Постанова
Іменем України
05 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 2-1983/11
провадження № 61-7262св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент",
заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ "Комерційний Банк "Надра", ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року в складі судді: Медведика Л. О., та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Кафідової О. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У грудні 2023 році ТОВ "Брайт Інвестмент" звернулось із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.
Заява мотивована тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2011 року у цивільній справ №2-1983/11 позов ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 242/ЕМК/39/2007/980 від 02 листопада 2007 року задоволено та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість по кредиту в сумі 41 231,91 грн.
Згідно договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року право вимоги за кредитним договором № 242/ЕМК/39/2007/980 від 02 листопада 2007 року, укладеного між ПАТ КБ "Надра" та позичальником ОСОБА_2, перейшло до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" згідно договору № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги від 18 грудня 2020 року відступило права вимоги на користь ТОВ "Брайт Інвестмент", разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.
Перевіркою матеріалів кредитної справи було встановлено наявність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, яка надійшла стягувачу 20 березня 2019 року та виконавчий лист № 1806/2-798/11. Виконавчий лист 2-1983/11 надійшов на адресу ПАТ "КБ "Надра" 20 березня 2019 року, тобто мав бути пред`явлений в строк до 20 березня 2022 року.
У зв`язку з встановлення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, строк пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа у цій справі переривався, відтак не є пропущеним.
ТОВ "Брайт Інвестмент" просило:
замінити сторону стягувача у виконавчому листі по цивільній справі № 2-1983/11 з ПАТ "КБ "Надра", як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ "Брайт Інвестмент".
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Брайт Інвестмент".
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Зазначені правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10;
вирішуючи вимоги у межах цієї заяви судом досліджено питання процесуальної мети у виконавчому провадження, в межах якого заявлено вимоги, та судом встановлено, що у даному виконавчому провадженні 10 грудня 2018 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувача, тобто доцільним є дослідження підстав подальшої реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, з огляду на що, суд дійшов такого. Частиною четверта статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується;
частина перша статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа, у т.ч. письмова заява стягувача. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"). Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", урегульовано початок відліку строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у разі його повернення. Зокрема, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення - з дня його повернення;
постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена 10 грудня 2018 року, відтак кінцевий строк пред`явлення виконавчого документа до виконання настав 10 грудня 2021 року, що не відповідає обставинам наведеним у поданій заяві, та свідчить про пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, встановлене судом свідчить про відсутність мети процесуального правонаступництва, та як наслідок відсутності підстав для заміни стягувача у виконавчому листі. З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "Брайт Інвестмент" про заміну стягувача у виконавчому листі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ "Брайт Інвестмент" залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України);
вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Внаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17;
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 сформулювала висновок, згідно з яким заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має процесуальну мету, яку суд також враховує разом з доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою про правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчено, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а тому суд оцінює ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №2-186/10, від 13 липня 2022 року у справі №1309/8166/12;
як вбачається з матеріалів справи 10 грудня 2018 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінською К. М. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Копія виконавчого листа №2-1983/11, виданого 07 грудня 2011 року, Дніпровським районним судом м. Києва відносно боржників міститься в матеріалах справи. Доказів того, що виконавчий лист після 10 грудня 2018 року було пред`явлено до виконання матеріали справи не містять. З заявою про заміну стягувача представник ТОВ "Брайт Інвестмент" звернулось до суду у грудні 2023 року. Строк пред`явлення виконавчого листа № 2-1983/11, відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на виконання рішення суду від 19 квітня 2011 року сплив. За наведених обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача за виконавчим листом №2-1983/11, виданим Дніпровським районним судом міста Києва на виконання рішення від 19 квітня 2011 року у справі № 2-1983/11 не відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України;
за своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Аргументи учасників справи
15 травня 2024 року ТОВ "Брайт Інвестмент" засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в якій просило:
скасувати оскаржені судові рішення;
ухвалити нове рішення щодо зміни сторони стягувача з ПАТ "КБ "Надра" на ТОВ "Брайт Інвестмент";
вирішити питання про стягнення судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
згідно пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Оскільки виконавчий лист перебував на примусовому виконанні і стягувач отримав відповідну постанову про повернення виконавчого листа стягувачу № 31888756 і виконавчий лист 20 березня 2019 року, тому відбулось переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і з урахуванням пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" та частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" новий строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання становить 3 роки з дати його повернення;
апеляційним судом не було застосовано закон, який підлягає застосуванню у відповідних правовідносинах - Закон України "Про виконавче провадження". На сторінці 2-3 апеляційної скарги ТОВ "Брайт Інвестмент" було вказано посилання на чинну судову практику (зокрема, постанови Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року в справі № 910/18165/13, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/3410/15-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18, від 23 вересня 2020 року у справі № 2-2630/10, в ухвалі від 12 серпня 2021 року у справі № 523/13053/16-ц, а також постанову Верховного Суду від 20 липня 2021 року в справі №910/20594/15). Апеляційний суд абсолютно проігнорував відповідні позиції Верховного Суду, які свідчать про початок перебігу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання саме з дня отримання стягувачем виконавчого листа, а не з дня винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу;
заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Щодо заміни стягувача у виконавчому листі, то необхідно врахувати правові висновки, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року по справі № 804/536/18 - заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 0417/7776/2012. У постанові Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 496/2685/13-ц зазначено, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу;
Відповідно до частин першої та п`ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Виконавчий лист 2-1983/11 надійшов на адресу ПАТ "КБ "Надра" 20 березня 2019 року. Тобто виконавчий лист № 2-1983/11 від 07 грудня 2011 року мав бути пред`явлений в строк до 20 березня 2022 року;
особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання. Відповідна позиція викладена у постановах Київського апеляційного суду у справах № 755/4116/19 від 19 квітня 2023 року, № 2-649/2011(1) від 21 лютого 2023 року, постанові Хмельницького апеляційного суду у справі № 2214/263/2012 від 06 червня 2023 року. У зв`язку з встановлення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, строк пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа у цій справі переривався. Отже, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не є пропущеним.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
31 липня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 07 червня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 02 листопада 2007 року між АТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 242/ЕМК/39/2007/980.
07 грудня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист відповідно до якого було стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Надра" непогашений кредит - 18 058,85 грн, несплачені відсотки - 10 582,82 грн, пеню -4 902,77 грн, штраф за порушення строків повернення кредиту і сплати відсотків - 7 160,42 грн, 407,05 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 41 231,91 грн.
10 грудня 2018 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінською К. М. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
05 серпня 2020 року між ПАТ КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" укладено договір № GL48N718070_blank, відповідно до умов якого сторони погодили, що до нового кредитору переходять права вимоги за кредитними договорами. Згідно додатку № 1 до договору № GL48N718070_blank від 05 серпня 2020 року, було відступлено право вимоги за кредитним договором №242/ЕМК/39/2007/980 від 02 листопада 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_2.
18 грудня 2020 року між ТОВ "Фінансова Команія "Дніпрофінансгруп" та ТОВ "Брайт інвестмент" укладено договір № GL48N718070_blank_04, відповідно до умов якого первинний кредитор відступає новому кредитову належні первинному кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у новому кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржника або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Згідно додатку № 1 до договору № GL48N718070_blank_04 від 18 грудня 2020 року було відступлено право вимоги за кредитним договором № 242/ЕМК/39/2007/980 від 02 листопада 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_2.