тобто з ОСОБА_8 . Доводи ОСОБА_3 щодо реєстрації ОСОБА_1 у іншому житловому приміщення не спростовують наведених обставин. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Разом з тим договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, укладений 21 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8, заяви ОСОБА_8, подані нотаріусу, про належність грошових коштів під час вчинення правочинів між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 стосовно купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та земельних ділянок, заяви ОСОБА_1, подані нотаріусу, про неперебування у шлюбі та фактичних шлюбних стосунках під час вчинення правочинів між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 та земельної ділянки за цією ж адресою самі по собі не свідчать про непроживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім`єю, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю за наявності доказів про такі обставини.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про недоведеність ОСОБА_1 наявності між ним та ОСОБА_8 відносин, притаманних подружжю, факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у заявлений у позові період, ведення спільного господарства, наявності спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна у 2008 році за спільні кошти.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_3 звернулась до Верховного Суду
з касаційною скаргою за підписом представника ОСОБА_6, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення неповно дослідив докази, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та застосував норми статті 74 СК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а норми статті 331 ЦК України застосував неправильно;
задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції зазначив, що при наданні оцінки доказам щодо факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім`єю, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід виходити в першу чергу з особистого ставлення ОСОБА_8 . При цьому суд послався на копію пояснень ОСОБА_8 від 01 травня 2014 року, які відібрав оперуповноважений Сторожинецького РВ УМВС України в Чернівецькій області лейтенант міліції ОСОБА_13 щодо проживання разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1 в с. Михальча Сторожинецького району Чернівецької області з 2010 року, придбання спільно у липні 2011 року собак, які засвідчені підписом ОСОБА_8 . У 2008 році були укладені договори щодо придбання спірних земельних ділянок, житлового будинку і автомобіля. На придбаних земельних ділянках у 2009 році ОСОБА_8 розпочала будівництво житлового будинку та господарських будівель. Представник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначала, що у період 2009 року позивач і ОСОБА_8 залили фундамент, зробили підвал, залили моноліт, монтували дерев`яний брус на будинок та дах. У 2010 році у будинку були встановлені вікна і в цей час він переїхав у будинок, а ОСОБА_8 переїхала у будинок весною 2011 року, коли була встановлена сантехніка, проведена вода, світло. Право власності на все майно, яке вони набували, реєстрували на ОСОБА_8 з метою уникнення накладення арешту на майно через наявність у ОСОБА_1 кредитної заборгованості перед банком, яку він погасив у 2011 - 2012 році, виручивши кошти з продажу належної йому квартири, яку вони використовували як офіс, кошти у сумі 105 000,00 дол. США. Спірний автомобіль ОСОБА_1 та ОСОБА_8 придбали за 48 500 дол. США, оформивши право власності на нього також на ОСОБА_8 . Цим автомобілем на цей час користується ОСОБА_1 . Крім цього, етапи та строки будівництва спірного будинку підтверджуються поданими до суду першої інстанції фототаблицями, які суд апеляційної інстанції безпідставно визнав неналежними та недопустимими доказами. Отже, сам позивач у апеляційній скарзі зазначає про те, що у новостворений будинок він переїхав проживати у 2010 році, коли були зведені стіни, перекриття, встановлено дах та вікна, а ОСОБА_8 - навесні 2011 року, коли була встановлена сантехніка, проведена вода, світло. При цьому будинок виконано із клеєного брусу та він фактично не потребував внутрішніх оздоблювальних робіт у вигляді шпаклювання, штукарки, фарбування стін та стелі, а отже станом на 2010 рік будівельні роботи були завершені, а навесні 2011 року завершено проведення внутрішніх мереж. Тому позивач сам заперечує обставини, викладені у письмових поясненнях ОСОБА_8, наданих лейтенанту міліції ОСОБА_13 01 травня 2014 року, про те, що вона з чоловіком проживає в с. Михальча з 2010 року. У суді першої інстанції у своїх поясненнях ОСОБА_1 стверджував, що ОСОБА_8 переїхала у с. Михальча та почала проживати там з 2012 року. Ці пояснення зафіксовані в описовій частині рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2022 року. Про це стверджували і відповідачі, посилаючись на монтаж кухонних меблів та кухонної техніки у кінці грудня 2011 року (узгоджується з відповідними нарядом-замовленням та квитанцією). Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив період, протягом якого було придбане та створено спірне майно, а саме в період часу з 2008 року по 2011 рік включно. Крім того, письмові пояснення ОСОБА_8 щодо спільного проживання з ОСОБА_1 у новоствореному будинку з 2010 року не підтверджують факт проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу на період придбання майна та виконання будівельних робіт, тобто в період часу з 2008 до 2010 року. Цими ж доказами спростовуються відомості щодо року побудови спірного будинку (2013 рік), які зазначені у технічному паспорті, виготовлення якого замовив сам ОСОБА_1 . На цей же доказ послався суд апеляційної інстанції як на підтвердження часу завершення будівництва, залишивши без уваги показання самого ОСОБА_1, який стверджував що навесні 2011 року в будинку були проведено внутрішні комунікації та мережі;
