ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа № 154/3572/21
провадження № 61-131св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Устилузька міська рада Володимир-Волинського району Волинської області, Володимир-Волинська районна державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернуласядо суду з позовом до Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області, Володимир-Волинської районної державної адміністрації, у якому просила визнати за нею право на земельну частку (пай), орієнтовним розміром 3,006 умовних кадастрових гектарів за рахунок земель запасу, із земель резервного фонду, невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах території Устилузької міської ради Волинської області.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 01 квітня 1973 року була прийнята в члени колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" (далі - КСП "Україна") та до 09 лютого 1995 року працювала на посаді ветфельдшерана цьому підприємстві.
На час розпаювання колгоспних земель вона була членом КСП "Україна" та відповідно до рішення Устилузької міської ради Володимир-Волинського району від 28 листопада 1995 року № 5/3 "Про затвердження списків працівників колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" на одержання земельного паю" мала право на виділення земельної частки (паю).
Однак, незважаючи на це рішення, її не було включено до списку членів КСП "Україна", який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії ВО № 11 від 25 листопада 1995 року, та відповідний сертифікат їй виданий не був.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 серпня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), орієнтованим розміром 3,006 га умовних кадастрових гектарів, за рахунок земель запасу, із земель резервного фонду, невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах території Устилузької міської ради Володимирського району Волинської області.
У задоволенні позовних вимог до Володимир-Волинської районної державної адміністрації відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час видачі КСП "Україна" державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_1 була членом КСП "Україна" та була включена в списки осіб на одержання земельного паю, тому вимоги про визнання за нею права на земельний пай обґрунтовані.
Додатковим рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 19 вересня 2022 року стягнуто з Устилузької міської ради на користь ОСОБА_1 908,00 грн судового збору та 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 серпня 2022 року в частині задоволення позову й додаткове рішення суду від 19 вересня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 до Устилузької міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай).
Постанова мотивована тим, що позивач звернулася до суду з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року й залишити в силі рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 серпня 2022 року та додаткове рішення суду цього ж суду від 19 вересня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року в справі № 600/528/16, від 09 вересня 2020 року в справі № 637/53/18 та від 03 лютого 2021 року в справі № 403/402/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що про порушення своїх прав на земельний пай вона дізналася у березні 2021 року, тому безпідставно застосував позовну давність.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 лютого 2023 року справа № 154/3572/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 з 01 квітня 1973 року по 09 лютого 1995 року працювала на посаді ветфельдшера в КСП "Україна".
Рішенням Устилузької міської ради Володимир-Волинського району від 28 листопада 1995 року № 5/3 затверджено списки працівників КСП "Україна" на одержання земельного паю згідно з додатком, до якого включено ОСОБА_1
25 грудня 1995 року КСП "Україна" отримало державний акт на право колективної власності на землю серії ВЛ № 11. До списку громадян, який є додатком до державного акта, ОСОБА_1 не включена.
У жовтні 1996 року ОСОБА_1 звернулася до КСП "Україна" із заявою про включення у списки пайовиків, на яку 04 листопада 1996 року КСП "Україна" надало відповідь про її виключення з членів колгоспу рішенням зборів від 17 лютого 1995 року.
Разом із тим матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 була виключена з членів КСП "Україна".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" № 720/95 від 08 серпня 1995 року (далі - Указ Президента № 720/95) паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
У пункті 2 Указу Президента № 720/95 зазначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.