факт проживання ОСОБА_1 у новоствореному будинку з 2010 року пояснювався свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_31 тим, що він не мав постійного місця проживання через постійні судові спори та конфлікти зі своїми родичами через спадкове майно - будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5 та не міг там мешкати. Тому як тільки були закінчені будівельні роботи у будинку, з дозволу ОСОБА_8, позивач поселився у ньому. ОСОБА_1 під час розгляду судами різних інстанцій майнових спорів між ним та його родичами зазначав адресу місця проживання: АДРЕСА_9 . Водночас у матеріалах справи відсутні докази про вручення йому повісток за цією адресою. У матеріалах справи також наявний акт від 09 листопада 2016 року, затверджений начальником КЖРЕП № 14, в якому зазначено, що ОСОБА_1 зі слів сусідів за вказаною адресою не проживав;
період з 2006 року до 2007 року не стосується періоду придбання та створення майна, а тому повістки та повідомлення про виклики до суду, які були адресовані на його ім`я та адресу саме за його вказівкою, не є доказом ведення спільного господарства, наявність між позивачем та ОСОБА_8 усталених сімейних стосунків у 2008-2011 роках;
суд першої інстанції надав правильну оцінку накладним, поданим ОСОБА_1 на підтвердження факту придбання будівельних матеріалів. Суд апеляційної інстанції хоча послався на їх наявність, проте належної оцінки щодо допустимості та достовірності таких доказів не надав;
апеляційний суд зазначив про те, що суд першої інстанції не зробив висновків щодо доходів ОСОБА_1 від здійснення підприємницької діяльності та не зіставив їх з вартістю спірного майна. При цьому суд апеляційної інстанції послався на довідки податкових органів про доходи ОСОБА_1 від підприємницької діяльності за 2004-2010 роки, де його валовий дохід на рік становив: у 2004 році - 230 000,00 грн; у 2005 році - 163 218,00 грн; у 2006 році - 35 556,00 грн; у 2007 році - 70 575,00 грн; у 2008 році - 44 285,00 грн; у 2009 році - 31 270,00 грн; у 2010 році - 38 850,00 грн, а також на вартість спірного майна зазначеного у договорах купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, укладених між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 21 травня 2008 року, де вартість земельної ділянки площею 0,25 га становить 53 575,00 грн, земельної ділянки площею 0,1853 га - 25 775,00 грн, житлового будинку - 11 610,00 грн, а всього - 90 960,00 грн. На підставі вказаних відомостей суд апеляційної інстанції вважав, що у ОСОБА_1 було достатньо доходів для придбання спірного майна. Водночас у матеріалах справи докази щодо вартості спірного транспортного засобу відсутні. Суд апеляційної інстанції не врахував ні вартість будівельних матеріалів, що були використані в процесі самочинного будівництва будинку, у сумі 3 387 911,00 грн (відповідно до висновку будівельної експертизи), ні вартість спірного транспортного засобу у сумі 1 058 918,00 грн (згідно зі звітом про оцінку майна), ні витрат, які були здійснені ОСОБА_1 в період отримання доходу (в тому числі погашення кредиту, який отримано у 2004 році та повністю виплачено у 2011 році). За таких обставин суд при порівнянні доходів ОСОБА_1 та вартості спірного майна врахував лише вартість меншої частини такого майна у сумі 90 960,00 грн, а щодо вартості транспортного засобу та матеріалів, використаних у будівництві житлового будинку на загальну суму 4 446 829,00 грн висновків не зробив. Доказів того, що у ОСОБА_1 були будь-які заощадження, які він акумулював з 2000 до 2008 роки та які були збережені до моменту придбання спірного майна, немає. ОСОБА_1 пояснив, що у грудні 2011 року повністю розрахувався за кредитним договором, відчуживши квартиру АДРЕСА_7, яка перебувала в іпотеці, сплативши банку 20 000,00 дол. США. Інша частина коштів, виручена від продажу квартири була витрачена на будівництво спірного будинку. За таких обставин помилковими є висновки апеляційного суду, що доходи від підприємницької діяльності та кошти, виручені від продажу ОСОБА_1 особистого майна у грудні 2011 року (квартири) та у липні 2013 року (будинку) були витрачені на будівництво спірного будинку, оскільки ці правочини мали місце після завершення будівельних робіт, а тому не стосуються періоду придбання та створення спірного майна. Куди саме були витрачені кошти від продажу у грудні 2011 року квартири та яка саме сума отримана ОСОБА_1 невідомо. Помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про прийняття ОСОБА_1 участі у будівництві будинку внаслідок своїх трудових затрат (праці), оскільки будівництво здійснювалось за рахунок матеріалів та силами ТОВ "Теміс-Буд", а на виконання внутрішніх робіт були задіяні наймані особи, що не заперечувалось ОСОБА_1 . За таких обставин позивач не надав допустимих доказів придбання спірного майна внаслідок спільної праці та проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини з 2008 року до 2011 року;
показання свідків, допитаних під час судового розгляду, без наявності інших підтверджуючих доказів, не можуть бути самостійною підставою для встановлення факту спільного проживання. Суд апеляційної інстанції, пославшись на узгодження показань свідків з письмовими доказами, наявними у матеріалах справи (щодо позиціювання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 як сімейної пари, спільне проживання, участь ОСОБА_1 у будівництві будинку), зробив висновок про доведеність вимог позивача. Проте докази, надані ОСОБА_1 на підтвердження вказаних обставин при їх критичному аналізі не свідчать ні про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім`єю в період придбання спірного майна (з 2008 року до 2011 року), ні про ведення спільного господарства, взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, ні про наявність спільного бюджету, ні про достатність у ОСОБА_1 доходів для придбання спірного майна. У вказаній справі показання свідків, зважаючи на делікатність та інтимність подружніх стосунків, мають узагальнений характер, оскільки відображають виключно їх особисте сприйняття ОСОБА_1 та ОСОБА_8 як членів сім`ї, позиціювання їх як подружжя, виходячи з свого особистого розуміння сімейних стосунків, відносин між чоловіком та жінкою. В основному свідки мотивували своє сприйняття ОСОБА_1 та ОСОБА_8 як подружжя тим, що бачили їх завжди разом. Проте жоден з свідків не зміг вказати за які саме кошти здійснювалось придбання спірного майна та будівництво нового будинку, чи вкладав ОСОБА_1 у це майно свої доходи і якщо так, то в якому розмірі. Свідки також не змогли вказати на обставини щодо ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат. Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що показання свідків кардинально різняться за своїм змістом між собою, а тому на їх підставі неможливо встановити дійсні обставини справи. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що показання свідків мають узагальнюючих характер, і зводяться до особистого сприйняття ОСОБА_8 та ОСОБА_1 як подружжя, проте не підтверджують усталених відносин між ними, притаманних подружжю;
при задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції надав перевагу доказам позивача про наявність між ним та ОСОБА_8 усталених сімейних відносин в період придбання спірного майна, відкинувши письмові докази, витребувані судом першої інстанції у приватних нотаріусів Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М. О., ОСОБА_32, ОСОБА_33 . Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 21 червня 2007 року ОСОБА_1 відчужив на користь ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_4 за узгодженою між сторонами ціною. Ця квартира надалі, 19 травня 2008 року, була відчужена ОСОБА_8 ОСОБА_34, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витребувані від нотаріуса матеріали нотаріальної справи. У пункті 9 цього договору ОСОБА_8 стверджувала, що квартира, яка є предметом цього договору, не перебуває у спільній сумісній власності подружжя, є її особистою приватною власністю, оскільки на момент її придбання, тобто станом на 21 червня 2007 року, вона не перебувала в зареєстрованому шлюбі та не проживала однією сім`єю з особою протилежної статі без реєстрації шлюбу. Це також підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_8 від 19 травня 2008 року. У матеріалах нотаріальної справи щодо укладеного 21 травня 2008 року ОСОБА_11 та ОСОБА_8 договору купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_3 міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_8 про належність грошових коштів, за які вчиняється правочин, їй особисто, вони не є об`єктом прав спільної сумісної власності, особи, які б могли поставити питання про визнання за ними права на грошові кошти (чи їх частку), витрачені на купівлю житлового будинку та земельних ділянок, в тому числі і відповідно до статей 65, 74, 97 СК України, відсутні. Аналогічні заяви містяться в матеріалах нотаріальної справи щодо укладених 21 травня 2008 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 договорів купівлі-продажу земельних ділянок. Відповідно до договору іпотеки (в матеріалах справи), укладеного 04 червня 2004 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1, предметом якого є квартира АДРЕСА_7, ОСОБА_1 зазначив місцем свого проживання будинок за адресою: АДРЕСА_5 та стверджував, що на момент придбання квартири, що передається в іпотеку, у зареєстрованому шлюбі не перебував та не перебуває, а також заявив, що на момент укладення договору іпотеки, тобто станом на червень 2004 року, спільно з іншою особою не проживає. У матеріалах нотаріальної справи щодо укладених 25 липня 2013 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 договорів купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 також міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 від 25 липня 2013 року, відповідно до якої він на час придбання будинку в зареєстрованому шлюбі та в фактичних шлюбних стосунках не перебував, та на даний час не перебуває, вказаний будинок є його особистою власністю. Суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив, що самі по собі ці договори не свідчать про непроживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім`єю, відсутність спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, хоча одночасно зазначав, що при оцінці доказів щодо факту їх спільного проживання слід виходити, в першу чергу, з особистого ставлення ОСОБА_8 ;